Чого не вистачає недержавним пенсійним фондам, щоб зростати швидше

Питання пенсійного забезпечення в Україні стоїть гостро передусім через демографічні причини. За прогнозами Світового банку, скорочення народжуваності та кількості працездатного населення призведе до того, що до 2050 року у нас на десять працюючих буде 23 пенсіонери. Ще одним джерелом проблем є тіньова зайнятість. За даними Міністерства фінансів, близько 10 мільйонів українців працюють в Україні без офіційного оформлення. Значна частина таких людей до моменту виходу на пенсію не матиме навіть 15 років стажу, які необхідні для отримання мінімальної соціальної пенсії за віком. Тобто мільйони людей не отримуватимуть від держави взагалі жодних виплат.

За таких умов стимулювання пенсійних накопичень — єдиний вихід, який реально може забезпечити для більшості українців безбідну старість. Ті, кому сьогодні 25–35 років, ще мають достатньо часу, аби самостійно подбати про свої доходи у 60+.

Сьогодні в Україні діють 58 недержавних пенсійних фондів (НПФ), учасниками яких, за даними НКЦПФР, є 889,7 тисячі осіб (на кінець вересня 2021 року). Якщо врахувати, що на цей час у нас було 16,7 мільйона економічно активного населення, то бачимо, що заощаджують у такий спосіб на пенсію лише 5,3%. За дев’ять місяців кількість відкритих контрактів зросла на 10% відносно минулого року.

Такий темп зростання — це хороший показник для ринку НПФ, але рівень участі населення в системі недержавного пенсійного забезпечення залишається дуже низьким для держави в цілому. І це не є свідченням непопулярності НПФ чи їхньої неефективної роботи. На жаль, це показник низького рівня заощаджень українців загалом і недостатньої фінансової грамотності. Згідно з дослідженням R&B Group, 30% українців не мають заощаджень узагалі, у 41% «подушки безпеки» не вистачить і на три місяці життя. При цьому за три квартали 2021 року наші громадяни взяли майже 50 млрд грн мікрокредитів під величезні відсотки.

Тому у справі пенсійного забезпечення важливо здійснювати просвітницьку діяльність. І це має бути в пріоритетах уряду, — у школах, університетах потрібно викладати фінансову грамотність, проводити інформаційні кампанії.

Досі найбільшу частину просвітницької роботи виконували самі представники ринку недержавного пенсійного забезпечення. Однак масштабні інвестиції в піар і рекламу на даному етапі розвитку ринку не можуть собі дозволити навіть найбільші НПФ.

Маю відзначити, що 2021 року сфера недержавного пенсійного забезпечення вперше отримала значну увагу медіа. Цьому сприяли численні заяви представників уряду про необхідність пенсійних накопичень, а також доопрацювання законопроєктів щодо запровадження другого рівня пенсійної системи та пов’язана з цим інформаційна кампанія. Все це позитивно вплинуло на розвиток ринку НПФ.

Позитивні результати маємо і щодо розвитку фінансових інструментів, які можуть використовуватися НПФ, — ми отримали доступ до значного переліку акцій іноземних емітентів. Я є головою фондів, які адмініструє «Ліга Пенсія», і ми одними з перших цим скористалися: НПФ «Взаємодопомога» був першим фондом, який придбав акції Apple ще в квітні 2021 року, а ВНПФ «Гарант-Пенсія» до кінця року активно нарощував частку іноземних акцій у портфелі — до 18,22%. Гадаю, це найвищий показник серед усіх українських НПФ.

Інфляційний тиск і підвищення облікової ставки НБУ — це суттєві чинники негативного впливу на ринок. У цих умовах НПФ потребують розширення інвестиційних інструментів, щоб забезпечити дохідність пенсійних заощаджень на рівні, вищому за інфляцію.

Вважаю, що одним із напрямів роботи уряду і регулятора має бути підтримка випусків муніципальних облігацій. Це надійний і високодохідний інструмент для НПФ, але наразі його пропонують лише чотири міста — Київ, Харків, Львів та Івано-Франківськ.

Також ми хотіли би бачити більше якісних боргових інструментів від українського корпоративного сегмента. Є сподівання, що поява резидентів «Дія-Сіті» в перспективі дасть можливість українським IT-компаніям вийти на фондовий ринок.

Ми очікуємо від регулятора ринку (НКЦПФР) подальших дій щодо забезпечення більшої прозорості ринку, підвищення вимог до стандартів якості корпоративного управління та оприлюднення інформації. Разом із відповідним реагуванням регулятора на порушення правил гри це має поступово збільшити довіру громадян до системи недержавного пенсійного накопичення.

Одночасно важливо звернути увагу НКЦПФР на потребу у спрощенні та діджиталізації процесів, пов’язаних із відкриттям пенсійних рахунків. Надмірна зарегульованість тут грає проти інтересів суспільства, адже доступ до набагато більш ризикованих фінансових операцій громадяни вже отримують у мобільних додатках у два кліки.

Недержавним пенсійним фондам важко конкурувати за таких умов, тому деякі вимоги фінансового моніторингу варто переглянути.

Очікування ринку щодо дій уряду — це перш за все запровадження другого рівня пенсійної системи у 2022 році, а також, попри наявну зовнішню загрозу, підтримка макроекономічної стабільності, розширення інструментів внутрішнього ринку капіталу.