Енергетика у фокусі

Навесні нинішнього року енергетика знову опинилася у фокусі уваги. Відбулися збори акціонерів у генеруючих компаніях і низці енергорозподільних (включаючи найбільші «Дніпро-», «Харків-» і «Донбасобленерго»). Ідея полягала в посиленні в них впливу держави. А фактично відбувалася в основному заміна вихідців із Донбаської паливно-енергетичної компанії на інших людей. Проте сказати, що контроль удалося відновити скрізь, важко.

Так, збори ВАТ «Київенерго» було зірвано: близькі до Ріната Леонідовича акціонери просто не дали зібрати кворум.

Заодно державі заблокували роботу ради Оптового ринку електроенергії. За чотири місяці Мінпаливенерго кілька разів намагалося змінити в ньому розклад сил, але, м’яко кажучи, не вдалося.

Попутно зірвали загальні збори Оптового ринку електроенергії. На нього просто не з’явився представник компанії «Сервіс-Інвест» — великого постачальника на Оптовий ринок і теж близького до шановного бізнесмена. При цьому, як виявилося, на «Сервіс-Інвест» виписали доручення від акціонерної компанії «Дніпрообленерго». Результат — немає кворуму, немає засідання, рада паралізована.

А ситуація навколо зборів акціонерів ВАТ «Дніпрообленерго» взагалі виглядає дивно.

30 квітня ц.р. там-таки відбулися збори акціонерів, на яких повністю змінили склад наглядової ради. Були відкликані дружні ДПЕК члени — їх замінили іншими представниками НАК «Енергетична компанія України». На зборах зареєструвалися акціонери, які володіють у сукупності 75,06% акцій компанії. Здавалося б, важлива, але цілком рутинна процедура.

Проте формально державний менеджмент «Дніпрообленерго» робив усе, аби збори не відбулися. Так, було заявлено про перенесення дати їх проведення з 30 квітня на 30 червня. Зазначимо, що цим було явно перевищено повноваження керівництва обленерго.

Більш того, вже звільнений склад наглядової ради ВАТ «Дніпрообленерго» провів у травні ще одне засідання (за відсутності представників головного акціонера!), ввівши до складу дирекції нового члена.

Далі — ще веселіше. Джентльмени з екс-правління привселюдно заявили — не більш не менш! — про загрозу... рейдерської схеми й силового захоплення компанії. Які, як ви розумієте, дуже заважають працювати. Це вони про дії держави, в якої, нагадаємо, контрольний пакет акцій. А щодо попрацювати — так вас, добродії, основний акціонер уже звільнив...

Паралельно з витискуванням із компанії незалежного реєстратора — ФК «Укрнафтогаз» — екс-менеджмент «Дніпрообленерго» вже подав до суду від імені компанії на нового реєстратора, якого сам же й привів, — Одеську філію Промінвестбанку. Мета очевидна — спробувати заднім числом домогтися визнання квітневих зборів такими, що не відбулися.

Нагадаємо, що йдеться про найбільшу енергозбутову компанію України, споживачами якої є «Криворіжсталь», Нікопольський завод феросплавів, ГЗК, хімічні, трубні, машинобудівні підприємства. На Дніпропетровщині споживається кожна сьома кіловат-година електроенергії в країні...

Ну а хто реально контролює компанію, показали останні тижні. Як виявилося, державу тут прирівняли до рейдерів. І щоб банально домогтися поваги до власних прав, НАК «ЕКУ» доведеться чимало потрудитися.

Багато в чому чиновники пожинають плоди власної непослідовної політики. Вони занадто часто показували, що їхні рішення спокійно можна ігнорувати. У цьому сенсі випадок з ВАТ «Дніпроенерго» став уже хрестоматійним.

Скільки було розмов, та тільки на початку травня Кабмін скасував нарешті додаткову емісію акцій «Дніпроенерго», в результаті якої частка держави в статутному фонді компанії скорочувалася до 50% акцій, а частка структур Ріната Леонідовича — збільшувалася до 44%. Тим часом, відповідно до привселюдних обіцянок, відновлення статус-кво мало відбутися ще восени минулого року.

Результати зволікань у наявності. До середини травня жодних юридичних перешкод для швидкого й легітимного поновлення контролю держави взагалі не існувало. Бракувало банальної волі.

Так, Кабмін заворушився лише через півтора місяця після зборів акціонерів, на яких підтверджено володіння державою 76%+1 акція ВАТ «Дніпроенерго».

Пасивну позицію зайняла і НАК «ЕКУ». У результаті, з одного боку, є обраний на зборах 21 березня ц.р. керівник «Дніпроенерго», котрий представляє інтереси держави. З іншого — НАК «ЕКУ» протягом уже майже двох місяців не докладає жодних зусиль для того, щоб забезпечити доступ своїх же представників до управління генеруючою компанією.

У результаті опоненти вже домоглися рішення Господарського суду Запорізької області про те, що зборів акціонерів ВАТ «Дніпроенерго» 21 березня... не було.

Тобто все заходить на нове коло. Державу знову чекає захоплива процедура оскарження судового рішення, поновлення своїх прав тощо. І на все це потрібен час.

Можливо, юристам НАК «ЕКУ» просто бракує сил на одночасне розчищення менеджменту енергокомпаній і відстеження ситуації навколо «Дніпроенерго». Проте це не виправдання.

Після того як 21 березня відбулися збори акціонерів ВАТ «Дніпроенерго», а 8 квітня з’явилося рішення Верховного суду України, яке скасовує план санації, що привела в остаточному підсумку до горезвісної додемісії, можна було подати до суду. Тобто дати роботу державній виконавчій службі. А вже їй цілком під силу пояснити звільненому правлінню «Дніпроенерго», що його перебування на території режимного об’єкта недоцільне. Нічого цього не зробили...

Більш того, звільнене правління ВАТ (як і у випадку з «Дніпрообленерго») оголосило про намір провести позачергові збори акціонерів компанії 18 червня — на вимогу «акціонерів, які володіють понад 10% акцій компанії». І хто б це міг бути?

Так що шоу триває. Зрештою, хто заважає позиватися роками? Перший рік уже завершується.

Уже почалися розмови про те, що скасування постанови уряду В.Януковича про додаткову емісію суперечить законодавству.

Основна теза — закони не мають зворотної сили, тому скасування цього розпорядження не може спричинити якийсь перегляд результатів голосування представниками НАК «ЕКУ».

Проте постанова Кабміну не є законом і її можна скасувати.

Нині не можна зупинятися тільки на скасуванні рішень уряду В.Януковича про додаткову емісію акцій «Дніпроенерго». Треба домог­тися, щоб у фінансовій звітності підприємства не фігурувало незаконного збільшення статутного фонду. Загалом, працювати треба, а не спостерігати...

Ну не виходить одночасно планувати продаж 60% акцій на конкурсі й нічого не робити. Для початку державі варто було хоча б увійти як сторона процесу в судовий позов. Тому що споглядальну позицію Кабміну вже почали пояснювати небажанням реально повертати енергокомпанію в державну власність. Чи так воно й є?..

Поки чиновники мовчать, утворюється вже цілий списочок підприємств на перехоплення управління. До «Дніпроенерго» вже підключилося «Дніпрообленерго», не забудемо про «Київенерго», є й інші претенденти. Тенденція, однак, і справді не на користь держави.

«Справедливість є, за неї варто боротися». Ви ще не забули, чиє це гасло?