Нафта в обмін на… телевізор

Останнім часом Ігор Коломойський зачастив в Україну, де не був майже півроку. Основна мета візитів зрозуміла - зустрічі з президентом і прем'єром, про що, як і про їхній зміст ніхто не поширюється. Перші особи країни не тільки вкрай неохоче діляться інформацією про зустрічі з бізнесменом, але навіть намагаються приховати сам їхній факт. Спробував "петляти" й сам олігарх, але журналісти "Радіо Свобода" на відео зафіксували, як уночі Коломойського перевозять у мікроавтобусі в адміністрацію президента. Чому така таємність? Мабуть, тому, що йшлося не про те, про що хотілося б чути громадянам України.

До розряду таких питань належать насамперед наведення порядку в напівдержавній "Укрнафті" - найбільшій нафтовидобувній компанії, що залишається в орбіті управління групи Коломойського.

Підсумки жалюгідні: 2015-го олігарх буквально "випатрав" компанію, при цьому запустивши руку у святу святих - держбюджет, сформувавши податковий борг перед державою в розмірі понад 10 млрд грн. А днями стало відомо, що вперше за доступний для огляду період державі не слід розраховувати й на дивіденди: "Укрнафта" заявила збитки у 2015 р. майже в
5 млрд грн.

У чиновників є всі важелі, щоб оперативно змінити ситуацію, припинити грабіж компанії та повернути вкрадене. Тим більше що схеми виведення коштів з "Укрнафти" не вражають вишуканістю. Але як президентська, так і прем'єрська вертикалі лише імітують діяльність у розв'язанні цієї проблеми. Схоже, нами обрані (!) керівники держави готові заплющити очі на багатомільярдні махінації в обмін на правильні новини у вечірніх ефірах телеканалів Коломойського.

Як "патрали" "Укрнафту"

Якби не журналісти (є ще незалежні від олігархів ЗМІ), про кілька візитів Коломойського протягом місяця громадськість могла б і не дізнатися. Влада підкреслено не хоче розголосу її комунікацій з одіозним олігархом. Хоча, здавалося б, у діалозі з представниками великого бізнесу немає нічого ганебного, якщо, звичайно, це допоможе країні жити краще. І це ще раз наштовхує на думку про те, що там ідеться не про це. За даними джерел DT.UA, першою домовленістю між сторонами стало входження депутатської групи "Відродження" у нову парламентську коаліцію. Крім того, просочилася інформація й про те, що Петра Порошенка дуже хвилює інформаційна політика телеканалів Коломойського стосовно президентської команди, зокрема Ігоря Кононенка.

Питання економіки більше обговорювалися на зустрічах за участі Яценюка. Коломойський відкрито підтримує прем'єра, за що той давно відповідає взаємністю. Проблема лише в тому, що ці "розрахунки", по суті, ведуться народними грошима. І "Укрнафта" у цьому разі є великим і тому показовим прикладом.

Яценюк і фракція "Народного фронту", підконтрольний прем'єрові глава "Нафтогазу України" і за сумісництвом голова наглядової ради "Укрнафти" Андрій Коболєв фактично "подарували" олігархові цілий рік управління "Укрнафтою" і, схоже, "подовжуватимуть" термін такого подарунка. Спочатку "Народний фронт" усіляко блокував зміни до законодавства про розширення повноважень держави в "Укрнафті". Потім прем'єр відмовився скористатися цим законом для призначення державного менеджменту, а голова наглядової ради Коболєв просто ігнорував лавиноподібне зростання податкового боргу компанії та загальне погіршення її фінансово-господарської діяльності. Так, з жовтня 2014 р. по травень 2015 р. Коболєв не скликав жодного засідання наглядової ради "Укрнафти", хоча за цей період її борг перед бюджетом зріс до 9 млрд грн.

не_6

Акцентована робота з ознаками спроб розібратися в ситуації почалася лише наприкінці 2015 р. І тільки завдяки громадському тиску - не помічати цинічного "патрання" "Укрнафти" стало вже проблематично.

Свій "внесок" зробив і голова Державної фіскальної служби (ДФС) Роман Насіров, що формально підкоряється прем'єру, але прийшов на цю посаду за лінією БПП. Готові "порвати" будь-якого підприємця навіть за копійчані борги фіскали не чіпали "Укрнафти" і менеджерів Коломойського в "Укрнафті", які сформували за підсумками 2015 р. борг у 10 млрд грн та залишили державу без дивідендів! При цьому схеми виведення коштів з напівдержавної компанії вражають своєю примітивністю.

Нижченаведена історія ще раз підтверджує той факт, що Коломойський розуміє і боїться, що держава може викинути його з "Укрнафти". Активно виводити кошти з "Укрнафти" менеджери Коломойського почали в березні 2015-го, напередодні остаточного парламентського голосування змін до Закону "Про акціонерні товариства". Багатостраждальний закон, ухвалений усупереч саботажу та опору "Народного фронту", дав змогу простою більшістю в наглядовій раді, де таку має "Нафтогаз", приймати всі рішення, включаючи кадрові.

У травні 2015-го група народних депутатів написала Яценюку жорсткого листа, вимагаючи скористатися нормами нового закону для оперативної зміни менеджменту "Укрнафти".

Не прем'єр, а Коломойський вирішив у відповідь діяти. Для виведення коштів з компанії було використано три схеми: нерозрахунки "приватівських" структур за нафту, нерозрахунки за нафтопродукти й авансові проплати без наступних поставок.

Схема перша

У березні 2015-го ТОВ "ТД Прикарпаттянафтотрейд" "недоплачує" більш як 2 млрд грн за результатами березневого аукціону з продажу нафти "Укрнафти". На травневих торгах, напередодні засідання наглядової ради з новими повноваженнями, таке собі ТОВ "Котлас" заплатило "Укрнафті" лише 477 млн грн з необхідних 3,364 млрд. У червні й липні, очевидно, у рамках підготовки до зборів акціонерів 22 липня, естафету прийняли ТОВ "Галнафта" і ТОВ "Гарант-УТН". Вони також "забувають" доплатити за нафту по 1,3 млрд грн за підсумками минулих торгів з нафти. У серпні ТОВ "Техтрейд груп" по суті бере нафту в борг, не сплачуючи "Укрнафті" ще 1,1 млрд грн.

Таким чином, борги "приватівських" структур за нафту становили на 30 вересня 2015-го 8,732 млрд грн. Аутсайдерська інформація підтверджує, що менеджмент компанії, маючи на той момент дев'ятимільярдну заборгованість перед бюджетом з ренти, податку на прибуток та ін., оформив договори з покупцями нафти на умовах оплати нафти протягом двох років. Хоча нафту відразу було перероблено на контрольованому "Приватом" Кременчуцькому НПЗ ("Укртатнафта"). Більш того, вироблені з неї нафтопродукти було реалізовано (продано)... самою "Укрнафтою".

не_3

Схема друга

Тут настає черга другої схеми, яка бере свій початок, знову ж таки, у тривожний для Коломойського весняний період 2015-го. Полягає вона в створенні на базі "Укрнафти" центру постачання нафтопродуктами всієї мережі АЗС групи "Приват". Зроблено це було шляхом укладання 30 квітня 2015 р. договору комісії №1221/11/2118 із НПЗ "Укртатнафта", згідно з яким "Укрнафта" реалізує через свою мережу (близько 580 АЗС) і через мережу "Привата" нафтопродукти, одержуючи фіксовану винагороду.

При цьому "Укрнафту" виключено з процесу ціноутворення, ціни на свою продукцію встановлює постачальник нафтопродуктів.

Перше питання - щодо самої ставки комісії. Під час дії договору її кілька разів переглядали - з 984 грн/т на першому етапі до 1462 грн/т у грудні 2015-го. Якщо коротко, то опитування власників АЗС свідчить, що зазначена ставка не здатна покрити витрати на експлуатацію АЗС, навіть таких "бюджетних", як в "Укрнафти". Зрозуміло, що про якийсь прибуток роздрібної торгівлі взагалі не йдеться. Та й навіщо він компанії, в якій 50% належить державі? Проте свідомо невигідний договір було підписано Олексієм Кущем - одним із "приватівських" топ-менеджерів в "Укрнафті".

Однак найважливіший аспект вищезгаданого договору в іншому (назвемо його, умовно, другим). У рамках цього договору "Укрнафта" підписала субкомісійні договори про поставки палива на сторонні "приватівські" АЗС. Так от, ці структури станом на 30 вересня "забули" повернути "Укрнафті"
3,5 млрд грн. За нашою інформацією, деякі з цих компаній уже не здійснюють де-факто операційної діяльності, і висока ймовірність їхньої подальшої ліквідації де-юре разом із "завислими" на них боргами. Але "Укрнафта" сумлінно розрахувалася за нафтопродукти з їй же підконтрольною "Укртатнафтою"…

не_4

Схема третя

Нарешті, третій спосіб виведення коштів з "Укрнафти" - найпримітивніший. Компанія заплатила вже згаданому ТОВ "Котлас" понад 3 млрд грн за нафтопродукти, які так і не було поставлено. Ці гроші зникли в невідомому напрямку в той час, коли борг компанії "Укрнафта" перед бюджетом був уже під 10 млрд грн.

Високооплачуваний голова правління компанії Марк Роллінс, який дуже хоче навести в компанії порядок, серед іншого, уже півроку шукає того, хто підписав вищезгаданий договір. Навіть хоче залучити міжнародний аудит, щоб розібратися в тому, в який спосіб сформувався такий великий борг…

Тільки за описаними схемами з "Укрнафти" на структури "Привату" в березні-серпні 2015 р. було виведено 15,4 млрд грн. У цей період від Арсенія Яценюка й Андрія Коболєва ми чули чимало слів про те, як важливо коректно ставитися до міноритарних акціонерів "Укрнафти", які, коли їх скривдити, можуть і позов подати в міжнародний суд.

Усього на 30 вересня 2015 р. дебіторська заборгованість "Укрнафти" становила 10,433 млрд грн, заборгованість за авансовими платежами - 11,387 млрд.

Зазначу, що такі фокуси дніпропетровський факір показував не лише "уряду камікадзе", а й при "кривавому режимі": зокрема, з 2012-го тягнеться борг перед "Укрнафтою" "приватівської" компанії "Реаліз Ойл" у сумі 3,75 млрд грн
(468 млн дол. (!) за курсом Нацбанку на той час).

Тоді "Укрнафта" перебувала "під опікою" Олександра Януковича. Важко припустити, що таку суму з "Укрнафти" було виведено без відома суворого куратора.

Місія не закінчена

Ігри англомовних джентльменів Яценюків-Коболєвих з олігархом Ігорем Коломойським закінчуються для держави дуже сумно. Крім податкового боргу, чисті збитки "Укрнафти" за підсумками 2015 р. становлять 4,909 млрд грн! Це більше, ніж сумарний прибуток компанії за попередні чотири роки.

Хтось зробив висновки та готовий виправити помилки? Схоже, що ні. Сьогодні в риториці фігурантів процесу можна почути будь-що, крім справжніх причин краху компанії. Відповідно, і "лікувати" збираються не те. Нинішній голова правління "Укрнафти" Марк Роллінс (словами Коломойського) безперестанку повторює про давні борги держави перед "Укрнафтою" за газ, але затято не прагне говорити про борги, які наробив "приватівський" менеджмент зовсім недавно.

Усі скаржаться на низькі ціни на нафту й високі - на нафтопродукти в Україні, хоча й першокласнику зрозуміло, що якби не 15 виведених мільярдів, "Укрнафта" була би з прибутком, а не зі збитком у майже 5 млрд грн.

Замість кримінальних справ, арештів виконавців виведення коштів і активної роботи наглядової ради разом із правлінням над вирішенням оперативних питань, зазвучало слово "санація". Схоже, що його привіз у Київ Ігор Коломойський, а містер Роллінс просто озвучив "ідею" на терміново скликаному 16 березня брифінгу.

Суть плану проста, як усе геніальне: геть усе залишається на місцях, компанія працює, намагається повернути борги, а держава покірно чекає цього урочистого моменту. Ніяких зобов'язань за термінами та інше.

"Кілька років", - був надзвичайно конкретний керівник компанії у питанні строків погашення боргів державі. Проблема лише в тому, що виведення 15 млрд грн при поточних цінах на нафту не вдасться компенсувати, мабуть, ніколи. Особливо враховуючи, що через зупинку розвідки й буріння кілька років тому тепер "Укрнафта" потребує величезних коштів ще й на ці цілі.

І головне: збереження в компанії "приватівського" менеджменту не тільки ускладнить повернення виведених коштів, а й зберігає ризики подальшого їх виведення під виглядом різних нових схем.

Проте Роллінс дав зрозуміти, що план попередньо погоджений з основними акціонерами. Останні в особі Яценюка і Коломойського зустрічалися за кілька годин до брифінгу, про що навіть було офіційне повідомлення.

Активність дніпропетровського олігарха напередодні очікуваного багатьма звільнення Яценюка з посади прем'єра, швидше за все, означає підготовку до реалізації багаторазово апробованого прийому Коломойського. Суть його в тому, що чиновник, який йде і якому вже, за великим рахунком, нема чого втрачати, може з легкістю підписати раніше непрохідний папір, одержавши оперативну підтримку або непогану вихідну допомогу. Найяскравіший приклад застосування цього прийому припадає на зиму 2010-го, коли прем'єр-міністр Юлія Тимошенко між двома турами президентських виборів підписала від імені уряду акціонерну угоду щодо "Укрнафти", що наділила групу "Приват" неадекватними правами, і по суті відписала тій самій групі найбільший НПЗ "Укртатнафта".

З видимих елементів "розрахунків" олігарх тоді виплатив дивіденди "Укрнафти" (відплатив послугу прем'єр-міністра державними ж грошима?), підтримав Тимошенко медійно та, кажуть, не тільки. Щоправда, за це потім довелося ще довго розплачуватися і з переможцем тих виборів Януковичем. Устигали "сунути" "приватівці" "пенсію" і головам Антимонопольного комітету, які звільнялися, очевидно, в обмін на одержання потрібного схвалення цього відомства.

У цьому разі такою послугою олігархові може стати узгодження урядом плану досудової санації "Укрнафти", яка фактично означатиме відмову держави від правомірного й безапеляційного стягнення боргів олігарха перед компанією. За словами Роллінса, схвалення плану санації наглядовою радою може відбутися до кінця березня з наступним виходом з таким рішенням на збори акціонерів.

Як кажуть, спасибі й за це… Адже міг же Яценюк і погодитися виплатити "Укрнафті" з бюджету 50 млрд грн боргу за газ, як нарахував Коломойський… Втім, не виключено, що це буде запропоновано зробити наступному прем'єру.