"Газовий кошик" України: яка частка припадатиме на вітчизняний газ?

Україна веде з Росією не тільки затяжні бої за Донбас, а й за участі Європейської комісії дипломатичні, що затяглися, за транзит газу через територію України та поставки російського газу "Нафтогазу" за цінами європейського ринку.

Словом, триває непростий торг за другий так званий зимовий пакет. Формально 16 вересня на переговорах у Відні сторони досягли домовленості за основними пунктами й очікують підписання угоди наступного тижня для того, щоб уже з 1 жовтня "Газпром" відновив газопоставки в Україну для її потреб на умовах передоплати. Відповідно до першого "зимовому пакета" "Нафтогаз України" закуповував російський газ із кінця листопада 2014 р. по 1 червня 2015 р. Імпорт російського газу безпосередньо для потреб України, за словами топ-менеджерів уряду та "Нафтогазу", має лише доповнювати так званий диверсифікований "газовий кошик" країни, щоб знизити ризики та залежність від одного імпортного джерела газу - "Газпрому". І торік у цьому сенсі вдалося досягти значного прогресу, збільшивши імпорт газу з Європи, як неодноразово розповідало DT.UA.

Однак основним джерелом газозабезпечення України був і залишається видобуток природного газу на її власній території. Тут успіхи, як свідчать факти, виявилися значно скромнішими. З огляду на інертність цієї галузі, падіння темпів видобутку вже цього року може дуже негативно позначитися на загальній ситуації з газом.

Уже цього року ситуація з видобутком газу в Україні різко погіршилася. Це стосується як державної компанії "Укргазвидобування", напівдержавної "Укрнафти", так і приватних видобувних компаній. Якщо за перші вісім місяців минулого року зростання видобутку становило 2,5%, то цього року за аналогічний період, навпаки, спостерігається падіння видобутку на 2,5%. В абсолютних показниках падіння вже становить 300 млн кубометрів. У масштабах країни, на перший погляд, нібито поки що некритично, але насторожує тенденція. Про це та багато інших супутніх проблем вітчизняної видобувної галузі 10 вересня відбулася предметна розмова з безпосередніми учасниками українського ринку газу під час засідання круглого столу "Чи буде Україна з власним газом: видобуток, податки та інвестиції", організованого DT.UA і консалтинговою компанією "Ньюфолк".

Для публікації ми вибрали найбільш аргументовані та яскраві, на наш погляд, виступи спікерів.

На думку більшості з них, головною проблемою видобутку газу в Україні залишаються високі податки. Підвищення ренти удвічі в серпні минулого року радикально змінило ситуацію на ринку. Період стрімкого зростання в газовидобутку закінчився, і сьогодні ця галузь переживає, м'яко кажучи, не кращі часи. Певний запас міцності компаній та інертність процесів газовидобутку ще не дозволяють повною мірою відчути глибину проблем видобувної галузі.

Крім високих податків, у приватних компаній є багато інших проблем, пов'язаних передусім із державною політикою відносно газовидобутку. Показовим прикладом є ситуація з найбільшою приватною газовидобувною компанією "Нафтогазвидобування", яка в останні три роки входить у структуру ДТЕК. Уже п'ять місяців державні органи блокують роботу компанії. Її рахунки заарештовано, що не дає можливості продавати газ, "Нафтогазвидобування" вимушена віддавати його в газотранспортну систему, фактично закачувати в підземні сховища газу (ПСГ) на не зовсім визначених умовах. На сьогодні близько 450 млн кубометрів газу компанії перебуває в підземних сховищах. Грубо кажучи, цей газовий ресурс просто вилучили з ринку, а це третина всього газу, який добувається приватними компаніями. Якщо ситуація не зміниться, то близько тисячі чоловік, які працюють у компанії, а також підрядники залишаться без роботи.

Політика держави відносно приватного газовидобутку не тільки чревата проблемами в енергетичній сфері, а й матиме значні наслідки для всієї економіки та соціальної сфери, особливо в тих регіонах, де працюють видобувні компанії, включаючи приватні, та де вони взяли на себе значну частину соціального навантаження.

Олег ПРОХОРЕНКО, голова правління ПАТ "Укргазвидобування": "Якщо політика держави щодо "Укргазвидобування" не зміниться докорінно, ми й надалі втрачатимемо власний газ"

Відповідальнозаявляю: на жаль, спостерігаємо падіння видобутку газу вже цього року. Це 200 млн кубометрів у зоні АТО та падіння видобутку природного газу по компаніях, що працюють за договорами спільної діяльності (СД) з ПАТ "Укргазвидобування".

Цього року, точніше, у другому півріччі, ми вже працюємо у новому режимі оподаткування - рента на видобутий газ становить 70%. Така ситуація вбиває компанію. Ми робимо багато розрахунків, прогнозів, робимо багато для економії коштів… але це нас не врятує.

Ось останні розрахунки, які ми підготували. На нашу економіку впливають чотири головні фактори. Перший - ціна реалізації газу. Другий - світова ціна на нафту, до неї прив'язані ціни на наші нафтопродукти і скраплений газ, що ми виробляємо і реалізовуємо. Третій фактор - рівень ренти, тобто податки. Четвертий - рівень розрахунків з НАК "Нафтогаз України", якій продаємо весь видобутий газ.

Що зараз відбувається? Ми працюємо при ренті 70%, за останній місяць ціна на нафту просіла на 20–25%. Це означає, що коштів, які ми планували отримувати за продаж нафтопродуктів і за рахунок яких фінансується поточна діяльність компанії, ми недоотримаємо. Якщо ми планували одержувати за нафтопродукти і скраплений газ приблизно 600 млн грн щомісяця, то зараз ця сума не перевищить 500 млн грн. І це ще не межа. Зараз ми вже робимо прогнози і розрахунки, виходячи з ціни на нафту 30 дол. за барель.

У базовому фінплані на наступний рік закладалася ціна на нафту 60 дол. за барель, але я не вірю в такий прогноз. Думаю, що ціна нафти буде ближчою до 30 дол. за барель.

За таких обставин, якщо рента становить 70%, ціна на нафту - 30 дол. за барель, а рівень розрахунків "Нафтогазу" за газ "Укргазвидобування" - лише 83%, що спостерігається за останній рік, то після сплати всіх податків нам залишається на фінансування всієї діяльності, операційної і капітальної, 1,3 млрд грн.

Як це корелюється з потребами компанії, якщо тільки на операційні витрати необхідно
5,7 млрд грн? Це передусім зарплати, енергія, базові запчастини для ремонтів, транспортні послуги, хімічні реагенти, відсотки за банківськими кредитами - без усього цього компанія просто "зупиниться", ми не зможемо обслуговувати існуючі свердловини.

Однак це лише поточна діяльність, без урахування нових капітальних інвестицій. Для підтримання виробництва газу на існуючому рівні, для компенсації природного падіння тисків нам необхідні значні інвестиції. Якщо ми взагалі не робимо ніяких капітальних інвестицій, не буримо, не проводимо операцій з інтенсифікації газовидобутку, то вже наступного року видобуток може впасти до 12,4 млрд кубометрів природного газу з 14,5 млрд кубометрів цього року. Щоб підтримати виробництво на рівні 14,5 млрд кубометрів у 2016 р., нам необхідно інвестувати 13,5 млрд грн. Ця сума включає 8,2 млрд грн на буріння, сейсмічні роботи, труби, інше обладнання, облаштування та підключення нових свердловин.

Якщо ми буримо, підключаємо нові свердловини, рухаємося на рівні минулого і поточного років, то це дасть прогнозно 1,24 млрд кубометрів газу, для часткової компенсації природного падіння. Але цього недостатньо. Якщо ми хочемо виконати план з видобутку газу в обсязі 14,5 млрд кубометрів на рік, то нам потрібно додатково видобути 900 млн кубометрів, які ми можемо отримати насамперед від операцій з інтенсифікації існуючих свердловин і від вводу в експлуатацію дотискуючих компресорних станцій. Це ще 5,3 млрд грн.

Базовий рівень на наступний рік (за умови відсутності коштів на інвестиції) - це падіння видобутку до 12,4 млрд кубометрів. "Укргазвидобування" сподівається видобути 14,5 млрд кубометрів, тобто необхідно компенсувати втрату 2,1 млрд кубометрів газу. Для цього необхідні операційні витрати на рівні 5,7 млрд грн, капітальні витрати - 13,5 млрд.

Тобто якщо залишається рента 70%, якщо ціни на нафтопродукти продовжують падати, у нас немає (не залишиться) коштів навіть на операційну діяльність, не кажучи вже про капітальні інвестиції.

Постає запитання: що хоче держава від "Укргазвидобування"? Або держава продовжує викачувати кошти з компанії через ренту на падаючих обсягах видобутку газу, або держава хоче підтримати рівень видобутку газу, який показує компанія.

Чудес не буває, ми можемо зекономити на закупівлях, на реалізації, але видобуток - це фізичний процес, він падає весь час, для його підтримання необхідні капітальні інвестиції. От що відбувається з видобутком без інвестицій на прикладі одного з "молодих" наших родовищ - Кобзівського (див. рис. на сайті DT.UA). До квітня 2014 р. за рахунок інвестицій переважно в нові свердловини ще вдавалося підтримати рівень видобутку. Але весь цей час недофінансованим залишалося будівництво дотискуючої компресорної станції (ДКС), яка дала б можливість підтримати видобуток на рівні 2012–2014 рр., і вже з травня 2014-го родовище стрімко почало втрачати дебіт. Після затримки в кілька років ДКС усе ж була введена в дію, але вже нині вона зможе хіба що трохи підтримати видобуток на рівні середини 2015 р., ефект від ДКС значно менший - родовище вже не зможе повернутися до рівня видобутку 2012–2014 рр. Тобто що більше ми зволікаємо з інвестиціями, то більше втрачатимемо у видобутку газу і навіть можемо втратити родовища. Це проста фізика процесу.

Держава має вибрати шлях: або ми не фінансуємо капітальних інвестицій державної добувної компанії (шляхом зменшення ренти), тоді незабаром ми отримаємо таку картину падіння газовидобутку по всіх родовищах, як показано на прикладі Кобзівського; або ми прагнемо підтримувати видобуток на сталому рівні - тоді треба інвестувати.

Ми робили розрахунки: якщо ми видобуваємо 2,14 млрд кубометрів газу (додатково, понад показники базового сценарію у 12,4 млрд кубометрів у 2016 р.), то це коштуватиме державі 4,4 млрд грн (враховуючи тривалу амортизацію інвестицій, які необхідні наступного року). Якщо ми не видобудемо цього обсягу газу, держава ("Нафтогаз") піде на ринок і купить цей обсяг на імпорті за 12,3 млрд грн. Це ми брали розрахунок ціни газу у 250 дол. за тисячу кубометрів. Державі в особі "Нафтогазу" все одно необхідно буде забезпечити ці 2,1 млрд кубометрів. Виникає запитання: що краще - видобути його в Україні, що дасть нам зарплати працівникам, завантажить замовленнями вітчизняні підприємства, чи забрати гроші в нас через ренту, а потім цей же газ купити у Росії втричі дорожче? Збереження ренти у 70% - це додаткові видатки бюджету на закупівлі газу та посилення нашої газової залежності від Росії.

Артур СОМОВ, фінансовий директор "Карпатигаз": "При 70% ренти навіть торгівля наркотиками стає нецікавою"

Пункт 1. Що стосується страхового запасу, то я хочу, щоб усі зрозуміли, чому приватні компанії так стривожені. На сьогодні газовий бізнес, я це можу сказати відповідально, не вірить державі. У будь-якій державній ініціативі починається пошук "де заритий собака", і навіть не собака, а цілий кінь. Напевно, це проблема всієї держави, чому не були побудовані комунікації, принаймні з нафтогазовим бізнесом. Можливо, якщо буде коректне ставлення, то через певний час довіра повернеться. Але на сьогодні довіри газового бізнесу до держави немає. Це стосується й ситуації минулої зими, коли НАК "Нафтогаз України" виступила монопольним постачальником газу для понад ста найбільших підприємств. Це стосується й нашого особистого досвіду роботи при попередніх урядах.

Пункт 2. "Карпатигаз" працює на стику державного та приватного бізнесу - співробітничаємо з "Укргазвидобуванням". Я на 110% підтримую керівника "Укргазвидобування". Сьогодні в Україні складається досить цікава ситуація: всі ініціативи зі зниження рентних платежів стосуються тільки приватних компаній, на які припадає 15–20% видобутку газу. Тоді як величезна частка ринку - 80%, які припадають на "Укргазвидобування", - обкладається рентою в розмірі 70%.

Основна проблема ринку газу - рента, рента та ще раз рента. Не прозорість ринку, не тендери... При 70% ренти навіть торгівля наркотиками стає нецікавою, не кажучи вже про видобуток газу в Україні. Тому, буде знижено ренту - прийдуть інвестори.

Досвід попередніх двох-трьох років показав, що непрозорість ринку, проблеми його інфраструктури не відштовхували іноземних інвесторів від приходу в Україну. От JKX прийшла ще в середині 90-х минулого століття, коли в Україні була взагалі незрозуміла ситуація. Це саме стосується Burisma, Shell та ін. Якщо компанії обкладають якимись божевільними податками, то не має значення, які інші умови створені, це будуть тільки похідні речі.

Пункт 3, для нас досить болючий, - УРП (Угода про розподіл продукції). Насправді, коли розмовляємо з депутатами, всі все розуміють. Але важливий результат! У липні був провалений законопроект про зміну, поліпшення УРП. Тому що вийшов на трибуну Ради депутат однієї з правих партій і бездоказово заявив, що це все погано. І всі проголосували проти. Популізм не просто зашкалює, він уже не обмежений.

Повертаючись до проблем компанії "Карпатигаз", нас сьогодні держава штовхає на підписання УРП. Але, напевно, не в тих умовах, які існують зараз. Коли ми подамо документи на підписання УРП, коли це все буде затверджено, боюся, що на той час ми будемо вже "трішки мертвими", підписувати УРП уже буде ні з ким. А загалом ми запрошуємо всіх іноземних інвесторів у нафтогазову галузь України.

Андрій МИЗОВЕЦЬ, президент Асоціації "Газові трейдери України": "Страховий запас газу на запропонованих умовах - це заморожування коштів"

Ще цифри. Торік зростання видобутку приватних компаній досягало 30%, а цього року ми очікуємо падіння. Чому? Відповідь проста: податки, рента, кошти вимиваються.

Окремо згадаємо постанову Кабміну про примусове переведення споживачів на газозабезпечення "Нафтогазом". До сьогодні, аби повернути споживачів, видобувні компанії та пов'язані з ними трейдери змушені продавати газ із великим дисконтом.

Уже середина вересня, але в нас ще немає розуміння, як ми пройдемо зиму, опалювальний сезон. У нас менше газу в підземних сховищах, ніж торік. Так, у країні скоротилося споживання газу, з початку року по промисловості - на 25%, усього по Україні - на 20%. Але падіння споживання не вирішує питання закачування газу в ПСГ.

Наступна проблема - формування страхового запасу. "Поточна" постанова Кабміну передбачає для кожного постачальника 10-відсотковий запас газу від квартальних поставок, це близько 30% обсягу поставок на місяць. Нині пропонується "страхувати" 100%! Якщо постанову приймуть (як передбачається, 20 вересня), до 1 жовтня вже треба мати страховий запас. Де його брати?

Страховий запас газу - це заморожування грошей. Якщо видобувні компанії поставляють ресурс, отже, вони теж повинні формувати запас, при цьому ще й заплатити ренту за добутий газ, який і формує страховий запас.

Сьогодні приватні компанії поставляють на ринок 350–400 млн кубометрів газу на місяць, або 1–1,2 млрд на квартал. За чинним законодавством, у ПСГ приватники повинні тримати 120 млн кубометрів газу, а за новим - уже 400 млн. Цей газ фактично "лежатиме" у підземних сховищах замість того, щоб піти на ринок - споживачам. За сьогоднішніми цінами це майже
2 млрд грн, їх треба десь узяти. Кредитів же зараз ніхто не дає.

Усі з нетерпінням чекають прийняття закону про регулятора, який розставить усі крапки над "і". Хочеться, щоб він був такий само прогресивний, як і Закон "Про ринок природного газу", якому ми справді аплодуємо.

Роман СТОРОЖЕВ, президент Асоціації "Надрокористувачі України": "Збільшення страхового запасу вбиває бізнес трейдерів, не вирішуючи проблеми по суті"

За фактом рішення про збільшення страхового запасу вбиває бізнес трейдерів, а по суті не вирішує завдання наповнення ПСГ. Як я вже сказав, 300 млн кубометрів - це дуже мало для НАК "Нафтогаз України".

Щоправда, Юрій ВІТРЕНКО, директор з розвитку бізнесу НАК "Нафтогаз України", заперечив, що "Нафтогаз" ще на початку літа пропонував приватним видобувним компаніям і трейдерам формувати запас газу в ПСГ на наступний зимовий період як з ресурсів, що добуті та добуваються в Україні, так і з імпортованих. Але жодна компанія на такий заклик не відгукнулася. В цьому сенсі, за словами Ю.Вітренка, вищезазначені учасники ринку газу, так би мовити, підвели. И не розділили солідарну відповідальність із НАКом.

Проте він упевнений, що на початок опалювального сезону в українських ПСГ буде накопичено мінімум 16,5 млрд кубометрів газу. З урахуванням реверсних поставок та імпорту від "Газпрому", переконує Ю.Вітренко, Україна може пройти майбутній осінньо-зимовий сезон порівняно безболісно. Тож "караул!", на його думку, кричати не варто.

Втім, докладніше про ситуацію на ринку газу і його бачення Ю.Вітренком та іншими топ-менеджерами "Нафтогазу" ми розповімо в найближчих номерах DT.UA. Як і про позицію законодавців, зокрема депутата Ольги Бєлькової. Вона запевняє, що уряд шукає компроміс у податкових відносинах з приватними добувними компаніями. І хоча це не остаточне вирішення проблеми, початок покладено.

Крім того, О.Бєлькова ініціювала проведення наступного тижня круглого столу в рамках ПЕКівського комітету. Мова якраз і піде про УРП, яким так противляться приватні газодобувачі.