Теплотарифи: платити не можна перерахувати

Отримані киянами в січні платіжки за теплоенергію, поставлену в останню декаду листопада й за весь грудень, без перебільшення шокували більшість клієнтів "Київенерго".

Для багатьох суми виявилися непідйомними. Кияни масово почали звертатися в центри обслуговування клієнтів "Київенерго" з категоричними вимогами пояснити, розібратися, зробити перерахунок. А якщо ні, то погрожують відмовитися оплачувати виставлені рахунки. За інформацією DT.UA, така ситуація виникла й у багатьох інших містах і населених пунктах країни.

Київська енергокомпанія терміново скликала прес-конференцію, під час якої її керівництво пояснило, що суми до оплати вийшли такими великими, бо платіж виставлено за частину листопада й увесь грудень (у деяких випадках період між зняттям показань будинкових лічильників становить 41 день - 10 останніх днів листопада й 31 день грудня 2016 г). А що тариф високий, то, мовляв, це не самодіяльність "Київенерго", а рішення уряду та національного енергорегулятора.

Однак киянам від цього легше не стало. Тим більше, що постійні перерахунки за теплоенергію з початку опалювального сезону 2016/2017 рр. заплутали всіх настільки, що громадяни вже не вірять ні уряду, ні НКРЕКП, ні теплопостачальникам. І не виключають, що й цього разу знову відбудеться перерахунок, тож платити не поспішають навіть ті, кому це ще по кишені. Ні ті, хто при таких тарифах замерзає у квартирах. Ні ті, хто змушений відкривати навстіж усі вікна через непомірно гарячі батареї. При цьому визначити чітку закономірність у цих обох ситуаціях практично неможливо - у кожного будинку й навіть квартири своя специфіка.

Своя специфіка й при нарахуванні плати за теплоенергію. Будинкам із лічильниками тепла рахують за показниками приладів, без лічильників - за середньозваженим значенням споживання тепла будинками з лічильниками згідно з грудневою постановою Кабміну.

Погіршує ситуацію наявність субсидіантів. Оскільки нарахування субсидій відбувається за календарним місяцем, тепловики перебудували знімання показань будинкових лічильників так само - за календарним місяцем. Через це збільшилася кількість днів опалення в грудневих платіжках.

Ті, хто вчасно оформив субсидію, почасти виграли. А таких в Україні на сьогодні вже близько 7,5 млн домогосподарств! Відносно людей похилого віку, для яких уряд "розщедрився" тільки на копійчану пенсію, це хоч почасти справедливо. І ще трохи вигадали власники приватних будинків, які можуть самостійно регулювати температуру та за бажання й старання використовувати відновлювані енергоресурси. Хоча це дороге задоволення, тому вигода теж поки що умовна.

Субсидіальний аспект породжує безліч проблем і лягає потрійним вантажем на тих, хто працює легально та платить податки до бюджету. При цьому в багатьох із них після оплати всіх комунальних платежів, телефону й інтернет-послуг залишається на життя не набагато більше, ніж у нещасних пенсіонерів. Вони ж намагаються допомагати літнім батькам і оплачувати навчання дітей. До субсидії вони ще не дотягають. Поки що. Але, схоже, уряд над цим посилено працює.

Про те, що тотальне субсидування ніяк не стимулює громадян до енергозбереження, DT.UA розповідало докладно й неодноразово. Навіщо себе обмежувати в споживанні енергоресурсів, якщо субсидії майже все покриють? Та ще зіпсоване "сарафанне радіо" розносить чутки про те, що якщо субсидіант скоротить споживання, то зменшать і суму субсидії…

Якщо субсидування задумали для порятунку НАК "Нафтогаз України" від банкрутства, то спосіб обрали, м'яко кажучи, невдалий. Замість прямих бюджетних дотацій НАК закриває свої дірки субсидіями з того ж держбюджету. І от "Нафтогаз" уже з прибутком! Що виграв уряд при кардинальному підвищенні тарифів і тотальному зубожінні громадян, запитання риторичне.

Із конкретними злободенними питаннями про теплотарифи й механізм їх нарахування, особливості обліку теплоспоживання та проблеми централізованого теплопостачання DT.UA звернулося до комерційного директора ПАТ "Київенерго" Євгена БУШМИ.

За що ми платимо?

- Євгене Юрійовичу, поясніть популярно й аргументовано, чому клієнти "Київенерго" одержали такі великі рахунки за теплоенергію за частину листопада і грудень? Який механізм нарахування плати? Чому з жовтня мало хто розуміє, за що й чому платить? У людей складається враження, що ви навмисно їх уводите в оману. Жовтневі платіжки перерахували, але наступні всіх просто шокували.

- "Київенерго" намагається пояснювати, за що й чому виставлено такі рахунки, кілька останніх тижнів. І що наші клієнти платять тільки за використану теплоенергію. Деякі грудневі платіжки враховують понад 30 днів. Тому нараховано великі суми за фактично спожиту теплоенергію.

- Після всіх перерахунків і скандальних випадків, що стали публічними, вам на слово не вірять і не повірять.

- На слово й не треба. Механізм нарахування плати за теплоенергію затверджено урядом і НКРЕКП. Усі нарахування й перерахунки наша компанія проводила згідно з цими документами. Постараюся пояснити, чому та внаслідок чого це сталося. І чому отримані в 20-х числах січня платіжки містять більші суми, ніж звичайно.

На рис. 1 представлено алгоритм нарахувань плати за теплоенергію в будинках з лічильниками тепла, без лічильників і будинках з пошкодженими або вкраденими приладами обліку тепла. Тариф за 1 Гкал, затверджений НКРЕКП з жовтня 2016 р., становить 1416,96 грн. Згідно з цим механізмом, описаним для кожної з трьох згаданих категорій будинків, і за таким тарифом нараховувалася плата за теплоенергію з листопада попереднього року.

- Прем'єр Гройсман вимагав перерахувати платежі ще за жовтень, коли мешканці будинків, у яких немає або не працюють лічильники тепла, або їх ваша компанія не взяла на комерційний облік, одержали рахунки в кілька разів більші, ніж жителі аналогічних будинків з лічильниками тепла.

- Я не став би узагальнювати - у кожного будинку є своя, умовно кажучи, теплова історія. Та щойно уряд і регулятор прийняли новий механізм нарахування платежів, ми виконали перерахунки, наведені на рис. 2, який являє собою алгоритм перерахування нарахувань за централізоване опалення в жовтні.

Що ж стосується нарахувань із листопада 2016-го, поданих на рис. 3, то на прикладі стандартної двокімнатної квартири загальною площею 56 кв. м наочно показано різницю розрахунків вартості опалення 1 кв. м, яка після введення в дію постанови уряду №865 від 9 грудня 2016 р. скоротилася з 34,40 грн до 22,72 грн за 1 кв. м.

-Формально тариф на теплоенергію, встановлений національним енергорегулятором у гривнях за гігакалорію, не змінився і, як і раніше, становить 1416,95 грн/1 Гкал. Але клієнти вашої компанії одержали в січні для оплати квитанції з більшим обсягом нарахувань - з урахуванням понаднормативних гігакалорій. Виходить, що й розрахункова вартість опалення
1 кв. м збільшується залежно від обсягу використаних гігакалорій. Саме про це нам пишуть читачі й просять поставити це запитання вам. Принесла вам аналіз нарахованих платежів по конкретному прикладу. Дасте відповідь?

- Так, коли вивчу всі аргументи й проаналізую надані вами квитанції. На цей момент я не маю всіх потрібних для аналізу документів - донедавна розрахунки проводилися через ГІОЦ. Тепер усі розрахунки ми просимо проводити прямо з нашою компанією в зручній для наших клієнтів формі. Але найближчим часом ви одержите відповідь на це запитання.

"Ми приходили, але вас не було"

- Багато киян скаржаться, що у квартирах холодні батареї, попри ваші заяви про збільшення теплопостачання в піки холодів. Нерідко це технічне питання, але відповідні служби "Київенерго" не квапляться усувати проблеми. Прикладів багато. У такій ситуації громадяни якщо й не зовсім замерзають, надягаючи всі теплі речі, але передусім турбуються про здоров'я дітей. А також запитують, чи зміняться і як цифри по оплаті за відсутнє тепло. За таких тарифів запитання, погодьтеся, правомірне.

- Проблема включає, щонайменше, дві складові. Перша: якщо теплоенергія на вході в будинкову систему не відповідає нормативним вимогам, звичайно, обов'язок інженерно-технічних служб "Київенерго" якнайшвидше вирішити цю проблему. Ми не ігноруємо звернень громадян.

Друга складова - внутрішньобудинкові комунікації. Ми не маємо до них доступу, а також права втручатися. Ці системи належать власникам будинку, якщо це ОСББ, або є обов'язком обслуговуючої будинок компанії, ЖЕО. Саме вони мають опікуватися станом внутрішньобудинкових комунікацій. Але поки що ОСББ, здатних захистити права своїх членів, небагато. Більшість із них створено в новобудовах, де немає проблем будинків "пенсійного віку", як у більшості житлового фонду країни й Києва, зокрема.

- На жаль, ухваливши закон про реформу ЖКГ, ні парламент, ні уряд, ні місцеві органі влади не подбали про те, як жителі вирішуватимуть системні проблеми, що накопичувалися десятиліттями. Тому нині люди розгублені, не розуміють алгоритму дій для усунення проблем, зокрема з опаленням житла. Наприклад, увесь стояк 16-поверхового будинку по вул. Василя Порика вже тиждень із холодними батареями. Мешканці цих квартир телефонують у відповідні служби "Київенерго", їм обіцяють перевірити, а потім виявляється, що… "ми приходили, але вас не було". Можливо, і приходили, але ніхто їх не бачив, проблеми там так і не вирішено. А мороз посилюється.

- Наші технічні служби можуть перевірити стан мереж до входу й на вході в будинкові мережі. Для цього присутність мешканців не обов'язкова. Якщо вони не виявили проблем нашої відповідальності, доповіли про це диспетчерові, то далі - запитання до компаній і служб, відповідальних за внутрішньобудинкові системи. Хоча іноді буває, що наші фахівці не мають доступу до вузлів входу у внутрішньобудинкову інфраструктуру - закритий підвал, завалений чимось, затоплений або справді на момент приїзду нашої бригади не було мешканців, які викликали службу. До слова, штат київських теплових мереж ПАТ "Київенерго" налічує понад 6000 чоловік.

- Зрозуміло, ви захищатимете своїх співробітників. Але проблем від цього не поменшає.

- Не в цьому річ. От подивіться - це документ, який підписує кожна компанія (керуюча, ЖЕО) у період підготовки до початку нового опалювального сезону. Кожна з них обіцяє перевірити й внутрішньобудинкові системи, усунути неполадки. Однак найчастіше ці зобов'язання так і залишаються тільки на папері. Із початком опалювального сезону всі "паперові" обіцянки мешканці відчувають на собі.

Я не перекладаю відповідальності на інших, але прошу громадян необґрунтовано не обвинувачувати нас у тому, до чого ми не маємо стосунку. Якщо ж наші фахівці не усунули проблеми, повідомляйте - наші оператори й аварійна служба працюють цілодобово.

- Скільки коштів "Київенерго" вклало в реконструкцію й розвиток енергокомунікацій столиці? Укладаючи договір оренди, ваша компанія брала інвестзобов'язання.

- Інвестиційні програми двох останніх років було спрямовано на встановлення будинкових теплолічильників. Майже весь минулий рік, як ви знаєте, у компанії було арештовано рахунки за позовами НАК "Нафтогаз України" по штрафах на старі газові борги. Ми не могли не те що виконувати інвестиційні зобов'язання, а й вести нормальну операційну діяльність - готувати столицю до опалювального сезону, забезпечувати всім потрібним аварійні бригади. Проте за весь цей час столиця не відчула енергетичного голоду - всі з електрикою й теплом.

Що стосується інвестиційних зобов'язань. За час керування комунальним тепловим господарством "Київенерго" у повному обсязі виконує взяті на себе зобов'язання. У тепловий блок інвестовано 2,6 млрд грн, зокрема близько 1,8 млрд за рахунок джерел, передбачених угодою з містом, і 727 млн грн власних коштів.

Сума інвестиційної програми на 2016 р. становить 217,6 млн грн (без ПДВ), зокрема:

- заходи щодо забезпечення технологічного й комерційного обліку на суму 163,7 млн грн (без ПДВ);

- виконання будівельно-монтажних робіт (БМР) з реконструкції теплових мереж і теплоджерел - 53,3млн грн.

Сума інвестиційної програми на 2015 р. становила 243,8 млн грн (без ПДВ), зокрема:

- заходи щодо забезпечення технологічного й комерційного обліку на суму 155,5 млн грн (без ПДВ);

- виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції теплових мереж і теплоджерел - 50,2 млн грн.

- Чи перерахує "Київенерго" суму платежу, чи зменшить, якщо тиждень, або й два у квартирах температура була нижчою за допустимий мінімум?

- Станом на сьогодні, згідно із законодавством, будинкам із лічильниками перерахунок не проводиться (постанова Кабміну №151). І от чому.

Якщо будинок обладнаний лічильником, його мешканці оплачують фактично спожите тепло. Якщо тепла, як ви кажете, не було тиждень, відповідно, лічильник його не врахує, і нарахувань за нього теж не буде.

Також ви розповідаєте, що в будинку холодні батареї у квартирах одного стояка. Це свідчить про можливі проблеми в будинкових мережах. У будь-якому разі жителям треба звернутися до постачальника послуг і/або ЖЕО, щоб вони комісійно визначили проблему й вирішили її для відновлення теплопостачання.

- Ви говорите, що в будинках без лічильників не можна одержати перерахунок, якщо температура нижча санітарної норми +18 градусів. Нібито для цього тепер немає законних підстав. Але чому "Київенерго" не ініціює процесу перегляду таких нормативів? Тому що вам це елементарно вигідно? Коли керуючій енергоактивами, у тому числі й "Київенерго", ДТЕК стало дуже невигідно продавати вугілля за колишніми цінами, добилися ж прийняття регулятором формули "Роттердам+".

- Якраз навпаки, "Київенерго" невигідна така ситуація. Повірте, ми працюємо над тим, щоб доносити владі й регулятору проблеми, які мають наші клієнти й ми як теплопостачальна компанія. Наведу останній приклад.

Після розсилання грудневих платіжок за опалення в соцмережах і ЗМІ з'явилися шокуючі фото з платіжками на 7, 8, 10 і більше тисяч гривень. Ми відразу ж відреагували. Розібрали всі ці історії, проінспектували будинки, де перебувають квартири з такими платіжками, зустрілися з їхніми власниками.

Що з'ясувалося? В одному випадку "космічна" платіжка була зумовлена банальною крадіжкою теплоенергії. У будинку незаконно опалювався підвал стоматологічної клініки, мешканці другого поверху побудували собі мансарди, верандочки й балкони. У документах значилася опалювана площа в 200 кв. м, а за фактом - разів у два більше. Щоб обігріти реальну опалювану площу, потрібно в рази більше тепла. І його реальні обсяги показав будинковий лічильник. Відповідно, нарахування за опалення для квартир було розділено пропорційно зазначеній у документах будинку опалюваній площі. Наша реакція - ми проінспектували цей будинок, намітили план інспекцій будинків з підозріло високим споживанням тепла порівняно із заявленою опалюваною площею та інформуємо про такі випадки владу і регулятора.

Другий випадок "космічної" платіжки оголив законодавчий прорахунок у частині обліку тепла в будинках з квартирними лічильниками. Згідно з діючими у теплопостачанні нормативами, нарахування в таких будинках проводяться шляхом вирахування із загальнобудинкового споживання обсягів споживання квартир з лічильниками. Що виходить? Якщо твій сусід із квартирним лічильником не передав його показань, то нарахувати йому суму до оплати за якимось середнім значенням теплова компанія не може, а спожите тепло оплатиш ти. Ця юридична колізія призвела до дискримінації прав наших клієнтів без лічильників, а для нас обернулася серйозними репутаційними й фінансовими ризиками. Ми вже звернулися в Мінрегіонбуд і НКРЕКП із проханням роз'яснити це питання та прийняти відповідне рішення.

- Розкажете, яку відповідь дадуть регулятор і Мінрегіон? Це безпосередньо стосується клієнтів "Київенерго".

- Коли одержимо відповідь, розповім. Але, враховуючи суспільний резонанс цієї історії та активну позицію наших клієнтів щодо захисту своїх прав, сподіваюся, це питання буде врегульоване в найкоротший термін. У Києві вже 48 тис. квартирних лічильників, і власники більш як 20 тис. з них системно не передають показників. Це означає, що їхнє тепло мають оплачувати їхні сусіди. Так бути не повинно.

"Не платити - це не вихід, попереду ще 2,5 місяця опалювального сезону…"

- Жителі столиці в січні настільки часто звертаються до "Київенерго" з питаннями про нарахування плати за теплоенергію, що ваші центри обслуговування клієнтів ледь устигають приймати заяви й скарги. Скільки надійшло звернень за останні тижні після одержання платіжок?

- Я не сказав би, що наші центри не справляються з підвищеним навантаженням. Для клієнтів "Київенерго" працюють
13 центрів обслуговування, один з яких обслуговує тільки юридичних осіб.

Хоча звернень в останні тижні справді багато, і 40% з них - з питань теплопостачання і платежів. Ми ще раніше підготували та разом із наступними квитанціями відправимо нашим клієнтам спеціально підготовлену брошуру з відповідями на запитання, які найчастіше ставляться. Ми освоюємо всі можливі канали комунікації з клієнтами, адже бачимо попит на наші консультаційні послуги.

- Враховуючи кількість клієнтів "Київенерго", які вимагають пояснень і перерахунків, як із платежами? Виставити рахунок - не значить одержати оплату. Тим більше, що сама енергокомпанія тільки за газ, використаний для виробництва теплоенергії, заборгувала "Нафтогазу України" 3,3 млрд грн.

- Загальні борги клієнтів "Київенерго" за тепло- і електроенергію вже становлять 4,4 млрд грн. При цьому заборгованість Мінсоцполітики (з перерахування коштів за пільги і субсидії) тільки за теплоенергію становила на 1 січня 769 млн грн. І зважаючи на все, у січні ця сума збільшиться ще на 400 млн грн. Це ті кошти, які відразу ж транзитом відправляються "Нафтогазу" у рахунок оплати газу, використовуваного для виробництва теплоенергії для населення та комунальних підприємств. "Київенерго" до цих коштів не має стосунку.

А тут ще 23 січня НАК оголосила про підвищення цін на газ для промислових споживачів ("Київенерго" належить до таких) з 1 лютого на 21–22%. Тобто з лютого ми муситимемо закуповувати газ не по 6979 грн за тисячу кубометрів, а по 8451 грн (без ПДВ).

Тому якщо наші клієнти не сплатять за рахунками, проблеми з теплозабезпеченням можуть виникнути вже в лютому. А попереду ще 2,5 місяця опалювального сезону.

- Натякаєте на повторення Алчевська? Але в столиці це навряд чи допустять.

- Ні, не натякаю - закликаю не піддаватися безвідповідальним популістським закликам не платити нашій компанії за виставленими рахунками (див. довідку).

Про облік тепла і спроби громадян контролювати енергомонополіста

- Ви заявляєте, що "на сьогодні майже 90% тепла, яке споживає столиця, забезпечено приладами обліку". Забезпечено чи достовірно враховуються згідно з показаннями лічильників поставка і споживання теплоенергії? Чи праві ті, хто стверджує, що "Київенерго" не вигідно встановлювати та обслуговувати лічильники теплоенергії? Скільки вашою компанією взято на комерційний облік будинкових і квартирних теплолічильників?

- Якби нам було невигідно, хіба витратили б на програму встановлення будинкових лічильників теплоенергії стільки коштів? Коректний облік ресурсів завжди вигідний компанії - це єдина можливість вивести теплоенергетику з глибокої кризи, в якій вона перебуває. Тільки маючи облік, можна ефективно управляти компанією і розвивати її.

- Скільки й коли встановили лічильників?

- У 2015-му і на початку 2016 р. "Київенерго" активно реалізовувало програму встановлення будинкових лічильників за рахунок інвестиційної програми компанії. І обслуговуємо, перевіряємо ці прилади обліку ми за свій рахунок. Клієнтам достатньо зробити заявку, якщо вони виявили несправність, і погодити зручний для них час, коли можуть приїхати наші фахівці. Усувати неполадки - це наш прямий обов'язок і робота, навіть якщо мешканці не знають про них. Компанією в період 2014-го - початку 2016 р. було встановлено понад 4 тис. будинкових лічильників, кожен з яких коштує в середньому 30–50 тис. грн. На сьогодні приладами обліку теплоенергії в Києві оснащено близько 9800 будинків.

- Хто й коли знімає і звіряє (з чим - платежами клієнтів "Київенерго" чи втратами тепла в мережах вашої компанії?) показання будинкових лічильників теплоенергії? Чому представники "Київенерго" воліють знімати показання будинкових лічильників без присутності мешканців?

- Показання лічильників ми знімали в період з 25-го по 30-те число кожного місяця. Для цього залучали сторонні організації. У січні вирішили відмовитися від їхніх послуг і спробуємо встигнути зняти дані з усіх лічильників самотужки та виставити платежі нашим клієнтам на початку лютого. З майже 9800 будинкових лічильників ми можемо дистанційно зчитати дані з допомогою встановлених модемів у 3200 будинках. Це 35% приладів обліку, що перебувають на комерційному обліку "Київенерго". Ще 65% треба обійти фізично. І далеко не завжди ми маємо своєчасний доступ до підвалів або інших приміщень, де розташовані прилади обліку, тому доводиться витрачати часу більше, ніж передбачено графіком.

Тепловтрати в мережах не мають жодного стосунку до нарахувань за спожите будинками тепло. Ще раз акцентую на тому, що населення Києва платить за фактично спожите тепло.

- Мешканці багатьох будинків хотіли б бути присутніми при цьому та переконатися, які показання ваші співробітники записують. Чому б вам не розмістити на своєму сайті й у центрах обслуговування графіки із зазначенням чітких дат і часу, коли зніматимуть показання приладів теплообліку в кожному будинку? Тоді громадяни змогли б при цьому бути присутніми і контролювати процес. А так виходить, що компанію-монополіста ніхто не контролює в цьому питанні. Це не додає довіри до вас.

- Така можливість для клієнтів, що бажають бути присутніми при зніманні показань, є з минулого року. Клієнти "Київенерго" можуть бути присутніми при знятті показань нашими співробітниками, і в багатьох будинках це відбувається. Бачачи збої в цій системі (інспектор спізнився на призначений час, тому що в попередньому будинку довго шукав начальника ЖЕО, в якого ключі від підвалу, клієнт не встиг під'їхати до призначеного часу… таке дійсно буває), ми її коригуємо. Уже невдовзі ви побачите результати. Але поки цей процес не автоматизовано, людський фактор впливатиме і на ставлення до нас жителів столиці. Однак бувають випадки, коли бути присутніми при знятті показань хочуть занадто багато мешканців будинку, і вони просто елементарно не помістяться в приміщенні, де встановлений прилад обліку. У таких випадках ми просимо бути присутніми уповноважених мешканцями осіб, щоб мати можливість нормально працювати. У будинках, де створені ОСББ, це зробити простіше, але в більшості будинків, де немає чіткого представництва мешканців, іноді виникають проблеми.

- Заяву "Київенерго" у перших числах січня про збільшення поставок теплоенергії киянам слід розцінювати як арт- або моральну підготовку до ще вищих сум у квитанціях уже на початку лютого 2017-го? Компанія має намір у такий спосіб компенсувати неплатежі за листопад-грудень і зібрати кошти для закупівлі у "Нафтогазу" газу, що дорожчає?

- Поставку теплоенергії жителям столиці ми збільшили у зв'язку з похолоданням і хотіли заспокоїти наших клієнтів, що вони будуть у теплі при зниженні температури навколишнього середовища. Зрозуміло, збільшення теплоспоживання буде відображене приладами обліку, і згідно з цими даними будуть виставлені рахунки. За вашою логікою, потрібно обмежити поставку теплоенергії до мінімуму? Ми не можемо цього зробити: є чіткі температурні графіки, які затверджуються в тому числі місцевою владою. І відповідність їм - наша відповідальність. Якщо холодно, то, зрозуміло, тепла споживається більше. І складне фінансове становище тепловиків у всій країні, борги споживачів, борги за газ - це частина іншої історії. Так, нам непросто, але це не означає, що ми компенсуємо все за рахунок клієнтів "Київенерго". Вони платять тільки за те, що спожили.

- Якщо вже така нелегка й накладна ноша для "Київенерго" і ДТЕК, може, відмовитеся від столичної енергокомпанії? Відмовитеся від участі в планованому через рік конкурсі на право управляти нею?

- Позиція нашої компанії і ДТЕК щодо майбутнього конкурсу не змінилася. Ми братимемо в ньому участь за двох основних умов - прозорі правила роботи на енергоринку та наведення порядку в законодавстві й нормативній базі, що регулюють діяльність теплоенергетики і теплових компаній.

- Генпрокуратура, КМДА й мер заявляли про те, що спочатку треба розібратися, яким чином у власності ДТЕК опинилося 12,7% акцій муніципальної енергокомпанії "Київенерго". Розібралися?

- Питання не за адресою. Наскільки мені відомо, усі необхідні названим вами органам пояснення й документи ДТЕК і "Київенерго" надали.

Довідка

Заборгованість столичних споживачів теплової енергії перед ПАТ "Київенерго" станом на 1 січня 2017 р. перевищила 3 млрд 839,2 млн грн. Протягом 2016-го вона збільшилася вдвічі з 1 млрд 922,1 млн грн станом на 1 січня 2016 р.

Зараз найбільша заборгованість за тепло, опалення й гарячу воду перед "Київенерго" у населення та житлово-експлуатаційних організацій столиці - 1 млрд 954,3 млн і 814,0 млн грн відповідно.

Борг столичних споживачів за використану електричну енергію перед ПАТ "Київенерго" станом на 1 січня 2017 р. становив 677,7 млн грн. Протягом 2016 р. він збільшився на 55,9 млн грн, тобто майже на 9%.

Торік найбільший приріст заборгованості за електроенергію перед компанією продемонстрували населення, промисловість і державний бюджет у частині пільг і субсидій для населення. Сумарно заборгованість цих споживачів збільшилася на 174,3 млн грн і становить 400,1 млн грн.