Фондове переродження

Хоча нові правила оподаткування операцій з цінними паперами працюють в Україні вже цілий квартал, робити однозначні висновки про їхню ефективність передчасно. Ринок ще не "перетравив" повністю фіскальних новацій. Як, утім, і держава.

Поки що головна інтрига - скільки додатково "ціннопаперових" доходів одержав держбюджет завдяки запровадженню акцизів при продажу ЦП (1,5% від суми позабіржових угод і 0,1% - якщо папери перебувають у лістингу бірж). Ну й, звичайно, чи вдалося в принципі державі в такий спосіб хоча б трохи перекрити схеми ухиляння від оподаткування, насамперед у "сірому" позабіржовому сегменті, який досі дозволяв багатьом фінансовим "ілюзіоністам" показувати ілюзорні збитки на сотні мільярдів.

У Міністерстві доходів і зборів констатували, що держскарбниця одержала додаткові надходження від податкових нововведень на ринку ЦП, але конкретні суми фіскали пообіцяли назвати лише в травні, після консолідації звітності платників податків. Очевидно, що суми не будуть, як мінімум, вражаючими, адже багато учасників ринку лише придивляються, як "розгойдується" нова система, і не особливо активно торгують.

При цьому деякі важливі зміни на ринку все-таки можна побачити вже зараз. Йдеться насамперед про збільшення його біржової, тобто прозорішої, складової. Так, якщо торік у січні обсяг біржових торгів становив 13,952 млрд грн, у лютому - 14,561 млрд, у березні - 15,711 млрд, то за підсумками аналогічних періодів поточного року ці показники були на рівні 24,072 млрд (+72,5%), 24,721 млрд (+69,77%) і
32,785 млрд грн (+108,7% ) відповідно. "Дедалі більше операцій переходить із позабіржового сегмента в біржовий", - констатував у коментарях DT.UA голова Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку Дмитро Тевелєв.

Зрозуміло, що такі процеси зумовлені передусім прагненням учасників ринку заощадити на податкових платежах, які потрібно здійснювати за операціями поза біржами.

Цікаво, що висхідна динаміка біржових торгів забезпечена насамперед зростанням обсягів операцій з ОВДП. Якщо в січні-березні 2012-го вони становили 22,61 млрд грн (51,13%), то за такий само період 2013 р. - 58,87 млрд (72,16%). Привабливість держпаперів для інвесторів зумовлено тим, що за угодами з ОВДП платити акциз не потрібно.

Як розповідають фондовики, багато учасників ринку поки що утримуються від торгів у тому числі через відсутність положення про визначення біржового курсу для "акцизного" оподаткування. "Виникає ризик, що операції, проведені на фондових біржах до
моменту прийняття цього положення, можуть потрапити під оподаткування. Найобережніші кажуть, що поки що недержавними ЦП не торгуватимуть або торгуватимуть лише лістинговими паперами і, в гіршому випадку, сплатять податок за ставкою 0,1%", - констатує член ради асоціації "Українські фондові торговці" Андрій Некрилов.

У НКЦПФР переконують, що заповітне положення вже "дозріває". За словами Д.Тевелєва, проект документа вже пройшов узгодження в Мінфіні та Міндоходів, нині готується для передачі на реєстрацію в Мін'юст. "При цьому я не сказав би, що в питанні біржового курсу є невизначеність. На сьогодні є правила біржових торгів, у яких містяться певні статті, що визначають порядок розрахунків біржового курсу. Ми рекомендували учасникам ринку орієнтуватися на цей документ. Казати, що він ідеальний, напевно, не можна. Але це механізм, який може використовуватися для цілей визначення результатів для оподаткування. Ми узгодили це з Мінфіном", - зазначає керівник НКЦПФР.

Біржовий курс - не єдине питання, що потребує уваги держави. Дедалі актуальнішим стає створення запобіжників проти "засмічення" бірж неякісними паперами, які під тиском акцизів тікають із позабіржового ринку.

За словами члена НКЦПФР Анатолія Амеліна, у цьому питанні додаткові можливості для комісії надає одержання права разом із Міністерством доходів і зборів визначати критерії фіктивності емітентів цінних паперів, оцінювати емітентів на відповідність таким критеріям, зупиняти обіг таких ЦП і звертатися з позовами до суду з вимогою про ліквідацію таких компаній.

"Розроблене нами положення про визначення критеріїв фіктивності емітентів цінних паперів перебуває нині на узгодженні в Міністерстві юстиції. Після держреєстрації документа ми зможемо використовувати його норми для боротьби зі "сміттям". Але вже сьогодні можна сказати, що під санкції може потрапити близько 2 тис. емітентів, чимала частина яких підпадає під визначення фіктивних", - констатує представник НКЦПФР.

Поки що не зовсім зрозумілою залишається ситуація з векселями. На операції з цими цінними паперами запровадження акцизів вплинуло чи не найвідчутніше, оскільки вони не можуть торгуватися на біржах, відповідно, "приречені" на додаткове оподаткування. У даному питанні представникам держорганів і представникам ринку ще потрібно виробити взаємоприйняті алгоритми, які, з одного боку, дадуть можливість добросовісним платникам податків використовувати векселі як справді зручний платіжний інструмент. З іншого - потрібно знайти запобіжники проти використання цих ЦП у схемних операціях, адже маніпуляції з векселями (за визнанням, до речі, самих учасників фондового ринку) були одним із найпопулярніших способів для ухиляння від оподаткування до запровадження нових фіскальних правил.

Крім того, поточне зменшення позабіржових торгів, вочевидь, слід розглядати не тільки через податкову, а й через макроекономічну призму. А тут не завадить згадати й про відсутність чітких сигналів від МВФ про подовження співробітництва з Україною, і про подальше охолодження економіки (хоча спад промвиробництва й уповільнився). Тобто приводів в інвесторів випромінювати надмірний оптимізм, м'яко кажучи, надто мало, а охочих ризикувати за умов тотальної невизначеності може бути не так багато, як хотілося б тим самим торговцям ЦП.

Крім того, фондовий ринок України - матерія взагалі дуже тонка, щоб не сказати специфічна. У той час як міжнародні індекси можуть бити рекорди зростання, наш може демонструвати відчутну негативну динаміку (як зараз). Причому показово, що номінальним драйвером падіння може бути форс-мажор явно не загальноекономічного масштабу (як у випадку з пожежею на Вуглегірськой ТЕС). Це тільки свідчить про те, що як мінімум вітчизняний фондовий ринок перебуває в зародковому стані (якщо абстрагуватися від більш ніж розвиненої "оптимізаторської" складової). Але це проблеми системні. І лише податковими інструментами їх неможливо розв'язати - ні надто жорстким закручуванням гайок, ні масштабною лібералізацією.

При цьому деякі учасники ринку продовжують виражати невдоволення запровадженням акцизів, указуючи в тому числі на ризик зниження привабливості ринку для іноземних інвесторів через зростання трансакційних витрат тощо. Однак мало хто вірить, що в найближчій перспективі вдасться домогтися принаймні зниження акцизних ставок (не кажучи вже про їхнє скасування).

"Надто багато списів навколо цього питання було зламано. Це, швидше за все, вже пройдений етап. Тим паче номінально держава пішла на компроміс із ринком, знизивши ставку податку на прибуток за операціями із цінними паперами до 10%", - зазначив у коментарях DT.UA керівник однієї з провідних вітчизняних інвестиційних компаній.

Проте акцизні збори - не альфа та омега в системі оподаткування операцій з цінними паперами. Ще одним викликом для "певної" частини ринку є узаконення звітності та обліку операцій із ЦП за міжнародними стандартами (у т.ч. обліку витрат у момент продажу фінансового інструменту, визначення фінансового результату окремо за групами інструментів). "Ця новація знижує можливість мінімізації податкової бази за рахунок завищення витрат", - констатує А.Амелін.

За словами ж Д.Тевелєва, головним для фондового ринку є те, що, попри прогнози, катастрофи після зміни податкового законодавства не відбулося.

"Те, що закон не дає багатьох відповідей на чимало запитань, - це так. Але будь-яке законодавство потребує доопрацювання. Ми думаємо, що ще попрацюємо тут із Міністерством доходів і зборів і доведемо нормативну базу до певної досконалості", - резюмує голова НКЦПФР.

Ну що ж, обіцянок і декларацій про наміри від високопоставлених держчиновників, у тому числі й щодо фондового ринку (розбудовувати, поліпшувати, стимулювати), вже доводилося чути дуже багато. І, у принципі, вже давно визначений не тільки перелік напрямів роботи, а й досить широкий набір інструментів і навіть конкретних законопроектів - у рамках численних концепцій, стратегій, програм, серед яких і президентська програма розвитку економіки, за виконанням якої начебто стежить сам гарант. От тільки реально на цьому поприщі - перетворення фондового ринку на реальну підмогу для залучення в економіку ресурсів - робиться ще надто мало. Або просто про це суспільству поки що невідомо?