OPEC НАБИРАЄ СИЛУ

Рішення про скорочення квот на видобування нафти, що набрало чинності з 1 січня ц.р., далося членам OPEC і незалежним виробникам нафти вельми важко: ціни на нафту після вересневих терактів упали на 24% й давно вже вийшли за межі коридору в 22—28 доларів за барель, який 1999 року було визнано оптимальним (принаймні з погляду виробників).

Проте спочатку члени OPEC не зважувалися на активні дії, побоюючись іще більше дестабілізувати складну економічну ситуацію, а потім дійшли висновку, що скорочення квот тільки для членів організації буде явно недостатнім. І якщо з числа основних незалежних виробників нафти Норвегія і Мексика із самого початку виказували розуміння й готовність піти назустріч рішенням організації, то Росія вперто демонструвала свою непоступливість.

І тоді політичними демонстраціями зайнялися члени OPEC. Алі Родрігес, генеральний секретар організації, заявив про готовність OPEC обрушити ціну на нафту хоч до 10 дол. за барель, аби тільки змусити Росію скоротити обсяги нафтоекспорту. І Росія була змушена капітулювати в цій ціновій війні, пообіцявши скоротити свій експорт нафти на 150 тис. бар. на день. Хоча 150 тис. — це все-таки не 200 тис., на яких наполягала OPEC. Члени організації навіть не приховували своєї радості, тим паче що до російських тисяч урізаного експорту додалися норвезькі й мексиканські.

Таким чином, загалом експорт нафти незалежними виробниками скоротився на 462 500 барелів на день. Плюс ще 1,5 мільйона барелів «недоливу» з боку OPEC.

У результаті ф’ючерсні контракти на нафту марки Brent подорожчали на світових ринках ще до ухвалення рішення. Так, наприкінці грудня нафта на лютий ішла вже по 20,3 — 20,9 доларів за барель. Утім, це зростання цілком може виявитися короткочасним, оскільки за оцінками аналітиків навіть при скрупульозному дотриманні урізаних квот на ринку однаково залишатиметься надлишок нафти — 350 тис. барелів на день. А либонь далеко не усі повірили в те, що Росія справді скоротить свій нафтоекспорт, а не обмежиться обіцянками. Тим паче що видобування нафти вона скорочувати й не обіцяла, плануючи затопити «чорним золотом» свій внутрішній ринок.

І все-таки в короткочасному скороченні російського експорту впевнені навіть найбільші песимісти — навіть вони знають про специфіку російської транспортної системи та неминучість збоїв у доставці нафти в умовах суворої російської зими. А ще слід врахувати й чинник дедалі сильнішого впливу самої OPEC, у спроможності якої встановлювати розміри квот навіть усередині самої організації багато хто сумнівався лише три роки тому.

за матеріалами зарубіжної преси