Павло Жебрівський, новий губернатор Донецької області: "Служить бы рад, прислуживать не буду"

Павло Жебрівський - досить відомий політик і чиновник часів Ющенка, свого часу доброволець АТО, радник Генпрокурора при Порошенку і взагалі "стовідсоткова людина нинішнього президента", під час нашого телефонного бліц-інтерв'ю в день призначення губернатором Донецької області висловлювався досить обережно.

З одного боку, не рубав із плеча на адресу попередника Олександра Кіхтенка, з іншого - балансував у питанні можливої економічної блокади окупованих територій та відповідного закону, представленого в парламент. Ну, а з третього - Жебрівський як досвідчений слідчий точно знає, що врешті-решт і йому доведеться робити вибір: бути людиною президента, який посадив його в крісло, чи все-таки - держави, маючи власну позицію, а головне - бажання її публічно обстоювати і доводити. Ціною цього крісла в тому числі. Оскільки двох його попередників, Сергія Таруту й Олександра Кіхтенка, які почали говорити всупереч Києву, президент оперативно послав у відставку. Однак ціла низка озвучених ними запитань до центральної влади стали суспільним надбанням, і їх не вдасться замовчати.

Це стосується і критичної необхідності президентові й державі визначитися, в рамках якої державної стратегії живуть Україна і Донбас: Мінська-2, коли економічна блокада окупованих територій абсурдна, - чи поступової офіційної відмови від них із подальшим розривом усіх, у тому числі й економічних, зв'язків. І антидержавної позиції прем'єра Арсенія Яценюка, який жодного разу не зустрівся з губернатором воюючої області й тільки після оприлюднення цього факту демонстративно послав у регіон міністрів - вирішувати питання. І контрабанди, яку, по суті, очолили на блокпостах і пропускних пунктах п'ять (!) силових структур, а центральна влада вже понад півроку не може, точніше - не хоче, чітко регламентувати перетинання вантажами лінії фронту, паралельно полегшивши долю простих людей, котрі місяцями очікують перепустки. Крім того, країні стало відомо про якість споруд на лінії оборони, з якими, уже за останнім визнанням самого президента, "не все в порядку". Залишилося тільки знайти за це матеріально і морально відповідальних "проектантів" із Міноборони.

Сьогодні Павло Жебрівський, окреслюючи свої генерал-губернаторські наміри, красиво інтерпретував Чацького, але вже завтра суспільство та регіон, що його він погодився очолити в кризових умовах, оцінять його щирість і компетентність.

- Павле Івановичу, коли ви погоджувалися на пропозицію президента, яке основне завдання поставили собі самі?

-Одним словом, звісно, не скажеш, оскільки є кілька напрямів. Але головне - максимально убезпечити людей від зовнішньої загрози, принести мир на українську територію, а для цього основні чинники - закон і порядок.

- Досить глобальні завдання як для глави області. А ви знаєте причину відставки вашого попередника Олександра Кіхтенка і взагалі природу конфлікту вже колишнього губернатора та центральної влади?

-У цього конфлікту різнорівнева природа - видима й невидима. Тому про публічні розбіжності прочитали всі, зокрема і я. Про приховані - знають одиниці.

- Але ж ви знаєте, у фарватері якої державної політики щодо окупованих територій вестимете регіон?

-Безумовно, ми виконуватимемо Мінські домовленості. Без жодних застережень. Адже Україна тим і відрізняється від бандформувань окупованих територій, що є, можливо трохи й розбалансованою війною, але все ще правовою державою. Тому ми виконуватимемо всі зобов'язання, які на себе беремо. І, врешті-решт, Мінські домовленості мають бути виконані.

- У руслі сказаного, до законопроекту про економічну блокаду окупованих територій, поданого у ВР і підписаного, у тому числі й депутатами Блоку Порошенка, ви ставитеся… як?

-Вважаю, що цей закон необхідно доопрацювати.

- У якому напрямі?

-Потрібно конкретно позначити мету законопроекту. Я особисто розумію, що сьогодні для України ключове питання - не дати окупованим територіям продовжувати заробляти гроші на продовження війни, використовуючи продукцію, що виробляється на їхній і на нашій території. Тим часом частина продукції, яка не має такого призначення (медикаменти, продукти харчування), на мій погляд, повинна потрапляти туди. Все це необхідно чітко узгодити й регламентувати. Але якщо закон буде прийнято в початковому варіанті, я його виконуватиму.

- Навіть знаючи, що 80% підприємств, у тому числі й промислових, які розміщені на окупованих територіях, зареєстровані в Україні і платять нам податки? Навіть розуміючи, що з припиненням поставок їхніх марок вугілля на наші ТЕЦ економіка країни просто ляже? Про що, до речі, в кулуарах ток-шоу зізнаються самі депутати БПП, які захищають закон.

-Я готовий пройтися по всьому ланцюжку, позначивши і для регіону, і для країни всі ризики. Готовий сформулювати свою позицію - дайте трохи часу - й провести переговори і з народними депутатами, і з урядом. Але якщо вони не дослухаються, я все-таки муситиму виконувати цей закон.

- Переконана, що, коли ви приймали рішення й погодилися стати губернатором, ви вже знали, як розв'язати проблему пропускних пунктів та контрабанди в регіоні. Тим більше в генпрокуратурі ви займалися схожими питаннями.

-Контрабанда - це та ж корупція, і останні півроку я справді займався цим питанням. Думаю, мені вистачить знань і сил вплинути на ситуацію, щоб коли й не ліквідувати її повністю, то мінімізувати, наскільки це можливо. Повторюю: якщо якісь поставки продукції є, вони мають бути офіційними. Згідно з рішенням Кабінету міністрів. Якщо такого рішення немає, то й поставок не може бути.

- Понад півроку про те, що коїться на блокпостах і пропускних пунктах, про багатотисячні такси за фуру знають і Кабмін, і прем'єр, і генпрокурор, і керівники всіх силових структур. І президент. Хочете сказати, що у вас є важелі впливу на перелічені інститути влади? Чи ви, як Геннадій Москаль, плануєте особисто зупиняти фури?

-Можна, звичайно, і як Москаль… Однак думаю, що в такий спосіб потоків не зупинити. Тому моє завдання - примусити правоохоронні органи виконувати свої прямі обов'язки на території області. Для цього є МВС, СБУ та військова прокуратура. Я планую працювати в цьому напрямі.

- Стосовно зриву областю будівництва оборонних споруд, про що говорив президент, але потім усе-таки визнав низку проблем із якістю, ви вже сформували свою позицію?

-За останні тижні в області було зроблено серйозні кроки в цьому напрямі. Третина недобудованого буде готова через дві-три тижні. Проблема тут не в Кіхтенку. Споруди будують і Волинь, і Львів, і інші регіони. Боюся, що й від мене тут не багато залежатиме.

Що стосується якості оборонних споруд, то ситуація обговорювалася. Це ж не просто так усе з повітря виникло. Військовий інститут розробив технології, затвердив проект. За цим проектом і будували. Це не ноу-хау губернатора чи ще когось. Я сам воював. І ми обов'язково апробуємо ці вогневі споруди. Щоб зрозуміти, як вони побудовані та чи можна там солдатові воювати без наслідків для здоров'я. Будемо працювати.

- У команді з ким ви плануєте працювати? У вас уже є хтось на прикметі?

-Про рішення президента я дізнався за день до призначення. Тому, як ви кажете, поки що є тільки "на прикметі". До понеділка я в Києві й саме займатимуся цим питанням. З понеділка почнеться робота в регіоні. Там потрібно навести порядок. Насправді досить просто розказувати, що хтось не так воює, не так поводиться з людьми чи щось іще… Я людина дії, хочу не говорити, а робити.

- Таким чином, ви натякаєте на те, що ваш попередник Кіхтенко говорив, а не робив?

-Я ні на що не натякаю. Ви ж самі казали, що багато слів про контрабанду й інші моменти. Насправді, коли мене представляли, я відчув, що Кіхтенка дуже поважають. Було багато оплесків і добрих слів. Тому чи мені зараз говорити про те, чого він не зробив?.. Зробив так, як зміг. Але я робитиму трохи інакше.

- У чому інакше? У чому, по-вашому, була основна помилка Кіхтенка?

-Думаю, що для його відставки були як суб'єктивні, так і об'єктивні причини. Але до такого підсумку, як мене здається, призвели саме причини суб'єктивні. Але він старався. Йому потрібно подякувати. Що ж до мене - то найстрашніше для людини, котра приходить на зміну, починати критикувати свого попередника. Спочатку зроби краще, а потім говори.

Я маю намір сконцентруватися на роботі правоохоронних органів, на економіці неокупованих територій. Необхідно також працювати з людьми. Щоб "вата", яка в них нині в голові, поступово зникала і вони знову відчули себе українцями. Це стосується і тих, хто живе на окупованих територіях. (Мабуть, те місце в розмові, де мені дуже хотілося виправити сленг губернатора, що прийняв повноваження. Заради його ж майбутнього діалогу з жителями регіону. - І.В.).

- Павле Івановичу, а з прем'єром ви плануєте працювати? Ви, взагалі, обговорювали з Арсенієм Петровичем формат взаємодії? Раз на тиждень чи раз на рік?

-Розумію вашу іронію. Нам доведеться налагоджувати тісну співпрацю. Коли ми летіли сюди вертольотом, намагалися говорити. Однак стояло таке гудіння, що нам найближчим часом доведеться зустрітися і обговорити багато питань. Ми домовилися вже про спільну нараду. Взагалі, я переконаний, що мені вдасться налагодити чіткий формат співпраці і з прем'єром, і з президентом. Скажу більше: відразу після того, як Кабмін прийняв рішення рекомендувати мене на цю посаду, мені зателефонували й сказали, що найближчим часом ми зустрінемося і обговоримо план нашої спільної діяльності. Віце-прем'єр Геннадій Зубко також уже пообіцяв невдовзі приїхати в регіон і почати взаємодію. І я дуже сподіваюся, що і прем'єр, і президент зацікавлені в тому, аби Донецька область - її неокупована частина - розбудовувалася, а окупована - почувалася частиною України.

Насправді в мене велика особиста життєва історія стосунків із багатьма представниками влади, тому, гадаю, в цих питаннях проблем у мене не буде.

- Не думаю, що загалом система управління та добору кадрів цивілізованої держави може базуватися на такому фундаменті - близькому знайомстві. Тому скажіть, Павле Івановичу, в усій цій історії, яка щойно розпочалася для вас, ви маєте намір бути людиною президента чи все-таки - держави?

-Як будь-яка нормальна людина, я син своїх батьків. І нічиїм іншим бути не можу. Слава Богу, кріпосного права в нас немає. Ми знайомі з президентом понад 15 років. У нас справді товариські стосунки. У багатьох питаннях - ми однодумці. Але є закон, є держава. І губернатор, і президент служать їм, а не комусь особисто. Що стосується мене - то я "служить бы рад, прислуживать не буду".