Правила атомного політесу

Ситуація в атомній енергетиці завжди була об’єктом пильної уваги не лише міжнародних і вітчизняних контролюючих організацій, а й українського політикуму. Нині ця увага зосереджується не тільки на роботі безпосередньо ядерних енергоблоків, а й на всій діяльності НАЕК «Енергоатом».

На думку представників цієї компанії, критика з боку не експертних органів, а саме ряду політиків, яка посилюється останнім часом, є необгрунтованою і спрямована на формування негативного іміджу «Енергоатома». Вона завдає шкоди не лише діловій репутації компанії, а й державним інтересам України. Це реально підтвердили дії конкурентів вітчизняного атомного монополіста.

Найбільшій критиці, зокрема, було піддано позапланові зупинки на запущеному в серпні поточного року другому енергоблоці Хмельницької АЕС. На думку представників «Енергоатома», населенню досить активно нав’язується ідея недостатності вжитих заходів для убезпечення нових енергоблоків на Хмельницькій і Рівненській АЕС. Зазначимо, що сумарний виробіток електроенергії двома новими енергоблоками в поточному році вже становить 2 млрд. 450 млн. кВт.год. Після пуску Х2/Р4 Україна ввійшла у трійку європейських країн із найрозвиненішим сектором атомної енергетики.

Для довідки: за 11 місяців 2004 року на АЕС України вироблено 78 млрд. кВт.год електроенергії, що на 4,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року, планове завдання виконано на 102,2%. На Енергоринок поставлено 73,3 млрд. кВт.год електроенергії, що на 4,6% більше, ніж за відповідний період 2003-го. Частка атомних електростанцій у вітчизняній електроенергетиці становить: у загальній потужності — 22,7%; в обсязі виробництва — 47,8%; у структурі Енергоринку — 52,9%.

За оцінками вітчизняних і міжнародних експертів, чутки, що мусуються у пресі, м’яко кажучи, перебільшені. Насамперед ідеться про позитивну оцінку рівня безпеки на нових енергоблоках, яку дали представники міжнародного пулу експертів, куди входили фахівці ВАО АЕС (представники Атлантського, Паризького та Токійського центрів, низки АЕС Росії, Болгарії і Чехії), представники МАГАТЕ, концерну «Росэнергоатом». Крім того, ще до пуску нових енергоблоків у 2003—2004 роках було проведено три міжнародні експертизи (FRAMATOME-ANP, незалежний експерт ЄБРР, Riskaudit). Остаточні висновки Riskaudit позитивні: нові блоки відповідають прийнятим міжнародним стандартам безпеки та надійності.

Не менш показовим є і фінансовий аспект оцінки безпеки українських атомних електростанцій. НАЕК «Енергоатом» уклала договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду зі страховими компаніями — членами Ядерного страхового пулу України (ЯСПУ), відповідно до якого передбачається компенсація у випадку ядерного інциденту в розмірі SDR 50 млн., що еквівалентно 76,7 млн. дол. (SDR — спеціальні права запозичення). Крім того, технічний директор Німецького ядерного страхового пулу (DKVG), керівник групи технічних експертів Майкл Фукс за результатами інспекції українських енергоблоків заявив про відсутність перешкод для перестрахування зазначених ризиків в іноземних ядерних пулах на суму SDR 100 млн. (що становить близько 153 млн. дол.). Це дасть змогу збільшити страхову суму на SDR 150 млн. відповідно до вимог законодавства України та міжнародних угод (конвенцій). За оцінками експертів, можливість настання страхового випадку на українських АЕС становить 10-4—10-5 (один випадок на 10—100 тис. років).

На сьогодні досить принциповою є і позиція українських контролюючих організацій. Загальну характеристику безпеки українських атомних енергоблоків дав заступник голови Державної комісії ядерного регулювання України (ДКЯРУ) Анатолій Дем’яненко після відключень другого Хмельницького енергоблока. Він оцінив досягнуті домовленості зі страхування виключно крізь призму практичного підходу, зазначивши, що «в результаті випробувань, як правило, відбуваються певні збої, які перед умиканням у мережу передбачити неможливо. Зупинки електрогенератора є природним процесом після монтажно-пускових робіт».

Коментуючи ситуацію, пов’язану з функціонуванням нових енергоблоків, директор із виробництва НАЕК «Енергоатом» Іван Фольтов зазначив: «У нас не приймають необдуманих рішень. Ті рішення, які приймаються в галузі, я маю на увазі технічні рішення, стосуються конкретних питань безпеки. Насамперед прораховуються інженерні підходи, технічні оцінки, організовується виконання проектних робіт, потім за цими матеріалами здійснюється аналіз і експертиза з боку ДКЯРУ, де незалежні експерти оцінюють ступінь слушності прийнятих рішень і їхнього впливу на безпеку. І лише після цього робиться висновок про те, чи можлива реалізація таких заходів на атомних блоках».

Нагадаємо також, що нещодавно «Дзеркало тижня» писало про реакцію міністра палива й енергетики, президента НАЕК «Енергоатом» Сергія Тулуба на прийняття у першому читанні низки законопроектів, які можуть негативно позначитися на стані безпеки атомних енергооб’єктів. Тоді він висловив стурбованість і зазначив, що поспішність при прийнятті рішень із питань ядерної безпеки на догоду певним політичним інтересам неприпустима.

Втім, політизація ситуації навколо діяльності «Енергоатома» вже позначилася на відносинах НАЕК із російською корпорацією «ТВЭЛ», про що досить докладно розповідалося у «ДТ» №50 від 11 грудня 2004 року. Зокрема, російська корпорація попередила тоді, що 2005 року може призупинити постачання свіжого ядерного палива на атомні електростанції України у зв’язку з нарощуванням НАЕК «Енергоатом» заборгованості за ядерне паливо. При цьому президент цієї корпорації Олександр Наяго уточнив: «Для корпорації «ТВЭЛ» український ринок — серйозний і перспективний. Однак виникнення серйозної заборгованості та її збільшення під кінець року через відсутність планових платежів може спричинити зрив поставок палива 2005 року й застосування штрафних санкцій за затримку платежів». Міністр палива й енергетики України Сергій Тулуб, який водночас очолює НАЕК «Енергоатом», на той момент повідомляв, що заборгованість перед ВАТ «ТВЭЛ» сягнула 18 млн. дол. За його словами, це пояснюється фінансовими труднощами на енергоринку України, які стали наслідком політичної кризи.

За оцінкою директора з корпоративного розвитку НАЕК «Енергоатом» Максима Русінова, такі дії росіян були продиктовані наміром застрахувати можливі ризики для «ТВЭЛ» у зв’язку з політичною нестабільністю в Україні.

«Російська корпорація працює з «Енергоатомом» за довгостроковими контрактами. Як би ви відреагували на інформацію про те, що на енергоринку знижуються платежі? Щоб застрахувати свої політичні ризики, представники «ТВЭЛ» виявили певне занепокоєння, але нам удалося досить швидко врегулювати ситуацію. Тим більше що виконання умов експортного контракту на українську електроенергію свідчить про те, що ситуація в атомному секторі вітчизняної електроенергетики стабільна, незважаючи на зміну зовнішніх чинників», — повідомив М.Русінов.