Підтримати
Захоплення територій російським президентом Владіміром Путіним під час війни в Україні підштовхнуло лідерів Європейського Союзу до розробки власних планів розширення. Зараз здійснюються кроки, спрямовані на залучення до блоку, що складається з 27 країн, восьми нових членів. Але історичне прагнення до розширення створює власні ризики для ЄС.
Приєднання нових країн – потенційно включаючи сільськогосподарську потужність України – відкриє скриньку Пандори з проблемами. Будуть потрібні радикальні внутрішні реформи, а це, ймовірно, спровокує роки токсичної боротьби між нинішніми членами ЄС, пише Politico.
Незважаючи на болісні складнощі будь-якого процесу розширення, російська агресія переконала деякі уряди ЄС, що вони не можуть дозволити собі чекати.
«Зараз саме той момент, коли ми повинні бути сміливими і змінити наш підхід до розширення – чітко прийняти шість західнобалканських країн, кожну з них, а також Україну і Молдову, в нашу сім'ю», – заявив міністр закордонних справ Австрії Александер Шалленберг в інтерв'ю Politico. – «Розширення – це не бюрократичне зусилля... Йдеться про експорт і захист певної моделі життя вільних, відкритих західних демократій».
Очікується, що розширення буде наскрізною темою щорічної промови Президента Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн про стан ЄС 13 вересня. Міністри закордонних справ з 27 столиць блоку також повинні заглибитися в це питання на зустрічі наприкінці жовтня, за словами двох високопоставлених дипломатів ЄС.
Важливо, що Німеччина і Франція, схоже, підтримують цю ідею. Канцлер Німеччини Олаф Шольц раніше цього року виступив за «розширену» Європу, а також оптимістичні сигнали з Парижа, де міністр з питань Європи Лоуренс Бун заявив, що ЄС повинен дати «послідовний сигнал» країнам-кандидатам про вступ до союзу – не в останню чергу для того, щоб допомогти їм захиститися від російських кампаній впливу.
Семирічний дедлайн
Одне з питань – це час. Президент Ради ЄС Шарль Мішель закликав прийняти нових членів до блоку до 2030 року. Президент Франції Еммануель Макрон підтримує ідею поетапного розширення, коли країни спочатку отримують доступ до єдиного ринку, а потім стають повноправними членами ЄС.
Австрієць Шалленберг запропонував дозволити країнам-кандидатам засідати в якості спостерігачів у Комітеті ЄС з питань політики і безпеки.
«Замість того, щоб просто надсилати їм декларацію ЄС або спільну зовнішню політику безпеки і казати «підпишіть її», ми робимо їх частиною нашого мислення, частиною нашого процесу прийняття рішень», – сказав він.
Але якщо лідери ЄС хочуть реалізувати свої амбіції, їм доведеться впоратися з гострими болями зростання. Дебати між європейськими столицями, ймовірно, будуть запеклими, оскільки чиновники зважуватимуть придатність країн-кандидатів – занепокоєння щодо корупції в Україні, наприклад, дуже велике. А ще є кошмарна перспектива реформування внутрішніх процесів прийняття рішень в ЄС, щоб пристосувати їх до набагато більшого блоку.
Не встиг Мішель визначити свою цільову дату – 2030 рік, як представник Європейської комісії, яка відповідає за оцінку придатності країн-кандидатів, вилив холодну воду на такі швидкі часові рамки. Процес вступу до ЄС є «заснованим на заслугах», сказав речник. Комісія має представити звіти про прогрес країн-кандидатів пізніше цього року, хоча один високопоставлений дипломат ЄС сказав, що презентація, швидше за все, буде відкладена на тлі інтенсивного вивчення заявки на вступ, зокрема, заявки України.
Українська корупція та українське зерно
«Ми хочемо дати позитивний сигнал Україні, але такі речі, як пропозиція надати більше повноважень розвідувальним службам [України] у боротьбі з корупцією, можуть надіслати неправильний сигнал», – сказав один західноєвропейський дипломат.
Аграрна політика є найбільш очевидною «гарячою точкою» в будь-яких майбутніх переговорах про вступ між Брюсселем і Києвом. Експорт дешевого зерна з України може заполонити ЄС і потопити фермерів блоку, які отримують значні субсидії. Польща та кілька інших країн ЄС вже зачинили свої двері для експорту українського зерна, заявивши, що цей крок спрямований на захист їхніх фермерів.
Проблеми зростання
Внутрішні реформи, які спричинить розширення, включають: перегляд Спільної сільськогосподарської політики ЄС, переробку довгострокового бюджету блоку та переписування процесу прийняття рішень з метою переходу до більш широкого використання так званої «кваліфікованої більшості» у таких сферах, як зовнішня політика, де наразі необхідна одностайність між столицями.
«Ми бачимо... що нинішні рамки, чи то бюджетні, чи то політичні, чи то процедури прийняття рішень, не підходять для Європи, яка налічує понад 30 країн-членів. Іноді це вже дуже, дуже важко, як ви знаєте, з 27», – сказав міністр Європи Португалії Тіагу Антунеш.
Дебати щодо розширення ЄС активізуються в найближчі місяці, в тому числі на третьому засіданні Європейської політичної спільноти країн, що не є членами блоку, яке відбудеться 5 жовтня в Іспанії. Напередодні саміту Мішель планує зустрітися з лідерами ЄС у невеликих групах, щоб дізнатися їхні погляди на розширення.
Незважаючи на посилену увагу до України, менші країни-кандидати також тиснуть на ворота блоку. Президент Косова Вйоса Османі, чия країна офіційно подала заявку на вступ до ЄС минулого року, обережно привітала відновлення уваги до питання розширення.
«Ми вважаємо, що це в інтересах усіх, щоб усі західнобалканські країни приєдналися до ЄС. Важко не втрачати терпіння, особливо коли ти робиш все, що від тебе вимагають, а нічого не відбувається», – сказала Османі.
Нагадаємо, посол ЄС в Україні Матті Маасікас заявив, що терміни у процесі вступу до Європейського Союзу залежать безпосередньо від самого кандидата. Він переконаний, що Євросоюз «доріс до готовності» бачити Україну серед своїх членів. Раніше високий представник ЄС Жозеп Боррель заявив, що Євросоюз має встановити певний часовий горизонт для приєднання до блоку нових країн-членів, а також назвав тих, хто має стати частиною ЄС «швидко».
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google