БАЛАНС ЗА ФАКТОМ

Хоча баланс газу на перший квартал цього року в міністра палива й енергетики України й «не викликає занепокоєння» (принаймні так було ще минулого тижня, коли Сергій Єрмілов розповів про це журналістам; див. «ДТ» від 13 січня 2001 року), дуже неспокійно й незатишно громадянам багатьох регіонів України, змушеним останнім часом мерзнути, як то кажуть, при світлі лучини в холодних неопалюваних оселях. І йдеться не про потерпілих у результаті недавніх стихійних лих областях, а про тих, хто страждає через відсутність своєчасних платежів за використовувані енергоносії. Одні мерзнуть, бо місцевий бюджет не знайшов грошей на субсидії, дотації. Інші — бо в будинку, де вони живуть, частина квартиронаймачів не платять за комунальні послуги й енергопостачання (оскільки давно забули, що таке зарплата...). Треті — бо мають нещастя жити в так званій промзоні екс-монстра, що простоює, якщо загалом не збанкрутував. Список таких й інших «потерпілих» можна продовжити.

Але факт залишається фактом: нарешті підприємства НАК «Нафтогаз України» й енергопостачаючі компанії жорстко дотримуються принаймні одного положення з «Порядку забезпечення галузей національної економіки й населення природним газом 2001 року» (затвердженого постановою уряду ще 11 грудня минулого року). Це розпорядження говорить: «здійснювати... постачання природного газу споживачам винятково з урахуванням рівня його оплачених обсягів». Утім, і раніше газо- й енергопостачаючим підприємствам формально не заборонялося відключати подачу енергоносіїв неплатникам. Але...

Хто і скільки заплатив і заборгував НАК «Нафтогаз України» за вже давно поставлений і використаний газ, чітко видно з таблиці. Видно, до речі, й те, що безпосередньо населення, що мерзне в неопалюваних оселях, розрахувалося з підприємствами НАКу більш як на 85%. І навіть, якщо виходити з даних «Нафтогазу України», місцеві і державний бюджети примудрилися оплатити використаний 2000 року газ і навіть дещо погасити заборгованість за прострочені платежі попередніх років (про це свідчить цифра оплати торішніх газопоставок до початку 2001-го в 105,9%).

Проте, загальна сума боргів газоспоживачів перевищила на початок 2001 року 4 млрд. грн. (рік тому ця цифра ледь перевищувала 1,7 млрд. грн.). Утім, цифри, ясна річ, постійно змінюються. Але певна тенденція все-таки прозирає.

А стосовно витрачання газу, то легко здогадатися, що в населених пунктах, де немає в достатній кількості тепла й електрики, удень і вночі спалюють газ. Газопостачаючі підприємства наприкінці місяця вжахнуться, підрахувавши загальну «перевитрату». Тож економія від припинення газопоставок за такого стану справ дуже примарна. (Утім, уже давно такі заходи ніхто серйозно не розглядає як економію, а лише як стимул для неплатників.) Не кажучи вже про загрозу для здоров’я та безпеки людей, змушених удаватися до такого «засобу виживання». І, мабуть, єдине, чого бояться люди в такій ситуації, — повного відключення ще й газопоставок…

Скоріш за все, бояться не дарма — у середині січня НАК «Нафтогаз України» оприлюднив інформаційне повідомлення з попередженням про те, що вже через два дні припинить поставки газу неплатникам: «З метою недопущення соціальної напруженості в суспільстві в період Новорічних і Різдвяних свят підприємства теплоенергетики, як і населення і бюджетні організації, були забезпечені природним газом у необхідних обсягах. Але критична ситуація з платежами не дозволяє робити таке «авансування» в майбутньому. Тож починаючи з 15 січня нинішнього року… рівень споживання природного газу буде приведено до рівня оплачених обсягів».

У НАКу підрахували, що оплата газу, використаного в першій декаді січня, на катастрофічно мінімальному рівні. У Рівненській області, приміром, оплачено лише 9% використаного газу, у Харківській — 7%, Волинській — 6%, а в Херсонській загалом лише 3%...

Вищесказане стосується переважно споживачів газу, поставленого компанією «Нафтогаз України», як уже говорилося, для потреб населення, компобуту й бюджетників. До цих споживачів належить зовсім мало підприємств із промислового сектора. Їм НАК, звісно, також може продавати газ, коли щось залишиться після поставок населенню, комунальним підприємствам і бюджетним організаціям. Але малоймовірно, щоб залишок був значний.

Нескладно підрахувати планований річний ресурс газу НАКу: близько 30 млрд. кубометрів — російський газ у рахунок оплати газотранспортних послуг; трішки більше 17 млрд. кубометрів — видобуток підприємствами НАКу в Україні (при цьому так звана витрата газу на технічні потреби самого НАКу може становити 5—7 млрд. кубометрів газу, і важко сказати, чи враховано його в балансі газу...).

Ще говорять про туркменський газ, але я, як то кажуть, не забігала б наперед. Та навіть коли й додати до всього (у ресурс газу НАКу) ще 10—15 млрд. кубометрів туркменського газу, однаково доведеться не менше 15 млрд. кубометрів закупити в інших джерел, аби хоча б спрогнозувати наявність річного балансу газу України в обсязі близько 76 млрд. кубометрів (цю цифру називають у тому ж таки НАКу).

Так чи інакше, а промисловості України, незалежно від форми власності, зокрема енергогенеруючим підприємствам, як уже кілька років поспіль, доведеться сподіватися на газотрейдерів. Спроби НАК «Нафтогаз України» забезпечити генеруючі компанії газом ще жодного разу не увінчалися успіхом. І хоча за згодою уряду для Міненерго на адресу генерації виділявся певний обсяг газу в 1999—2000 роках, ще досі енергетики залишаються боржниками (див. таблицю).

Не набагато краще розраховувалися енергогенеруючі підприємства з групою компаній Itera, яка віднедавна сама, а колись через свою дочірню компанію, поставляє газ українським енергетикам. Вони, звісно, теж святкували і зовсім не збиралися псувати настрій українським енергетикам і енергоспоживачам. Але їм, очевидно, набридло бути кредиторами.

Як стверджують «ітерівці», на 15 січня заборгованість чотирьох енергогенеруючих компаній України становила 64,2 млн. дол. При цьому борг ВАТ «Донбасенерго» досяг 9,4 млн. дол., ВАТ ДЕК «Західенерго» — 13,6, ВАТ «Дніпроенерго» — 13,9 і ВАТ ДЕК «Центренерго» — 27,2 млн. дол. І якщо в НАК «Нафтогаз України» 16 січня ще з кимось із боржників розмовляли й розбиралися, то Itera вже 16 січня припинила подачу газу вищезгаданим енергогенеруючим компаніям. (До речі, з газотрейдерами, які купують газ у цієї групи компаній, вона вже давно так робить...)

І це теж має безпосередній стосунок до балансу газу в Україні: не відключати ж енергетику — доведеться маневрувати наявним ресурсом...

Цілком імовірно, що вже днями газоспоживачі активізують оплату, хоч-не-хоч щось проплатять енергетики, і якось ситуація нормалізується. На певний час. Чи надовго?