Зона особливої напруги

Цього року Україна стала епіцентром уваги світового енергетичного співтовариства. Вже хоча б тому, що саме в нас упродовж одного року запускаються відразу два енергоблоки-мільйонники. Ці сучасні потужності дають нагоду говорити про Україну як про надійного енергопостачальника. А також додатковий привід продовжити з нашою державою предметний діалог.

Утім, побоювання того самого ЄС продиктовані швидше економічними причинами, ніж занепокоєнням наслідками можливих аварій на енергоблоках. Досить пригадати обіцяні чотири роки тому кредити на добудову додаткових потужностей на Хмельницькій та Рівненській АЕС після закриття ЧАЕС. Єдиним результатом став кредит ЄБРР і Євроатома в сумі 125 млн. дол., виданий місяць тому на підвищення безпеки енергоблоків, що добудовуються. Проте попри демонстративний скепсис Заходу, успішний розвиток української атомної галузі викликає великий інтерес у зарубіжних інвесторів.

Проект точно фінансово-політичний

Одним із основних питань для гарантії стабільної роботи НАЕК «Енергоатом» є проблема корпоратизації. Минуло вже досить часу відтоді, як прийняли рішення про корпоратизацію «Енергоатома», але до сьогоднішнього дня крапки над «і» в цьому питанні не розставлені. Експерти думають, що така ситуація викликана серйозним політичним протистоянням між нинішнім енергетичним блоком Кабміну й депутатським корпусом.

Яскравою ілюстрацією є ігнорування парламентом законопроектів, які передбачають реструктуризацію та погашення заборгованості в електроенергетиці. У випадку прийняття цього законопроекту передбачалося скоротити заборгованість суб’єктів електроенергетичного ринку: кредиторську з 13,39 млрд. грн. за станом на 1 січня 2003 року до 5,69 млрд., дебіторську — з 16,18 млрд. грн. до 5,64 млрд. Заборгованість, що залишилася, мала погашатися на загальних підставах.

На сьогоднішній день дебіторська заборгованість НАЕК значно перевищує кредиторську. При цьому, будучи держпідприємством, «Енергоатом» практично не має можливості застосувати ринкові механізми для повернення боргів ДП «Енергоринок». Водночас не припиняються спроби кредиторів «Енергоатома» (чий борговий інтерес доволі небайдужий і низці народних обранців) повернути собі борги, подаючи позови до різних судових інстанцій, що закінчуються періодичним блокуванням окремих напрямів фінансової діяльності НАЕК. Іншими словами, поки що проект зрощування державного та приватного капіталу на базі «Енергоатома», крім моральних дивідендів, ніякого прибутку не приносить.

Для того ж, щоб надати статус державної важливості процесу ігнорування створення на базі НАЕК корпорації, громадянам пояснили, що корпоратизація компанії може стати першим кроком до її приватизації. У народу ж, після чорнобильської катастрофи, образ приватного власника атомної електростанції викликає панічний страх, більший, ніж усі разом узяті хлібно-бензиново-інфляційні кризи за всі роки незалежності. У результаті парламентський бойкот реформування електроенергетичної галузі знаходить повну підтримку громадської думки. Та, як кажуть, є нюанс...

Проект суто економічний

Попри ситуацію, що склалася, зарубіжний бізнес досить зацікавлений в подальшому розвитку мирного атома в Україні. Першими можливість заробити на атомній електроенергетиці побачили страховики. І, що символічно, рух очолили саме російські страхові компанії.

У травні цього року НАЕК «Енергоатом» уклав відповідні угоди з 21 українською страховою компанією. Ці компанії, об’єднавшись у Ядерний страховий пул України (ЯСПУ), узяли на себе солідарний ризик і зобов’язалися компенсувати в разі ядерного інциденту понад 200 млн. дол. Проте цю відповідальність вирішили додатково перестрахувати за кордоном.

Утім, ще рік тому перший заступник гендиректора російського «Індержстраху» Олег Тишкін заявив, що страхування українських атомних станцій у Росії обійдеться орієнтовно в 3,5 разу дешевше, ніж на Заході. За оцінками експертів, вартість страхування «Енергоатома» на російському ринку може становити близько 6 млн. дол. ЯСПУ наприкінці травня цього року уклав договір перестрахування з Російським ядерним страховим пулом, який узяв на себе відповідальність у розмірі SDR39,7 млн. (SDR — спеціальні права запозичень).

А тим часом стало відомо, що міжнародні технічні експерти, які проводили страхову експертизу всіх діючих енергоблоків атомних електростанцій України, не бачать перешкод для укладення договорів перестрахування цивільної відповідальності НАЕК «Енергоатом» між Ядерним страховим пулом України й зарубіжними страховими пулами. Технічний директор Німецького ядерного страхового пулу (DKVG), керівник групи технічних експертів Майкл Фукс, коментуючи попередні результати інспекції, проведеної на українських АЕС із 26 серпня по 8 вересня, заявив: «З технічного боку ми не бачимо перешкод для перестрахування». За словами М.Фукса, в ході інспекції визначено можливість настання страхового випадку, оцінено технічний стан українських АЕС. За оцінками експертів, можливість настання страхового випадку на українських АЕС становить 10—4—10—5 (один випадок у 10—100 тис. років). За інформацією ЯСПУ, перестрахування дозволить збільшити страхову суму до встановлених законом SDR150 млн. (становить близько 221 млн. дол.).

Крім зовнішніх, розглядаються в цьому питанні й внутрішні інтереси України. У проекті Держпрограми економічного та соціального розвитку України на 2005 рік передбачено збільшити виробництво електроенергії на 3,6% порівняно з 2004 роком, до 188,6 млрд. кВт·год, при цьому підвищити експорт відразу на 56,2%, до 11,1 млрд. кВт·год. Уряд очікує, що цього року виробництво електроенергії збільшиться на 1,4%, до 182,1 млрд. кВт·год, експорт — на 37,9% до 7,1 млрд. кВт·год.

Передбачається, що основний приріст виробництва 2005 року забезпечать атомні станції за рахунок запровадження в експлуатацію наприкінці цього — початку наступного року 2-го блоку Хмельницької та 4-го Рівненської АЕС. Планується, що вони вироблять на 9,1% більше електроенергії — 92,1 млрд. кВт·год, збільшивши свою частку до 48,8% порівняно з 45,3% торік.

Нагадаю, що «Енергоатом» веде переговори з Росією про експорт 500 млн. кВт•год на рік. Наприкінці серпня НКРЕ затвердила механізм реалізації експортних контрактів. Схоже, поки що північний схід залишається одним із найперспективніших напрямів експорту вітчизняної електроенергії, оскільки єдиною перешкодою для збільшення обсягів експорту на Захід є технічна неготовність української електромережі.

Проект виключно стратегічний

Крім цього, перед самим «Енергоатомом» стоїть багато питань технологічного плану. Тому що реалізація всіх перелічених вище проектів навряд чи можлива без дотримання міжнародних норм безпеки на всіх без винятку енергоблоках. І в компанії, й зарубіжні експерти стверджують, що підхід до безпеки «Енергоатома» здійснюється в суворій відповідності з міжнародними стандартами. Іншими словами, поняття заходів безпеки, прийнятих в Україні, тотожне зі світовими вимогами.

Утім, не все в «Енергоатомі» так добре. Інакше не з’явилося б сумнозвісне звернення народного депутата Андрія Деркача, в якому міститься перелік вад на об’єктах «Енергоатома». З цього приводу в НАЕК «Енергоатом» повідомили, що за матеріалами звернення депутата А.Деркача до Верховної Ради давно працює міжвідомча комісія, основним завданням якої є відпрацювати кожен пункт цього документа. До складу комісії входять фахівці органів ядерного регулювання, профільного комітету, Мінпаливенерго, «Енергоатома», незалежні експерти. При цьому НАЕК зацікавлена в тому, щоб звернення розглянули якомога скрупульозніше. Найближчим часом очікується відповідне резюме комісії.

Не варто переживати, стверджують експерти, і з приводу зупинок другого блоку ХАЕС.

«Перші півроку, що мають пройти після пуску енергоблоку, є так званим періодом освоєння потужностей. Слід також враховувати й конструктивні особливості турбін, установлених на реакторах. На другому блоці Хмельницької АЕС установлено турбіну російського виробництва, а на Рівненському четвертому — виготовлену «Турбоатомом». За оцінками фахівців, віброхарактеристики харківської установки вищі, тому, швидше за все, знадобиться менше часу, щоб вивести блок на номінальну потужність», — зазначив в інтерв’ю «ДТ» директор із добудови НАЕК «Енергоатом» Геннадій Сазонов.

Понад те, як повідомив «ДТ» заступник головного інженера з ядерної та радіаційної безпеки ХАЕС Михайло Гашев, на енергоблоці триває нормальний процес освоєння потужності. Енергоблок ще не прийнятий в експериментально-промислову експлуатацію. З п’яти етапів, які має пройти енергоблок, здійснений лише один. У тому, що енергоблок зупинено та відключено від мережі, немає нічого надзвичайного. Приміром, на першому енергоблоці ХАЕС таких зупинок було 22, а в Чехії аналогічний енергоблок ВВЕР-1000 російського проектувальника зупиняли 17 разів, причому одна з зупинок була аналогічна здійсненій на ХАЕС 25 серпня.

Загалом, ситуація знаходиться в розвитку, й надалі події, що супроводжують освоєння українського мирного атома, будуть відстежувати. Тим паче що буквально днями відбувся енергетичний пуск четвертого блоку РАЕС. Обіцянки виконано. Залишилося гарантувати якість.