ПОЛЬСЬКА GOLDEN GATE ПРОПИСАЛАСЯ В УКРАЇНІ

Попри те, що всі ЗМІ останніми днями купу часу приділили висвітленню українсько-російської бізнес-зустрічі у Харкові, минулого тижня йшлося не тільки про економічну співпрацю України зі східною сусідкою — Росією (хоча, безумовно, форум цей поданий був дуже помпезно), а й про активізацію відносин із західною — Польщею. Представницька делегація цієї країни брала участь в українсько-польській сесії на рівні глав Ради національної безпеки і оборони України та Бюро національної безпеки Республіки Польща.

Крім іншого, делегації обох держав обговорювали варіанти розвитку проекту будівництва нафтопроводу територією Польщі від українських Бродів як комплексного Євро-Азійського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК) у рамках міжнародного проекту ТRАСЕСА. А 14 грудня в Києві відкрито представництво польської компанії Golden Gate S.A., яка і є основним партнером України в реалізації проекту нафтотранспортного коридору. Напередодні керівники Golden Gate розповіли про найближчі перспективи українсько-польської співпраці в реалізації цього проекту.

Як повідомив президент Golden Gate Павло Головня, найближче завдання партнерів — вивчення ситуації на європейському та світовому ринках нафти після трагедії у США 11 вересня; вивчення змінених і прогнозованих потреб у цій сировині на найближчу перспективу. Тільки після цього наприкінці січня-лютого 2002 року розпочнеться докладна розробка техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) будівництва трубопроводу Броди—Гданськ.

На різних етапах розробки загального проекту створення українсько-польської ділянки ЄАНТК проводилися дослідження й зіставлення варіантів доставки нафти у Європу. Є й кілька попередніх ТЕО української та українсько-польської ділянки. Зокрема, підготовку одного з перших техніко-економічних обгрунтувань на кошти гранта майже два роки тому виконала американська компанія TDA. Проте нова ситуація на ринку нафти і маршрутів її доставки може зажадати суттєвих поправок до ТЕО, що й буде зроблено після того, як компанія Halliburton (США) у січні 2002 року надасть остаточний звіт про дослідження потреб європейського ринку у нафті й використанні українсько-польського нафтопроводу. Тим більше що на всі узгодження часу залишилося не так уже й багато. За інформацією П.Головні, «нафта до Гданська має піти трубопроводом не пізніше 2005 року».

Казати про вартість проекту будівництва ділянки нафтопроводу Броди—Гданськ зараз напевно складно, але попередні розрахунки свідчать про суму майже у 500 млн. доларів.

Компанію Golden Gate було створено в Польщі 1998 року спеціально для участі у спільному українсько-польському нафтотранспортному проекті. Її засновники з польської сторони — Energopol, Geopol, RP Investment, PROCHEM. Але, як зазначив тодішній її президент, а тепер віце-президент Цезарій Філіпович, останні два роки в діях українського підприємства «Магістральні нафтопроводи «Дружба» (яке фінансувало будівництво трубопроводу Одеса—Броди) і Golden Gate була відсутня кооперація, проте після створення в Україні на базі двох нафтотранспортних підприємств ВАТ «Укртранснафта» ситуація змінилася на краще. «Тепер цей проект відомий у широких бізнес-колах Європи й Азії», — підкреслив Ц.Філіпович. Розвитком проекту займається і тристороння українсько-польсько-американська комісія.

Примітно й те, що серед засновників Golden Gate — дві українські компанії. Ще 2000 року пакет акцій купив український концерн «Надра». А в жовтні 2001 року збори акціонерів польської компанії ухвалили рішення про продаж 5% своїх акцій «Укртранснафті». Пакет цей, звісно, символічний. Але вже сам факт, що таке рішення підтримав прем’єр-міністр України, на думку керівників Golden Gate, свідчить про підтримку співпраці Україною. В якій організаційно-правовій формі — це поки що питання майбутнього.

Нагадаю, з’єднуючий нафтопровід Одеса—Броди завдовжки 674 км і діаметром 1020 мм добудовано 19 серпня поточного року. А 19 грудня «Укртранснафта» має намір оголосити про завершення будівництва першої черги нафтотерміналу «Південний» (під Одесою). Після завершення всіх пусконалагоджувальних робіт пропускна здатність першої черги української частини Євро-Азійського нафтотранспортного коридору становитиме до 14 млн. тонн нафти на рік. Надалі, зі збільшенням завантаження цього нафтомаршруту, передбачається збільшення його пропускної здатності до 40 млн. тонн нафти на рік.

Нині західні компанії у рамках проекту Tacis-Inogate завершують технічний аудит трубопроводу Одеса—Броди. А Україна продовжує переговори з власниками нафти, яку видобувають у регіоні Каспійського моря, про його заповнення.

Ще одна істотна деталь, на якій наголосив президент Golden Gate пан Головня. Українсько-польський нафтотранспортний проект передбачає не лише створення максимально вигідного маршруту доставки нафти через Україну й Польщу на європейський ринок, а передусім забезпечення потреб українських і польських нафтоспоживачів, зокрема нафтопереробних заводів України, які поки що не продані російським нафтовим компаніям. Хоча територіальна близькість Одеського нафтопереробного заводу свого часу диктувала необхідність використання нового нафтомаршруту саме для завантаження його потужностей, та з минулого року Одеський НПЗ уже належить російському «Лукойлу»...

Проте представники Golden Gate заявили, що не помічали проявів невдоволення росіян з приводу створення українсько-польської ділянки ЄАНТК. Більше того, вважають вони, не виключено, що згодом і російські компанії захочуть скористатися новим нафтомаршрутом.

Примітно, що не тільки в Києві говорили про проект транспортного коридору. Минулого тижня, за повідомленням агентства «Інтерфакс», і учасники міжурядової комісії 12 країн — учасниць проекту транспортного коридору «Європа—Кавказ—Азія» (TRACECA) у Тбілісі обговорювали нові проекти. У засіданні також брали участь представники Польщі, Греції й Китаю, що висловили бажання приєднатися до програми Євросоюзу TRACECA. На засіданні цієї міжурядової комісії мають бути затверджені нові регіональні проекти, реалізувати які планується у 2002—2003 роках.

Одне із ключових питань порядку денного засідання міжурядової комісії — затвердження нової карти транспортного коридору «Європа—Кавказ—Азія». Учасники засідання представили морські, автомобільні та міжнародні маршрути і переходи, які пов’язують їх із сусідніми країнами. На засіданні репрезентовано 12 проектів загальною вартістю близько 25 млн. євро, у тому числі проект підвищення ефективності роботи транспорту, зокрема паромних комплексів у басейнах Чорного та Каспійського морів.

Учасники засідання також обговорювали питання уніфікації митних процедур у просторі TRACECA для забезпечення безперешкодного пересування в євразійському коридорі всіх транзитних вантажів. Крім того, розглянуто питання уніфікації тарифів і зборів у просторі TRACECA, інші аспекти стосовно забезпечення конкурентоспроможності транспортного коридору.

Проект TRACECA діє з 1993 року. Його учасниками є Азербайджан, Вірменія, Болгарія, Грузія, Казахстан, Киргизія, Молдова, Румунія, Таджикистан, Туреччина, Узбекистан і Україна.

У рамках TRACECA реалізовано 50 інвестиційних проектів та проектів технічної допомоги, на здійснення яких Єврокомісія виділила майже 100 млн. євро, зокрема Грузії було надано 49 млн. євро для реконструкції Батумського і Потійського морських портів, грузинської залізниці, автошляхів та мостів.