Реформа ринку газу: перехвалили…

17 листопада, 2017, 16:57 Роздрукувати Bипуск № 43-44, 18 листопада-24 листопада 2017р.
Відправити
Відправити

Як довго чекатиме своєї черги запропонований Енергоспівтовариством і Світовим банком проект лібералізації роздрібного ринку газу в Україні?

Реформа ринку газу: перехвалили…

Майже 14 млн власників дво-трикімнатних квартир у "хрущовках" і продуваних усіма вітрами панельних багатоповерхівках, як і власники котеджів і задуманих комфортабельними приватних будинків, мають право запитати: навіщо нам знати, хто і з ким не може знайти спільної мови? У Кабміні, "Нафтогазі", з МФО та МВФ? Нас цікавить ціна на газ, електро- і теплоенергію. А також субсидії - для 6,6 млн домовласників, бажано в монетизованому вигляді. І краще про це знати, тому що значною мірою це складова ціни, яку кожен із нас платить.

Платимо за взаємне несприйняття стратегій і тактик Кабміном і НАКом, за завислий "анбандлінг" "Нафтогазу" (відокремлення транспорту газу від інших видів діяльності держхолдингу) і його спір із "Газпромом" у Стокгольмському арбітражі, за застряглу реформу ринку газу, електроенергії та ще за багато чого іншого, про що нормальна людина навіть не думає. Цю ціну ми щомісяця бачимо у своїх платіжках і платимо (!) за ненадані і/або неякісні послуги екс-жеків і регіональних монополістів - постачальників води, газу, електро- і теплоенергії.

Кабмін-"Нафтогаз": хто програв, хто обурений?

З вересня, коли DT.UA докладно розповідало про розбіжності між Кабміном і "Нафтогазом", змінилося тільки те, що розбіжності стали очевиднішими (див. №35 від 23 вересня 2017 р., "Що стримує реформу "Нафтогазу України": особистісний конфлікт чи конфлікт світоглядів?"). Незважаючи на спроби представників кредиторів НАК і всієї потужної дипломатичної раті помирити цю держкомпанію з Кабміном, засновником і поки що власником 100% акцій "Нафтогазу України", вирування пристрастей не знижується. Представники уряду й проурядові депутати ігнорують публічні заходи, зокрема конференцію, організовану НАКом. "Нафтогаз" відповідає "взаємністю" і самостійно шукає підтримки й розуміння у Європейського енергетичного співтовариства та міжнародних кіл. Як на все це дивляться іноземці - потенційні інвестори, і ті, що ще залишилися? Вони вже навіть не приховують свого не те що занепокоєння, а роздратування.

Однак, схоже, це були лише квіточки.

Ягідки. Терпкі…

Початок обнадіював: законодавці, уряд і "Нафтогаз" спробували розпочати реформу енергоринку з реформи ринку газу й НАК "Нафтогаз України". Включаючи "анбандлінг" - відділення транспортування й зберігання природного газу від інших видів діяльності "Нафтогазу", фактично створюючи незалежного оператора газотранспортної системи.

З боєм, але Верховна Рада все-таки ухвалила Закон "Про ринок природного газу". Кабмін з урахуванням Стокгольмського арбітражу між "Нафтогазом України" і "Газпромом" розписав, хто, як і коли має відокремлювати газотранспортну систему (ГТС) і підземні сховища газу (ПСГ) від НАК. Ще до всього цього законодавці вирішили ("Нафтогаз" переконав), що для успішної роботи оператора ГТС необхідна участь європейської компанії, скажу так, договороздатної. З "підземками", щоправда, так поки що й не визначилися. Але якби процес реального відділення ГТС пішов, швидше за все, і цю проблему вдалося якщо не швидко, але все ж таки ефективно вирішити.

У вересні 2017-го проект оператора газотранспортної системи мав бути створений, пройти тестування, одержати всі необхідні сертифікати й після закінчення всіх позовів у Стокгольмському арбітражі - взяти на себе зобов'язання оператора ГТС. Але…

Три незалежні директори наглядової ради НАК "Нафтогаз України" 5 і 19 вересня оголосили про свою відставку. З жовтня в компанії практично немає наглядової ради. Значущі фінансові витрати "Нафтогазу", включаючи інвестиції, затвердити може тільки уряд як його засновник і власник. Але в уряду, як снігова лавина, наростають інші невідкладні справи.

Кабмін і НАК не можуть домовитися про перелік майна, яке має бути передане в керування (експлуатацію) уже створеному за рішенням КМУ операторові ГТС - ПАТ "Магістральні газопроводи України". НАК, у свою чергу, створює окрему філію в керованому нею "Укртрансгазі" для формування нового оператора ГТС.

Кабмін терміново вимагає від "Нафтогазу" фінансовий план на 2018 р. з переліком інвестицій. НАК відповідає, що готова його надати, як тільки уряд визначить обсяг спецзобов'язань із забезпечення газом населення та теплокомунальної енергетики і… назве ціну на газ, треба розуміти, до закінчення опалювального сезону.

КМУ в цей час продовжує торг з МВФ, зокрема про те, що піднімати ціну на газ для населення зараз немає ні необхідності, ні можливості, ні політичної волі.

Зрештою, 10 листопада від безвиході уряд нібито спрощує (для себе?) процедуру відбору кандидатів у наглядову раду "Нафтогазу". І доручає цю місію Мінекономрозвитку й торгівлі (МЕРТ), але тільки її технічний аспект, залишаючи за собою право вибору та ініціативи. Формально це звучить так: Кабмін змінив процедуру відбору незалежних членів наглядової ради НАК "Нафтогаз України", відмовившись від проведення конкурсів, зобов'язав МЕРТ вносити на розгляд уряду пропозиції щодо кандидатур як незалежних членів, так і представників держави.

Хіба не цього хотів Кабмін? Хіба не цього хотів не допустити менеджмент "Нафтогазу", пропонуючи концепцію корпоративного управління? Колись у НАКу хоча б запитували, чи підходить той чи інший кандидат. Тепер і цієї дрібниці менеджмент компанії позбавлений. Можна сказати, що це відповідь Кабміну "Нафтогазу" за його небажання бачити в наглядовій раді проурядові кандидатури.

А тут ще напередодні екс-радник голови правління "Нафтогазу", впроваджений НАКом у правління "Укртрансгазу", засвітився в "райських схемах". У компанії змушені були оголосити про проведення внутрішнього розслідування "щодо Сергія Алексєєнка", якого деякі ЗМІ запідозрили в підготовці каналів для виведення з "Нафтогазу" мало не 1 млрд дол. НАК пообіцяла "оголосити результати перевірки після її завершення". Коли - ніхто не зізнається, але цей "нюанс" ой як невчасно для "Нафтогазу". Якось не щастить йому з його призначенцями в "Укртрансгаз". Не щастить послідовно, з моменту приходу в НАК команди нових менеджерів. Хоча чимало схем виведення коштів з держкомпанії їм вдалося зламати. Та чи ліквідувати?..

Тим часом, за даними джерел DT.UA, давно запрошений із Польщі на посаду одного з керівників ПАТ "Укртрансгаз" пан Станчак з 15 листопада нарешті зможе офіційно приступити до обов'язків віце-президента, що означає, що для нього не обов'язковий допуск СБУ до держтаємниць. Що з цього вийде, побачимо. Надягти подаровану головою "Нафтогазу" Коболєвим до дня народження вишиванку - елементарна ввічливість. Але це нічого не означає в професійному смислі, незважаючи на досвід нового віце-президента "Укртрансгазу" в створенні оператора ГТС Польщі - компанії Gaz-Sistem. Контракт з ним підписано на рік, і якщо ситуація по осі КМУ-НАК не зміниться, він нічого розумного зробити не встигне, навіть якщо дуже захоче. Тож, зваживши все, пан Станчак може скористатися досвідом і логікою солдатів безтурботних часів колишнього СРСР: солдат спить - служба йде, зарплата справно перераховується на його рахунок… В "Укрзалізниці" подібний експеримент із запрошеним з тієї ж Польщі керівником виявився, м'яко кажучи, сумнівним.

На що підписалася Україна і наскільки виконала свої зобов'язання

На нещодавньому засіданні комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки голова секретаріату Енергетичного співтовариства Янез Копач подав звіт про стан виконання Україною зобов'язань, узятих у рамках Протоколу приєднання нашої країни до Енергоспівтовариства. Це частина загального аналізу ситуації з виконанням зобов'язань усіма учасниками цієї європейської інституції (див. PDF-документ).

Справедливості заради зазначу, що й інші учасники Енергоспівтовариства не бездоганні. Але висновки зі звіту зробити необхідно, насамперед для себе.

Як випливає зі згаданого документа, ухвалення українського закону про новий ринок електроенергії посилає серйозний сигнал про прогрес за час звітного періоду. Після ухвалення Закону "Про ринок природного газу" це стало другим великим кроком у напрямку реформування дуже неефективного українського енергетичного сектора. Але імплементація Третього енергопакета, зокрема відокремлення транспортування газу від "Нафтогазу" і розділення функцій НЕК "Укренерго", відкриття енергоринку загалом і демонополізація на практиці не відбуваються в бажаних і очікуваних масштабах.

Крім того, Україні вкрай потрібно просунутися вперед з реформою енергоефективності сектора.

Електроенергія. Енергоспівтовариство оцінює позитивні досягнення у цьому секторі. Зокрема, за такими критеріями: відокремлення транспортування, доступ третіх сторін, відповідальність оператора, відкритість ринку і регулювання цін, балансування, захист клієнтів, у тому числі захист уразливих клієнтів, прозорість (регулювання), а також загальний рівень змін і реальної імплементації єврозаконодавства в енергетиці. За всіма переліченими критеріями спостерігається прогрес, окрім балансування.

Ухвалення нового Закону "Про ринок електричної енергії", на думку експертів Енергоспівтовариства, створило правову базу відповідно до Третього енергетичного пакета, а також довгоочікувану початкову точку для імплементації реформ. Наступним кроком має стати ухвалення вторинного законодавства, яке відповідатиме Третьому енергопакета і якого також потребує новий Закон "Про ринок електроенергії". Це є передумовою для відокремлення і сертифікації оператора системи передачі, а також для імплементації структурних реформ у сфері дистрибуції та ринкових операцій.

Серед інших пріоритетних реформ має бути відокремлення "Укренерго" згідно з реалізацією режиму розподілу власності, як того вимагає новий закон про ринок електроенергії. Також потрібно відокремити операторів мережі постачання - обленерго, які зараз здійснюють усі функції дистрибуції та регуляції енергопоставок.

Відповідно до перехідних положень нового закону, передбачено прогресивні заходи з метою усунення регульованих цін і перехресних субсидій та створення простору для роздрібних цін. Платформа розподілу міжнародних потужностей, яку було запущено в травні 2017 р., передбачає розподіл потужностей як для експорту, так і для імпорту, але все ж таки не на спільній аукціонній основі. Такі аукціони передбачені новим законом про ринок електроенергії, тому "Укренерго" ініціювало парламентські обговорення цього аспекту.

Розвиток торговельних платформ і програмного забезпечення для балансування системи, для попередніх і поточних денних торговельних і розрахункових операцій, так само, як і для проведення спільних електронних аукціонів для використання міжнародних потужностей, - це головний практичний виклик.

Природний газ. Хоча реформування ринку газу в Україні розпочато начебто раніше, ніж електроенергетичного, аналіз досягнень нашої країни за тими ж критеріями, що й електроенергетичного ринку, на думку експертів Енергоспівтовариства, не свідчить про прогрес. Так само заморожено й рівень імплементації взятих зобов'язань.

Після того, як країна привела своє законодавство у відповідність із Третім енергопакетом, темпи української реформи в газовій галузі суттєво сповільнилися за період імплементації. Кілька дій, на думку Енергоспівтовариства, навіть варто розглядати як кроки назад. Загалом мало що було зроблено для того, щоб перетворити ухвалені закони на прозорий, неупереджений режим для учасників газового ринку. Продовження та внесення змін до постанови уряду про державну службу, яку секретаріат Енергоспівтовариства спочатку сприйняв як перехідний інструмент довгоочікуваної лібералізації ринку, робить ринок ще більш закритим.

Процес розділення "Укртрансгазу" і "Нафтогазу" не досяг цілей, яких взялася досягти Україна. Ні уряд, ні "Нафтогаз", на думку секретаріату Енергоспівтовариства, не продемонстрували необхідних амбіцій. Єдиним результатом стало створення ПАТ "Магістральні газопроводи України", яке в майбутньому може стати оператором газотранспортної системи.

Більш того, вважають в Енергоспівтоваристві, низка поправок до ухвалених регуляторних актів загрожують перекреслити реформи.

"Нафтогаз" залишається найбільшим виробником, імпортером і трейдером на українському ринку газу. Разом з тим частка приватних компаній у загальному імпорті газу в Україну зросла на 2,6% за 2016 р., досягнувши 3 млрд кубометрів. 32 імпортери зарезервували доступ до вхідних потужностей в Україну, а деякі інші уклали контракти з "Укртрансгазом" на транспортування і зберігання газу у сховищах і з початку 2017 р. почали напряму постачати газ на український ринок.

Незважаючи на те, що Україна в цьому звітному році дещо поліпшила вимоги щодо відповідності газового вторинного законодавства, його повної реалізації все ще немає. Україна не змогла внести зміни у відповідні застарілі закони, зокрема в ті, які зробили б можливим відділення транспортування газу від інших видів діяльності "Нафтогазу". І це залишається найбільшим викликом для України загалом і "Нафтогазу", зокрема. Затягування цього процесу блокує подальші кроки у реформуванні газового ринку. Більш того, Україна повинна внести зміни в постанову про державну службу, щоб відкрити шлях до повної відкритості ринку.

Інша суттєва перешкода - відсутність кодексу транспортування і дистрибуції газу, а також методології ціноутворення. Нарешті, Україні потрібно швидко внести зміни у цілий пакет старих законів, які заважають ефективним реформам, і провести монетизацію субсидій на тлі зникнення регульованих цін.

Регулювання. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), теоретично має необхідний рівень незалежності і компетенції, відповідно до вимог Енергетичного співтовариства. На практиці ж вона не має достатнього рівня незалежності, зокрема бюджетної, і не може самостійно встановлювати рівень зарплат.

Найважливіше те, що Комісія може втратити кворум для прийняття рішень, якщо не буде створено спеціальної комісії з відбору членів НКРЕКП. Також Енергоспівтовариство зауважує наявність політичного втручання в роботу цієї комісії.

Нафта. Попри підготовку до переходу на режим створення запасів нафти, будь-якого прогресу не відбулося. Жодного з минулорічних пріоритетів не було досягнуто, навпаки, їх було відкладено на невизначений час.

Тому Енергоспівтовариство вважає пріоритетами для України на 2017–2018 рр.:

- прийняття моделі створення запасів нафти і розробку плану дій з будівництва сховищ нафти для критичних випадків з розрахунком на підтримку поставок упродовж 90/61 дня,

- розробку законопроекту про надзвичайні сховища нафти і відповідного вторинного законодавства до кінця 2017 р.,

- початок збору щомісячної інформації, необхідної для роботи системи надзвичайних сховищ нафти, і виконання вимог згідно з директивою 2009/119/ЄC.

Енергоефективність. Звітний період відзначився прогресом у забезпеченні обов'язкового обліку тепла та надання фінансової допомоги домогосподарствам для впровадження заходів з енергоефективності, включаючи механізм ESCO для державного сектора. Попри це, законодавство, яке регулює сферу енергоефективності в Україні, досі не відповідає вимогам Енергетичного співтовариства. Досягнення цієї відповідності залишається пріоритетом для України.

ГТС реверсного потоку Польща-Україна. Відзначається, що проект перебуває на ранній стадії розвитку і готовий на 15%. Попри це, було зроблено кроки з оцінки техніко-економічного обґрунтування, інженерної розробки і отримання дозволів. Проект зараз призупинений через незгоду між промоутерами щодо необхідності провести аналіз ринку для реалізації проекту. Погляди промоутерів проекту і регуляторів на проблему повинні бути узгоджені, після чого графік проекту має бути гармонізований, а остаточні інвестиційні рішення - прийняті.

ГТС реверсного потоку Угорщина-Україна. Готовність проекту - 50%. Українську частину інвестування було виконано. Однак проект наразі призупинений через тимчасову нездатність (чи небажання) Угорщини прийняти інвестиційне рішення без ринкового сигналу щодо майбутнього використання інтерконектора. Енергоспівтовариство рекомендує промоутерам проекту разом із регуляторами обговорити доступні варіанти, включно з можливістю проведення спільних ринкових тестів/відкритих сесій. Залежно від результату графік проекту на угорському боці повинен бути оновлений, а оціночну дату проекту мають узгодити обидві сторони.

Нафтопровід Польща-Україна. Готовність - 15%. Повинен з'єднати станцію нафтопередачі в Бродах (Україна) і нафтовий термінал в Адамово (Польща). Він входить до майбутнього Євразійського нафтотранспортного коридору, яким каспійську і центральноазійську нафту планується перекачувати в Польщу та інші країни ЄС. Також нафтопровод повинен передбачати роботу в режимі реверсу для поставок з Балтійського узбережжя клієнтам в Україні, Чехії і Словаччині.

Проект перебуває на дуже ранній стадії розвитку, хоча роботу з техніко-економічного обґрунтування було оновлено і вивчено. Процедури отримання дозволів і громадські консультації також проводяться. Рекомендується оцінити життєздатність проекту з урахуванням інтересів учасників ринку у рамках ланцюга постачання нафти. Нині різноманітність гравців ринку та їхні інтереси, які створюють перешкоди, політична нестабільність і невпевненість у фінансовій життєздатності через нестабільність цін на нафту сповільнили реалізацію проекту. Власне, така доля спіткала колись розрекламований і дуже швидко збудований в Україні нафтопровід Одеса-Броди…

Так, загалом-то, у Євроспівтоваристві ставляться до енергоуспіхів України. Очевидно, у газовому секторі як ми, так і європейці очікували більшого.

Повертаючись до одного з подразників Кабміну й "Нафтогазу" - створення незалежного оператора ГТС, зверну увагу на те, як у НАКу трактують і що саме цитують зі сказаного Янезом Копачем під час розбору польотів України. Наприклад, виділення функції оператора ГТС в окремий бізнес-підрозділ ПАТ "Укртрансгаз" з наступною його передачею ПАТ "Магістральні газопроводи України" сприяє відділенню функцій оператора ГТС за вибраною українським урядом моделлю. Таку думку висловив голова секретаріату Енергетичного співтовариства Янез Копач.

І ще. "Більше року тому я закликав керівництво "Нафтогазу" допомогти уряду створити оператора ГТС. В "Укртрансгазі" можна організувати бізнес-підрозділ і зосередити в ньому функції оператора ГТС. Україна вирішила створити нову юридичну особу для нового оператора ГТС, оскільки до діючого зараз "Укртрансгазу" є претензії з боку Фірташа, Коломойського та інших, і юридична спадщина "Укртрансгазу" дуже сумнівна. Цією новою юридичною особою повинне бути ПАТ "МГУ", і йому мають передати всю діяльність оператора ГТС. Нещодавно "Нафтогаз" вирішив створити бізнес-підрозділ з деякими функціями оператора ГТС, і, як на мене, це позитивний крок, тому що потім його можна буде легко передати МГУ", - сказав Я.Копач.

У НАКу запевняють, що Янез Копач також наголосив, що філія "Укртрансгазу" у жодному разі не є підміною нового оператора ГТС: "Не сприймайте цю філію як майбутнього оператора ГТС, його можна лише передати в МГУ".

DT.UA також звернулося в Міненерговугільпром, щоб з'ясувати, на якому ж все-таки варіанті створення незалежного оператора ГТС зупинилися переговори з Копачем. Хоча, безумовно, це особиста справа України. У міністерстві, уповноваженому Кабміном відповідати за створення оператора ГТС, повідомили, що вони своєї думки не змінили - оператором повинне бути ПАТ "Магістральні газопроводи України". А з Кабміну повідомили, що будуть новини, мовляв, повідомимо. Очевидно, новин поки що немає.

Новину повідомив Копач - про варіант лібералізації роздрібного ринку газу (населення і підприємства ТКЕ). Окрім іншого, він розповів, що секретаріат Енергоспівтовариства спільно із Світовим банком нещодавно запропонував українській стороні свій варіант проекту положення про покладання спеціальних обов'язків, що передбачає поступову відмову від державного регулювання. Відповідно до цього документа на першому етапі як мінімум третина газу ПАТ "Укргазвидобування" продаватиметься на вільному ринку, а дві третини спочатку можна залишити в регульованому сегменті, тобто населенню й підприємствам ТКЕ. Далі "Укргазвидобування" має поступово збільшувати частку газу власного видобутку, який вільно продаватиметься. Паралельно з цим необхідно забезпечити всім потенційним учасникам ринку вільний доступ до даних про споживачів, інакше ніякої конкуренції не буде.

Доступ до абонентської бази - це важливо. Але значно важливіша наявність ресурсу газу, його технічна й цінова доступність для споживачів. Лише тоді постачальник буде не просто боротися за абонентську базу, а конкурувати з іншими за якістю та умовами надаваних споживачеві послуг і енергоресурсів.

Related video

Та все ж таки цікаво, на якій полиці і як довго чекатиме своєї черги запропонований Енергоспівтовариством і Світовим банком проект лібералізації роздрібного ринку газу в Україні?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК