RosUkrEnergo. Дубль два

У попередньому номері DT.UA ми розповідали про можливі плани «диверсифікації» поставок природного газу в Україну. Нагадаю, що, крім газпромівського, в Україну вже надійшло понад 6 млрд. кубометрів газу на адресу хімічних підприємств Group DF. Як відомо, ця група запхнула у свій портфель більшу частину українських підприємств хімічної галузі. Але дісталися вони не винятково власникові групи Дмитру Фірташу, а навпіл із росіянами. Тому-то він брав та продовжує брати активну участь у російсько-українських переговорах на газову тему.

Скасування візиту президента Віктора Януковича в Білокам’яну для Фірташа мало що змінило. Правда, за даними DT.UA, спровокувало безпрецедентний намір «Нафтогазу»: до липня 2013 року не купувати газу в «Газпрому». НАК обходитиметься запасами, накопиченими в підземних сховищах, і газом, що добувають в Україні. При цьому минулого тижня «газові» співтовариші Фірташа в Україні обставили все в такий спосіб, що виходить, нібито самі промисловці на чолі з державним «Нафтогазом України» благають його допомогти з газопоставками.

За великим рахунком, саме так усе й виглядало на засіданні президії Федерації роботодавців України, яке відбулося на початку тижня і на якому були присутні представники 12 найбільш газозалежних галузей промисловості країни. При цьому йменувалося це по-новомодному - лібералізація українського ринку газу.

Результат засідання був прогнозований. Рішення Федерації роботодавців України - підключитися до пошуку дешевшого газу для української промисловості. Але не просто «підключитися», а «уповноважити голову ФРУ Дмитра Фірташа взяти участь у переговорах про поставки дешевшого газу для промислового сектора України».

Зрозуміло, що при цьому у ФРУ запевняють: байдуже, в кого українські промпідприємства купуватимуть газ. Важливо, щоб він був дешевший за нинішні 430 дол. (газпромівська ціна для «Нафтогазу» за вирахуванням стодоларової знижки за ЧФ).

Голова правління НАК «Нафтогаз України» Євген Бакулін так і повідомив: «Чинний газовий контракт дуже жорсткий, ціни за ним навіть вищі, ніж європейські. Це ставить українську промисловість у неоднакове становище з європейськими виробниками. Тому слід створити конкурентне середовище. Лібералізація ринку газу дає змогу зайти на ринок України газовим трейдерам. Ми чудово розуміємо, що коли буде конкуренція, то країна одержить ринкову ціну газу, й не буде диктату».

Це якщо не замінювати одного монополіста на іншого. Але про це ніхто не говорить...

Д.Фірташ, своєю чергою, скромно замовчуючи ціну закуповуваного його компанією газу, запевняє, що вона нижча за контрактну НАКу з «Газпромом». І що поставляє він не російський, а середньоазіатський газ. Що схоже на правду - в останні роки експорт туркменського газу «Газпромом» становив до 10 млрд. кубометрів на рік. Але, на думку Фірташа, не варто всім промисловцям покладатися лише на нього. Наступного року з 8 млрд. кубометрів газу, які він має намір поставити в Україну, тільки близько 2 млрд. можна буде продати підприємствам не хімічної галузі.

Правда, за даними DT.UA, у російському «Газпромі» поки що не бачать ані ресурсу для Фірташа, ані місця для цього ресурсу в трубі в січні 2013-го...

Нагадаю, що Group DF Фірташа включає чотирьох українських виробників азотних добрив: «Азот» (Черкаси), концерн «Стирол» (Горлівка), «Сєверодонецьке об’єднання «Азот» і «Рівнеазот». Усі вони об’єднані в холдинг Ostchem.

А тепер найцікавіше. Заклики до європейських трейдерів прийти на український ринок поки що обмежені угодою з німецькою RWE на поставку 2013-го до 5 млрд. кубометрів газу в реверсному режимі. Втім, фахівці не виключають, що це може бути віртуальний реверс, така форма спотової торгівлі в Європі є.

Та буквально в день засідання роботодавців України, які вмовляли Фірташа поставляти газ разом із «Нафтогазом», у ЗМІ з’явилися повідомлення про «народження» нового (нібито, неукраїнського) газового трейдера в Європі. За інформацією агентства «Інтерфакс-Україна», в уже відомому нам швейцарському кантоні Цуг (на «батьківщині» РУЕ) 10 грудня 2012 року зареєстровано компанію Ostchem Gas Trading AG, основною діяльністю якої стануть торговельні операції з газом.

Як повідомляє сама новостворена компанія, виконавчим директором Ostchem Gas Trading зі статутним капіталом CHF100 тис. став Дмитро Глебко, котрий також є виконавчим директором Centragas Holding AG (Австрія) і RosUkrEnergo AG (Швейцарія). Членом правління став Ларс Хауссманн, який входить до керуючої ради RosUkrEnergo.

«Цю компанію створено в рамках групи Group DF, і вона займатиметься поставкою газу для забезпечення власних потреб хімічних підприємств Group DF», - прокоментували агентству «Інтерфакс-Україна» у прес-службі Дмитра Фірташа.

Із сказаного вище випливає простий висновок. Державний холдинг «Нафтогаз України», як і раніше, купуватиме дорогий контрактний газ у «Газпрому» і поставлятиме його населенню та підприємствам теплокомуненерго. Тобто бідні так і одержуватимуть дорогий газ. А заможні й платоспроможні промисловці купуватимуть дешевший газ у компанії Фірташа.

Все б нічого, якби це не означало створення замість держмонополіста НАКу приватної газотрейдерної монополії за тією ж схемою, що й «РосУкрЕнерго», яка свій прибуток благополучно залишає за межами України. І бюджету, з якого дотується дорогий газ для населення, від діяльності нового фірташівського газотрейдера ніяк не легше. Замість домагатися перегляду контракту «Нафтогазу» з «Газпромом», фірташівському Ostchem Gas Trading просто віддають на відкуп найбільш платоспроможну частину українського ринку газу - промислову.