Прозорість та енергоефективність продовжують залишатися бажаними, але недосяжними для української влади. Вона почала слухати інвесторів, але виявилася неготовою до спілкування з ними однією мовою. Замість двох-трьох конкретних, але результативних кроків з поліпшення бізнес-середовища в уряді продовжують писати різноманітні стратегії, концепції, «дорожні карти».
Макулатура реформ
Перед Україною відчинилося «вікно можливостей», пов’язане з оновленням ідеологічно застарілої Енергетичної стратегії, а також приєднанням до Європейського Енергетичного співтовариства. Ці події дають шанс не лише на зміну акцентів вітчизняної енергополітики у бік більшої ощадності та екологічності, а й на налагодження конструктивного діалогу між владою та інвесторами, які, здається, вже втомилися говорити, що готові фінансувати енергосектор за відповідних умов. Саме такою була мета організаторів щорічного спеціалізованого форуму - ІІ Європейсько-українського енергетичного дня, що відбувся цього тижня в Києві. Конструктиву було небагато: урядовці мало говорили про ринкову стратегію та обмежилися стандартним набором обіцянок.
Українську владу представляв заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Володимир Макуха, який був небагатослівним, коментуючи заплановані зміни до Енергетичної стратегії України. Також він повідомив, що вже підготовлено окремі розділи документа, над якими працюють співробітники міністерства, консультаційні структури та, як з’ясувалося, громадські організації. В кулуарах у пана Макухи вдалося дізнатися, що редагування стратегії, яка має врахувати реалії українського і світового енергетичних ринків, планується завершити до кінця року. Тоді ж проведуть громадські слухання щодо змісту документа, про що чи не вперше заявив представник міністерства.
Іншим орієнтиром дій влади може стати «дорожня карта» відновлюваних джерел енергії. Її, як пообіцяв голова Державного агентства з енергозбереження та енергоефективності Микола Пашкевич, також мають підготувати до кінця року. За словами чиновника, такий шлях необхідний для поліпшення інвестиційного клімату. «Ми створюємо поле для залучення інвестицій. Нам важко сказати, які інвестори прийдуть в Україну. Але найголовніше, щоб законодавча база, яка окреслює поле для інвестицій в енергоефективність, енергозберігаючі проекти, відновлювану енергетику, була зрозумілою і стабільною», - наголосив М.Пашкевич. Цей документ розробляють також для того, щоб розподілити обсяги виробництва відновлюваної енергії по регіонах і в такий спосіб уникнути хаотичного розміщення джерел цієї енергії та перенасичення окремих регіонів і галузей. Цей крок зумовлений специфікою вітчизняної енергосистеми, неадаптованої до приймання електроенергії з відновлюваних джерел.
Європа продовжує вимагати змін
Директор представництва Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні Андре Куусвек - обома руками за просування інвестицій. На його думку, позачергової уваги потребують такі пріоритети: обгрунтована тарифна методологія, що враховує інвестиційні витрати; реформа Оптового ринку електроенергії, що візьме до уваги двосторонні контракти та посилення конкуренції; розвиток альтернативних джерел енергії. Пан Куусвек переконаний, що цьому може посприяти єдиний крок - реально діючі умови, які гарантують відкритий доступ на ринок глобальних гравців.
Шведським досвідом реформування поділився посол Швеції в Україні Стефан Гуллгрен. «У нас теж були енерговитратні виробництва, проте після нафтової кризи 1973 року на рівні парламенту було прийнято політичне рішення - рухатися в бік енергоефективності та скорочення споживання», - розповів дипломат. Пан Гуллгрен підрахував, що його країні для цього знадобилося 20 років, натомість Україні потрібен буде вдвічі більший термін. Тож пріоритетами для уряду мають стати: підтримка енергозбереження на найвищому політичному рівні; значне коригування законодавства, яке сьогодні ускладнює доступ до інвестиційних ресурсів; перетворення політичних рішень на конкретні дії.
Солідарні зі шведами і британці. «Дешева енергетика залишилась в минулому. Ми повинні передбачити в стратегії розвиток відновлюваних джерел енергії та енергоефективність», - наголосив перший секретар і керівник торгового відділу Посольства Великобританії в Україні Ніл Калленс. Рушіями прогресу мають стати стратегічне лідерство з боку уряду, загальна тарифна політика та підготовка законодавчої базі відповідно до світових і європейських стандартів.
Про зобов’язання нашої держави в сфері енергоефективності розповіли представниці секретаріату Енергетичного співтовариства - голова інфраструктурної групи Віолета Когальнічеану та експерт Габріела Крету. Вони наголосили на обов’язковій імплементації Україною трьох директив ЄС у цьому сегменті: щодо ефективності кінцевого використання енергії та енергетичних послуг, щодо енергоефективності будівель та щодо маркування енергоспоживання побутових приладів. Найцікавіше, що з моменту офіційного приєднання України до Енергетичного співтовариства в лютому 2011 року в секретаріаті так і не склалося враження про успіхи у впровадженні зазначених директив.
А «слона» і не помітили
У день відкриття форуму з офіційним візитом до України прибув голова секретаріату Ініціативи прозорості видобувних галузей (EITI) Йонас Моберг, який був одним із найважливіших хедлайнерів заходу. «Для мене велике задоволення відвідати Україну та представляти світовий стандарт EITI, який працює в 35 країнах. Підвищення прозорості допоможе створити атмосферу довіри та посилити підзвітність уряду, громадяни розумітимуть, як управляється і регулюється сектор видобування. Я сподіваюся, що ніхто не поставив під сумнів ідею прозорості тут, в Україні», - заявив пан Моберг на прес-конференції.
Підтримати ініціативу закликали також голова представництва Єврокомісії в Україні, посол Жозе Мануель Пінту Тейшейра і старший спеціаліст з енергетики представництва Світового банку в Україні Астрід Манрос. Серед першочергових кроків з оздоровлення українського енергосектора пан посол назвав імплементацію норм Енергетичного співтовариства, стабілізацію споживання за рахунок підвищення енергоефективності та повну імплементацію стандартів EITI. Останні, за його словами, потрібні для прозорості та кращого управління видобутком важливих паливних ресурсів в Україні. У цьому можна розраховувати на допомогу Світового банку, який підтримує просування ініціативи в українських владних кабінетах.
«Зараз ми відстежуємо перші кроки влади зі створення тристоронньої групи за участі уряду, компаній і громадських організацій, яка працюватиме над імплементацією ЕІТІ в Україні. Ми хочемо бути впевненими, що обрана модель відповідатиме українським реаліям та розкриватиме інформацію про всі платежі видобувного сектора», - заявив голова секретаріату ЕІТІ. Доказом такої уваги стала низка зустрічей за зачиненими дверима, які вдалося провести Йонасу Мобергу. Зокрема, коротка, але продуктивна розмова відбулася і в Міненерговугільпрому. У відомстві підтвердили намір імплементувати ЕІТІ, проте попросили не очікувати швидких результатів, оскільки все ще сумніваються в ефективності ініціативи як інструменту залучення інвестицій.
Попри наявність відповідної постанови Кабміну (ще від 2009 року), а також розпорядження президента (квітень 2011 року), переваги прозорості залишаються непереконливими для чиновників міністерства. Саме тому найближчим часом секретаріат ЕІТІ спільно зі Світовим банком підготують пояснювальну записку з додатковими аргументами для уряду. Пан Моберг сподівається, що Україну таки вдасться переконати…