Фіксований курс і законсервовані проблеми

- Це ви мені телефонували з приводу валюти?

- Так, я. Ви ж хочете купити долари по 13,95?

- Угу. Скільки у вас?

- П'ятсот.

- Добре. Давайте пройдемо до сусіднього кабінету, щоб подалі від зайвих очей. У нас купюри по 500 та 200 гривень.

- Згоден, а який взагалі рід діяльності фірми?

- Здорове харчування, переважно через кордон возимо. Купити валюту нормально не можемо, доводиться отак.

З такого діалогу розпочинався один з моїх робочих днів цього тижня. Дзвінки в оптові обмінні пункти не дали результату - частина телефонів відключена, по інших казали, що пункт тимчасово не працює. У банківських касах американську валюту можна здати по 12,80, а от щоб її купити - треба витратити півдня, записавшись у довгу електронну або живу чергу з пенсіонерів, молодих матусь, а також хлопців міцної статури, які очікують касового підкріплення. Заповітний час - полудень, коли приміщення відділень банків забиті сотнею людей, котрі прагнуть купити валюту...

Спекулянти мимоволі

Валютними спекулянтами нині стало чимало жителів великих українських міст. Скажімо, подружжя пенсійного віку, зайнявши чергу з ранку до трьох прилеглих банків, за вдалого збігу обставин зможе заробити близько 750 гривень, здавши куплену в банківській касі валюту за рогом у кіоску по 13,60 грн/дол. Більше заробити важко - не вистачить ні часу, ні нервів. Тому літні люди обмежуються однією купівлею-продажем, мовляв, і 110-120 гривень щодня - хороша надбавка до пенсії, яка завмерла на торішньому рівні. "Ціни он як зростають, а пожити ще хочеться", - раз у раз чути шепіт у чергах.

Для тих, кому потрібно відразу купити або продати велику суму, свої послуги люб'язно запропонував так званий ринок заявок фізосіб. На популярних фінансових сайтах люди залишають свої заявки на купівлю або продаж різних валют, зазначаючи бажаний курс, суму, телефон, а також район, де зручніше провести обмін. Серед безлічі оголошень про купівлю-продаж на суму до 2000 доларів США зустрічаються й оголошення оптовиків - наприклад, "продам 30 тис. частинами, банк".

Цього тижня тіньові курси купівлі в Києві коливалися в межах 13,40-13,90, а продажу - 13,90-14,15. Природно, ні про яке пред'явлення паспорта або сплату збору до Пенсійного фонду не йдеться. Пенсіонери заробляють добавку до своєї пенсії самостійно на валютному ринку.

У цьому є й безсумнівний плюс, що значна частина незайнятих або малозайнятих людей захоплена процесом купівлі-продажу валюти. Такий бізнес приносить на місяць не одну мінімальну зарплату, що є хорошою соціальною підмогою для людей за умов глибокої кризи державної скарбниці.

Відповідно, громадяни, які не можуть знайти роботи, замість того, щоб бунтувати, мають можливість стати в чергу по валюту за пільговим курсом.

Та чи є така економіка високопродуктивною? Ні, звичайно. Взагалі для держави наявність різних цін на один товар - дуже погано. Україна сьогодні витрачає до 300 млн доларів США золотовалютних резервів щотижня (гроші викидаються на ринок через валютні аукціони для задоволення клієнтських заявок і поповнення кас банків) на підтримку режиму двох валютних курсів. Немає сумнівів, що цей процес очолили фінансові чиновники, банкіри та ділки кримінальної економіки. У жовтій пресі вже неодноразово проскакували статті-сповіді валютників, як вони "піднялися" за 2014 рік, прикупивши елітне житло, дорогий автомобіль бізнес-класу та інші атрибути багатих людей. Здається, ще трішки - і ці люди почнуть власною персоною балотуватися до парламенту, аби на валютному ринку все залишалося так як є.

Пальне за ціною елітного коньяку

Новації Національного банку призвели до того, що валютний ринок іде в тінь. Скажімо, ще нещодавно обсяг торгів на міжбанку становив 300-500 млн дол. на день. Сьогодні це вже 150-250 млн. Чи впала українська зовнішня торгівля відразу удвічі? Ясно, що не впала. Виходить, щосили йде тінізація.

На міжбанку НБУ вже не перший тиждень не пропускає заявок, пов'язаних з передоплатою імпорту. А постачати товари в охоплену революцією та воєнним конфліктом Україну без стовідсоткової передоплати контрагенти з-за кордону не ризикують. Невеликий бізнес, ті самі імпортери специфічних продуктів харчування для бодибілдерів, малят або тих, хто худне, без зайвого мудрування купують валюту на чорному ринку. І потім закуповують дрібнооптові партії за кордоном.

У великого бізнесу в цьому плані великі проблеми - мільйони доларів та євро у валізах не вивезеш, а за великими трансакціями за платіжними картами стежить валютний контроль і міжнародні організації з боротьби з фінансуванням тероризму та відмиванням грошей. Скажімо, із заявою про загрозу ринку нафтопродуктів уже виступила асоціація "Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України". "Дефіциту палива поки що немає. Але є така загроза - через брак валюти в країні. Є небезпека зриву контрактів поставок нафтопродуктів до України. Якщо оплати за укладеними контрактами з боку України не буде, паливо просто переспрямують на інші напрямки. А знайти 400 тис. тонн на спотовому ринку - це те ще завдання", - розповів президент асоціації Леонід Косянчук. Він додає, що за гіршого розвитку сценарію паливо на внутрішньому ринку буде тільки українського виробництва (продається переважно через заправки "Авіас" та ANP групи "Приват"), але воно буде за ціною "Хеннессі".

У компаніях, які імпортують нафтопродукти, DT.UA розповіли, що навіть коли Інститутська дає згоду на купівлю валюти, придбати її за задекларованим курсом 12,95 однаково не можна. "У банках же не дурні працюють: вони знають, що сьогодні ринковий курс долара на гривню вище, от і просять нас платити додаткову комісію, аби "добити" до потрібного курсу. А останнім часом дедалі популярніші запити на те, щоб до ринкового курсу ми "добивали наликом", адже експортери теж не дуже хочуть продавати по 12,95", - розповів фінансовий директор паливної компанії. Він у курсі нюансів роботи банківської системи - у компанії є рахунки відразу в шести українських банках. І скрізь правила приблизно однакові.

"Відразупіслявиборів": курс на зближення

А що ж Національний банк? Режим валютного регулювання, який сформувався в останній місяць, мабуть, збережеться до дня парламентських виборів. Робиться це для того, щоб політична сила Петра Порошенка не втрачала голосів громадян, незадоволених зростанням обмінного курсу.

А далі до країни приїде планова місія Міжнародного валютного фонду, яка раз на два місяці моніторить економічну ситуацію та формує рекомендації Раді директорів МВФ. Голова НБУ на чолі урядової делегації минулого тижня саме злітала до США на щорічні збори директорів МВФ і Світового банку. Після повернення Валерія Гонтарева зустрілася з журналістами і повідомила, що поки всі обмеження на ринку зберігаються. Утім, вона натякнула, що масштаби зовнішнього кредитування України таки можуть зрости. "Голова МВФ (директор-розпорядник Крістін Лагард. - Авт.) підкреслила, що наша програма може бути збільшена", - сказала Гонтарева.

Ще у вересні Україна поставила перед валютним фондом питання руба щодо збільшення фінансування. Мотивування - падіння експортних надходжень із донецького і луганського регіонів. Про це, зокрема, заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін. Запитувана сума не озвучувалася, але, за неофіційними даними, вона становить 4-5 мільярдів доларів до кінця 2014 року.

За розрахунками українського уряду, війна на Донбасі забрала не тільки тисячі життів, а й призвела до скорочення експорту з України на суму до мільярда доларів щомісяця. Київ визнає, що, починаючи з серпня, торговельний баланс знову став погіршуватися, а тому вважає за доцільне попросити МВФ збільшити програму stand-by, щоб не допускати дефіциту зведеного платіжного балансу.

Якщо домовитися про збільшення програми stand-by обсягом SDR10,97 млрд (близько 16,35 млрд доларів США за поточним курсом) не вдасться, тоді українські фінансові переговірники готові наполегливо просити МВФ прискорити виділення заявленої суми. Йдеться не тільки про об'єднання третього та четвертого траншів, а й про перегляд усього розкладу фінансових ін'єкцій.

Крім того, Київ просить Вашингтон ураховувати у своїх розрахунках можливість того, що Росія достроково пред'явить до погашення українські євробонди на суму 3 млрд дол. Папери були випущені на два роки в грудні 2013 року в рамках обіцяного уряду Януковича-Азарова кредиту на суму 15 млрд дол. У проспекті емісії було записане застереження, що Російська Федерація має право вимагати негайного повернення грошей, якщо рівень держборгу України до ВВП перевищить критичну 60-відсоткову оцінку. На думку рейтингового агентства Moody's, офіційно про це може бути оголошено наприкінці січня 2015 року, коли Києвом будуть оприлюднені офіційні дані про держборг (очікується, що відношення державного та гарантованого боргу України до ВВП становитиме 65-66%). А це, у свою чергу, може викликати крос-дефолт по всіх міжнародних боргах країни, попереджають фахівці Moody's.

Валерія Гонтарева поки що нічого не каже про тимчасову відмову від переходу на інфляційне таргетування, але це питання також є на порядку денному. Цілком очевидно, що за дефіциту державних фінансів України, який перевищує 10% ВВП, забезпечити цінову стабільність неможливо. У зв'язку з цим прогнозована на 2015 рік інфляція (закладена в Основах грошово-кредитної політики НБУ) на рівні 9% є нереалістичною. Понад те, адміністративне введення в Україні обмінного курсу на рівні близько 12,95 грн/дол. фактично свідчить про повернення режиму фіксованого обмінного курсу.

І не можна сказати, що курс чорного ринку не зближується з офіційним: якщо два тижні тому спред становив близько гривні, то сьогодні - 50-65 копійок. Однак слід розуміти, що, продаючи лише по 230 доларів в одні руки та створюючи в такий спосіб ажіотаж, Нацбанк не тільки не знімає незадоволений попит із ринку, а навпаки, тільки нарощує його.

У перспективі розв'язати цю проблему можна двома способами. Або збільшити продаж усім охочим (на це може знадобитися понад мільярд доларів) і максимально зблизити курс чорного ринку з офіційним, або навпаки - припинити після виборів підживлення банківських кас доларом. І те й інше виб'є ґрунт з-під ніг дрібних спекулянтів.

Судячи з переговорів із МВФ про збільшення фінансування та готовності за максимумом використати золотовалютні резерви під час нинішньої кризи, Інститутська розраховує на перший варіант. До того ж заморожування курсу на рівні близько 13 грн/дол. істотно знизить потребу банків у докапіталізації, ніж це було б за більш високого курсу американської валюти.

Однак прогнозувати валютну політику навіть до кінця року неможливо - висока ймовірність того, що після парламентських виборів істотно зміниться кадровий склад правління НБУ. Не виключено, що свій пост буде змушена залишити й Валерія Гонтарева. Непередбачуваність політичної ситуації та висока ймовірність приходу після виборів до управління фінансовими важелями держави радикалів і популістів, до речі, є одним із основних мотивів для громадян купити інвалюту. Про всякий випадок.