Підтримати
То був сонячний день 6 серпня. Президент Володимир Зеленський стояв перед винищувачем Су-24 на невстановленому аеродромі в Україні. До літака була прикріплена зброя, яку Київ вже давно просить у своїх західних союзників - крилата ракета. Це був SCALP, французький аналог британської Storm Shadow. Якраз в ті дні Франція передала перші такі ракети. Зеленський взяв в руку маркер і написав «Слава Україні» на ракеті поруч із гербом України і білою Ейфелевою вежею.
Таким чином, Франція стала другою країною після Великої Британії, яка постачає Києву крилаті ракети, посилюючи тиск на Німеччину, - пише німецьке видання Die Welt. Адже канцлер Олаф Шольц досі відмовляється постачати німецький еквівалент цього типу зброї - ракети Taurus.
Мета Макрона незмінна, метод її досягнення новий
Роблячи кроки вперед, президент Франції тисне на Берлін не лише в сфері військової допомоги. Макрон також змінив свою думку щодо вступу України до НАТО і ЄС. Але через свою прогресивну політику щодо України він переслідує власні далекосяжні цілі.
На початку війни Росії проти України Макрон ще сподівався, що його російський колега схаменеться, і кілька разів говорив з ним по телефону, до речі, часто на прохання Києва.
Коли Україна подала заявку на членство в НАТО через кілька місяців після початку війни, він відреагував обережно.
«Вступ України до Альянсу був би сприйнятий Росією як ескалація конфронтації», - сказав він газеті Le Monde ще в грудні.
«Макрон давно переконаний, що європейська безпека повинна формуватися разом з Росією, а не проти неї. Саме тому Франція вже давно відкидає ідею вступу України до НАТО, розуміючи, що це буде сприйнято Москвою навіть як оголошення війни з боку Альянсу», - пояснює Гесіне Вебер, аналітик паризького офісу Німецького фонду Маршалла.
Париж - «так», Берлін - «ні»
Але зараз ця позиція повністю змінилася. Напередодні саміту НАТО у Вільнюсі минулого місяця Макрон на засіданні Ради безпеки в Єлисейському палаці вирішив, що Франція погодиться на вступ України. Тим часом Берлін продовжує відкидати ідею схвалення конкретних планів щодо вступу для Києва.
Макрон також зробив розворот у питанні вступу України до ЄС. Досі Париж рішуче відкидав будь-яке розширення ЄС, але тепер став більш відкритим. Київ хоче розпочати переговори про вступ наприкінці року. І знову саме Німеччина залишається в ролі гальма.
Український поворот Макрона відбувся одночасно з його поїздкою до Пекіна. На початку квітня він був гостем Сі Цзіньпіна, а на зворотному шляху дав гучне інтерв'ю виданню Politico. У ньому він просував бачення Європи, більш незалежної від США.
«Це викликало величезний протест з боку союзників Франції і дало зрозуміти Макрону, що він не наближається до своєї мети - створення суверенної Європи -, ділячись з пресою своїми неузгодженими, абстрактними ідеями. Тоді він зрозумів, що може одночасно демонструвати казуальне лідерство і наближатися до своєї мети, просто виступаючи за вступ України до НАТО», - каже Вебер.
У 2017 році, виголошуючи свою знамениту зовнішньополітичну промову в Сорбонні, Макрон окреслив бачення Європи, яка могла б дбати про власну безпеку у спосіб, більш незалежний від США. Тодішня канцлерка Німеччини Ангела Меркель не підтримала його. І замість стратегічної переорієнтації Європейського континенту все обмежилося тим, що Німеччина купила французький авіаносець.
«Навіть канцлер Шольц у двох своїх головних промовах про європейську політику поки що не спромігся окреслити власне бачення майбутнього континенту. І це той вакуум, який зараз заповнює Макрон», - пише Die Welt.
Українська армія - велике підкріплення для НАТО
Те, що вступ України до НАТО і ЄС зробить континент безпечнішим і сувереннішим, - це усвідомлення, яке визрівало в Парижі поступово. Зважаючи на те, що Захід дедалі більше озброює Україну, Париж почав розуміти, що ця країна стане великим надбанням для НАТО.
У травні колишній державний секретар США Генрі Кіссінджер дав гучне інтерв'ю журналу The Economist. У ньому він заявив, що членство України в НАТО - це необхідність з точки зору європейської безпеки, оскільки вона стала «найкраще озброєною країною в Європі, але з найменш стратегічно досвідченим керівництвом».
Більше того, Париж вважає, що існують лише гірші альтернативи членству Києва в НАТО. Гарантії безпеки, які зараз обговорюються, можуть виявитися неефективними. Для того, щоб досягти рівня, який мають, наприклад, зобов'язання США перед Ізраїлем, майбутні держави-гаранти повинні будуть виділити колосальні суми грошей.
«У довгостроковій перспективі для Франції також було б дуже дорого надавати гарантії безпеки Україні, яка залишається поза НАТО», - зазначає Вебер.
Водночас довіра Макрона до НАТО як до гаранта безпеки несподівано зросла. Адже ще у 2019 році він заявляв, що Альянс перебуває «у стані смерті мозку». Однак, вже в травні цього року він оголосив, що стаття 5 виконує свою роботу і «стримує Росію». Москва ослабла до такої міри, що не може нічого зробити, щоб запобігти вступу Швеції і Фінляндії. І вона так само не зможе нічого вдіяти у випадку приєднання України до НАТО.
Франція прагне покращити власний імідж
На додаток до стратегічних міркувань, політичні розрахунки Макрона також змінилися. Відтоді, як президент Ніколя Саркозі разом з канцлеркою Ангелою Меркель завадив Грузії і Україні вступити до НАТО у 2008 році, Франція і Німеччина не розглядаються як надійні партнери у Східній Європі.
Тож Париж розуміє, що розворот у питанні НАТО може покращити його власний імідж.
«Позиція Франції зараз ближча до позиції Польщі, ніж до позиції Німеччини», - визнав французький дипломат, якого цитує Le Monde. Зрештою, ця нова позиція щодо України слугує і ширшій меті: посиленню претензій Франції на лідерство в Європі.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google