(Не)гідна старість

У затяжному очікуванні чергового траншу МВФ активно обговорюється один з основних каменів спотикання для його одержання - так звана параметрична пенсійна реформа.

Однак і вік виходу на пенсію, і всілякі трансформації самої солідарної системи - це зміни, які торкнуться майбутніх пенсіонерів, а що влада обіцяє пенсіонерам нинішнім, життя яких із кожним днем стає тільки складнішим?

Коли людина виходить на пенсію, до розрахунку береться її середня заробітна плата за три передпенсійні роки, і періодично держава має підвищувати цю базу розрахунків, адже зарплати громадян нехай повільно, але зростають. А якщо зарплатної бази не змінювати відповідно до цього зростання, то новим пенсіонерам автоматично нараховуватимуть більші пенсії, ніж їхнім колегам, які пішли на заслужений відпочинок кількома роками раніше. Що, власне, і сталося в Україні. Вийшло, що чим довше ти на пенсії, чим нижча твоя працездатність і можливість знайти додатковий дохід, чим гірший стан здоров'я, тим менше ти одержуєш грошей із Пенсійного фонду.

Виправити ситуацію можна й треба з допомогою так званої актуалізації виплат. Ще в 2013 р. формулу перерахунку пенсій було змінено в такий спосіб, що зарплатна база мала підвищуватися на коефіцієнт не менш як 20% підвищення зарплати. Але формула так і не запрацювала. Улітку минулого року віце-прем'єр із соціальних питань обіцяв актуалізацію пенсій у жовтні-листопаді, але знову не склалося. Фінансового ресурсу в країни не знайшлося. Ціна питання - близько 50 млрд грн щороку. Сума для держбюджету відчутна, але не непідйомна, і вже цього року гроші обіцяють знайти. Щоправда, шукатимуть їх знову в тіньовому секторі, а це - дуже ненадійне джерело надходжень.

Якщо подивитися сьогодні на пенсійну систему України, то побачимо 12 млн пенсіонерів із середньою пенсією 1800 грн на місяць, що становить менш як третину (28%) нинішньої офіційної середньої зарплати в 6400 грн. Співвідношення між доходами працюючих і виплатами пенсіонерам пригнічує. Звичайно, пенсія не є єдиною допомогою від держави, - до неї додаються безплатний проїзд і субсидії. А життя пенсіонерів ускладнюється з кожним роком. Непряма підтримка лише дає змогу не загинути від голоду, вижити, але не жити гідно.

Ціни за минулий рік зросли на 12,4%, причому найбільше подорожчали такі базові в продуктовому кошику українців товари, як молоко (на 19% за рік), масло (25), цукор (17,8), сир (17) і хліб (11%).

Пенсії торік теж зросли, але чи порівнянно? У травні на 56 грн, у грудні - на 117. У підсумку за минулий рік мінімальна пенсія збільшилася зі 1074 до 1247 грн. При цьому кількасот тисяч людей досі ще одержують пенсію нижче мінімальної - 949 грн на місяць. Як живуть ці люди, уявити складно. Але в умовах зростаючого дефіциту Пенсійного фонду виправити ситуацію навряд чи вдасться. А боротися з дефіцитом уряд в останні роки не квапився, навіть навпаки.

У 2015 р. дефіцит ПФ становив 80 млрд грн. Причиною вважали високі податки й вирішили їх знизити, щоб підприємці вийшли з "тіні" і почали платити до Пенсійного фонду більші суми. ЄСВ знизили з 38 до 22%. Розрахунки на детінізацію себе не виправдали. 2016-го дефіцит ПФ сягнув 145 млрд грн, тобто зріс іще на 65 млрд, які вдячні уряду роботодавці, а саме вони платять ЄСВ, залишили собі. Звичайно, у рахунок цього надлишку підвищувалися й зарплати співробітників, підросли і пенсії тих, хто до кінця
2017-го йшов на заслужений відпочинок. А от підвищити пенсії всім іншим не вийшло. У кризовий період уряд підтримав підприємців, роботодавців і працівників - найбільш соціально незахищені верстви.

123

А дірку в ПФ вирішили підлатати за рахунок пенсіонерів - "найбагатшої" верстви населення. Їм фактично заморозили підвищення виплат, обклали пенсії, що перевищують три прожиткові мінімуми, податком і на додачу запровадили податок для працюючих пенсіонерів. Щоб не жиріли. Це дало бюджету фонду аж 1,8 млрд грн - суму, яка ніяк не вплинула на зростаючий дефіцит, але точно позначилася на добробуті кожного конкретно взятого пенсіонера. Зараз у Мінсоцполітики обіцяють, що ситуація зміниться, і дефіцит подолати вони зможуть.

"Звідки береться дефіцит? На 1 січня 2015 р. мінімальна пенсія становила 949 грн, мінімальна зарплата - 1218, мінімальний внесок тоді, при 38%, становив 462,8 грн на місяць. Це практично покривало потреби пенсійної системи. Що відбулося 2016-го? Мінімальна пенсія тоді була 1074 грн, мінімальна зарплата - 1378, а мінімальний внесок, після зниження ЄСВ, становив 303 грн. Очевидно, що коштів на все не вистачає. Бюджет ПФ торік був 257 млрд грн, з яких власних надходжень було 112 млрд, а ще 145 млрд - дотації з державного бюджету, - пояснив DT.UA міністр соціальної політики Андрій Рева. - Що відбулося з 1 січня 2017-го? При мінімальній пенсії 1247 грн і мінімальній зарплаті 3200 грн мінімальний внесок становитиме 704 грн на місяць. За нашими розрахунками, це дасть можливість повною мірою забезпечити потреби Пенсійного фонду й позбутися дефіциту. Коли ми починали реформування "мінімалки", насамперед думали саме про це. Мінімальна зарплата не тільки має відповідати реальному прожитковому мінімуму, вона ще й повинна корелювати з мінімальною пенсією. І ті, хто вважає, що 704 - це багато, мають розуміти, що таке її значення відповідає мінімальній пенсії в 1247 грн. Тобто якщо ви хочете мінімальну пенсію, то повинні платити 704 грн, а якщо хочете більшу пенсію, маєте платити більше. Стаж у нас - 30–35 років, середній вік на пенсії - 18 років. От і виходить, що пенсія в середньому вдвічі більша за реальний внесок. І кожен може сам розрахувати, скільки йому необхідно платити сьогодні, щоб одержати бажану пенсію завтра".

Про фінанси й строки

Однак бездефіцитність фонду та наявність додаткових 50 млрд грн щороку, необхідних для актуалізації виплат, - різні речі. При цьому Мінсоцполітики категорично відмовляється від підвищення пенсійного віку, яке дало б змогу відтермінувати витрати фонду в часі, подарувавши часовий люфт на реформування системи. За даними DT.UA, цю точку зору підтримує і прем'єр-міністр Гройсман, більш того, це тепер уже його "принципова позиція". В уряді, що критикує спроби попередників провести детінізацію зарплат, упевнені, що їм ця детінізація вдасться. Саме з тіньового сектору там хочуть дістати заповітні кошти для підвищення пенсій. У міністерстві переконані, що підвищення МЗП до 3200 грн здатне забезпечити надходження в обсягах, необхідних для актуалізації пенсійних виплат. Там очікують уже до кінця цього року одержати додаткові 40 млрд.

"Наше завдання при проведенні пенсійної реформи - не просто відновити співвідношення між мінімальним внеском і мінімальною пенсійною виплатою, але й пояснити людям, що якщо вони хочуть одержати пенсію в 60 років, вони мають платити внески 35 років, - пояснює міністр Рева. - Зараз у нас 12 млн пенсіонерів і 26 млн громадян працездатного віку. Із цих 26 мільйонів працездатних зайнятих (найманих співробітників і підприємців) 16 млн. Десь близько 2 млн - це безробітні за методикою Міжнародної організації праці. Де ще 8 млн, ніхто не знає. Можливо, у тіньовому секторі, можливо, на заробітках за кордоном. Але навіть не це бентежить, а те, що з працюючих 16 млн лише 10 млн платять ЄСВ. Знаєте, чому? Тому що кожен із них вважає, що коли йому виповниться
60 років, він усе одно одержить мінімальну пенсію. Якщо раніше в Україні були трудові династії, то тепер династії одержувачів допомоги від держави".

Справді, колись високі пенсії в 2500 грн через відсутність актуалізації зарплатної бази вже наближаються до середніх пенсійних виплат у деяких регіонах, наприклад у столиці. Звісно, стимул "гарувати як віл і платити" мінімальний, якщо ти бачиш, що ті, хто гарував і платив, одержують у підсумку ті самі гроші, що й ті, хто ніколи не працював або платив мінімальні внески. На думку міністерства, бігати й умовляти - неправильний шлях, як і шукати тих, хто внесків не платить. Мотивувати збираються гривнею. А пенсію призначати тільки тим, хто платив внески, і відповідно до обсягів цих внесків.

"Ми повинні розуміти, що не йдеться про всіх пенсіонерів без винятку. Поставши перед необхідністю провести актуалізацію виплат, будь-який уряд потрапляє в ситуацію, коли йому треба приймати принципові рішення й підвищувати пенсії тільки тим, хто їх заробив. Не всі ж ці 12 млн пенсіонерів мають повний стаж. Реальної актуалізації потребують близько 6 млн з 12, - конкретизував міністр. - Так, з погляду піару, підняти всім, але на 200 грн - краще рішення, але чи справедливе? Ми повинні дати сигнал тим, хто зараз платить внески, що вони діють правильно, що, вийшовши на пенсію, вони не почуватимуться обманутими. Ми повинні дати сигнал і тим, хто внесків не платить, що в майбутньому вони втратять через це шанс на гідне пенсійне забезпечення".

Не йдеться про те, що пенсії тих, кому не вистачає стажу, буде заморожено. Ні, виплати їм також підніматимуть, але це буде лише індексація на рівень інфляції, тобто те саме мінімальне підвищення, яке ми спостерігали в останні роки. При цьому відсутній стаж можна буде, за словами міністра, докупити, сплативши до фонду внески за відсутні роки роботи. От тільки чи багато буде тих, хто готовий на схилі віку викласти кругленьку суму за гідне пенсійне забезпечення? Десять відсутніх років стажу при мінімальному внеску в 704 грн обійдуться в 85 тис., а гарантуватимуть лише одержання мінімальної ж пенсії. У підсумку ті, хто заплатити зможе, більш охоче витратять наявні кошти на себе, оминаючи Пенсійний фонд, а ті, хто не накопичив, прирікаються на злидарське існування.

Бентежить також інше. У міністерстві переконані, що кошти, отримані шляхом детінізації, - це стабільне й гарантоване джерело, а система актуалізації пенсій створить правила гри, за якими ухилятися від сплати внесків буде невигідно. Але суперечність очевидна: якщо гроші на актуалізацію мають надійти з тіньового сектору, а стимулювати його до цього повинна система актуалізації, то яким чином її запустять? Більш того, розрахунки Мінсоцполітики ґрунтуються на діючих бюджетних показниках ПФ включно з бюджетною дотацією в 145 млрд грн, позбутися якої буде дуже важко, особливо коли знадобиться ще 50 млрд.

Поки що робити якісь ґрунтовні висновки зарано - статистика надходжень ЄСВ за січень ніколи не буває показовою, оскільки підприємці в січні платять податки за минулий рік, і частина підприємств розраховується з працівниками за грудень минулого року. Більш того, традиційні порівняння показників січня 2017-го й січня 2016-го неможливі, оскільки в січні 2016 р. ЄСВ частиною платників сплачувався ще за ставкою 36–38%. Насправді інформативною буде статистика надходжень за перший квартал. На даний момент джерело DT.UA у фіскальній службі повідомляє, що станом на 13 лютого 2017-го ЄСВ надійшло 5,2 млрд грн, а станом на 11 лютого 2016-го вдалося зібрати лише 3,3 млрд грн ЄСВ. Тобто попередньо можна говорити про позитивну динаміку.

Немає сумнівів, що частина зарплат перебуває в "тіні", - 47 тис. керівників компаній і фірм торік офіційно одержували мінімальні зарплати. Але чи велике бажання бізнесу розлучатися зі схемами й прощатися з оптимізаціями? Десятки тисяч "топ-менеджерів", які одержують мінімалку, - це не тільки масштаб "тіні", але і яскрава ілюстрація бажання громадян платити до Пенсійного фонду та їхньої віри в те, що держава зможе забезпечити їм гідну старість. Недаремно ж у парламенті вже зареєстровано законопроект, що знижує штрафи за нелегальне працевлаштування. Наприклад, за недопуск до проведення перевірки дотримання трудового законодавства - з 320 тыс. грн до 1600 грн. На захист бізнесу, звісно, і на шкоду пенсійній системі.

Часові перспективи актуалізації - ще менш чіткі. У міністерстві основною умовою називають прийняття пенсійної реформи, суть і параметри якої нині жваво обговорюються з МВФ. Якщо все пройде гладко, то сама реформа стартує з 1 січня 2018-го, а актуалізація - уже з поточного року. Звісно, що пізніше вона почнеться, то менше грошей буде потрібно з бюджету цього року для її здійснення. А от що буде наступного бюджетного року - сказати складно. Якщо кошти в потрібному обсязі не надходитимуть, процес актуалізації загальмується, а диспропорція знову почне посилюватися. Стимули для зростання надходжень мають створити та сама пенсійна реформа, основна мета якої - збільшити кількість платників, і підвищення МЗП, яке має підвищити надходження до фонду. І поки що в цьому рівнянні невідомих більше, ніж постійних. У соціальній політиці стартують експеримент за експериментом, результати їх невідомі навіть самим експериментаторам, незважаючи на їхні напускні кураж і впевненість. Останнє й вирішальне слово все одно за роботодавцями й підприємцями, саме їхня реакція на нововведення Кабміну визначить, чи вистачить ресурсів для підвищення пенсій. А пенсіонери, давно відсунуті за межу бідності, залишаються заручниками цього протистояння влади й бізнесу.