Газопостачання: біржа з лічильниками

Через місяць стартує новий етап великої енергороздачі. Цього разу - газової. У травні Фонд державного майна має намір разом із правильним розпродажем енергетики розпочати й не менш адресний продаж газопостачальних компаній (міськ- і облгазів).

Причому, згідно з планами приватизаторів, увесь процес має зайняти всього три місяці, протягом кожного з яких продаватимуть по 16 компаній.

Про розстановку сил перед новим приватизаційним стартом DT.UA вже неодноразово писало. Як і у разі з «електричною» приватизацією, все буде гранично адресним. Чужих ніхто не очікує. Державна власність, судячи з усього, піде в правильному напрямку та зовсім недорого…

Тим часом ідеться про контроль над газорозподільною системою, що забезпечує щорічну доставку споживачам десятків мільярдів кубометрів природного газу.

За фактом передбачається залпове «зливання» пакетів уже давно акціонерних товариств з газопостачання та газифікації. Хоча всі вони створені на базі колись державного майна. Ще в грудні 2011 року голова ФДМ Олександр Рябченко в коментарі РБК цілком розумно зазначав: «Було б помилкою зробити скупчення конкурсів одночасно. Ми проводитимемо їх послідовно». Однак у випадку з облгазами його явно переконали.

Можливо, річ у тім, що Фонд держмайна твердо упевнений, що «в нас є зацікавлені інвестори». Тоді зовсім інша справа.

Пріоритетними покупцями експерти вважають структури Дмитра Фірташа. Ще наприкінці минулого року голова ФДМ Олександр Рябченко не без іронії зазначив: «…для нас було б неприємним сюрпризом довідатися, що його компанії не збираються купувати». Але такої трагедії не очікується - Дмитро Васильович обов’язково буде!

Нині структури Фірташа контролюють близько двох десятків облгазів (16 із них уже мають розрахункові рахунки в банку, що йому належить). І Д.Фірташ явно не проти того, аби збільшити їх кількість. Тим більше що приватизація намічається за дуже прийнятними (для покупців) цінами.

Балансова ціна облгазів, за оцінками того ж Фонду держмайна, становила близько 9 млрд. грн. (про відновну вартість узагалі промовчимо), але такого порядку цифр ніхто не очікує.

Голова ФДМУ зазначив: «Більшість цих акцій не котируються на фондових ринках, на превеликий наш жаль. Тому в нас немає й найбільш об’єктивного показника їх ринкової вартості». Тим більше в період кризи.

Власне, й за кращих часів облгази (по п’ять-шість штук) переходили з рук у руки за кілька десятків мільйонів доларів. У середньому облгаз не тягнув і на десять мільйонів «умовних одиниць». Причому йшлося про угоди між бізнесменами, до того ж на піку ринку.

Тепер усе буде явно дешевшим… Наші приватизатори традиційно славилися чим завгодно, тільки не дорогими продажами. До того ж продаватимуться не контрольні пакети облгазів. Вони цікаві для перерозподілу власності, але малопривабливі для стратегічного інвестора «зі сторони».

Напевно з’являться й «відсікалки» в конкурсних умовах, такі, як наявність досвіду роботи та відсутність частки держвласності. Передбачається навіть інвестиційна складова: Фонд держмайна включатиме пункт про участь покупця в програмі із встановлення газових лічильників.

Правда, навряд чи приватника - власника облгазу зобов’яжуть установлювати лічильники газу самому - максимум «у межах корпоративних прав», тобто в нашому випадку - до 26%.

Справедливості заради слід зазначити, що ситуація з установленням лічильників (приладів обліку витрати газу в побуті) справді непроста. Приблизно 20% усього обсягу газу, споживаного населенням, використовується без лічильників. Із 13,5 млн. газоспоживачів лічильники є тільки в 8,5 млн. (63%).

«Нафтогаз України» в останні роки явно гальмує програму. Якщо в середині минулого десятиліття щороку встановлювалося понад 500 тис. приладів обліку (і анонсувалися плани виходу на щорічний мільйон), то нині ця цифра знизилася приблизно вдвічі.

Сумарно така програма до 2018 року тягнула майже на 3 млрд. грн. (по 408 млн. грн. на рік). При цьому орієнтовна вартість установлення лічильника (без ПДВ) у приватному будинку оцінювалася в 918 грн., у багатоквартирному - 528 грн. От частину клопотів з установлення лічильників з допомогою ФДМ і мають намір покласти на інвесторів. Утім, нічим особливо страшним їм це не загрожує - всі «додаткові витрати» потім закладуть у тариф на газ для того ж таки населення…

Нині йде процес передачі тих пакетів акцій облгазів, що продаються, від НАК «Нафтогаз України» Фонду держмайна. Власне, він мав закінчитися ще в листопаді минулого року, але, за версією ФДМ, на початок місяця передано трохи більше половини загальної кількості пакетів акцій. Але для старту продажів і цього цілком достатньо. Тим більше що ФДМ уже заявляв, що терміни продажів, як і черговість, можуть коригуватися.

Невеликі пакети пропонується виставити на біржові торги. За словами Олександра Рябченка, нині обговорюється, починаючи з якої величини пакети продаватимуть на конкурсах. Раніше передбачалося, що на біржу підуть пакети менш як 10% (їх 20).

Згідно зі ще січневим наказом ФДМ, у травні мали виставити на продаж блокувальні пакети цілком ключових «Запоріжжя-», «Дніпропетровськ-», «Луганськ-», «Полтава-», «Суми-», «Миколаїв-» і «Херсонгазу». Продається трохи менше блокувального пакет акцій в «Кримгазі» (23,99%). Невеликі, але цікаві пакети підуть на продаж в «Київоблгазі» і «Одесагазі».

Так що до осені на ринку буде вже інша розстановка сил. Формально в «Нафтогазу» залишаються блокувальні пакети в 36 облгазах. Та якщо «Нафтогаз» не міг доладно управляти контрольними пакетами, то в новій конфігурації акціонерів його присутність буде майже формальною.

А от для споживачів багато що зміниться. І хоча різко підвищити ціни на газ нікому не дадуть, гайки будуть поступово закручувати. Посиляться вимоги до платіжної дисципліни, що загалом-то непогано. Але цілком можуть з’явитися свої фірмочки з нав’язуванням додаткових «інформаційних» послуг. Та й низькі тарифи на газ для населення - це зовсім не навічно.

А поки держава збирається розподіляти власність, тихо й непомітно йде процес оформлення іншої угоди в цій сфері. На травневий продаж підуть і «газові» пакети, куплені 2006 року Віктором Вексельбергом: 9,9% «Харківміськгазу» можуть потрапити на біржу, а 17,7% «Харківгазу» - на конкурс.

Та дуже схоже, що там нині інші господарі. У середині минулого року з’явилася інформація, що« КЕС-Холдинг», який належить Вексельбергу з партнерами, продає свої газорозподільні активи як у Росії, так і в Україні.

У нас ішлося про «Харківміськгаз», «Харківгаз», «Криворіжгаз», «Дніпрогаз» і «Донецькміськгаз». Оборот цієї п’ятірки - близько 360 млн. дол. на рік. Через їхні мережі поставляється 2,6 млрд. кубометрів газу та транспортується близько 9 млрд. кубометрів. Їхні споживачі - 1,8 млн. чоловік і 16,5 тис. підприємств. Покупцем стала структура «Газпрому» - ВАТ «Газпром газораспределение».

Російська частина угоди нині активно просувається, «газпромівські» менеджери вже зайшли в більшість «газексівських» компаній. Згідно із заявою «КЕС-Холдингу», нині частина активів вийшла з управління «Газексу», але деталей уточнювати не стали. За даними російських джерел, угода з купівлі частини активів «Газексу» відбулася ще 23 серпня 2011 року.

Уже цього року Вексельберг зустрічався із головою «Газпрому» Олексієм Міллером у рамках проекту об’єднання енергоактивів. Ішлося передусім про електроенергетику. Але, як дипломатично зазначили сторони, «обговорювалися інші напрямки співробітництва».

З українською частиною угоди все більш туманно. Офіційно її практично не коментують. У нас ці активи були об’єднані під брендом «Газекс-Україна» («дочка» російського «Газексу», що належить, своєю чергою, КЕС).

В.Вексельберг уже заявляв, що «облгази для КЕС… не в портфелі наших пріоритетів». У грудні минулого року було ліквідовано ТОВ «КЕС-Україна» (колись саме воно й купувало українські облгази).

За словами причетного російського юриста, угода з переходу акцій до газпромівських структур ще в процесі. Причина: «Антимонопольний комітет України, посилаючись на невирішені питання в газопостачанні України, призупинив реєстрацію угоди купівлі-продажу акцій». У проекті звіту АМК за минулий рік цих даних поки що не видно. Антимонопольний комітет у нас узагалі гранично тактовний.

Так що, дуже схоже, ми маємо справу з відходом одного гравця та неголосним заходом на наш ринок набагато потужнішого учасника - «Газпром» давно цікавився прямим доступом до газоспоживачів України. Запитання - чи встигнуть росіяни взяти участь у новій приватизації газорозподільних компаній? За українськими законами, компанії, що мають понад 25% держвласності, до конкурсів не допускаються. Але вони можуть працювати через біржу. Та й оформити угоду купівлі-продажу можна по-різному (є дуже різні схеми).

Однак ключовими гравцями на цьому етапі все одно будуть вітчизняні покупці. Як зазначили у ФДМ, це і Фірташ, й «інші люди».

Тож ринок очікують нові часи. Зі старими і новими гравцями, але все з тими ж правилами...