Реформа енергоринку: чи вистачить у влади сили увімкнути світло?

Парламентський комітет із питань ПЕК на засіданні 15 жовтня 2013 р. одностайно схвалив проект закону №0916 "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" для ухвалення в цілому. Документ передбачає впровадження прогресивного досвіду в цій сфері країн Європи, а також Росії. Старт історичній реформі Верховна Рада може дати ще до Вільнюського саміту Україна-ЄС.

Відпрацьована модель

Нинішню модель Оптового ринку електроенергії було прийнято 1996 р. На той час вона була однією з найпрогресивніших у світі. Впровадження єдиного оператора розрахунків в особі державної компанії "Енергоринок" допомогло розв'язати проблему неплатежів у галузі.

Однак на сьогодні Україна відстає за рівнем розвитку енергетики від європейських країн і Росії, де вже давно виробники і споживачі електроенергії можуть працювати напряму. Відсутність конкуренції та надмірне регулювання енергоринку фактично закрили доступ галузі до інвестицій. Запас міцності енергетичних об'єктів, побудованих ще за радянських часів, уже закінчується. Знос мереж електропередачі сягає 60%, енергоблоків ТЕС - близько 80%. Виникли проблеми з подовженням строків експлуатації блоків атомних електростанцій. Країна на порозі нової кризи боргів за електроенергію, що сягнули рекордного рівня в
13,6 млрд грн. Обсяг перехресного субсидування в галузі у 2000 р. становив 2 млрд грн. За розрахунками фахівців, 2013-го він досягне 39 млрд грн.

Про необхідність докорінної зміни правил гри в енергетиці задумалися ще десять років тому. У 2002 р. уряд затвердив концепцію реформування енергоринку. Було створено кілька робочих груп. Приїжджали міжнародні експерти. Але для вирішального кроку до реформи галузі бракувало політичної волі.

Енергетика об'єднує

На сьогодні в політикумі досягнуто консенсусу щодо необхідності реформування енергоринку. Показово, що на засіданні парламентського комітету з питань ПЕК за реформу висловилися представники всіх депутатських фракцій і груп.

Законопроект підтримує і Європейське Енергетичне співтовариство. "Я з нетерпінням очікую прийняття закону в другому читанні найближчим часом", - наголосив директор секретаріату цієї організації Янез Копач у листі прем'єр-міністру Миколі Азарову.

У представництві Євросоюзу в Україні нагадали, що країна взяла зобов'язання реформувати енергоринок. Причому строк виконання цього "домашнього завдання" закінчився 1 січня 2012-го. "Ми дуже раді, що профільний комітет ВР одностайно схвалив законопроект на засіданні
15 жовтня і рекомендував прийняття в другому читанні", - заявили в представництві Єврокомісії.

Експерти Світового банку також старанно проаналізували проект закону. Вони визнали, що "в ньому адекватно визначаються основні елементи і суб'єкти моделі ринку міжнародного зразка, який може бути практично створений в Україні". Як заявив фахівець із впровадження проектів з енергетики та інфраструктури представництва Світового банку в Україні Дмитро Глазков, "закон наблизить ринок електричної енергії України до зовнішніх ринків електроенергії, підвищить конкуренцію і простимулює інвестиції в цей сектор".

Позиція влади

Завдання з реформування енергоринку поставив президент Віктор Янукович. Цей пункт стоїть у його програмі економічних реформ на 2010–2014 рр. Щоб донести важливість реформи до депутатів, президент у своєму щорічному посланні до Верховної Ради від 6 червня 2013 р. серед основних завдань на поточний рік назвав і "ухвалення проекту закону "Про засади функціонування ринку електричної енергії". У цьому ж посланні наголошувалося, що Україна переходить до найкращої європейської практики побудови ринку на основі моделі прямих договорів між виробником і споживачем енергії без адміністративного втручання держави.

На відкритті третьої сесії парламенту VII скликання 3 вересня президент ще раз наголосив, що "ухвалення законів із реформування економіки стане вирішальним кроком на шляху побудови Європи в Україні".

Окрім того, законопроект підтримали в Міненерговугільпромі, Мінфіні, Міністерстві економічного розвитку та торгівлі й Антимонопольному комітеті України.

Водночас на засіданні парламентського комітету з питань ПЕК 15 жовтня перший заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Ігор Попович запропонував у черговий раз доопрацювати закон, мотивуючи це наявністю ризиків банкрутства НАЕК "Енергоатом". Однак ця проблема у названої компанії існувала й раніше. За останні десять років проти НАЕК кілька разів порушували справи про банкрутство. Питання в тому, чи є цей ризик у моделі енергоринку або ж у якості управління державною компанією, зокрема НАЕК "Енергоатом"?

Реформа ринку передбачає право виробників і споживачів електроенергії укладати прямі договори. Згідно з обговорюваним законопроектом, українці зможуть вільно вибирати або змінювати постачальників електроенергії, якщо їх не влаштовує якість послуг, оскільки конкуренція на ринку енергопоставок значно зросте у зв'язку з розподілом функцій нинішніх монополістів - обленерго. Нова модель ринку передбачає збереження системи надання пільгових цін на електроенергію для громадян, які цього справді потребують.

Окрім того, нова модель ринку передбачає створення єдиних і прозорих правил ведення бізнесу. Це створить дієві механізми інвестування в оновлення всіх видів генерації - "зеленої", гідро-, теплової та атомної. Особливо це актуально для АЕС, які хронічно відчувають проблеми з недофінансуванням, а в новому ринку зможуть отримати джерела додаткового доходу.

Хто може бути проти реформи? Хто може бути проти встановлення єдиних і прозорих правил роботи енергоринку? Хто може бути проти забезпечення свободи та захисту прав споживачів електроенергії? Це покаже майбутнє голосування за законопроект у залі Верховної Ради.