Підтримати
РФ скоротила подачу газу газопроводом Nord Stream. Спочатку зі 167 млн кубометрів на добу до 100 млн, а згодом до 67 млн кубометрів. Офіційна причина — британська Industrial Turbine Company (UK) limited, яка виконувала капітальний ремонт турбіни газоперекачувального агрегату (ГПА) компресорної станції (КС) «Портова», не може повернути її з ремонту в Канаді через санкційний режим. Ця фірма є дочірньою іншої британської компанії — Siemens Energy Industrial Turbomachinery Limited, яка, у свою чергу, входить до Siemens Energy Sector у конгломераті німецької Siemens AG. До чого тут Британія та Канада, стає зрозумілим з урахуванням факту купівлі німцями турбінного бізнесу Rolls Royce Energy зі Сполученого Королівства 2014 року. Британська компанія якраз спеціалізовано займається ремонтом турбін. У цьому випадку з використанням своїх потужностей у Канаді. Але суть питання не в корпоративному розподілі праці конгломерату Siemens, а у російських маніпуляціях, за якими простежується далекосяжний сценарій.
Трохи необхідних технічних деталей
На КС «Портова», яка є базовою та єдиною для «Північного потоку», експлуатуються вісім ГПА, з них шість потужністю по 52 МВт і дві по 27 МВт із турбінами виробництва Siemens.
Звернемося до офіційних документів «Газпрому». Згідно з внутрішньокорпоративним стандартом «СТО Газпром 2-3.5-051-2006», на компресорній станції мають бути передбачені резервні агрегати.
Крім того, потрібно забезпечити рівномірне спрацювання ресурсу ГПА. Для цього у системі автоматизованого управління компресорної станції передбачено відповідний алгоритм. Коли один із робочих агрегатів зупиняють для виконання регламентних робіт, то резервний одразу вмикається. І так по черзі. Це забезпечує рівномірне спрацювання ресурсу всіх ГПА, як робочих, так і резервних.
Виходячи з технічної документації КС «Портова», схема її функціонування передбачає шість робочих ГПА плюс один резервний. Але в цьому разі роль резервного виконують два ГПА меншої потужності. На супутниковому знімку КС «Портова» жовтим і червоним контурами показано локацію ГПА з турбінами різної потужності. Дві резервні турбіни дають можливість більш плавного регулювання потужності компресорної станції.
Виходячи з напрацювання ресурсу турбінами, встановлюється черговість їхнього ремонту. Турбіну з використаним ресурсом демонтують, а на її місце монтують ту, яка зберігалася на КС. Демонтовану турбіну відправляють на капремонт, а після повернення — монтують замість наступної, яка потребує капремонту. І так по черзі. Остання турбіна повертається з ремонту і спрямовується на зберігання на КС. У такий спосіб забезпечується капремонт турбін без зниження обсягу подачі газу через КС. Усе це закріплено внутрішніми стандартами та інструкціями.
Враховуючи наведене вище, повідомлення «Газпрому» від 14 червня про зменшення подачі газу по Nord Stream виглядає більш ніж дивно. З восьми ГПА на КС працюють чомусь лише три. Які саме ГПА залишилися у роботі, «Газпром» не уточнив. Кількість турбін, які перебувають у ремонті, також не озвучено. Але згідно з регламентами самого ж «Газпрому», у ремонті може бути тільки одна турбіна, бо інакше не буде забезпечено резерву ГПА на КС. Siemens також повідомляє лише про одну турбіну, якої не повернули з ремонту, що цілком відповідає нормативам.
У те, що з ладу вийшли одночасно чотири турбіни Siemens, не повірить жоден фахівець. Якоїсь аварії чи пожежі або ж ракетного удару з боку сил НАТО під час навчань Baltops-2022 по КС не спостерігалося. Повідомлень ФСБ про затримання польських, литовських, латвійських, естонських чи фінських диверсантів у районі бухти Портова також не було. Отже, за повідомленнями і діями «Газпрому» простежується певний сценарій. Віцеканцлер уряду Німеччини Роберт Габек цілком резонно зауважив: «У мене склалося враження, що це політичне рішення, а не рішення, яке можна виправдати з технічного погляду».
«Північний потік-2»: спроба реанімації?
Найбільш імовірно, що маємо чергове використання газопостачань і трубопроводів як гібридної зброї Кремля для шантажу ЄС, який розпочав дискусії про газове ембарго в рамках можливого сьомого пакета санкцій. Беручи до уваги воєнну логіку Кремля, а не комерційну логіку «Газпрому», резонно припустити, що наступним етапом буде зупинка газопроводу «Північний потік» для виконання «планових профілактичних робіт». Це вже оголошено щодо «Турецького потоку» з 21 по 28 червня. Показово, що на аукціоні 20 червня «Газпром» не зарезервував додаткових потужностей для транспортування свого газу через ГТС України. Автоматично це викликає наступну цінову ескалацію та додатковий тиск на Єврокомісію.
Дійсно, традиційно «Північний потік» зупиняється у липні. Торік це було 13–23 липня, цього року попередньо планується 11–21 липня, але не виключено, що може бути й по-іншому.
Варто звернути увагу, що внутрішньотрубна діагностика виконується раз на рік під час зупинки газопроводу. Це робить відома німецька ROSEN Group із Лінгена зі штаб-квартирою в Швейцарії. Враховуючи, що запуск діагностичного пристрою виконується на російському узбережжі, а виїмка — на німецькому, у Грайфсвальді, з подальшою обробкою отриманих даних у Німеччині, то, ймовірно, «Газпром» може знайти «технічні проблеми» на відрізку, що розташований у російських територіальних водах чи на приморській ділянці при зовнішньому контролі газопроводу. А далі «Ростехнадзор» у традиційній спосіб заборонить використання «Північного потоку» на певний час для усунення виявлених проблем». Ціни на газ у Європі ще більше підскочать, що, знову ж таки, на руку Кремлю як з комерційного погляду — продаєш менше, а отримуєш більше, так і з політичного — превентивний удар по намірах ЄС включити газове ембарго в сьомий пакет санкцій.
«Газпром», з огляду на необхідність виконувати свої зобов’язання перед європейськими клієнтами, пафосно заявить про «рятівний варіант» — «Північний потік-2». Мовляв, точно такий самий газопровід може успішно замістити аварійного брата-близнюка тим же самим маршрутом. Наявні альтернативи при цьому зумисне не розглядаються. Мовляв, Польща відмовилася від імпорту російського газу, тому Ямал—Європа не може бути задіяний, а Україна блокує транзит російського газу через газопровід «Союз» під надуманим приводом форс-мажору на КС «Новопсков». Збільшити транспортування через Уренгой—Помари—Ужгород «Газпром» відмовився ще раніше, а тут ще й (не)випадкова аварія на Уренгойському родовищі трапилась, — усе як і в серпні минулого року з аварією на Новоуренгойському газоочисному комплексі, що формально маскувала осушування «Газпромом» ринку ЄС.
За логікою Кремля, залишається один-єдиний варіант — «Північний потік-2». Німеччина і Єврокомісія згодяться на такий варіант, оскільки під загрозою зриву закачування газу до ПСГ на зиму 2022/2023. Росагітпроп уже смакує тему безвихідного становища для ЄС, акцентуючи увагу ще й на серйозній аварії, яка сталася в США на заводі зі скраплення природного газу Freeport LNG, звідки СПГ надходить до Європи. Також відзначається сплеск спотових цін на європейських хабах. Якщо у травні й до середини червня ціни на газ трималися головно в коридорі 80–100 євро за МВт·год., то за кілька днів ціни стрибнули до понад 120 євро/МВт·год. (124,1 євро/МВт·год. на хабі TTF 17 червня або 1361,8 дол. США за 1000 кубометрів у більш звичному для нас вигляді).
Російський віцепрем’єр Алєксандр Новак «пророкує» європейцям важкі газові роки попереду, підштовхуючи їх до прийняття «непопулярних рішень» і відмовляючи від теми газового ембарго. Ще один «пророк» від Путіна російський представник в ЄС Владімір Чижов обіцяє «катастрофу для Німеччини», якщо «Північний потік» зупиниться, звісно, через «контрпродуктивні санкції Заходу проти РФ». Про «рояль у кущах» у вигляді «Північного потоку-2» не йдеться. Поки що. Але цілком зрозуміло, до чого підводять. Якщо під тиском обставин уряд Німеччини погодиться із запуском ПП-2, то згодом, після «усунення неполадок» на ПП-1, запрацює і він. Транспортування газу через Україну у такому разі «Газпром» припинить, попри загрозу арбітражного позову з боку «Нафтогазу України».
Сценарій мультикризи
Те, що події, які відбуваються, є черговою газовою війною Росії проти Європи, не приховують російські експерти, які традиційно виступають із прогазпромівських позицій. ЄС лякають цінами на газ узимку від 2000 до 3500 дол. за 1000 кубометрів проти нинішніх понад 1300 дол.
За новою газовою «турбоатакою» Кремля стоять наміри не тільки реанімувати штучною кризовою ситуацією «Північний потік-2», але й внести додаткові турбулентності в легкодуху та вже стомлену «чужою війною» Європу, остаточно «орбанізувати» Макрона та посварити Шольца з Габеком і Бербок, чим сприяти урядовій кризі в Німеччині, не допустити прийняття рішення в ЄС про сьомий пакет санкцій із газовим ембарго. Але не тільки.
Проглядається більш далекосяжний план — мультикризовий сценарій. На додаток до продовольчої кризи в країнах Африки Росія хоче роздмухати сценарій «холодомору» у Європі, який не спрацював минулої зими.
Оскільки США і НАТО проявляють легкодухість у питанні військового розблокування Чорного моря, то в Кремлі вважають, що таку ж легкодухість Німеччина та ЄС проявлять і на газовому фронті. Тим більше що «рублевий ультиматум» Кремля, хай і не повною мірою, але спрацював. Це додає йому впевненості в тому, що й далі слід іти шляхом підвищення ставок і шантажу. А з часом, у міру наближення осені й виборів до американського Конгресу, коли Вашингтону буде не до Європи й України, можна буде ставити питання руба і про зняття санкцій ЄС подібно до того, як це вже робиться в контексті «готовності Росії допомогти у подоланні продовольчої кризи» за умови перегляду санкційного режиму.
Для більшої переконливості Кремль може дати вказівку «Газпрому» припинити транспортування газу через Україну під тим чи іншим приводом. Як показують події з транзитом казахстанської нафти через нафтопровід Каспійського трубопровідного консорціуму, фантазії у придумуванні штучного приводу у Кремля вистачає. Незабаром об’єктом газової атаки — відключення від газопостачання — стане Молдова в контексті намагань отримати кандидатський статус у ЄС.
Для того аби ще більше хаотизувати Захід, «технічні інциденти» можуть «раптово» виникнути на трансатлантичних оптоволоконних лініях зв’язку між Європою та Північною Америкою. Активність головного управління глибоководних досліджень міноборони РФ на великих глибинах у Північній Атлантиці вже була неодноразово помічена в останні роки. Командувач британських Збройних сил адмірал Тоні Радакін, як і кілька років тому його попередник головний маршал авіації Стюарт Піч, звернув увагу на загрозливу підводну активність Росії в холодних водах Атлантики.
Чи вдасться сценарій мультикризи? Ні в Кремлі, ні в «Газпромі» впевненості в цьому немає, але алгоритм зловмисних для енергетичної безпеки ЄС та України дій уже проглядається. Блеф, зондаж, маскування — ці методи з арсеналу ФСБ із часів КДБ і НКВС уже в дії, незабаром знову побачимо, як працюють шантаж і провокація.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google