Дешево й сердито

З урахуванням впливу економічної кризи на споживчу платоспроможність попит на більш дешеві товари значно підвищений. Найчастіше дешевшими товарами є якраз контрафактні. У цих умовах, навіть не маючи наміру придбати контрафактний продукт, споживач ризикує ненавмисно купити такі товари, намагаючись заощадити. Окрім того, у гонитві за підвищеним прибутком навіть великі дистриб'юторські мережі закуповують контрафактні товари й продають їх поряд з оригінальними того самого виду, оскільки низькі закупівельні ціни означають зниження собівартості та зростання прибутку.

Для визначення рівня поінформованості українського споживача про контрафактні товари і його ставлення до купівлі таких товарів Інститут соціальних технологій "Соціополіс" провів соціологічне дослідження, об'єктом якого були 1000 жителів м. Києва віком від 18 років. Згідно з його результатами переважна більшість (82,6%) опитаних знають про те, що серед товарів, які вони купують, можуть бути контрафактні ("підроблені"). Нічого раніше не чули про можливість наявності таких товарів 17,4% опитаних. Таким чином, з тисячі жителів столиці 174 можуть купувати контрафактні товари, навіть не перевіряючи їх на справжність.

Дослідження показало, що більшості (майже 70%) опитаних, яким відомо про наявність контрафактних товарів, загалом складно самостійно відрізнити такі товари від оригінальних. При цьому 37,7% опитаних відповіли, що їм було б загалом швидше складно, ніж легко самостійно відрізнити контрафактні товари від оригінальних, а 32,2% - оцінили завдання відрізнити товари від інших як дуже складне.

Це пов'язано з підвищенням рівня технологій виробництва контрафактних товарів і низьким рівнем захисту оригінальних товарів з допомогою зовні помітних ознак оригінального товару (голограм, гравіювань на пляшках тощо), а також з малою поінформованістю споживачів про такі зовнішні ознаки, навіть коли вони присутні.

Також згідно з результатами опитування більша частина (74,3%) респондентів колись свідомо купували контрафактні товари і лише 21,5% респондентів, яким відомо про існування таких товарів, відповіли, що ніколи свідомо їх не купували. При цьому більшість опитаних жителів Києва зазначають, що свідома купівля контрафакту є морально неприйнятною, однак основна частина таких респондентів (41,1%) вважають свідому купівлю контрафактних товарів частково неприйнятною і лише 17,8% - повністю неприйнятною. Більше третини (34,1%) опитаних вважають, що свідома купівля контрафакту з погляду моралі прийнятна (для 24,4% опитаних - частково прийнятна, а для 9,7% опитаних - повністю прийнятна).

Як ми вже зазначали вище, такий попит на контрафактні товари переважно зумовлений зниженням платоспроможності українського споживача, що згодом призводить до спроб заощадити шляхом купівлі контрафактних товарів як дешевших. При цьому споживач ігнорує низьку якість, неефективність або потенційну шкоду від таких товарів.

Таким чином, загалом дослідження показує, що український споживач, навіть обізнаний про контрафактні товари, ненавмисно їх купує, оскільки не має можливості відрізнити такі товари від оригінальних. А зі зростанням обсягів контрафакту відносно оригінальних товарів його оборот тільки збільшується.

Які ж реальні наслідки такої кількості контрафактного товару для українського споживача? Очевидно, що найбільшої шкоди може завдати контрафакт у сфері фармацевтики й продовольчих товарів. У листопаді 2017 р. було здійснено спробу завезти контрафактні лікарські засоби, зокрема для лікування онкологічних захворювань і гепатиту, на суму близько 600 тис. грн. Оперативниками СБУ було встановлено, що це не одинична партія - зловмисник регулярно ввозив в Україну фармпрепарати сумнівного походження. Також, за даними СБУ, було викрито організовану групу з ОРДЛО, що займається контрабандою фальсифікованих ліків. У результаті слідчих дій було вилучено фальсифікованих ліків на суму понад 6 млн грн. З урахуванням призначення цих препаратів навіть їх неефективність може загрожувати летальним результатом для споживача.

Наприклад, у 2006 р. у кількох країнах було зафіксовано вісім випадків масового отруєння сиропом від кашлю, який насправді виявився хімічним компонентом гальмівної рідини. Тільки в Панамі тоді померли 106 осіб, більшість із яких - діти.

В Україні таких гучних скандалів поки що не було. Але у 2010 р. у м. Василькові Київської області правоохоронцями було виявлено цех з виробництва контрафактних ліків. Зловмисники підробляли відомі й популярні ліки - від пробіотиків до сильних знеболювальних. Орієнтовна сума виявленого фальсифікату становила близько 7 млн грн.

Очевидно, що при низькому рівні уваги до проблеми виробники контрафактних медпрепаратів підвищуватимуть якість підробок, у результаті чого може постраждати значна частина населення.

На ринку алкогольної продукції зниження якості контрафактної продукції досягло критичної позначки вже у 2016 р. Так, у листопаді 2016-го було зафіксовано понад 65 випадків загибелі від отруєння контрафактним алкоголем. У крові загиблих було виявлено метиловий спирт (метанол), що є вкрай небезпечною отрутою. Приймання усередину близько 10 мл метанолу може призвести до важкого отруєння (один із наслідків - сліпота), потрапляння в організм більш як 80–150 мл метанолу (1–2 мл чистого метанолу на кілограм тіла) призводить до смерті.

Контрафакт на ринку агрохімікатів - також дуже поширене явище. При цьому його складно відрізнити від оригінальних агрохімікатів навіть у процесі його застосування. Як правило, контрафактні агрохімікати виконують свою первинну функцію, але при цьому через порушення технології виробництва й ненормоване дозування отруйних речовин залишають величезну кількість шкідливих речовин у продуктах сільського господарства. Вживання продуктів, вирощених під впливом таких контрафактних агрохімікатів, призводить до отруєння й відкладання шкідливих та отруйних речовин в організмі людини. Процес погіршення здоров'я внаслідок уживання таких сільськогосподарських продуктів найчастіше протікає повільно, і встановити зв'язок між вживанням того чи іншого продукту й негативними наслідками вкрай складно.

З урахуванням вищеописаних факторів знизити попит на контрафактну продукцію з допомогою впливу на споживача - малоефективний метод. На цьому етапі лише державна політика, спрямована на зниження обсягу контрафактної продукції на ринку, може змінити ситуацію на краще. Одним із важливих напрямів такої політики є створення ефективного механізму захисту прав інтелектуальної власності виробників оригінальної продукції. Величезним кроком у цьому напрямку буде створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Одержавши такий ефективний механізм захисту своїх прав, виробники оригінальної продукції зможуть надалі звертатися для захисту своїх прав інтелектуальної власності і самі протидіяти виробництву й збуту підробок їхніх товарів на території України.

За останні кілька років відсоток контрафактних товарів на українському ринку значно зріс, і на сьогодні цей показник продовжує стрімко збільшуватися. Обсяг деяких контрафактних товарів іноді може досягати половини від усіх товарів на відповідному ринку. Одними із найбільш насичених контрафактом ринків є ринки алкогольних виробів, фармацевтичних препаратів, агрохімікатів, текстилю й інформаційно-комунікаційних технологій. Згідно з даними Організації економічного співробітництва та розвитку, у 2016 р. Україна вже посідала друге місце у світі після Китаю з виробництва й експорту контрафактної продукції в сфері інформаційно-комунікаційних технологій.

Якщо контрафактні товари у сферах інформаційно-комунікаційних технологій і текстилю не шкодять здоров'ю споживача та здебільшого завдають фінансових збитків виробникам оригінальної продукції, то контрафактні фармацевтичні препарати, агрохімія, алкоголь та інше насамперед шкодять самому споживачеві і становлять реальну загрозу для життя.