Спочатку було слово

Спочатку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог.

Євангеліє від Іоанна

Щось іде не так. Багато хто це відчуває, знає. Багато хто знає, що робити, щоб виправити ситуацію - змінити/ухвалити потрібні закони; об'єднати всіх хороших проти всіх поганих; змінити прізвища перших осіб при владі. Рецепти з року в рік - однакові, тільки прізвища подекуди різні: поки одні сидять - інші правлять і навпаки.

Не працює. При Януковичі ухвалили безліч "європейських" законів, а закінчилося все проєвропейським Майданом. Після Майдану, здається, об'єднали хороших і змінили прізвища при владі - але вже за рік стало зрозуміло, що прізвища не ті й об'єднання не те...

Закони не працюють - навіть правил дорожнього руху не дотримуються,податків і зарплат чесно не платять, безплатна медицина існує тільки на папері, з корупцією борються запеклі корупціонери, контрактна армія називається професійною, парламентсько-президентська республіка є, по суті, конституційною монархією, політичні партії - олігархічними кланами, правду називають брехнею, а брехню врочисто іменують правдою...

У цьому задзеркаллі, що побудоване брехнею і кероване брехнею, почуваються як риба у воді тільки ті, хто брехнею живе і брехнею заробляє. Брехня стала частиною професії державного керівника, чиновника, який іде у владу, сподіваючись "заробити" на розподілі землі, фінансових ресурсів, матеріальних цінностей. Загальна система злодійства пронизує всі сфери державного управління знизу догори і пов'язує її учасників круговою порукою.

Наприклад, чиновники "Укроборонпрому", які контролюють виробництво військової техніки та озброєнь, діляться "доходами" з чиновниками Міноборони, які формують оборонзамовлення. Частина дивідендів іде на самісінький політичний верх і тим, хто контролює цю схему в прокуратурі й СБУ. І навіть якщо в цій системі когось випадково візьмуть на місці злочину (що, як правило, трапляється внаслідок міжкланової "конкурентної боротьби"), то наші найсправедливіші у світі суди завжди залишають шанс тим, хто хоче і може домовитися.

У нашій державній "системі координат" народ живе окремо, так звана еліта - окремо. Це фактично дві цивілізації, розділені екранами телевізора, бронесклом віп-автомобилів і парканами в шість метрів заввишки. Вони майже ніяк не перетинаються, хіба тільки на телешоу, під час виборів і майданів. Щоб потрапити "у політику" або "піти у владу", треба мати надзвичайно високий негласний майновий ценз, потрібні зв'язки, бути цинічним, безпринципним і лицемірним.

Наївно думати, що якийсь відчайдушний Робін Гуд раптом якимось дивом потрапить у свята святі і "змінить систему" зсередини. Він або сам стане частиною системи, або система з ним розправиться - великі гроші штовхають людей на будь-які злочини. Жоден з "нових людей" - депутатів, міністрів, їхніх заступників, хто пішов у політику й владу після Майдану, не зміг змінити систему й на дещицю або не схотів з нею боротися, знайшовши там своє тепле місце.

Злодійську систему тотальної брехні не можна змінити еволюційним шляхом, бо, якщо люди йшли у владу красти і робили це багато років дотепер, чому вони мають раптом відмовитися від цієї дохідної звички?.. Вони не зупиняться, хоч які європейські закони ухвалюй і хоч у скільки разів збільшуй їм зарплату. Це очевидно. Змінити систему може тільки критична маса нових людей - нових політиків, нових чиновників, із цілком іншою мотивацією і принципами.

Саме принципи, запроторені в запорошений прикомірок малиновими піджаками в бурхливих дев'яностих, - найважливіший складник успіху. Щоб у нашій державі щось нарешті "пішло так", потрібні люди, які живуть за зрозумілими вічними принципами - не вбий, не вкради, захищай Україну, працюй на благо своєї країни. Старі номенклатурні пройдисвіти та їхні бізнес-діти на таке не спроможні.

Принципи, ідеологія суспільства, ідея і конкретний план реконструювання держави, а не набір зужитих гасел і нафталінових "політиків" мають стати основою для можливого об'єднання справді чесних, принципових людей, готових на самопожертву заради України. Скільки їх буде, і що це буде - партія чи громадський рух, не важливо. Важливо нарешті почати біле називати білим, чорне - чорним, перестати брехати й красти. Тільки так можна домогтися успіху.