Феросплави: апеляція з мітингом

Іноді криза творить буквально дива. Скажімо, ще недавно складно було уявити мітинг з участю міжнародної юридичної компанії Baker&McKenzie. Нині ж уявляти нічого не треба — вже було. Саме так компанія вирішила захищати інтереси свого клієнта — меткомбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг». Тож імпровізований мітинг проводився не десь там, а безпосередньо в будівлі суду.

Перед початком судового засідання туди прийшло десятка півтора народу з фотоапаратами, диктофонами, телекамерами, після чого і розпочалося дійство. Оскільки серед присутніх були і журналісти, шоу відразу набуло резонансу. Чого, власне, партнер компанії Baker&McKenzie Світлана Романова і домагалася.

А от причина цього заходу, на жаль, банальна: клієнт пані Романової дуже не хоче платити гроші…

Коли два роки тому ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» і ВАТ «Запорізький завод феросплавів» укладали великий, але цілком стандартний контракт на поставку продукції, такого розвитку відносин ніхто точно не очікував. Криворіжці виплавляли на місяць 750—800 тис. тонн сталі, у кожній з яких приблизно 1% становлять феросплави. От вони і зобов’язалися купувати феросплави у ЗФЗ.

Ціна поставок визначалася за спеціальною формулою, і «АрселорМіттал Кривий Ріг» перші півтора року на цьому цілком пристойно заощаджував. Відповідно до контракту, ціна на феросплави в кварталі, коли здійснюється поставка, базувалася на ціні феросплавів за попередній квартал.

Оскільки 2007-го і в першій половині 2008-го вартість феросплавів зростала, купівлі за ціною минулого кварталу були дешевшими.

Феросплавники теж були не в накладі. Вони мали гарантований збут своєї продукції і передоплату. Хоча, у принципі, у той час проблем із збутом не було і на ринку. Однак мати довгострокові контракти, звісно, краще.

І все б нічого, аж тут сталася криза. Споживання металу у світі впало, ціни знизилися. І та сама формула почала діяти в інший бік. Тепер «АрселорМіттал Кривий Ріг» мав платити за ціною попереднього кварталу, тобто вище тієї, яка існувала на ринку. Загалом, це і є ринковий ризик.

Щоправда, сказати, що надто вже переплачували, важко. Та й договору залишалося діяти приблизно три місяці.

Проте акціонери підприємства «АрселорМіттал Кривий Ріг» вирішили не чекати, а банально припинити закупівлі. У результаті в останньому кварталі 2008 року вони придбали всього... 18 тонн базових феросплавів. Тобто набагато менше 0,1% від обсягів, установлених договором.

Усе б нічого, тільки цей вчинок мав надто мало спільного з узвичаєними принципами ділової етики. А також суперечить Господарському кодексу.

Що ще гірше, їхній партнер нічого подібного не очікував. Його виробнича програма враховувала діючий договір із криворіжцями. Тому основна частина з вироблених в останньому кварталі минулого року 18,4 тис. тонн базових феросплавів так і залишилася на складі.

У результаті до початку зими відбулося цілковите затоварення всіх складів ЗФЗ: зависло понад 11 тис. тонн феросплавів.

Тож у листопаді 2008 року підприємство повторило сумний рекорд 1941-го: певний час не працювали всі печі ЗФЗ. З усіма наслідками, які звідси випливають...

Різко зменшилися обсяги продажів. На триденний робочий тиждень було вимушено переведено усіх 3,8 тис. працівників заводу. Їхня середня зар­плата знизилася на 40%. Люди одержували «голий» тариф, та й то завдяки тому, що акціонери підприємства вирішили підтримати колектив власним коштом. Постраждала і соціальна сфера ЗФЗ. Впали відрахування до державного і місцевого бюджетів. До речі, тільки держбюджет недоодержав 9 млн. грн. податку на прибуток.

Не кажучи вже про те, що підприємству через неотримання грошей від «АрселорМіттал Кривий Ріг» довелося брати позапланові кредити, погашення яких теж ніяк не поліпшує фінансового становища ЗФЗ.

Останнім часом Запорізький феросплавний почав більш-менш входити в ритм. Але говорити, що все добре, зарано. Завантаження — приблизно на рівні третини. При цьому тільки витрати на запуск обладнання «з нуля» попередньо оцінюються майже в 10 млн. грн.

Тим часом офіційне ставлення криворіжців до всього, що відбувається, цілком філософське: «Одним із кроків з адаптації підприємства до кризової ситуації і виходу з неї з найменшими втратами стала відмова адміністрації ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від продовження контракту поставок феросплавів... Через значне зниження обсягів виробництва на підприємстві більше не потрібні ті обсяги феросплавів, які були раніше. Про це адміністрація ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» офіційно повідомила свого партнера ВАТ «Запорізький завод феросплавів».

Отак скромно сказано про скорочення закупівель у четвертому кварталі в сотні разів. Однак лукавлять криворіжці — йдеться не про непродовження конракту, а про відмову виконати договірні зобов’язання за четвертий квартал минулого року.

Те, що в металургів є проблеми, безсумнівно. Але чи є це приводом для розірвання договірних відносин, зовсім не факт.

Раніше «Криворіжсталь» мала дуже непогану ділову репутацію як контрагент. Торішній інцидент її точно не зміцнив. Тим більше що і запоріжці після жаху минулої зими вирішили звернутися до суду із проханням розібратися з діями сторін. Позовну заяву на суму 207 млн. грн. прийняв Господарський суд Дніпропетровської області.

Судді теж вочевидь не оцінили методики «адаптації до кризової ситуації» і після трьох
судових засідань 15 липня 2009 року своїм рішенням цілком задовольнили позов ЗФЗ, постановивши стягнути з «АрселорМіттал Кривий Ріг» обумовлену в угоді про поставки феросплавів передоплату.

Отут і почалися мітинги юристів і розмови про упередженість... Утім, оскільки Baker&McKenzie не заявила про відведення складу суду, зважаючи на все, особливих юридичних зачіпок там не знайшли...

Більш того, розрахунок на емоції показує, що шанси підготовленої апеляційної скарги самі юристи оцінюють як скромні.

У хід пішла тактика затягування розгляду справи в Дніпропетровському апеляційному господарському суді. Вже згадана пані Романова подала клопотання про залучення до справи третіх осіб, а саме: Фонду державного майна (ФДМ) України і материнської компанії «АрселорМіттал Gmb». Підстава — ФДМ і «АрселорМіттал Gmb» є акціонерами «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Потім обидві ці структури подали заяви про вступ у судову справу на стороні «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Отут виникають запитання.

Акціонери не несуть жодної відповідальності за зобов’язаннями акціонерного товариства, яке вони заснували. Більш того, ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є самостійною юридичною особою, воно має самостійно представляти свої інтереси у всіх органах, включаючи судові.

Ні ФДМ, ні «АрселорМіттал Gmb» не є сторонами за угодою.

Особливо цікава позиція ФДМ, якому в процесі точно готується доля болванчика. Складно припустити, що, маючи аж 0,1% акцій, приватизаційне відомство серйозно впливає на поточну політику підприємства.

Згоду ФДМ влізти в справу експерти оцінюють досить просто. Фонду, хоч як дивно, теж потрібні гроші. 16 вересня він спробує продати свій останній пакет на біржі.

Передбачалося, що апеляцію розглянуть у серпні. Проте «АрселорМіттал Кривий Ріг» і Baker&McKenzie дуже наполягали на тому, що в розгляді справи має брати участь директор меткомбінату з правових питань. Щоправда, саме перед розглядом справи (наміченим на 20 серпня) вона пішла у відпустку.

Як-то кажуть, відпочинок — це святе. У результаті два багатотисячні підприємства та українська Феміда почекають.

Утім, схоже, справа таки йде до розв’язки: у разі сильної позиції юристи мітингів не влаштовують. Ну а українці одержали урок ділової етики «західного зразка». Виявилося, ми аж ніяк не гірші за інших...

Свої гроші ЗФЗ, швидше за все, одержить. Проте ілюзій у нього точно стало менше.