Чи настане банний день для Хмельниччини?

Сьогодні дедалі частіше згадують 90-ті роки минулого вже століття: надто очевидною стає подібність багатьох нинішніх подій і процесів на тогочасний розгул хаосу, безчинства і беззаконня, до того ж у всіх без винятку сферах. Мабуть, тому відсутність гарячої води у 260-тисячному Хмельницькому цієї весни не просто дратує, а обурює його жителів. "Азаров, приїжджай до нас митися!" - закликають вони зі шпальт місцевих газет обіцяльника-прем'єра. Проте від цих закликів холодна вода теплішою не стає. Як і від сумних спогадів із пріснопам'ятних 90-х, коли після цілком благополучного в плані гарячої води пізнього (застійного) соціалізму Хмельницький майже на десятиріччя був позбавлений цього побутового блага цивілізації. З цього отримали зиск лише виробники і продавці бойлерів, встановлення яких зменшило й без того крихітні міські житлоплощі.

І нині гаряча вода щорічно на певний час зникає з кранів у квартирах подолян (і не тільки. - див. DT.UA №18 від 25 травня 2013 р. "Шахтарі прийдуть у Київ восени?"). Але цього року гаряче водопостачання в Хмельницькому припинилося 19 квітня. Телефони в кабінетах чиновників міськвиконкому і комунальних служб одразу ж розжарилися від дзвінків обурених хмельничан. Керівництво міста та області почало вирішувати питання давнім соціалістичним способом: швидко діставатися високих столичних кабінетів і просити ліміти на газ для хмельничан, бо без газу вода залишатиметься такою ж крижаною, як доручення "Нафтогазу" ПАТ "Хмельницькгаз" повністю відімкнути та опломбувати всі котельні міста.

Мабуть, прохання були такими палкими в неспекотному ще квітні, що розтопили серця власників золотого газового ключика (чи краника): через п'ять днів тепла вода знову з'явилася у хмельницьких трубах. Але тільки до 13 травня. З цієї дати і досі хмельничани знову залишилися без гарячої води. І знову місцеве начальство помчало до Києва ламати шапку перед начальством столичним.

Що може змушувати поважних людей годинами просиджувати у вельможних приймальнях? Адже хмельничани постійно були і є серед найсумлінніших у державі платників за спожитий газ. Розрахунки за нього здійснювалися навіть на шкоду іншим комунальним витратам. Хоча борги все одно залишаються. Насамперед тому, що тарифи на послуги теплопостачальних підприємств (ТКЕ), затверджені НКРЕ, становлять 65% від їх собівартості.
І відшкодовувати цю різницю зобов'язалася держава.

Тож станом на 13 травня борг м. Хмельницького за спожитий газ становив 54,6 млн грн. Водночас держава не відшкодувала місту 56,3 млн грн різниці в тарифах. Також державний бюджет не повернув 7 млн грн на пільги і субсидії. Та ще й установи, що фінансуються з держбюджету, - освітні, медичні, соціальні тощо - заборгували 5 млн грн за минулий опалювальний сезон.

Усього сума держборгів перед Хмельницьким сягнула 68,3 млн грн - з головою вистачило б заплатити за газ, якби всі розрахунки здійснювалися чесно і вчасно.

То хто кому винен? І, основне: за що ж карати хмельничан? Адже місто не лише дисципліновано розраховується за спожиті енергоносії, а й постійно вкладає кошти в енергозбереження. Вже поточного року на ці потреби виділено 20 млн грн із міського бюджету. Ще 4 млн грн - на завершення реконструкції тепломереж у мікрорайоні Озерна. Помітно економить енергоресурси програма когенерації, яка впроваджується в Хмельницькому вже десять років. Після закінчення опалювального сезону йде плановий ремонт, підготовка устаткування до нового сезону. Словом, комунальні служби обласного центру готують "сани влітку", замовивши запчастин і матеріалів на 10 млн грн.

На початку травня було зроблено чергову оплату за газ - ще 7 млн грн, аби лише держава надала належні ліміти на травень. Та отримали їх тільки для бюджетної сфери. Бо держбюджет порожній. Як було заявлено на брифінгу для преси, у столиці начебто запропонували місту закуповувати блакитне паливо для гарячого водопостачання населенню за… комерційною ціною. Що обійшлося б споживачам у 120 грн за кубометр гарячої води (приблизна місячна потреба однієї особи). Крім того, це неминуче призвело б до банкрутства місцевих ТКЕ.

Чи довго 74 тис. хмельницьких абонентів сидітимуть без гарячої води, кореспондент DT.UA поцікавилася у заступника хмельницького міського голови Анатолія НЕСТЕРУКА.

- Чому саме в Хмельницькому виникла ця проблема?

- Гаряче водопостачання припинилося не лише в Хмельницькому, а й у багатьох інших містах України. Проте для нас цей факт особливо прикрий, бо Хмельницький має найвищі серед обласних центрів України показники з розрахунку за спожитий газ: 96% за минулий рік. Щойно на нараді в Києві міністр, зокрема, відзначив, що цього року Хмельницький оплатив споживання газу на 74% (Вінниця - лише на 5%). Заборгованість нашого міста становить 31 млн грн, але це ж не наші, власне, борги:
32 млн грн нам не відшкодувала держава за різницю в тарифах.

- Але ж у сусідів - Вінниці, Тернополі - гаряча вода є.

- Очевидно, керівники облгазів їм охочіше йдуть назустріч. Після частих зустрічей і тривалих перемовин протягом усього цього часу з керівництвом ПАТ "Хмельницькгаз" розраховуємо на те, що й у нас, нарешті, з'явиться порозуміння з усіх питань газопостачання.

- Може, тут є політична складова (хмельницький міський голова Сергій Мельник - єдиний серед міських голів обласних центрів країни досі залишається членом партії "Батьківщина". - С.К.)?

- Я політикою не займаюся, ви ж знаєте, що зі мною зробила політика (Анатолій Нестерук, теж у минулому член "Батьківщини", до початку місцевих виборів
2010 р. обіймав посаду міського голови Кам'янця-Подільського, а потім за обвинуваченням у хабарі півтора року провів у СІЗО - аж до виправдувального рішення суду. - С.К.). Як заступник хмельницького міського голови я займаюся житлово-комунальним господарством міста і вірою та правдою служу хмельницькій громаді. В тому числі докладаю всіх зусиль, аби врегулювати нинішню проблему з гарячим водопостачанням.

- Кажуть, що травневі свята в Хмельницькому були з гарячою водою завдяки не так міськвладі, як голові облдержадміністрації - за його прямою вказівкою керівництву "Хмельницькгазу".

- Так, він не залишився осторонь цієї проблеми. Як і ми, звертався і до столичного керівництва, і до ПАТ "Хмельницькгаз".

- У чиїй власності перебуває сьогодні "Хмельницькгаз"?

- Ви ж знаєте - Дмитра Фірташа. Але блокуючий пакет акцій - здається, 26% - залишила за собою держава.

- Яка ситуація з гарячим водопостачанням в інших містах області?

- Така ж, як у Хмельницькому.

- Що робить хмельницька міська влада для виправлення становища?

- Все, що можна зробити. Міський голова мав зустріч з головою правління НАК "Нафтогаз України" Є.Бакуліним, високопосадовцями в Києві. До них звертається і керівництво області, і представники багатьох громадських організацій нашого міста. Ми мобілізували всі наші зусилля. Хочемо з 1 червня відновити гаряче водопостачання в Хмельницькому.

- Всі цього хочуть. Та чи є підстави на це розраховувати?

- Є всі підстави. Хоча, звісно, може виникнути якась несподіванка. Тож не обіцятиму наперед.

У словах А.Нестерука все ж було більше оптимізму, ніж, скажімо, у розмові вашого
кореспондента з керівником "Хмельницьктеплокомуненерго" Володимиром Скалієм, який єдине стверджував напевно: "Для відновлення гарячого водопостачання ми зробили все, що могли". Ще менше обіцяла інформація прес-секретаря "Хмельницькгазу" Лесі Андрейко: "Ми лише технічні виконавці і не можемо брати на себе відповідальність за будь-які самостійні дії - тільки виконуємо розпорядження "Нафтогазу України". Наскільки я володію інформацією, жодних лімітів на першу декаду червня не виділено".

Справді, хто сьогодні може хоча б щось гарантувати? Не випадково ж, мабуть, на сайті Хмельницької міськради в ці дні з'явилося не обнадійливе повідомлення про те, що найближча субота таки має стати банним днем, а інструкція "Дотримання правил експлуатації водонагрівачів - запорука безпеки".