ТРАНСБАЛКАНСЬКИЙ ПОХІД «ГАЗТРАНЗИТУ»

Якщо пригадуєте, кілька років тому навіть в українському парламенті вирували пристрасті з цього приводу, і народні обранці звинувачували ініціаторів створення такого СП мало не в зраді національних інтересів, дебати влаштовували, зламали безліч списів. А СП «Газтранзит» так і не створили. Тоді.

Відбулося це трохи згодом, восени 1997 року, і, що знаменно, учасниками цього ЗАТ стали не лише нинішній НАК «Нафтогаз України» (тоді ще «Укргазпром»), який володіє 37% акцій статутного фонду ЗАТ, і російський «Газпром» (якому також належить 37%), а й турецький консорціум «Трансбалкан» у складі чотирьох компаній з Туреччини (8%), а також турецька фірма «Турусгаз» (18%).

Тим часом, силами лише учасників ЗАТ «Газтранзит» побудувати КС Тарутино було б просто неможливо, адже коштує цей об’єкт 78 млн. доларів. Тільки 26 млн. із них — внесок акціонерів ЗАТ, а 52 млн. доларів — кредитні ресурси. Причому 40 млн. доларів надав Європейський банк реконструкції і розвитку і 12 млн. доларів — Чорноморський банк торгівлі і розвитку. Кредит надано на дев’ять років і для його забезпечення не знадобилось жодних держгарантій. Генеральний підрядник будівництва — турецька компанія «Трансбалкан». Хоча при цьому, за інформацією ЗАТ «Газтранзит», більша частина коштів залишилася в Україні — в українських підрядчиків і постачальників устаткування.

До речі, наскільки відомо, 5 вересня рада директорів ЄБРР схвалила виділення ще 97 млн. доларів для ЗАТ «Газтранзит». Ці кошти будуть спрямовані на будівництво участків вищезгадуваного газопроводу Ананьєв—Ізмаїл довжиною 70 км і нової нитки підводного переходу через річку Дунай. Тож, схоже, у недалекому майбутньому ми станемо свідками реалізації ще одного етапу міжнародного газотранспортного проекту під егідою ЗАТ «Газтранзит».