Температура стає дедалі нижчою, а отже, навантаження на енергосистему посилюється. Уже очевидно, що в зиму ми ввійдемо з безпрецедентно низькими запасами вугілля для теплоелектростанцій. Якщо ще недавно Міненерговугільпром розраховувало накопичити до листопада 2,8 млн т вугілля, то нині очікувана цифра скромно "всохла" на півмільйона тонн.
До чого готуватися енергоспоживачам? Про це, а також про підготовку енергосистеми до зими, про "кредит Меркель" і конфлікт із непризначенням постійного керівника "Укренерго" DT.UA розпитувало тимчасово виконуючого обов'язки директора НЕК "Укренерго" Всеволода КОВАЛЬЧУКА.
- Всеволоде Владиславовичу, ключове запитання: наскільки енергетика готова до зими?
- "Укренерго" як компанія цілком готова, ми провели всі ремонти й планові заходи в магістральних мережах. Крім того, за останній рік завершили будівництво та включили чотири нові високовольтні лінії електропередачі від двох АЕС із Західної України в центральні райони країни…
- Запитання не тільки про готовність безпосередньо НЕК "Укренерго".
- Якщо коротко, то за нинішнього рівня поставок вугілля зиму ми пройдемо без особливих проблем.
- А якщо почнуться перебої з вуглепоставками, що важко прогнозувати, але й не враховувати такої ймовірності у нашій ситуації також не можна?
- Тоді доведеться запускати газо-мазутні блоки на Запорізькій і Трипільській ТЕС і споживати більше природного газу для виробництва електроенергії на ТЕЦ.
- Але за нинішньої ціни на газ електроенергія, вироблена з нього, вийде "золотою", як сказав в інтерв'ю DT.UA глава НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв.
- Так, ціна буде набагато вищою, ніж генерація на вугіллі. Але стійкість енергосистеми країни цього варта, інші варіанти обійдуться набагато дорожче. Або треба буде обмежувати споживачів. Ритмічно, без масових відключень, але ж.
- Скільки природного газу потрібно енергетикам додатково?
- Розглянуто різні сценарії, але загалом навіть у найпесимістичніших прогнозах додаткового мільярда кубометрів газу вистачить, навіть менше.
- "Нафтогаз" не дуже бажає закуповувати додатковий газ до зими.
- Цей газ не обов'язково купувати до листопада. Головне, щоб він був доступний на початку наступного року.
- Проте ДП "НЕК "Укренерго" недавно виходило на раду Енергоринку з пропозицією запровадити так званий надзвичайний стан на Оптовому ринку енергетики України. Вам відмовили. Які рішення прийняли натомість?
- Правильно це називається "Тимчасові заходи у зв'язку із запровадженням надзвичайного стану в електроенергетиці". Так, це був один із запропонованих варіантів, але поки що вирішили обійтися без нього.
Найбільше проблем у нас із шістьма тепловими електростанціями, що працюють на антрациті. Шахти, що його видобувають, розташовані на тимчасово неконтрольованій території. Частково його можна замінити імпортом, але це потребує організації поставок і наявності вільних обсягів до продажу. Було прийнято рішення створити на цих станціях суттєвий обсяг незнижуваних запасів.
- У результаті обидві антрацитові станції "Центренерго" (Трипільська й Зміївська) практично не працюють?
- Працюють, але мінімально можливим по режиму мережі складом обладнання, часто одним блоком або навіть половиною блоку. Це економічно й технологічно неоптимально, зате до зими в них буде створено додаткові резерви вугілля.
- І все-таки, з чим пов'язані проблеми з накопиченням вугілля? Плани по запасах на складах постійно коригувалися, причому планка опускалася дедалі нижче.
- Цього року була складна ситуація в атомників. На кілька місяців затягнулися роботи на двох блоках Запорізької АЕС, до того ж аварійні непланові ремонти на інших блоках. Енергосистема втратила приблизно 2,5 млн кВт потужності, що призвело до значної перевитрати вугілля влітку. Кілька ТЕС улітку працювали з більшим навантаженням, ніж у зимовому режимі.
Нині видача потужності атомних електростанцій нормалізувалася, і в лютому можливий навіть певний профіцит їхньої електроенергії.
- Скільки потрібно вугілля, за вашими розрахунками?
- Близько 90 тис. т щодоби. Залізниця цілком може забезпечувати доставку таких обсягів. Максимальний рівень відвантажень доходив до 120 тис. т. Потрібно тільки вирішити проблему дефіциту вагонів, але після закінчення масового вивезення зернових гострота цієї проблеми знизиться.
- І скільки в цих 90 тис. т вугілля антрацитової групи?
- Приблизно третина.
- ДТЕК уже закупила партію польського вугілля. З чим це пов'язано?
- Це запитання не до мене. Закупалося вугілля газової групи, практично таке ж, як видобувається у Львівсько-Волинському басейні або "Павлоградвугіллям". Офіційне пояснення ДТЕК - для виконання графіка накопичення вугілля до 1 листопада.
- До речі, про Бурштин. Нині з дюжини енергоблоків станції лише два працюють із Об'єднаною енергосистемою України. Решту виділено в ізольований режим. Торік передбачалося, що до ОЕС України приєднають ще три блоки. Як вирішується ця проблема?
- Трохи уточню. Передбачалося, що блоки не переведуть на постійній основі, а забезпечать таку можливість за потреби.
ДТЕК (власник ТЕС) не дуже бажає це робити. У компанії відверто саботують цей процес уже понад рік, попри відповідне доручення Кабміну. Причому ціна питання дуже невелика, і зробити це можна за кілька тижнів. Чесно кажучи, я не розумію їхньої (ДТЕК) позиції. За фактом вони втрачають гроші. Наприклад, улітку цього року в них були обмеження експорту електроенергії через виведення у ремонт міждержавних ліній, і вони могли б спокійно цими трьома блоками поставляти електроенергію в Об'єднану енергосистему України, одержуючи плату. Замість цього блоки стояли, генеруючи витрати… Це питання обов'язково треба вирішити, і що раніше, то ліпше. Йдеться про додаткові 600 МВт потужності.
- Ще один "енергоострів" створила війна - Луганська ТЕС уже два роки ізольована від енергосистеми України. І відтоді ведуться розмови про будівництво нової лінії електропередачі, яка з'єднає їх. А віз і нині там. У чому причина?
- Щодо двох років це все-таки перебільшення. Завдання з будівництва лінії поставили торік. Причому тоді Луганська військово-цивільна адміністрація була сповнена ентузіазмом і обіцяла нам режим максимального сприяння. По суті це вони є замовником і мали бути зацікавлені найбільшою мірою. Коли дійшло до діла, на жаль, усе стало складніше. В області відтоді уже неодноразово змінювалися відповідальні за цей проект, узгодження різних органів ішло без урахування особливості ситуації. Урешті-решт нам довелося шукати варіанти траси повністю по державних землях. Знайшли маршрут, що практично виключає вирубку лісу. Там треба буде побудувати 32 км лінії електропередачі та трансформаторну підстанцію. Наприкінці поточного року ми ці роботи розраховуємо розпочати, і є висока ймовірність завершити їх до зими наступного року.
Спочатку нам обіцяли ресурси з фонду відновлення Донбасу, потім це вікно можливостей закрилося з невідомих причин. І тепер є потреба включити ці витрати до тарифу. Але в нас значна економія на закупівлях, і, я припускаю, ми впораємося з фінансуванням самостійно.
- НЕК "Укренерго" уже звернулася з позовом до РФ щодо "втраченого" у зв'язку з анексією Криму майна?
- Нині впорядковуються документи (багато їх залишилося в захопленому Сімферополі). Виробляється позиція. Думаю, що у фінплан наступного року закладемо й витрати на юридичний супровід нашого позову щодо активів у Криму. До речі, суми вийдуть чималі...
Крім того, північ Херсонської області забезпечувалася через Крим. Ми розв'язали цю проблему разом з "Херсонобленерго". Здійснили модернізацію Каховської підстанції та перевели лінію 220 кВ на нижчу напругу. Тепер постачання йде з материкової частини України.
- Які відносини в НЕК "Укренерго" з неконтрольованою територією в Донбасі?
- Складні, як у всього енергоринку. Левова частка боргів енергоринку - це саме неплатежі звідти. Окуповані райони взагалі не платять ринку за енергію.
Сильно впливає й зміна конфігурації мереж. Наприклад, на прифронтовій Вуглегірській ТЕС є чотири енергоблоки. Але ми не можемо їх включати на повну потужність, вони не зможуть видати її в мережу. Із шести ліній електропередачі, які йдуть від станції, у роботі лише дві.
Втрата енергосистемою двох великих електростанцій і багатьох магістральних ліній електропередачі, що залишилися на окупованій території, різко послабила стійкість енергосистеми в цьому районі. Зросли втрати в мережах через неоптимальний потокорозподіл. Наприклад, півмільйонний Маріуполь нині сидить на тупиковій гілці.
Для підвищення надійності енергосистеми на Сході України ми розпочинаємо модернізацію чотирьох підстанцій - двох у Харкові та підстанцій "Дніпровська 750" і "Запорізька 750".
Ми довго вели переговори з німецькою кредитною організацією KfW. Вони виділяють фінансування від уряду Німеччини в розмірі 150 млн євро на цей проект. Це частина так званого кредиту Меркель у розмірі 500 млн євро, анонсованого торік. Очікуємо, що наступного тижня буде підписано кредитний договір.
- До речі, в якому статусі ви особисто будете підписувати потім субкредитний договір?
- У "звичному" з жовтня 2015 р. - тимчасово виконуючого обов'язки директора ДП "НЕК "Укренерго". Я вже рік тимчасово виконую обов'язки, у мене немає контракту з міністерством, це, природно, ускладнює багато питань. Не дає повною мірою та в бажаний термін реформувати компанію. Але відносини з кредиторами полегшує те, що міжнародні банки мене непогано знають і довіряють мені.
- При цьому в травні 2016-го проводився конкурс на заміщення посади директора НЕК "Укренерго". Ви в ньому брали участь як претендент на займану вами ж посаду?
- Брав участь. І, як ви знаєте, не мене було визначено переможцем. Цей конкурс нині загрузнув у судах та інших ненормальних процесах. З вересня минулого року цей конкурс проводили вже тричі. Двічі скасовували, а останній зависнув. Він і не завершився призначенням керівника, і не скасований. Вважаю, що рішення має прийняти Кабінет міністрів.
Це зовсім не питання амбіцій - у компанії "Укренерго" має бути постійний керівник з усіма повноваженнями. Особливо в період війни та реформування енергоринку, євроінтеграційних процесів.
- Цього тижня представники Сергія Зуєва, який виграв тоді конкурс, заявили, що ви ледь не член "банди Насалика" (міністр енергетики та вугільної промисловості України), який блокує конкурс...
- (сміється) Це новина. Не знав, що ми з Ігорем Степановичем "бандити".
Якщо серйозно, то за минулий рік про себе почув дуже багато нового, цікавого та брехливого... Причина проста - ми (НЕК "Укренерго") перекрили багато фінансових потоків "посередникам", які крутилися навколо держкомпанії.
- Що ви скажете про історію, що нібито на Зуєва "чинить тиск" так званий "смотрящий" від БПП Кононенко? На вас він тиснув? З якою метою, чого вимагав і коли?
- Питання, безсумнівно, актуальне, але навряд чи я вам щось зможу прояснити. Я зовсім не в курсі процесів, що відбуваються з Сергієм Зуєвим, крім одного засідання суду з цього питання, куди "Укренерго" запросили як сторону без права власних вимог. Тоді нашу заяву було судом проігноровано, як і апеляцію МЕРТ на рішення про заборону призначення Зуєва Кабміном. Ми з ним не знайомі, як і з позивачем по цьому суду - Віктором Носульком. Тому не можу ані спростувати, ані підтвердити озвучене вами.
Що ж до Кононенка, то ніякого тиску або, навпаки, підтримки я від нього ніколи не відчував. Матеріалів в Інтернеті та ЗМІ про його вплив на енергетику я, зрозуміло, зустрічав чимало, але це ніколи не стосувалося особисто мене або "Укренерго". Вважаю, що його всемогутність, м'яко кажучи, перебільшено. Навіть на прикладі конкурсів на посади керівників держкомпаній. З огляду на те, що більшість голосуючих членів номінаційного комітету від БПП, не було б проблемою призначити будь-яку контрольовану та зручну людину в будь-яку компанію. А на практиці хоч куди подивися - то іноземець переміг, то конкурс зірвався, то ще щось.
- Є предметом розмов історія з трансформаторами, які в результаті купили за новими умовами...
- Саме так - за новими умовами, заощадивши державі понад мільярд гривень. Усього за рахунок впровадження нормальних тендерних процедур ми вже заощадили майже 2 млрд грн на внутрішніх закупівлях і більш як 3 млрд на міжнародних за кредитні гроші. Як ви розумієте, на ці гроші хтось розраховував, коли у 2014-му та 2015 р. закладав ці гроші в кошториси та плани закупівель...
Мені під час епопеї з трансформаторами багато хто в обличчя казав: "Всеволоде, ти дурень. Ти "збрив" з постачальника на користь держави 1,1 млрд грн... Тобі навіть спасибі не сказали та ще й нажив могутнього ворога в особі Григоришина. Міг би домовитися про зниження наполовину менше, а залишок поділити".
- І хто ж такий розумний, чи не той, з кого ви "збрили" понад 1 млрд грн? А що, справді, й "спасибі" не сказали?
- Різні були ці розумні, і "спасибі" якщо й було сказано, то досить іронічно. Але фінансові показники компанії (через відсутність у мене контракту з міністерством) не пов'язані з моєю зарплатою. Те, що з сотень мільйонів збитків компанія вийшла на мільярди прибутку, і що за один і той самий інвестиційний бюджет ми купуємо обладнання та будуємо об'єктів майже удвічі більше, на моєму окладі поки що ніяк не позначається.
- Вас це дратує?
- Природно, мені хотілося б одержувати більшу зарплату. Не думаю, що багато керівників держпідприємств у цій країні заощадили українцям понад 5 млрд грн за один рік роботи. Існує постанова КМУ №889, яка визначає порядок оплати залежно від результатів роботи. Але я не можу переконати міністерство встановити мені оплату моєї праці відповідно до норм цього документа. Отже, в основному одержую моральне задоволення та заробляю репутацію на майбутнє. Якби не був призначений тимчасово виконуючим, а залишався першим заступником директора НЕК "Укренерго", то одержував би більше.
При цьому хтось регулярно поширює наклеп про бізнес моєї дружини, і що вона виграє тендери в "Укренерго". Поширювачам чуток часто навіть ніколи перевірити, що в неї магазин для художників і продаж пиломатеріалів. Це трохи не та продукція, яка потрібна "Укренерго"...
Та й за потрібною продукцією бізнес для постачальників за рік моєї роботи став уже не той: "Укренерго" нині у середньому заощаджує на закупівлях близько 40–45% від планової ціни. Ми - одні з далеко не всіх, хто зміг створити реальний ринок, де постачальники конкурують один із одним. І не скажу, щоб їм це так сильно подобалося. Майже всі кажуть, що раніше було краще, маржа вища.
- Однак це демонструє, яким раніше був запас по рентабельності.
- Так, дуже великий. Але не вірте, коли постачальники кажуть, що стали працювати на збиток. Просто різко впала маржа. Часто вже сам факт, що можуть бути конкуренти, впливає на рівень "хотілок".
Основні постачальники та підрядники й нині частіше виграють конкурси, ніж нові компанії, однак уже за іншими цінами. І ми розуміємо, що наступного року відсотки економії не будуть такими вражаючими. Упаде база для порівняння. А от конкуренція залишиться. Ми зацікавлені працювати прозоро. Вивільнені ресурси використовуємо на інші проекти.
- Все настільки спокійно? Зовсім немає "договірняків"?
- Природно, спроби є. У нас кмітливі люди. І спроби змови, і схем, коли переможець намагається переграти умови або зняти заявку на користь іншого учасника. Працюємо над удосконаленням системи. Судячи з результатів, у нас багато чого виходить. Хоча точно не все.
- Якщо оголосять новий конкурс на керівника "Укренерго", особисто ви братимете в ньому участь?
- Так, обов'язково. Я багато років працюю в енергетиці. Знаю її плюси та мінуси й розумію, що і як треба реформувати... З одного боку, ОЕС України - технічно дуже усталена система, яка це неодноразово доводила. З іншого - у нас суцільні неефективності, бюрократія, величезна кількість персоналу. Думаю, у найближчі п'ять років за рахунок оптимізації процесів і підвищення її рівня чисельність адміністративного персоналу скоротиться наполовину. Тим паче, що наша мета - інтегруватися в європейську енергосистему. І взагалі слід розуміти, що будь-яке реформування складної системи - це кризова ситуація. Але успішна реформа перетворює цю кризу на шанс для розвитку, причому для розвитку на вищому рівні.
- Ви уявляєте ступінь "захоплення" та опору таким планам?
- Тому й не рубаємо з плеча. Але іншого варіанта в нас просто немає, оптимізація неминуча. Однак її треба провести так, щоб якнайбільше врахувати інтереси людей, працевлаштувати їх у суміжних підприємствах.
А поки в нас попереду зима та система, яка працює в непростих режимах. Повірте, енергосистему, в якій більш як половину потужностей становлять неманеврені атомні блоки, балансувати важко. Особливо коли вже кілька років води для гідростанцій дедалі менше та менше. Але справляємося... Думаю, впораємося й цього разу.