У серпні 2017 року ціни на автомобільний газ на заправках полетіли в космос.
З подачі прем'єра за справу узявся Антимонопольний комітет України. Нещодавно цю роботу було закінчено, вердикт винесено очікуваний - найбільших гравців звинуватили в змові. Останні, як завжди, не згодні та готуються до судових позовів.
Однак незалежно від їхніх результатів, перебіг розслідування та знайдені "комітетчиками" факти досить барвисто доповнили картину ринку того часу, змусивши подивитися на деяких фігурантів по-новому. Ті, хто гучніше за всіх кричав про причини кризи, активно підкидали дрова в багаття палаючих цін, вважають у Комітеті.
Пік споживання автогазу у 2018 р. не за горами, і вже можна стверджувати, що цього року сезон пройде успішно. Особливо порівняно з минулим роком, коли на ринку автогазу спалахнула найсильніша в його відносно недовгій історії криза. Перерозподіл потоків російського скрапленого газу в Україну, параліч "Укрзалізниці" і дефіцит газу в Східній Європі сильно хитнули ринок (аналіз тієї ситуації в матеріалі "Ціни дали газу" DT.ua № 32 від 2.09.2017).
Ціна злетіла в півтора разу за лічені дні (з 17 серпня 2017-го) - до 16,50 грн/л. Такої ціни на колонках немає дотепер, попри перипетії останніх півтора років і подорожчання нафти за рік.
Тримай злодія!
У пік кризи, 29 серпня 2017-го, прем'єр-міністр Володимир Гройсман запросив газовиків на відкриту розмову. На той момент причини вже були очевидні - дефіцит газу на зовнішніх ринках, звідки ми імпортуємо 70% обсягів. Однак із подачі Української асоціації скрапленого газу справа набула такого обороту, який одразу сподобався всім, - було названо винного у людському горі. За словами учасників наради, голова УАСГ і лідер компанії "Надія" Станіслав Батраченко пояснив зростання цін монополізмом у поставках газу з Росії. Така суміш популярних інгредієнтів обурила прем'єра, який одразу забув про попередні зважені оцінки ситуації з боку Міненерговугільпрому та Нафтогазової асоціації України та дав команду "фас" АМКУ. Водночас прем'єр наполегливо попросив знизити ціни, що через два тижні й було зроблено. Можливо, прислухалися до інстинкту самозбереження?..
Через рік АМКУ оголосив вердикт і наклав найбільший в історії ринку штраф у 41 млн грн на п'ятьох операторів (див. табл. 1).
Однак цікаві не самі штрафи, а факти, які стали відомі під час розслідування. Характерно, що найбільшим постачальникам і виробникам автогазу - "Укрнафті", "Укргазвидобуванню" і "Глуско-Україна" - за підсумками перевірки жодних претензій не пред'явили.
У страху очі великі
Головна зачіпка Комітету - чіткий збіг темпів динаміки оптових і роздрібних цін у кризовий період (друга половина серпня) на тлі різних темпів зростання закупівельних цін. Таку претензію пред'явлено всім оштрафованим фігурантам справи. Темпи зростання на АЗС корелювали з точністю 98–100%, тоді як діапазон закупівельних цін виявився набагато ширший (див. табл. 2).
"Комітетчики" зазначають, що вони не знайшли будь-яких підстав для такої синхронності, отже, це змова.
Найбільший і пізнавальний розділ звіту присвячено запереченням відповідачів і контраргументам АМКУ. На кожну апеляцію операторів відомство витягає свій козир. Наприклад, АМКУ відкидає заяви всіх відповідачів про дефіцит. "Надії" нагадали, що на ціновому піку з 20 по 30 серпня запаси компанії були більші, ніж до та після кризи, коли ціни були істотно нижчими. За підрахунками антимонополістів, компанії "Авантаж 7" запасів вистачало на 13–15 днів середньої реалізації. А залишки на базах і заправках БРСМ у критичний період серпня зростали щодня.
Перелічені компанії намагалися апелювати до зростання цін на кордоні, однак АМКУ озброївся даними котирувального агентства Argus Media, які показують не такі стрімкі темпи зростання.
Аргумент, що, мовляв, довелося закуповувати дорогий український газ, теж не прокотив. АМКУ вказує, що за позахмарними 29000 грн/т на аукціоні "Укргазвидобування" 22 серпня в значному обсязі закуповувалися тільки ОККО і WOG. А також зазначив, що на аукціоні 8 серпня "Укргазвидобування" понад 2 тис. т взагалі залишилися незатребуваними...
Поплатився ринок і за свою "гнучкість". На прохання Гройсмана, у вересні трейдери знизили ціни на заправках, хоча закупівельні ціни на той момент продовжували йти вгору. АМКУ жесту не оцінив і відразу завдав прицільного удару. "У серпні, виходить, на високій закупівлі роздріб знизити змогли, а у вересні, виходить, при дорогій закупівлі на колонках упали. Навіщо ж було підвищувати в серпні?" - читається між рядками у рішенні Комітету.
З Росії... з прибутком
АМКУ наголошує, що хоча прямий імпорт із РФ у 2017 р. і скоротився, на загальному рівні поставок і запасів відповідачів це сильно не позначилося. Як виходить із тексту рішення, у червні-серпні 2017-го група "Надія" разом із ТОВ "Глуско-Україна" були найбільшими оптовими операторами в країні, а їхня політика значною мірою впливала на весь роздрібний ринок. WOG, БРСМ, "Авантаж-7" в опті з'являлися епізодично, а ОККО до серпня 2018 р. узагалі оптом не займалася.
Єдиний відкритий по "Глуско" розділ каже, що динаміка закупівельних цін компанії відповідала темпу зміни цін реалізації. "У серпні 2017 р. товариство істотно не підвищувало цін на СВГ в опті, і його цінова політика не могла стати основою для підвищення, у тому числі його контрагентами, цін на СВГ у роздріб", - пише АМКУ.
Це було відомо й під час засідання в прем'єра. Менш того, поставки газу від "Глуско", а також від її материнської компанії Proton Energy Group S.A. (Швейцарія) були дуже вигідні українським компаніям. "У серпні, коли на внутрішньому ринку оптова вартість газу перевищила 1100 дол./т, ми поставляємо пропан-бутан нашим контрагентам - найбільшим роздрібним мережам України - у середньому по 635 дол./т з урахуванням акцизу та ПДВ", - заявив у відповідь на критику минулого літа власник Proton Energy Group S.A. Нісан Моїсеєв.
Характерно, що найбільшим покупцем російського газу того літа була полтавська "Надія". За відкритою інформацією АМКУ, саме ця компанія відіграла ключову роль у прискореному зростанні оптових цін. Так, згідно з даними Комітету, "Надія" в особі афілійованої компанії "Газ постачання" у серпні купила 15 тис. т у Proton Energy Group. Маржа полтавчан зросла за серпень із 1,8–2 тис. до 10 тис. грн, або порядку 400 дол. /т, підрахували в АМКУ (див. рис. 1).
На цьому відкриття АМКУ не закінчилися. У його полі зору опинився контракт на поставку автогазу "Газ постачанням" компанії "Альянс Холдинг" (мережа Shell). У ньому прописане формульне ціноутворення з прив'язкою до європейських котирувань і цін на український СВГ. У підсумку вийшло, що ціна газу від "Надії" для Shell виявилася відчутно нижчою, ніж для інших контрагентів. У пула полтавських компаній другий за розміром штраф від АМКУ - 12 млн грн, і, за наявними даними, він готується частково оскаржувати його в суді.
Хистка непорушність
На відміну від дуже міцної позиції за оптом, претензії до роздрібників дуже хисткі. Головним чином це стосується доказу факту змови. "У висновках АМКУ йдеться не про ідентичні ціни, а про ідентичні темпи. А хто сказав, що в кризовий період ціни мають рухатися по-різному?!" - ставить запитання один із юристів газових компаній, додаючи, що ціни на стелі відрізнялися в серпні на 1,5–2 грн.
Зовсім не залізобетонно виглядає й аргумент по запасах. Мережі абсолютно очевидно лихоманило, газ пропадав у тому числі на ОККО, WOG і БРСМ. Імовірно, має місце географічний чинник: більшість заправок "висохла" у західній частині країни, тоді як згадані запаси могли бути доступними десь у Харкові. "На рахунку була кожна машина газу, запасів практично не було. Ми просто не розуміємо, як нам нарахували ці цифри", - каже керівник іншої компанії-відповідача.
Також викликала подив частина розслідування, у якій АМКУ стверджує, що залізничні затримки не вплинули на ринок. Сигнали про тяжке становище було чутно звідусіль, і гострота проблеми не викликала сумнівів.
Відверто дивує доказ впливу на ринок імпортерів цінами своїх закупівель, від яких "танцюють" стартові ціни на внутрішніх аукціонах. Таким чином, відповідачі нібито перебували у вигіднішому становищі відносно операторів, які не мають дешевшого імпортного ресурсу. Доступ до імпортного СВГ давно не належить до екзотики (див. рис. 2).
До речі, про внутрішні аукціони. Якимось таємничим чином у звіті АМКУ не приділено уваги "Укрнафті". За липень-серпень компанія, обсяги виробництва якої за цей період могли становити до 30 тис. т, продала лише 6,5 тис. т, із яких 3,7 тис. - на спецаукціоні. Єдиний комерційний аукціон відбувся 9 серпня. На ньому було продано 2,8 тис. т в одні рук - компанії "Нафтохімік Прикарпаття" із групи "Приват". Ціна продажу - 17800 грн/т, тоді як днем раніше "Укргазвидобування" на згаданому АМКУ аукціоні реалізувала газ по 20100 грн/т. Та й у роздробі "Приват", який стабільно витримує від колег по роздробу дистанцію в одну гривню, наприкінці серпня побіг попереду паровоза, перевищивши середні ціни по ринку. Ось де справді солодка закупівельна та роздрібна ціна, і де варто було б покопатися тому самому АМКУ!
Згадуючи торішній розпал пристрастей, оператори з розумінням ставляться до активності АМКУ. "У цій справі багато політики. Тоді прем'єр сказав робити, їм подітися нікуди - потрібно було показувати роботу", - каже представник великої мережі, що готує позов.
Група "Надія" уже подала позов із вимогою визнати рішення АМКУ частково недійсним. Аналогічні позови готують й інші оператори. Терміни подачі закінчуються 17–18 вересня.
* * *
Багатомільйонний штраф став найбільшим вироком АМКУ на ринку автогазу. І хоча деякі аргументи Комітету відверто слабкі, його аналіз показує, що динаміка цін у серпні 2017 р. могла бути скромнішою. Водночас не слід недооцінювати позиції відомства. Останнім часом список виграних у судах Антимонопольним комітетом справ включає в себе такі компанії з потужними юристами, як Shell, Socar, AMІC, "Паралель"... Тому ми з нетерпінням чекатимемо результатів "газового" спору.