Без міняйл?

На початку вересня перший заступник голови правління українського банку з першої п'ятірки найбільших оголосив на своїй сторінці у Facebook "атракціон небаченої щедрості". Він заявив, що купить за курсом 14 грн за долар будь-яку кількість валюти, яку його передплатники і друзі зможуть йому продати. Заявки приймалися до 12.00 наступного дня. Обмежень щодо учасників "аукціону" не було.

Участь високопоставлених банкірів у таких публічних угодах купівлі-продажу валюти напряму, а не через обмінний пункт - звичайно, рідкість. Але самі по собі подібні угоди в соціальних мережах за останні місяці в Україні почастішали. Жорсткі адміністративні обмеження, якими НБУ намагався боротися зі спекулянтами на ринку, призвели до дефіциту валюти в банківських обмінниках. І дали можливість розцвісти чорному ринку.

На початку поточного тижня Нацбанк змінив підхід до своїх інтервенцій на валютному ринку. І вкотре відмовився від боротьби за номінальну курсову стабільність, поставивши собі за мету збалансувати офіційний і ринковий курси долара. Яким може бути рівноважне його значення і що це означатиме для економіки України?

Затиснутий в адміністративні лещата валютний ринок в останні місяці відчуває вкрай гострий дефіцит доларів. Продавати за курсом, що виставляється Нацбанком, експортери не мали ані найменшого бажання, всіляко намагаючись обійти запроваджені обмеження. Спраглі до валюти мусили втамовувати свій попит на неї на чорному ринку. У результаті номінально заявлений курс 12,95 грн/дол. виявився досить умовним: купити долари за такою ціною було вкрай проблематично. Як підсумок, різниця між офіційним і тіньовим курсами стала досягати півтори-дві гривні.

З 5 листопада замість ініційованих з жовтня щотижневих валютних аукціонів для задоволення клієнтських заявок і поповнення кас банків "по 12,95" Нацбанк проводить щоденні аукціони з продажу валюти на порівняно невелику суму - 5–10 млн грн. Максимальна сума заявки одного банку може становити не більш як 10% від загального обсягу валюти, виставленого Нацбанком на аукціон. Новий механізм передбачає відсікання п'яти банківських заявок із найвищим курсом, що розглядаються як потенційно спекулятивні. Потім на базі наступних п'яти заявок розраховується середньозважений курс. Він і стає індикативним для банків на цей день (у разі, якщо вищі заявки відхиляються від середньозваженого курсу не більш як на 1%, вони теж допускаються до торгів).

Запровадження нового формату аукціонів означає, що НБУ самоусувається від підтримки курсу гривні на якомусь фіксованому рівні і переходить до більш плаваючого курсу.

Із заявленим обсягом інтервенцій (до 10 млн дол. на день) серйозно впливати на курс у регулятора просто не вийде. Для порівняння: як повідомила на початку тижня голова НБУ Валерія Гонтарева, спроби втримати вартість долара на міжбанку на попередньому рівні (12,95 грн/дол.) обійшлися очолюваному їй відомству в 1,3 млрд дол. золотовалютних резервів (або в середньому 29 млн дол. на день). Але такого завдання НБУ тепер начебто і не ставить. Його мета - звести в одній точці офіційний і ринковий курси.

Після перших же аукціонів за новим принципом офіційний курс долара знизився більш як на півтори гривні (до 14,47 грн/дол.), "наздогнавши" курс чорного ринку. За ним підтяглися і котирування в банківських обмінниках. На думку учасників ринку, уже протягом наступних одного-двох тижнів Нацбанк зможе такими темпами зрівняти офіційний і чорно-ринковий курси, а отже, згодом ліквідувати дефіцит валюти.

"Позиція ринку і нашого банку, зокрема, - те, що такий крок був необхідний. Він має привести до певного збалансування курсу гривні", - говорить голова правління "Райффайзен Банку Аваль" Володимир Лавренчук, коментуючи нововведення нинішнього тижня. "Запровадження нового типу аукціонів - це спроба знайти рівнозначний курс і спроба перекласти відповідальність за курсоутворення з регулятора на клієнтів банків, які сьогодні є основною рушійною силою ринку. Адже можливості самих банків (впливати на попит на валюту) суттєво обмежені регулятором лімітами валютної позиції", - вважає заступник голови правління Сітібанку Владислав Сочинський.

Крім того, це покликано допомогти заощадити і так мізерні резерви Нацбанку. Якщо в наступні два місяці він виставлятиме на аукціони не більше заявленого для них максимуму в 10 млн дол., то до кінця року їх підсумкова сума не повинна перевищити 400 млн дол.

Це - істотна різниця порівняно з обсягами інтервенцій, озвученими головою НБУ
(1,3 млрд). І це важливо з урахуванням того, що й без інтервенцій до кінця нинішнього року, за прогнозами директора дослідної компанії "CASE-Україна" Дмитра Боярчука, резерви скоротяться до 10 млрд дол. На 1 листопада ц.р. їх рівень знизився вже до 12,6 млрд дол. Але ж тільки погашення заборгованості "Нафтогазу" перед "Газпромом" "з'їсть" іще 3,1 млрд дол. До того ж з великою часткою ймовірності резерви витрачатиме і Мінфін - до кінця року, за даними USAID, він має витратити ще 15,6 млрд грн (в еквіваленті) на обслуговування своїх валютних зобов'язань. Рефінансувати їх зараз у Мінфіну практично не виходить.

Основне питання, яке залишають аукціони, - це те, яким буде цей рівнозначний курс української валюти і чи варто очікувати нового витка її девальвації (не офіційного, а реального курсу). Очікування ринку розходяться.

Оптимісти, до яких належить Володимир Лавренчук, вважають, що макроекономічних передумов для значного зниження курсу гривні зараз немає. По-перше, ситуація в економіці у вересні повернула на краще. На початку тижня Валерія Гонтарева заявила, що за дев'ять місяців поточного року ВВП України скоротився на 3,5% - це значно нижче, ніж раніше прогнозували в Нацбанку. Тож прогноз падіння економіки за підсумками року в НБУ переглянули: замість 9% падіння ВВП тепер очікують лише 7%.

Гривневий ресурс для скупки валюти також обмежений, вважає В.Лавренчук. З урахуванням падіння виробництва навряд чи в підприємств сьогодні багато гривневої ліквідності. Не очікує банкір і активізації попиту на долари серед населення. "Зараз воно знімає гривневі вклади (які можна конвертувати в інвалюту) не стільки через девальвацію, скільки через ризик неплатоспроможності банків. Але Національний банк зараз активно виводить такі установи з ринку. З урахуванням цього незабаром населення перестане виводити депозити з банків, а потім почне нести їх у банки знову", - говорить він.

Крім того, невдовзі на ринку начебто має збільшитися пропозиція валюти - на Сході знову запрацювали кілька металургійних підприємств, а в грудні очікується активізація надходжень від експорту сільгосппродукції.

"Офіційний курс долара не перевищить психологічної позначки в 15 грн, а тіньовий ринок рухатиметься в коридорі 14,00–15,50 грн/дол.", - прогнозує керівник Української міжбанківської валютної біржі і екс-голова Ощадбанку Анатолій Гулей.

Однак є й песимісти. Їх турбує те, що на Сході України, як і раніше, відбуваються бої; що домовитися з експортерами про продаж валюти Нацбанку так і не вдалося. Основні експортні підприємства належать регіоналам, що перебувають зараз в опозиції, і з ними якими нинішній владі важко знайти спільну мову (принаймні у цих питаннях). Третій привід засумніватися, що для лібералізації валютного ринку зараз правильний момент, - це відсутність нової урядової коаліції. Без її формування (і нового складу Кабміну) не буде і нового траншу МВФ.

Нарешті, важливий нюанс - ніхто не може дати гарантій, що після нового зниження курсу гривні в обмінниках (понад 15 грн/дол. - курс долара на міжбанківському ринку досягнув цього бар'єра вже у п'ятницю, 7 листопада) у країні не почнеться новий виток валютної паніки. "Якщо влада в терміновому порядку не затисне держвидатки, які фондуються за рахунок емісії, то ніхто не зможе спрогнозувати, де "приземлиться" гривня", - говорить Дмитро Боярчук. Він і його колеги-економісти побоюються, що курс долара може перевищити черговий психологічний бар'єр в 15 грн і сміливо покрокувати далі.

Ситуацію може погіршити і те, що Нацбанк вирішив відмовитися від практики підтримання валютних кас банків. Це означає, що тепер у їхніх обмінниках може стати ще більшою проблемою купити навіть дозволені 200 дол. на одну фізособу. А отже, повністю "закрити" тіньовий ринок не вийде - прості громадяни і надалі вирішуватимуть свої проблеми з купівлею валюти через міняйл.

Навіть якщо паніки вдасться уникнути, черговий виток зниження офіційного курсу до 14,50–15,00 грн/дол. несе в собі і багато ризиків для країни, не кажучи вже про подальшу втрату платоспроможності українськими громадянами.

По-перше, під ударом - державні фінанси. За оцінкою "Райффайзен Банку Аваль", навіть при курсі 13,5 грн/дол. співвідношення держборгу до ВВП в Україні до кінця поточного року досягне 65%. Курс 14,50–15,00 іще збільшить цей показник. Тим часом при співвідношенні держборг/ВВП вище 60%, за умовами євробондів, розміщених у грудні 2013 р. на 3 млрд дол., Росія матиме право вимагати від України негайного погашення цієї позики. Гасити її доведеться, напевно, також із резервів Нацбанку.

По-друге, під ударом знову опиняться банки. Подальша девальвація погіршить кількість поганих активів у їхніх портфелях. "Україна не витримає курсу вище 12,5 грн/дол.", - заявляв ще влітку прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. Стрес-тести розраховувалися на основі середньорічного курсу нацвалюти 12,1 грн/дол. і його значення 12,5 - на кінець поточного року (песимістичний сценарій). Для такого розрахункового показника значення проблемної заборгованості у банків становило 18,8% для валютних кредитів бізнесу і 70,6% - населенню. І навіть за такого курсу
35 найбільших банків країни потребували сумарної докапіталізації в розмірі 66 млрд грн. З урахуванням нинішньої ситуації, втрати Криму і частини Донбасу (а отже, і появи необхідності формувати додаткові резерви та списувати ці активи), на думку деяких співрозмовників DT.UA, цифру потреби банків у докапіталізації можна сміло множити на два.

Втім, багато співрозмовників DT.UA не вважають цю цифру критичною. Як приклад наводять Туреччину й Ірландію, де в період кризи потреба банків у докапіталізації становила 20 і 50% ВВП відповідно. Виходячи з результатів проведених стрес-тестів, в Україні - це поки що "лише" близько 5% ВВП. Виходить, наче "є ще куди", але назвати це "хорошим запасом міцності" язик чомусь не повертається.