Пікова ситуація

Повідомлення про перебіг спорудження багатостраждальної Дністровської гідроакумулюючої станції часто нагадують військові зведення з місць кровопролитних боїв. Аналізуючи їх, важко позбутися відчуття, що, на жаль, поки саме перманентне будівництво шостої (!) за масштабами будови такого типу у світі приносить причетним до нього більше дивідендів, ніж швидке введення в дію цього, без перебільшення, унікального енергетичного об’єкта. І це за умови, що із початком роботи нових енергоблоків на Хмельницькій та Рівненській АЕС виникла нагальна потреба маневрувати потужностями та розвивати і відновлювати експортні поставки електроенергії.

Забезпечити виконання цих завдань можна тільки в разі добудови так званої пікової Дністровської ГАЕС, яка, крім України, працюватиме на Східну Європу і, можливо, Росію. (Вночі вона накопичуватиме вироблену на АЕС електричну енергію, а вдень віддаватиме її споживачам, тим самим компенсуючи нестачу енергопотужностей у години пік). За словами першого заступника гендиректора ВАТ «Турбоатом» Євгена Белинського, турбіну-двигун, що виготовляється для першого гідроагрегата Дністровської ГАЕС на цьому підприємстві, не має аналогів у світі. Тому її запуск узагалі стане унікальним явищем в історії світової енергетики. Проте клерків, які розподіляють бюджетні кошти, така перспектива, схоже, мало надихає. Інакше важко пояснити, чому в Україні змінюються президенти, міністри, губернатори, проте розпочатому ще у 80-х роках минулого століття будівництву кінця-краю нема.

«Нагорі ідуть свої ігри»

У сенсі викриття підкилимових ігор навколо Дністровської ГАЕС чого лише варта березнева заява губернатора Буковини Миколи Ткача про те, що «жодна гривня» з виділених цього року на добудову ГАЕС 150 мільйонів бюджетних гривень «не рухається», бо там «нагорі ідуть свої ігри: кому та станція належить, хто там буде старший, хто буде тим розпоряджатися». Ще відвертішим був перший заступник губернатора Петро Гасюк, який на тій самій прес-конференції помаранчевої команди ОДА прямо заявив: «Питання виділення грошей на добудову цієї станції гальмується у Києві людьми старої команди, які думають, що, гальмуючи такі питання, їм вдасться якимось чином ввести себе у наглядові ради і залишитися на впливових місцях».

Зауважу, що обидві заяви було зроблено у березні, коли ще не вляглася післяреволіційна ейфорія, а столична помаранчева команда виглядала монолітною, як ніколи. Багатьом тоді здавалося, що достатньо буде рішення на «політичному рівні» та допомоги тодішнього прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, аби перемогла справедливість. Проте сталося зовсім не так, як гадалося. І нехай поки що, розповідаючи про безкомпромісну за своєю жорсткістю боротьбу, яка розгорнулася навколо питання про те, яка структура виступатиме замовником будівництва цього майже стовідсотково державного об’єкта, начальник управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької ОДА Сергій Данилюк лише задля наочності вживає образ «оббитих об двері та поранених кулаків». Проте неважко передбачити, у що може вилитися конфлікт у разі приєднання до нього задіяних на будівництві жителів багатостраждального Новодністровська. Багато хто з них ще пам’ятає ті хвилювання, які виникли у цьому наймолодшому місті енергетиків України у першій половині поточного року й призвели до дострокової зміни міського голови.

Нагадаю, що зараз замовником будівництва Дністровської ГАЕС, яка розрахована на сім гідроагрегатів потужністю 324 мВт (у генераторному режимі) кожен, виступає зареєстроване ще в березні 1999 року у Сокирянській РДА однойменне ВАТ «Дністровська ГАЕС».

Боротьба за мільйони гривень нагадувала детектив із сеансами чорної магії

На перший погляд, проблема не виглядає складною. Національна акціонерна компанія «Енергетична компанія України», якій належить 87,4% акцій ВАТ «Дністровська ГАЕС», запланувала приблизно до квітня 2006 року ліквідувати ВАТ «Дністровська ГАЕС». (Решту 11,48% акцій ГАЕС контролює афільована особа НАК «ЕКУ» — ВАТ «Укргідроенерго», разом виходить 98,88%. Звісно, що, попри фактичну тотожність таких понять, як Дністровська ГАЕС та ВАТ з однойменною назвою, у цьому разі жодним чином не йдеться про згортання самого будівництва. Змінити планують лише юридичну прописку важливого об’єкта. Формально здійснити таку рокіровку досить нескладно. Адже передбачається, що недобудований об’єкт просто перекладуть з однієї державної руки (кишені?) в іншу. На сьогодні ВАТ «Дністровська ГАЕС» і ВАТ «Укргідроенерго» — це паралельні структури, державні пакети акцій яких становлять відповідно 87 і 100 відсотків та перебувають у статутному фонді НАК «Енергетична компанія України».

І хоча кінцевий термін ліквідації ВАТ «Дністровська ГАЕС» остаточно не визначено, Мінпаливенерго України як головний розпорядник виділених зі спецфонду Держбюджету України на добудову ГАЕС коштів вирішило не відкладати цю справу у довгу шухляду і здійснити рокіровку негайно. Тому вже цього року столичні чиновники спробували замінити визначене постановою Кабміну замовником будівництва Дністровської ГАЕС однойменне відкрите акціонерне товариство на ВАТ «Укргідроенерго». За їх логікою, виділені у цьому році на добудову Дністровської ГАЕС 150 млн. грн. мали піти вже на рахунок останньої компанії.

Саме проти такого розвитку подій, наводячи свої вагомі аргументи, рішуче запротестувала Чернівецька ОДА. Не заглиблюючись у перипетії боротьби за виділені мільйони, яка інколи нагадувала детектив із сеансами чорної магії, коли проекти урядових постанов невідомо звідки виникали і так само невідомо куди зникали, достатньо зауважити, що принципова позиція Чернівецької ОДА врешті-решт призвела до успіху. На початку літа виділені на добудову ГАЕС кошти вдалося «вирвати» із загребущих рук київських чиновників. (Щоправда, реально до області поки що надійшло лише трохи більше третини згаданої суми.)

Представники Чернівецької ОДА переконані, що постанову про виділення 150 млн. грн. «було прийнято так пізно не через те, що у державі не було грошей, а через те, що з Мінпаливенерго виходив проект постанови, який заводив у глухий кут саму можливість виділення коштів». Адже саме через спроби чиновників Мінпаливенерго у різний спосіб проштовхнути до проекту постанови Кабміну положення про нового замовника будівництва на довгі три місяці (з 21 лютого по 8 червня) загальмували процес надходження виділених на добудову Дністровської ГАЕС коштів. (До речі, екс-директор департаменту перспективного розвитку та інвестиційної політики ПЕК Мінпаливенерго Олександр Шаповалов, який готував згадані проекти постанов Кабміну, теж зараз працює у ВАТ «Укргідроенерго» на посаді заступника голови правління —директора з економіки.)

Три місяці зволікань у масштабах держави — термін нібито й незначний, але для такого міста, як Новодністровськ, де життя жевріє лише за умови фінансування добудови ГАЕС, кожен день зволікання — подібне смерті. Адже тільки за рахунок надходжень від організацій, які будують ГАЕС, вдається бодай якось підтримувати в належному стані інфраструктуру Новодністровська. (Вже зараз у місті, розрахованому на 40 тисяч жителів, їх залишилося десь 10 тисяч.) До того ж, за висновками обласного КРУ, яке здійснювало ревізію об’єкта у 2003 році, за таких повільних темпів будівництва всіх трьох пускових комплексів ГАЕС може стати непридатною для використання гребля буферної ГЕС-2, яка створює нижнє водосховище для ГАЕС і покликана регулювати коливання рівня води при роботі самої ГЕС та ГАЕС. Якщо не вживати заходів, то ГАЕС може суцільним масивом просто зсунутися у Дністер, і тоді вже точно не уникнути затоплення цілих населених пунктів. Отже, кожний день зволікань з добудовою може обернутися страшною екологічною катастрофою.

Бюджетні кошти
у руках «дуже компетентних людей»

Зіткнувшись з описаним вище невіглаством, будь-яка людина зі здоровим глуздом одразу ж припустила б, що йдеться або про традиційний спосіб отримати горезвісний «відкіт», або про звичайну недорікуватість зарозумілих бюрократів. Проте начальник управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької ОДА Сергій Данилюк рішуче заперечує проти такого висновку. За його словами, йдеться не про рівень компетентності конкретних людей, а радше навпаки: «Люди прийшли, а деякі залишилися, дуже компетентні. Тому так! Якби прийшли некомпетентні люди, вони б не додумалися до такого». Водночас цей представник Чернівецької ОДА відмовився прямо відповісти на запитання, чому Мінпаливенерго лобіює інтереси нехай і державної, але цілком конкретної компанії «Укргідроенерго». Так само без відповіді залишилося запитання про те, «чи можна говорити про сімейну змову із захоплення Дністровської ГАЕС» з огляду на ту обставину, що «перший заступник міністра палива і енергетики України — президент НАК «Енергетична компанія України» Юрій Продан (з 8 листопада ц.р., згідно з указом президента України просто перший заступник міністра) та заступник голови правління ВАТ «Укргідроенерго» Петро Продан є рідними братами».

Натомість свідомо чи ні, але Сергій Данилюк оприлюднив дуже важливу інформацію. Виявляється, що зміна замовника будівництва може потягнути за собою переукладання вже новим замовником договорів про продовження будівництва Дністровської ГАЕС з генпідрядною організацією. Очевидно, що попри урядові декларації про чесність і прозорість процесу визначення підрядних будівельних організацій на тендері, простір для чиновницької «творчості» залишається завжди. А коли врахувати споконвічне прагнення багатьох «причетних» збагатитися за рахунок державної власності, що було документально підтверджено перевіркою обласного КРУ ще 2003 року, то таке вигідне будівництво може тривати не менше за спорудження Великого китайського муру. Позаяк, як повідомив начальник обласного КРУ Іван Дребот, остання ревізія фінансової діяльності об’єкта виявила завищення обсягів робіт 14 підрядниками на суму трохи більше 321 тис. грн.

Нагадаю, що кошторисна вартість добудови першого гідроагрегата Дністровської ГАЕС сягає 1,6 млрд. грн. Загальна будівельна готовність об’єкта наразі становить 68%, а вартість добудови першого пускового комплексу Дністровської ГАЕС обчислюється в сотні мільйонів доларів. До того ж кошти Світового банку у розмірі 250—500 млн. дол., до якого ті ж чиновники Мінпаливенерго звернулися з листом №01/15-0349 від 11 травня 2005 року з пропозицією вивчити можливість виділення кредиту на добудову Дністровської ГАЕС, також на підході. Світовий банк фінансує певний проект на умовах довгострокового інвестиційного кредитування: 30—40% коштів надає сам банк, решту — держава. А тут уже справді є навколо чого розгулятися. Вгадайте з трьох разів, яку компанію зазначено у вихідних документах на отримання кредиту? Правильно, як можливий одержувач у Світового банку кредиту на добудову Дністровської ГАЕС з подання Мінпаливенерго розглядається саме ВАТ «Укргідроенерго».

Настав час знову повернутися до роботи у форматі ДАЕК «Дністрогідроенерго»

На думку голови наглядової ради ВАТ «Дністровська ГАЕС» і одночасно голови ВАТ «Укргідроенерго» Семена Поташника, для того щоб отримати кредит від Світового банку, Дністровська ГАЕС повинна увійти до складу ВАТ «Укргідроенерго». Згідно з повідомленням прес-служби Чернівецької ОДА, перебуваючи наприкінці жовтня у Новодністровську, перший заступник міністра Мінпаливенерго Юрій Продан заявив, що «надає перевагу плану включення Дністровської ГАЕС до ВАТ «Укргідроенерго», але пообіцяв, що постанову Кабміну України усе ж таки буде узгоджено з Чернівецькою ОДА».

Серед аргументів прихильників передачі об’єкта на баланс ВАТ «Укргідроенерго» переважають такі: Світовий банк навряд чи погодиться кредитувати в таких значних обсягах невелике ВАТ «Дністровська ГАЕС», але не відмовиться мати справу з потужною енергетичною компанією «Укргідроенерго» як за результатами її фінансової діяльності, так і з огляду на те, що вона є стовідсотково державною, а також має досвід освоєння кредитів цієї міжнародної фінансової установи. Відтак на пропозицію Мінпаливенерго саме ВАТ «Укргідроенерго» розглядається як одержувач кредиту Світового банку на добудову Дністровської ГАЕС у розмірі 200—250 млн. дол.

Проте така аргументація не знаходить розуміння у Чернівецькій ОДА. Адже гарантії на повернення кредиту Світового банку надає держава Україна шляхом ратифікації відповідної угоди депутатами Верховної Ради України. До того ж свого часу саме недовіра Світового банку до компаній зі стовідсотково державною часткою змусила тодішнє керівництво енергетичної галузі країни піти на реорганізацію ДАЕК «Дністрогідроенерго», до складу якої входили Дністровська ГАЕС, ГЕС-1 та ГЕС-2. Тож саме тоді було прийнято постанову про відокремлення Дністровської ГАЕС від так званого «Дністровського каскаду» і утворення на її базі ВАТ «Дністровська ГАЕС». (ДАЕК «Дністрогідроенерго» ліквідували 2003 року.) Якщо ставлення банку до стовідсотково державних компаній змінилося, кажуть в ОДА, то настав час знову повернутися до роботи у форматі ДАЕК «Дністрогідроенерго», яка раніше була зареєстрована в Новодністровську на Буковині, відновивши унікальний в Україні каскад Дністровських ГЕС і ГАЕС.

За словами С.Данилюка, очолюване ним управління промисловості та розвитку інфраструктури підготувало об’ємні документи до РНБО України з приводу затягування фінансування будівництва Дністровської ГАЕС та аналітичну записку прем’єр-міністру України Юрію Єханурову, в яких обґрунтовується позиція Чернівецької ОДА з приводу ситуації навколо станції. Чернівецька ОДА просить також з’ясувати причини порушення і закриття кримінальних справ проти керівників, досвід яких ВАТ «Укргідроенерго» пропонувало використати під час добудови станції. На останній прес-конференції голова Чернівецької ОДА М.Ткач підтвердив, що незабаром матиме зустріч із прем’єр-міністром України, на якій обговорюватиметься єдине питання — ситуація навколо Дністровської ГАЕС. Ще один документ, в якому йдеться про можливе використання коштів від приватизації ВАТ «Криворіжсталь» на добудову першого гідроагрегата першої черги Дністровської ГАЕС, вже відправлено на ім’я прем’єр-міністра України.

Нагадаю, що перший агрегат Дністровської ГАЕС, яка споруджується вже понад 22 (!) роки, планується запустити у 2007 році, другий — у 2009-му, третій — у 2010-му. Запитання, хто з того матиме користь, поки що залишається без відповіді. Відомо лише, що на грудень заплановано загальні збори акціонерів ВАТ «Дністровська ГАЕС», на яких буде розглянуто питання ліквідації компанії.