Україна — кандидат ЕІТІ: що новий статус нам готує

17 жовтня Україна отримала статус країни-кандидата Ініціативи прозорості видобувних галузей. На тлі останніх політичних та економічних суперечок навколо майбутнього підписання Україною угоди про Асоціацію з ЄС, ця важлива подія залишилась непоміченою для більшості українських громадян. І хоча сьогодні про ініціативу мало говорять в урядових і парламентських кабінетах, результати імплементації покажуть, наскільки суттєво вона може змінити енергетичний сектор. Крім поліпшення переговорів з міжнародними фінансовими інституціями, залучення іноземних інвестицій та більш ефективного діалогу з європейськими країнами, Ініціатива прозорості дає ще одну значну перевагу: в країні розпочинається процес, який зробить енергетичну галузь більш прозорою, ефективною і зрозумілою для пересічних громадян.

Ініціатива прозорості видобувних галузей (ExtractiveIndustriesTransparency Initiatives, ЕІТІ) - незалежний і добровільно підтримуваний на міжнародному рівні стандарт забезпечення прозорості, який впроваджують понад 40 країн світу. EITI вимагає проводити аудит платежів, які здійснюють компанії, та урядових доходів, пов'язаних із розробкою національних природних ресурсів.

У вересні 2009 р. Кабінет міністрів прийняв постанову №1098 "Про приєднання України до Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях", якою зобов'язався імплементувати ЕІТІ. Згодом ці наміри було документально підтверджено перед Міжнародним валютним фондом, ЄС і в межах партнерства "Відкритий уряд". 10 жовтня 2012 р. наказом №785 Міненерговугільпрому було створено Багатосторонню групу зацікавлених осіб з питання імплементації ЕІТІ в Україні, до якої на паритетних засадах увійшли представники органів влади, видобувних компаній і громадськості.

Ставши країною-кандидатом, Україна тільки розпочала свій шлях в Ініціативі прозорості (див.DT.UA №33 від 13 вересня 2013 р., Йонас Моберг: "ЄС врахує поступ України до Ініціативи прозорості"). Попереду - підготовка нових шаблонів звітності для уряду та компаній, збір даних щодо всіх великих платежів, які надходять від видобувної галузі, їх оцінка та аналіз. Після цього - незалежна міжнародна оцінка всього процесу імплементації стандарту в Україні. І лише позитивна відповідь означатиме для країни перехід від статусу країни-кандидата до повноправного члена ЕІТІ.

Отже, якими мають бути наші подальші кроки з імплементації стандарту? Передусім країна повинна підготувати та опублікувати звіт про платежі видобувних галузей. Звіт повинен охоплювати дані, не старіші за дані передостаннього повного звітного періоду. Тобто перший звіт України, який має бути опублікований у 2015 р., має охоплювати дані за 2013-й. Далі такі звіти мають публікуватися щороку. До звіту Ініціативи прозорості мають потрапити всі компанії, які здійснюють значні платежі державі. Компанія може бути звільнена від звітності лише в тому разі, якщо аргументує, що її платежі не є істотними.

Як має виглядати звіт? По-перше, він повинен включати контекстуальну інформацію, яка може бути корисною для громадськості. Це інформація про правову основу та фіскальний режим, короткий опис видобувних галузей, дані щодо їх внеску в економіку країни (доходи уряду від видобувних галузей, обсяги експорту, зайнятість, ключові регіони), дані про обсяги видобутку, розподіл доходів (які доходи від видобувних галузей зареєстровано в державному бюджеті), ліцензійні реєстри (Ініціатива прозорості вимагає вести відкритий для громадськості реєстр чи кадастрову систему з детальною інформацією за кожною ліцензією) та надання ліцензій (має розкриватись інформація про надання чи передачу ліцензій), дані з бенефіціарного права (рекомендується, щоб країни вели відкритий для громадськості реєстр бенефіціаріїв корпоративних організацій, які беруть участь у тендері, експлуатують активи видобувних галузей чи інвестують в них; також уряд повинен розкривати свій рівень бенефіціарної участі в нафтових, газових і гірничодобувних компаніях, які працюють у країні).

По-друге, звіт має містити дані про всі істотні платежі, які здійснюють компанії, а також звіт про доходи уряду. В Україні прийняти рішення, які платежі вважати істотними, повинна Багатостороння група зацікавлених осіб (БГЗО), яка вже створена при уряді і складається з видобувних компаній, громадськості та представників різних міністерств.

У звіт мають включити такі потоки доходів, як частка продукції, що належить державі - власниці надр, частка продукції, яка належить національним державним компаніям, податки на прибуток, роялті, дивіденди, бонуси, ліцензійні платежі, орендні платежі тощо. Уряд і державні підприємства також зобов'язані розкривати доходи від продажу державної частки видобутку. Звіт також повинен розкривати соціальні витрати, які вимагаються за законом або контрактом з урядом.

Також Ініціатива прозорості підтримує публікацію будь-якої інформації, що описує доходи від видобувних галузей, призначені для конкретних програм чи географічних регіонів. Для України це означає: кошти, які отримуватимуть місцеві органи влади та органи місцевого самоврядування від діяльності видобувних компаній на місцях (це також включає і 10% прибутку від державної частки в рамках підписаних УРП щодо видобутку нетрадиційного газу), мають бути оприлюднені для широкої громадськості. Наскільки ефективно ці кошти будуть витрачатися на регіональному рівні, це вже справа місцевих громад та їх ефективного контролю місцевої політики.

Однак одного звіту недостатньо. Багатостороння група повинна обрати адміністратора для звірки даних, наданих компаніями та урядом, який повинен застосовувати міжнародні стандарти оцінки, має визнаватися всіма членами Багатосторонньої групи як авторитетний і такий, що заслуговує на довіру. Саме аудитор і повинен буде підготувати звіт ЕІТІ, в якому буде повністю вивірено інформацію від компаній та уряду, з виявленням усіх невідповідностей. Звіт ЕІТІ також має документувати, чи проходили компанії, які входять до звіту, аудит своїх фінансових звітів, і якщо такі звіти відкриті для громадськості, звіт має містити інформацію, як отримати до них доступ. Багатостороння група повинна затвердити звіт до його публікації.

Ініціатива прозорості вимагає, щоб звіт був зрозумілим, активно поширювався серед громадськості, був доступним. Основною аудиторією звіту мають бути уряд, парламент, громадськість, компанії та засоби масової інформації. Багатостороння група повинна публікувати паперові копії звіту, оприлюднювати на інтернет-сайті, проводити круглі столи, конференції, інші заходи, які сприяли б дискусії навколо поширеної інформації та обговоренню шляхів подальшого зростання відкритості в сфері енергетики.

Країна повинна опублікувати звіт щодо ЕІТІ не пізніше як через 18 місяців з дати визнання її кандидатом. Це означає, що Україна свій перший звіт надаватиме у квітні 2015 р. спочатку лише з видобутку, транспортування та транзиту нафти і природного газу. Оскільки серед вимог правління ЕІТІ є покриття стандартом усіх суттєвих галузей, то вже у свій наступний звіт, який має бути опублікований у 2016 р., Україна має включити також вугілля та залізну руду. Якщо Україна не опублікує звіту, то ще три з половиною роки вона вважатиметься країною-кандидатом з призупиненим статусом, а далі - виключення з ЕІТІ.

Кожна країна-кандидат через два з половиною роки з дати визнання країни кандидатом, тобто через рік після опублікування звіту, повинна пройти так звану валідацію - незалежну оцінку звітів і всього процесу виконання стандарту. Для запобігання корупції цю оцінку має робити міжнародна компанія зі списку рекомендованих секретаріатом ЕІТІ. Україна має пройти валідацію після того, як опублікує два звіти уже з повним переліком видобувних галузей. Тому для неї цей процес розтягнеться на дещо більший термін. Після того, як валідацію буде завершено успішно, країна зможе отримати статус повноправного члена ЕІТІ. Надалі валідація відбуватиметься раз на три роки.

Чи зможе Україна досягнути цієї мети, покаже тільки час. І це стане свідченням серйозності намірів України щодо відкритості перед громадянами та інвесторами. Або засвідчить декларативність заявленого урядом курсу щодо прозорості своїх дій взагалі.