Битий знову повезе небитого

Багатьом сподобалася риторика прем'єр-міністра Арсенія Яценюка в період презентації та подальшого захисту епохального законопроекту "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні". На одному з ефірів Арсеній Петрович навіть заявив, що через непопулярні заходи за нього не проголосувала б і власна дружина... Приймаючи лексику глави уряду, якщо врахувати, яким вийшов після парламентського чистилища цей документ, дружині час подавати на розлучення. Але мова не про це.

Не скажу за весь документ, але аналіз вузького сегмента закону, який стосується нафтової сфери, досить показовий. Сенс у тому, що основне навантаження з витаскування країни з прірви лягає на споживачів, а не на великий бізнес. Хоча останній саме про "витаскування" України та свою роль у цьому тільки й говорить.

До того ж товари, які подорожчали внаслідок підвищення податків, а в нашому випадку йдеться про паливо, знову будуть не дуже гарної якості.

Йдеться про три ключові моменти: підвищення ставки акцизу на дизельне паливо, збільшення ренти на видобуток нафти та газу, а також впровадження акцизу на альтернативні палива.

Розпочнемо з ренти на нафту. Відразу зазначимо: податки на нафту годують і ще довго годуватимуть... Росію. І не лише тому, що нафти в росіян багато, а ще й через високі податки - експортне мито та податок на видобуток корисних копалин (ПВКК). Отже, у березні цього року сумарно ці податки становили 574 дол./т, в Україні -
289 дол. Порівнювати, безумовно, не варто, проте й відрізнятися удвічі ці цифри не можуть.

Невідомо, від чого відштовхувалися в уряді (схоже, від стелі), але в проекті згаданого закону пропонувалося збільшити ренту на нафту по мінімуму - з 39 до 42% від розрахункової ціни реалізації. Це додало б на тонні близько 22 дол. і принесло до скарбниці близько 700 млн грн. Однак в опублікованому законі ставка залишилася колишньою. Як це вийшло?

За словами джерел, обізнаних з перебігом розгляду документа в комітетах, 27 березня цей величезний законопроект потрапив на розгляд не в профільний комітет із питань податкової та митної політики, а в комітет з питань економічної політики. Одним з його членів є Ігор Палиця, колишній голова правління, а сьогодні негласний куратор найбільшої нафтовидобувної компанії "Укрнафта" (видобуває понад 90% нафти в країні). Подальші коментарі, напевно, зайві. Хоча ні, зазначимо ще один яскравий момент. На відміну від нафти, ренту на газоконденсат усе-таки підняли до 42%. Нюанс у тому, що "Укрнафта" на папері фактично не добуває конденсату, а от найбільшим його видобувачем є ПАТ "Укргазвидобування". Це повністю державна компанія, на відміну від "Укрнафти", в якій "Нафтогазу України" належить лише 50% акцій. Навіщо платити приватнику, нехай це робить держконтора...

Чому помірне підвищення ренти вважають правильним ходом? Тому що це податок на надприбуток нафтових компаній, який вони не можуть перекласти на споживача. При цьому, як неодноразово зазначалося, хороший прибуток за рахунок низьких податків не дає "Укрнафті" користі - інвестицій у розвідку та видобуток нафти й газу в континентальній Україні фактично немає, у зв'язку з чим обсяги видобутку обвалюються на очах.

Тут також зазначимо ще один "результат" роботи комітету з економічної політики. Із законопроекту таємним чином зникла норма про запровадження акцизу на альтернативні палива в розмірі 139 євро/т. Йдеться про аналог бензину із вмістом понад 30% "ненафтових" компонентів. Як правило, ними є спирти, зокрема біоетанол.

Свого часу спиртове лобі протиснуло закон про стимулювання випуску цих палив, наділивши цю діяльність щедрими пільгами у вигляді відсутності акцизу, особливими умовами з податку на прибуток та іншими бонусами. Останніми роками дедалі частіше стали закрадатися підозри, що під виглядом альтернативних палив почали продавати звичайні бензини, уникаючи сплати акцизу.

Не менш важливим аспектом є досить сумнівна якість цих біобензинів і дуже неоднозначні відгуки споживачів. Кажуть, що ключову роль в обнулінні акцизу в цьому епізоді відіграв голова комітету економічної політики Андрій Іванчук, нібито небайдужий до сподівань "спиртовиків", хоча не доводиться виключати й втручання І.Палиці.

Група "Приват", у заправну мережу якої входить й "Укрнафта", у 2013 р. розпочала реалізацію власної "альтернативної" марки. Хай там як, спиртово-бензинову суміш продовжать випускати, а з нинішніми цінами на нафтопродукти - з подвійним натхненням. Що ж до втрат бюджету, то обкладання запланованою ставкою акцизу принесло б близько 650 млн грн (легальний ринок "альтернативного" бензину оцінюється у 200 тис. т на рік).

Тепер про те, скільки заплатить споживач. Йому доведеться оплатити підвищення акцизу на дизельне паливо в середньому на 50 євро/т (ставку на найпопулярніші марки дизпалива якості Євро-4 та Євро-5 підвищено з 46 до 98 євро/т). У "роздрібному" еквіваленті з урахуванням нинішнього валютного курсу це становитиме близько 70 коп./л.

Імовірно, ці "копійки" проявляться на стелах АЗС до середини квітня. З огляду на те, що Україна споживає щороку 5,5 млн т дизпалива, ефект для скарбниці можна очікувати на рівні 4,785 млрд грн.

Єдиною хорошою новиною можна вважати збереження диференційованої ставки акцизу за принципом "вище якість - нижче податок". Це свого роду перемога, тому що Мінфін до останнього наполягав на уніфікації акцизу. Адже це стимулювало б поставки низькоякісного та, відповідно, дешевшого дизпалива, яке виробляється тільки... у Росії. Отже, своїми ж руками уряд ледь не зробив Москві черговий подарунок.

У результаті великий бізнес залишився при своїх, а споживач одержав на всю котушку. Понад те, уже пішли розмови, що навіть відвойовані урядом у бізнесу рубежі через місяць-другий у Раді по-тихому здадуть...