Рік Перрі: "Капітал іде туди, де на нього чекають"

Міністр енергетики США Рік Перрі, який приїхав на інавгурацію Володимира Зеленського, сказав одну банальну річ: "Транзит - це добре, але взагалі в Україні величезні внутрішні ресурси".

Рік, вочевидь, один із небагатьох, хто в цій адміністрації США знає проблеми України вище за рівень, що вона "десь там є". При зустрічі з журналістами обережно похвалив нового президента за плани боротися з корупцією, що дісталися йому як "історична проблема". Але більше говорив про майбутнє.

Літо та осінь у сенсі політики будуть у нас дуже спекотними. А потім настане зима, і як вона проходитиме, мало хто знає.

До речі, із трасою "Північного потоку-2" не все так гладко, як зображували в Кремлі. За словами Перрі, новий маршрут "Північного потоку-2", запропонований "Газпрому" Данією, - це від 6 до 12 місяців відстрочки введення його в експлуатацію. Побічно це підтверджують і в "Газпромі", заговоривши про можливе перенесення його запуску на перше півріччя наступного року.

Відповідаючи на запитання, чи не вважає міністр енергетики США, що американські санкції не дали особливого ефекту, і ніхто з учасників консорціуму з будівництва цього газопроводу, що обходить Україну, не вийшов з його складу, Перрі зазначив, що це ще далеко не закінчено, і в США "зберігається неприйняття цього проекту". У не дуже далекому майбутньому з'явиться новий закон про санкції, і "Сенат США схвалить законопроект, Палата представників схвалить його, він потрапить на стіл до президента, він підпише його, і це приведе до санкцій проти "Північного потоку-2".

Тоді й буде видно ефект. США (і не тільки вони) вважають, що цей газопровід посилює залежність ЄС від російського газу.

Однак, за словами Перрі, хоча боротьба за транзит - це важливо, сама Україна має у своєму розпорядженні власні запаси природного газу, одні з найбільших у Європі, і цей потенціал треба ефективно використати.

На тлі щойно з тріском проваленої програми з нарощування власного видобутку газу до 2020 р. зауваження пролунало, швидше, сумно. Потенціал, безсумнівно, є, але от із його реалізацією як завжди.

Говорили й про підготовку до поточної зими. Було зауважено, що для її усталеного проходження необхідно придбати газу на 2 млрд дол. У цьому разі йдеться про пропозицію "Нафтогазу" накопичити в підземних сховищах газу до 20 млрд кубометрів. Нині його там приблизно вдвічі менше, і купівля половини, що залишилася, стільки й коштує. Анонсувалося, що доведеться додатково купити до 3 млрд кубометрів газу (це близько 500–600 млн дол.).

Ціни на газ у світі зараз низькі, отже, купити можна, були б гроші. Щоправда, з вільними ресурсами в НАКу традиційно погано. Частину грошей буде отримано від поточних платежів, а частину "Нафтогаз" планував залучити на зовнішніх ринках.

Перрі зазначив, що "кредит у міжнародній фінансовій організації буде можливим варіантом для задоволення паливних потреб України (закупівлі газу. - І.М.) на зимовий період".

Що буде далі, подивимося, але підтримка США буде не зайвою.

Щодо маршрутів поставок газу Перрі зазначив, що він за будь-які сценарії, як із Чорного моря через Одесу (у разі будівництва терміналу скрапленого газу. - І.М.), так і через Польщу через уже наявний термінал у Свіноуйсьце або за реверсом із Європи.

Торкаючись питання про давно запланований сполучний газопровід між Україною та Польщею, Перрі зазначив, що голова "Польської нафтової та газової компанії" (PGNiG) Пьотр Возняк вважає проект перспективним (у трубі буде її ресурс, та її дочірня компанія - підрядник будівництва).

Хоча міністр енергетики США відразу нагадав, що в України багато своїх ресурсів, і головне - їхнє освоєння. У світі існує багато технологій з видобутку та фахівців у цій сфері. Потрібно їх залучити.

США за кілька років стали найбільшим добувачем вуглеводнів у світі, і Перрі як багаторічний губернатор Техасу, найбільшого нафтовидобувного штату США, сам брав у цьому участь. За його досвідом, капіталу потрібні в першу чергу стимулюючі податки, адекватне регулювання: "Капітал іде туди, де на нього чекають". Тоді він забезпечує роботою і себе, і оточуючих.

А от тему багатостраждального анбандлінгу української ГТС (приватизація, концесія та інші радощі) Перрі особливо розвивати не став, зауваживши, що "контрольовані державою монополії - це не дуже добре". У світі існує чимало країн, де газопроводи перебувають у приватній власності, і це дуже гарний приклад, а також півдесятка способів приватизації, додав він. Тож було б бажання.

Важко не погодитися, особливо на тлі вже багаторічної трагікомедії з розділенням ГТС "за світовими стандартами" і без особливого прагнення провести його до 2020 р.

Непогано, що у Вашингтоні є розуміння наших проблем. Іноді здається, навіть краще, ніж у Києві.