таРИФИ

За всіх не скажу, але жек, а тепер - комунальне підприємство, що обслуговує в тому числі і будинок (а не його жителів), у якому я живу, не втомлюється "радувати" нас новими тарифами щомісяця от уже протягом цілого року. Народ у нас мешкає взагалі-то відповідальний, і не тільки в значенні формального поняття "відповідальний квартиронаймач". Навіть якщо ваша квартира - приватна власність, на житлово-комунальні послуги (ЖКП) це поняття не поширюється. Тому люди здебільшого вчасно оплачують надані (а часто - ні) комунальні послуги. Хоча їхня вартість росте як на дріжджах. Наприклад, за листопадові житлово-комунальні послуги моя сім'я заплатила 526 грн. А от за грудень виставили вже 714 грн. Це з урахуванням щомісячного "заохочення" в 52 грн. за оплату до 20 числа. І таке зростання спостерігаємо кілька місяців поспіль.

Найбільш незбагненною для всіх залишається графа "утримання будинків і прибудинкових територій". Найдорожчими - опалення і водопостачання. Логіка в подорожчанні ЖКП була б, якби якість послуг відповідала їхній вартості. Якби помітними були не тільки аварійні бригади міськводоканалу, міськтепломереж та інших підприємств забезпечення урбанізації, а й хоча б поступальна модернізація всієї цієї до краю проржавілої інфраструктури...

Нехай вас не вводять в оману рахунки за тепло і водопостачання, отримані в січні, - це платежі за грудень 2012-го. Насправді все може швидко змінитися. Причому в такий спосіб, що важко навіть собі уявити. Тарифи приведуть у відповідність з витратами на виробництво теплоенергії, водопостачання і водовідведення. Загалом це справедливо і логічно. Ви ж не хочете, аби в один "прекрасний" момент завалилася вся ця нехай стара, та все ж таки інфраструктура? А за неї треба або вчасно платити, або потім розплачуватися. Вчасно не вийшло - раптово настало "потім".

Тепло- і водопостачальні компанії при цьому вимагають від держави компенсації за таку "соціально орієнтовану" політику, здійснювану десятиліттями. Проте, схоже, хоч би як уряд це називав, гроші він візьме з наших сімейних бюджетів. Більше нема звідки...

Плата чи розплата?

Якби колишній і нинішній прем'єр України хоча б зазирнув в один з основних документів напередодні прийняття держбюджету-2013, то йшлося б про кардинальну зміну, тобто передбачуваність державної соціальної політики в житлово-комунальній галузі...

DT.UA не тільки зазирнуло, а й за участі експертів спробувало проаналізувати, що на нас очікує. Але про це трохи нижче.

Якби М.Азаров не так розраховував на те, що "Газпром" (раптом? чого б це?) знизить ціну для "Нафтогазу України", і, відповідно, більше думав про реальність держбюджету-2013, у якому закладено ціну газпромівського газу для НАКу (імпортованого газу) на рівні 421 дол. за 1000 кубометрів...

Якби Фірташ із товаришами не так затято продовжував переговори про газопоставки...

Якщо Фірташу та іншим газотрейдерам удасться домовитися про меншу ціну імпортного газу для української промисловості, може, тоді весь газ, конденсат і нафта, що добувають з надр України, як прописано урядом, пішли б на забезпечення потреб домогосподарств і держпідприємств...

Якби у "Нафтогазу" були чіткі домовленості, контракти з юридичними наслідками не тільки для НАКу, а також страховка від пристойної страхової фірми на реверс газу з Європи через Словаччину (та інші країни) в українську газотранспортну систему (ГТС)... Нехай би це був віртуальний реверс, як це практикується у світі. Але був би напевно.

І ще. Якби не вічно пролонговані борги "Нафтогазу", а також його тотальна закритість, то всі оперували б фактами, достовірно відомими насамперед президенту і прем'єру... Якось негарно вийшло: про що думали і на що та на кого розраховували, записавши в держбюджеті-2013 нереальну ціну на газ?

DT.UA багато років поспіль наводить читачам аргументи, що безплатний сир (як і газ, тепло, електроенергія тощо) буває ТІЛЬКИ в мишоловці. І що реальна вартість основних вищезгаданих комунальних послуг (води і тепла) - ПЛАТА не тільки за комфорт для споживачів. В остаточному підсумку це плата за спроможність енергополітики уряду, президента і парламенту. Це теж спосіб завоювати електорат. Не так важливо, до якого року і до якої (чиєї) виборчої кампанії.

Інша річ - у якій формі, в який спосіб підвищать тарифи і як розпорядяться цими коштами.

Не поспішайте радіти ті, кого позбавили або хто сам відмовився від централізованого опалення і подачі гарячої води та встановив індивідуальні нагрівачі. Це пов'язано зі збільшенням витрат електроенергії. Зараз просто рахують - кому й скільки ви заплатите за електроенергію, тобто на скільки підвищать і цей тариф.

Розплата чи розпродаж неоплаченого... житла?

І якщо Азаров усе ж таки зважився на цей план (а вибору у нього практично немає), так і буде: бюджету потрібні гроші, у тому числі на... дотації по комунальних платежах! А ми до кінця 2013 року, у крайньому разі, до завершення 2014-го заплатимо вищезгадані суми. Або неплатників виселять за рішенням суду. Є такий закон в Україні.

У експертів Асоціації міст України я запитала, як же бути тим громадянам, котрі не потягнуть таке збільшення вартості комунальних послуг? Вони не циніки - прагматики, і відповіли однозначно: шукати доступне за вартістю житлово-комунальних послуг житло. (Мимохіть згадала ініціативу Л.Черновецького: квартири в обмін на довічне забезпечення. І навіть безплатне місце... на кладовищі.)

Багато хто вже давно змушений шукати житло за коштами. Або здавати своє (його частину) в оренду. Особливо люди літнього віку, які здебільшого так і не встигли накопичити коштів не те що на безбідну старість, а навіть на мінімум потреб. Пам'ятаєте, Ощадбанк СРСР гроші "з'їв". Потім реформи, потім затяжна, аж до сьогодні, криза. Але ж, крім комунальних послуг, на жаль, їм дедалі частіше доводиться поповнювати бюджети аптек і лікарень...

Це до теми про соціально орієнтовану політику.

Реформа ЖКП чи тільки тарифів?

Хвіст гідри житлово-комунальних послуг нібито рубали поступово - років двадцять. Особливо основні її складові: водопостачання/водовідведення і теплопостачання. Переважно результатом було підвищення тарифів. Інші накрутки - на совісті і на рахунках екс-жеків (це про утримання будинків і прибудинкових територій - про немислиму красу газонів, які мало хто бачив, якщо сам не подбав про них…). При цьому в останні роки всім було незатишно, а взимку не тільки незатишно, а й дуже холодно!

Ефект від півзаходів - нульовий. Здавалося б, з півзаходами треба покінчити. Хоча завдяки їм багато "комунальників" непогано влаштувалися. Не дивіться, що житлоконтори всі обшарпані, і штукатурка падає на голови роздратованих відвідувачів цих контор...

Увесь цей час потерпали і потерпають від неякісних послуг і відсутності таких саме споживачі. Ми! Але не сподівайтеся, що тепер нам випав джек-пот. Анітрохи. Приватизовані, корпоратизовані, як і раніше, комунальні або інші "житлоконтори" з часів Ільфа і Петрова взагалі мало змінилися. По суті, при кожному звертанні туди ви змушені пройти сім кіл житлокомунального пекла. Навіть якщо ваше питання не варте виїденого яйця. А якщо, пройшовши їх, житлокомунгоспівців, виживете, можливо, вас вислухають (якщо не перерва), а потім, відсидівши/відстоявши чергу, будете тихими та озброєними цілою горою документів (потрібних і, як виявиться згодом, не дуже). Потрапляли в таку ситуацію? На жаль, мало хто може сказати, що їм у цьому сенсі пощастило.

Та навіть не в цьому біда - в якості послуг.

Реформи ЖКГ усе намагаються розпочати. Ви вже одержали повідомлення про "різнорівневі" тарифи - одно- і двоставковий? Але це абсолютно особисте - між вами та екс-жеками. Хоча формування таких тарифів прописане в порядку нарахування, затвердженому Кабміном 1 червня 2011 року. А екс-жеки для обґрунтування своєї "безальтернативної" пропозиції пред'являть вам постанову Кабміну №1206, прийняту ним під Новий рік - 26 грудня 2012-го. Щоправда, на урядовому порталі її можна було знайти тільки з 4 січня 2013-го.

Щоб вона вас не спантеличила остаточно та відразу, процитуємо цей документ. Але рекомендуємо вивчити весь пакет досконально - стане в пригоді.

Отже, постанова №1206 "Про внесення змін до Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення".

Кабінет міністрів України постановляє:

Внести до Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 1 червня 2011 р. №869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" ("Офіційний вісник України", 2011 p., №62, ст. 2472), зміни, що додаються. Прем'єр-міністр України М.Азаров".

Лаконічно. Основні зміни, як видно з тексту постанови, стосуються порядку формування тарифів. Тільки тепер, схоже, їх збільшення називають інвестиціями.

Хто ж проти інвестицій у зношений житлово-комунальний фонд! Ви так подумали? Якби ж то - йдеться про інвестиційну складову в тарифах, які ми платитимемо ліцензіатам, які надають послуги з доставки води і тепла. Раніше вони вимагали дотації з бюджету (який формувався в тому числі і за рахунок наших платежів). Тепер візьмуть безпосередньо зі споживачів. А чи залишаться в них кошти на ремонт і модернізацію інфраструктури, тобто на ті самі інвестиції - не факт. З них обіцяють запитати. Але... спочатку ми заплатимо інвестиційну складову.

Внесені Кабміном поправки до "Порядку формування тарифів…" формально уточнюють два схожі абзаци, які визначають нове поняття "інвестиційна програма" . У редакції від 1 червня 2011 року, затвердженій постановою №869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги"визначення було таким: "інвестиційна програма - план використання коштів для здійснення інвестицій із зазначенням об'єктів та обсягів інвестування, джерел фінансування та графіка здійснення інвестиційних заходів на планований період з відповідними техніко-економічними розрахунками та обґрунтуваннями, що підтверджують доцільність і ефективність таких заходів".

У грудневій редакції 2012 року дається таке визначення: "інвестиційна програма - комплекс заходів, затверджений в установленому порядку, для підвищення рівня надійності та забезпечення ефективної роботи систем централізованого теплопостачання, який містить зобов'язання суб'єкта господарювання у сфері централізованого теплопостачання щодо будівництва (реконструкції, модернізації) об'єктів у зазначеній сфері, поліпшення якості послуг, з відповідними розрахунками та обґрунтуваннями, а також зазначенням джерел фінансування та графіка виконання".

Зміст двох інших термінів не змінився: "базовий період - календарний рік, який передує планованому періоду; двоставковий тариф на теплову енергію (водопостачання і водовідведення) - грошовий вираз двох окремих частин тарифу (умовно-змінної та умовно-постійної)".

Тепер про принциповий момент - "комплекс заходів, затверджений у встановленому порядку". З цього випливатиме й інвестиційна складова, яку постачальники названих вище послуг включать у тариф на тепло- і водопостачання, а споживачі - повинні будуть оплатити.

Якими будуть інвестскладові на тепло- і водопостачання, поки що достовірно невідомо. Хоча в уже згаданому порядку міститься досить точний опис, що має входити в тариф і як цю величину визначати (див. "Порядок формування тарифів…", затверджений постановою Кабміну від 1 червня 2011 року №869 ).

Примітно, що обсяг витрат, який включають у виробничу собівартість, визначається нормативним методом "на підставі результатів аналізу витрат у попередні роки з урахуванням змін, передбачених у планованому періоді, і цін (тарифів, але вже для самих виробників тієї ж теплоенергії) у поточному періоді". Зрозуміло, що насамперед ідеться про вартість енергоносіїв. Якщо говорити про природний газ, то в держбюджеті-2013, як зазначалося вище, закладено його ціну в 421 дол. за 1000 кубометрів.

Єдиний підхід...

Що ж стосується постанови уряду (якої ніхто не скасовував) про те, що весь газ вітчизняного видобутку має спрямовуватися для забезпечення насамперед потреб населення (домогосподарств), теплокомунальних підприємств і бюджетників, то читати його теж, очевидно, треба з поправкою на змінені обставини. Сьогодні з надр України газ і нафту добувають не тільки, а точніше, не стільки держпідприємства. Основне державне видобувне підприємство - "Укргазвидобування" - з дочірньої компанії "Нафтогазу" перетворилося на публічне акціонерне товариство (ПАТ). Як і "Укртрансгаз".

Поки що обидва вони підпорядковані НАК, але що буде із самим холдингом далі - важко сказати напевно. І чи збережеться він як держхолдинг... Не даремно ж багато років говорять про його приватизацію. Та й перший голова правління НАКу Ігор Бакай не приховував, що метою створення "Нафтогазу" була його подальша приватизація...

Сюжет обіцяє розвиватися стрімко. Тим більше що нині Міненерговугільпром очолює не Юрій Бойко, а Едуард Ставицький. Формальне підвищення статусу Бойка до віце-прем'єра практично позбавило його багатьох реальних важелів управління енергогалуззю. За інформацією джерел DT.UA, він відчайдушно бореться за збереження контролю над "Укртрансгазом", за що готовий віддати залишки впливу на "Укргазвидобування". Втім, невдовзі все стане зрозуміло в сенсі впливу на обидві вищезгадані компанії. І на всю НАК "Нафтогаз України".

Єдиний підхід до формування тарифів, затверджений Кабміном 2011-го, не означає, що тарифи мають бути однакові в кожному населеному пункті. На практиці вони не просто не однакові, а ду-у-уже різні. У цьому легко переконатися, заглянувши на сайт нацкомісії, відповідальної за сферу ЖКП.

І це, зауважимо, розмова тільки про централізоване тепло- і водопостачання в основному міст і великих районних центрів. Про тепло- і водопостачання сіл, селищ і хуторів не йдеться. Історично склалося, що в сільській місцевості люди виживають, завдяки своїм зусиллям. У найкращому разі, завдяки зусиллям місцевих громад. Тому й тарифи на газ, тепло і воду для міського і сільського населення різні. І відрізняються вони значно більше, ніж, скажімо, тарифи "Нікопольгазу" і "Київгазу".

Інакше кажучи, йдеться про те, чи буде держава, як і раніше, імітувати реформу системи ЖКГ, перекладати гроші з однієї кишені в іншу, нібито надаючи адресні дотації, компенсуючи нібито втрати тепло- і водопостачальним компаніям (до слова, здебільшого приватизованим), або ж усе це почне робити реально. За фінансової участі громадян, які бачитимуть і розумітимуть, за що вони платять.

Щоправда, запропонований нацкомісією проект постанови, що дає старт прорахованому нею варіанту переходу до економічно обґрунтованих тарифів, прийнятий у дуже урізаному вигляді. Втім, залишається все те ж посилання на, вибачте за тавтологію, "затверджений в законодавчому порядку" порядок...

Редакція DT.UA звернулася до віце-прем'єра Олександра Вілкула і голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, Валерія Саратова з проханням прокоментувати майбутні зміни в житлово-комунальній сфері і відповісти на принципові питання з цієї теми, що цікавлять співгромадян. Зокрема, чи справді уряд має намір практично, а не формально реформувати сферу житлово-комунальних послуг, у який спосіб і за який період? У скільки це нам усім обійдеться? І коли громадяни одержать практичну можливість вибирати постачальників житлово-комунальних послуг з урахуванням ціни і якості?

Віце-прем'єр О.Вілкул узяв тайм-аут і обіцяв ексклюзивний матеріал читачам DT.U на початку лютого.

Голова "комунальної" нацкомісії В.Саратов порівняно з новим віце-прем'єром - старожил. Тому коментарі і відповіді на запитання DT.UA обіцяв уже сьогодні. Просто опублікувати в друкованому виданні ми зможемо їх тільки в наступному номері DT.UA.

Сподіваємося, їм є що сказати.