«ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА». РІК ВЕЛИКОГО РИВКА

Закінчення року — це й нагода підбити підсумки, і час складання нових планів. Для компанії «ЛУКОЙЛ-Україна» 2002-й був переломним. Наприкінці минулого року її очолила нова команда менеджерів на чолі з Олександром Нерушем. Завдання, поставлене перед ним, було гранично вузьке: компанія має стати лідером на українському нафторинку. Вперше українці змогли познайомитися з «ЛУКОЙЛом» шість років тому, коли розпочало активну діяльність дочірнє підприємство — ЗАТ «ЛУКОЙЛ-Крим». У стислі терміни воно стало незаперечним лідером ринку нафтопродуктів на півострові. Зараз «ЛУКОЙЛ» повторює кримські успіхи на всій території країни. Сьогодні основу вищого менеджменту підприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» становить кримська команда, яка успішно використовує нагромаджений досвід на всій території країни.

Проведений аналіз показав, що в Україні необхідно створити жорстко керовану вертикально інтегровану холдингову компанію. Ще недавно «ЛУКОЙЛ» мав 15 досить самостійних філій у нашій країні. Їхню діяльність не завжди вдавалося оперативно координувати. Протягом останнього року повністю реорганізовано всю структуру відносин у компанії.

У рамках реорганізації Олександру Нерушу було надано додаткові повноваження. Він отримав статус особистого представника президента ВАТ «ЛУКОЙЛ». Інакше кажучи, центр прийняття оперативних рішень (і відповідальності за них) було повністю перенесено в Україну, що, безперечно, підвищить їх оперативність. При цьому основні зміни відбулися в самій ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна». Головний принцип простий: кожен має виконувати свою справу і відповідати за наслідки своїх рішень.

Це привело до скорочення структурних одиниць із 15 філій до 5. Філіальна мережа виділена в п’ять великих територіально-виробничих управлінь — Київське, Західне, Піденно-Західне, Східне та Кримське. Водночас швидко було реорганізовано інфраструктуру. За останні півроку «ЛУКОЙЛ» завершив створення дочірнього банку, реорганізував систему транспортування та зберігання продукції. Всі невиробничі структури виділено в окремі підприємства, дочірні компанії. Було створено нові структурні підрозділи — з’явилися дочірні підприємства для обслуговування смарт-карт, транспортних та охоронних послуг. Така спеціалізація дозволила значно підвищити якість роботи всіх підрозділів.

Загальне управління взяв на себе «ЛУКОЙЛ-Україна».Тепер усі проекти «ЛУКОЙЛу» у нашій країні, включно з «ЛУКОР» та Одеським НПЗ, координуються з Києва.

Результати цього року стали своєрідною візитною карткою нової команди. За рік практично досягнуто однієї зі стратегічних цілей ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» — реалізації всіх світлих нафтопродуктів Одеського НПЗ через власну роздрібну мережу. Якщо раніше у такий спосіб реалізовувалося близько 20% вироблених нафтопродуктів, то тепер співвідношення радикально змінилося: через власну мережу реалізується до 90%. «ЛУКОЙЛ-Україна» став одним із найбільших операторів роздрібного ринку. Його мережа АЗС сьогодні охоплює 159 заправок у 13 регіонах країни. Протягом наступного року кількість їх зросте до 200. При цьому, окрім модернізації та будівництва нових АЗС у традиційних регіонах присутності, компанія має намір вийти і на новий для себе ринок Сходу України — Донецької, Дніпропетровської та Запорізької областей. Поставлено завдання, щоб у кожному регіоні автомобіліст на основних трасах міг отримати послуги компанії. Це стосується й забезпечення паливом за сервісними картками «ЛУКОЙЛу». На початку 2002 року сервісне забезпечення АЗС було виділено в окреме підприємство — ДП «ЛУК-Сервіс». В Україні систему «ЛІКАРД» уперше впровадила компанія «ЛУКОЙЛ-Крим». Спеціалізоване підприємство «ЛУКОЙЛ-Інтер-Кард Україна» підключає до системи всі АЗС «ЛУКОЙЛ-Україна».

Все це дозволить вирішити головне завдання — надати клієнтові максимальний сервіс і водночас максимально зменшити власні витрати. Частка нафтової компанії на українському нафторинку становитиме 15—20%. Природно, реалізація всіх цих планів відбуватиметься в умовах гострої конкуренції. Після приходу нових власників виробка нафтопродуктів на вітчизняних НПЗ різко зросла, причому бензин і дизельне паливо усі вони прагнуть збувати в Україні. За ринок доведеться боротися — довго, уперто й цілеспрямовано.

Для оптимізації забезпечення паливом східних регіонів України «ЛУКОЙЛ-Україна» диверсифікує переробку нафти, почавши її на Кременчуцькому НПЗ. Домовленості про це досягнуто з компанією «Татнафта». У листопаді на переробку поставлено близько 50 тис. тонн нафти. Планується й надалі щомісяця постачати такі партії на Кременчук.

Хоча при цьому основна увага приділятиметься, звісно ж, власному Одеському НПЗ. 2003 року «ЛУКОЙЛ» спорудить тут установку ізомеризації бензину вартістю 10 млн. дол., що дозволить збільшити глибину переробки нафти на 10%. До 2005 року на заводі стане до ладу установка вісбрекінгу вартістю 30 млн. дол. З приходом російських нафтовиків завод забув, що таке простої, і зараз працює на повну потужність.

У січні—листопаді 2002 року Одеський НПЗ збільшив переробку нафти, порівняно з аналогічним періодом минулого року, на 37,7%. Перероблено 2,27 млн. тонн нафти, вироблено майже мільйон тонн світлих нафтопродуктів (бензину і дизпалива). Зараз завод не лише забезпечує якісним паливом південь України, а й успішно вийшов із ним на ринок Молдови та Румунії.

Успішно розвивається і випуск реактивного палива. Одеський НПЗ першим серед українських виробників розпочав його серійний випуск. Реактивне паливо отримало сертифікати, які підтверджують його відповідність усім вимогам до палива вищої категорії. Наприкінці 2001 року було заправлено перший літак у міжнародному аеропорту «Бориспіль». Щоб забезпечувати повітряні лайнери реактивним паливом, створено паливно-заправний комплекс «ЛУК-Авіа Ойл», що спеціалізується на реалізації.

Уже підписано контракти на постачання РП найбільшим українським авіакомпаніям. Найближчими роками планується вийти на рівень продажу 30 тис. тонн. З цією метою «ЛУКОЙЛ-Україна» бере активну участь у модернізації сховищ палива, купує авіаційні паливозаправники на базі фірми Scania. Надалі ПЗК «ЛУК-Авіа Ойл» планує розширити сферу своєї діяльності і налагодити роботу в інших аеропортах України.

Щоб забезпечувати високу якість продукції Одеського НПЗ, сьогодні в структурі компанії «ЛУКОЙЛ-Україна» створено спеціальні групи, які контролюють якість палива на шляху від заводу-виробника до споживача.
Узято курс на забезпечення перевезень нафтопродуктів власним транспортом, що повністю виключає втрату якості на цьому етапі. З цією метою на початку 2002 року було створено спеціалізоване підприємство «ЛУК-Транс». Воно забезпечує перевезення автомобільним, залізничним і морським транспортом.

Окремий напрям — збереження якості палива на етапі зберігання. «ЛУКОЙЛ-Україна» пішов шляхом будівництва власних нафтобаз або їх повної оренди. На сьогодні власні термінали зі зберігання нафтопродуктів побудовано в Борисполі, Сімферополі, Севастополі.

Бориспіль став опорним пунктом і для газової програми компанії. Причому побудована там газонаповнювальна станція потужністю 10 тис. тонн газу вийшла в переможці Всеукраїнського конкурсу «Лідер паливно-енергетичного комплексу-2002». З початком роботи терміналу стало можливим пряме обслуговування побутових споживачів. Зокрема населенню надаються послуги із заправляння газових балонів. Термінал забезпечує повний цикл робіт зі зрідженим газом, включно з перевіркою, ремонтом і наповненням побутових балонів. Ставши до ладу, друга черга дозволяє також ефективно вирішувати екологічні проблеми столиці України. Зараз компанія спільно з Київською міськрадою реалізовує програму «Екологія транспорту». Планується переобладнати під споживання газового палива 55 тис. автомобілів, а також створити в столиці розгалужену мережу автомобільних газозаправних станцій. Це дозволить на 10—13% зменшити шкідливі викиди в атмосферу Києва й отримати дуже істотний економічний ефект. Протягом найближчих двох років компанія планує вийти на обсяги реалізації 35—40 тис. тонн зрідженого газу на рік. Сьогодні на 10 АЗС «ЛУКОЙЛ-Україна» уже працюють газозаправні модулі. Наступного року кількість їх збільшиться до 40.

Традиційно візитна картка «ЛУКОЙЛу» — виробництво мастил. Тим більше що нинішній рік в Україні «ЛУКОЙЛ» оголосив роком мастил. Було різко активізовано роботи зі створення дилерської мережі з реалізації фірмових мастил. За підсумками одинадцяти місяців, обсяг реалізації в Україні цієї продукції під маркою «ЛУКОЙЛ» перевищив 100 тис. тонн — удвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року.

На сьогодні створено мережу центрів розподілу мастил «ЛУКОЙЛ» у Києві, Донецьку, Дніпропетровську, Кривому Розі, Івано-Франківську, Луцьку, Сімферополі й Одесі. У результаті дистриб’юторська мережа ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» зараз налічує близько 40 компаній. Підприємство ввійшло в трійку лідерів за обсягами продажів мастил в Україні і на сьогодні контролює понад 16% українського ринку цієї продукції.

У завершальну фазу входить створення спільного підприємства «ЛУКОЙЛ-АзМОл» на базі найбільшого виробника мастил у країнах СНД — ВАТ «АзМОл» (Бердянськ). Вже починаючи з наступного року, почне реалізовуватися скоординована програма просування на ринок України брендів «ЛУКОЙЛ» і «АзМОл». Планується сформувати єдину мережу продажів цих двох компаній.

Переваги співробітництва з «ЛУКОЙЛом» полягають у доступі до його високоякісної сировинної бази. До того ж сировина — завдяки організації прямих поставок — значно подешевшає. Найбільший виробник базових мастил (основна сировина для моторних мастил «АзМОлу». — В.Д.) перебуває у Волгограді, що дозволить знизити собівартість бердянської продукції за рахунок невисоких транспортних витрат. Уже з другої половини поточного року «АзМОл» одержує базові мастила. Якщо буде створено СП, за оцінками фахівців «ЛУКОЙЛу», обсяг виробництва «АзМОлу» вдасться збільшити удвічі протягом найближчих трьох-п’яти років. Хоча, по суті, «ЛУКОЙЛ» співробітничає з бердянським заводом уже тепер.

Ще однією перевагою створення СП фахівці «ЛУКОЙЛу» вважають прямий доступ «АзМОлу» до систем збуту й управління якістю російського гіганта. Так, нещодавно «ЛУКОЙЛ» отримав на ряд своїх мастил сертифікат American Petroleum Institute, що дозволяє без проблем продавати таку продукцію в більшості країн світу. Відповідно до техніко-економічного обгрунтування, інвестиційні потреби «АзМОлу» протягом найближчих двох-трьох років становитимуть близько 4 млн. дол. За ці гроші планується модернізувати діюче і придбати нове обладнання.

Бізнес — річ гранично жорстока, і той, хто зупиниться, — завжди відстає. В наступному році «ЛУКОЙЛ» має виконати ще складніші завдання. Приміром, забезпечуючи найвищу якість обслуговування, знизити власні витрати на тонну нафтопродуктів до європейського рівня, 8—10% на тонну. Тобто приблизно удвічі. Неважко зрозуміти, наскільки це буде складно. Проте завдання здійсненне, гарантія того — шестирічний досвід компанії.