ЄС мусить визначити, що для нього диверсифікація енергопоставок

Одним із елементів енергетичної безпеки та головною метою енергетичної політики ЄС вважає енергодиверсифікацію, яка включає диверсифікацію джерел постачання, диверсифікацію постачальників та диверсифікацію маршрутів постачання енергоносіїв. Проте, будь-яких фіксованих параметрів диверсифікації (наприклад, щодо максимальної частки імпортних поставок, що можуть припадати на одного постачальника), у нормативно-правових актах ЄС немає. При цьому Єврокомісія та Євроенергоспівтовариство наполягяють, що як країни колишнього СРСР, так і решта країн-членів ЄС не можуть отримувати з одного джерела більше 35% енергоносіїв.

Можливо, це пояснюється існуючою фактичною ситуацією, яку відображають наступні офіційні статистичні дані.

Частка Росії в загальному газовому імпорті країн ЄС становила 39,3% (2017) та 40,2% (2018), частка Норвегії – 33,1% (2017) та 35% (2018), частка Алжиру – 13,5% (2017) та 11,3% (2018), частка Катару – 5,9% (2017) та 5,8% (2018).

Частка Росії в загальному нафтовому імпорті країн ЄС становила 29,9% (2017) та 27,3% (2018), частка Норвегії – 13% (2017) та 11,2% (2018), частка Казахстану – 7,9% (2017) та 7,8% (2018), частка Нігерії – 6,5% (2017) та 8,1% (2018), частка Іраку – 6,8% (2017) та 6,9% (2018), частка Саудівської Аравії – 5,8% (2017) та 6,6% (2018).

Усі держави-члени ЄС імпортували нафту та природний газ у 2018 році (як і цього року). У чотирьох державах-членах ЄС (Болгарія, Естонія, Словакія та Фінляндія) частка імпорту нафти із Росії становила більше 75% у загальному обсязі імпорту нафти.

У одинадцяти державах-членах ЄС - Болгарія, Чехія, Естонія, Латвія, Угорщина, Австрія, Польща, Румунія, Словенія, Словаччина та Фінляндія - частка імпортованого із Росії природного газу становила більше 75% (у загальному обсязі імпорту газу).

Найбільшими у ЄС імпортерами газу з-поза меж ЄС є Німеччина, а також Франція, Нідерланди та Великобританія. У цих країнах частка енергоносіїв Росії в національному імпорті газу становить менше 25% для Франції та Великобританії, від 25 % до 50% для Нідерландів, від 50% до 75% для Німеччини.

Найбільшими в ЄС імпортерами нафти з-поза меж ЄС є Німеччина, Іспанія, Італія та Нідерланди. У цих країнах частка енергоносіїв Росії в національному імпорті нафти становить менше 25%, для Іспанії та Італії - від 25 % до 50% для Нідерландів та Німеччини (дані Євростату за 2018 рік).