Вівторок 13 червня став черговим чорним днем для вітчизняного фондового ринку — уже другим за останні три тижні. Падіння українських акцій, яке розпочалося в середині травня, набуває дедалі стійкішого характеру. Основного удару минулого тижня зазнали акції відомих великих підприємств. На початку тижня втратили у вазі папери «Укртелекому» — на 7%, ММК ім. Ілліча — на 10,87, «Луганськтепловозу» — на 9,09, «Укрнафти» — на 1,61%. Ближче до п’ятниці до аутсайдерів приєднався «Стирол», який втратив у ціні 7,83% і потягнув за собою акції ще кількох підприємств.
Винний, звичайно, футбол
Як відомо, котирування цінних паперів падають не тільки на вітчизняному, а й на більшості фондових ринків світу. Аналітики висловлюють різні думки з приводу нинішнього сповзання світових фондових індексів. Основною причиною вони називають, звичайно, слабкі статистичні дані з економіки США й очікування зміни ставки ФРС. Але висловлюються й інші, більш оригінальні думки. Зокрема, кажуть про стандартну для літа знижену активність гравців, а також про вплив на ринки чемпіонату світу з футболу, який відволікає увагу інвесторів від фондового ринку. Якщо подивитися на графік індексу S&P за період із 31 травня по 30 червня 2002 року, коли проходив попередній чемпіонат світу з футболу, ця думка не здаватиметься такою вже необґрунтованою.
Але насамперед аналітики пояснюють падіння ринку акцій впливом зовнішніх чинників. Причина досить традиційна — чергова хвиля побоювань підвищення процентних ставок у США, а також підвищення ставок Європейським ЦБ й одразу кількома банками країн, що розвиваються. На початку поточного місяця центробанки Європи, Індії, Південної Кореї, ПАР, Туреччини і Данії збільшили процентні ставки, щоб стримати інфляцію, причому більшість із цих підвищень виявилися несподіваними для учасників ринку.
Останню, вирішальну, краплю олії у вогонь підлила президент Федерального резервного банку Клівленда Сандра Піанальто — напередодні обвального для світових ринків вівторка вона заявила, що поточний рівень інфляції у США виходить за межі «комфортної зони». Піанальто стала сьомим представником Федеральної резервної системи США за останні кілька днів, які сигналізували про те, що ФРС, швидше за все, буде змушена збільшити ставку. За чутками, ФРС має намір підвищити свою ставку з 5 до 5,25% (це питання може вирішитися 28—29 червня, коли глава ФРС Бен Бернанк або оголосить нову процентну ставку, або підтвердить стару).
Ризик уже не викликає апетиту
Ринок відреагував відповідним чином. У інвесторів зник інтерес до вкладень у ризиковані ринки, оскільки з’явився шанс заробити майже стільки ж, але з меншим ризиком у стабільніших економіках. Учасники ринку побоюються, що подальше підвищення ставок ФРС спровокує помітне гальмування американської економіки, у гіршому разі — рецесію. Це негативно позначається на котируваннях сировинних товарів і фондових індексів, особливо стосовно ринків, які розвиваються і традиційно вважаються найбільш ризикованими. Загальний біржовий індекс країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону опустився на 2,6%, досягнувши піврічного мінімуму. Японський індекс Nikkei упав на 2,8%, південнокорейський Kospi — на 2,7, індійський Sensex — на 3,3%, що було найбільшим падінням. Упали всі азіатські ринки, за винятком китайського. Вистояла біржа в Таїланді, однак лише тому, що була закрита з нагоди місцевого свята.
Не краще було й ринкам у Європі. Нагадаємо, що Європейський центробанк підвищив свою дисконтну ставку до 2,75%. Очікувана корекція ставки ФРС призведе до того, що європейські ставки знову виявляться вдвічі меншими за північноамериканські. Європейські фондові ринки 13 червня відкрилися зниженням до мінімальних позначок більш ніж за півроку. Індекс Франкфуртської фондової біржі Ксетра Дакс (Xetra DAX) до кінця торгів упав на 123,55 пункту (-2,29%). Індекс Лондонської фондової біржі Футсі 100 (FTSE 100) упав на 145,70 пункту (-2,59%). Індекс Паризької фондової біржі САС 40 (CAC 40) опустився на 119,96 пункту (-2,54%).
Падіння котирувань акцій на провідних фінансових ринках, яке триває, призвело до скорочення ринкової капіталізації корпорацій у всьому світі щонайменше на 2 трильйони доларів. Про це свідчить показник глобальної ділової активності — всесвітній індекс MSCI World Index, який обчислюється американською консалтинговою компанією Barra. Ця фірма зі штаб-квартирою в Берклі спеціалізується на розробленні механізмів оцінювання ризику інвестиційних портфелів. За її даними, з початку травня поточного року, коли MSCI World Index досягав найвищого рівня, він упав уже на 12%, що становить приблизно 1,9 трильйона доларів. Беручи до уваги, що індекс ґрунтується на врахуванні акцій багатьох провідних компаній світу, але далеко не всіх, реальні втрати, з погляду глобальної ринкової капіталізації, значно вищі.
Росія підвела Україну
Проте найбільше в червні постраждала Росія. Паралельно з фондовим ринком знижуються ціни на нафту. Є думка, що глобальний тренд на зростання енергоресурсів закінчився, оскільки інвестиції, які за останні років десять прийшли в розвідку й видобування, почали, нарешті, давати віддачу. У червні один із найвпливовіших у світі бізнесменів лорд Джон Браун зробив прогноз, що ціна барелі нафти в середньостроковій перспективі може знизитися вдвічі — до 40 доларів, а в довгостроковій перспективі — до 25—30 доларів. Зрозуміло, що такі прогнози можуть серйозно підірвати привабливість російських активів, оскільки 60% російського фондового індексу — це нафтогазові папери. На сьогодні російський фондовий ринок втратив усі набуті з початку року досягнення.
Український фондовий ринок, як і раніше, тісно пов’язаний із російським. Проте йому дісталося менше. В нагоді стала недорозвиненість українського фондового ринку. Обсяги торгів на ПФТС в останні два тижні були набагато нижчими, ніж у попередні періоди. Низька ліквідність цінних паперів не дала змоги учасникам ринку швидко розпродатися.
Досить важливу роль у падінні акцій відіграла й політична ситуація в країні. Фондовий ринок міг би втратити значно менше, якби під час падіння індексів з’явилася новина про формування уряду, але цього, як відомо, не сталося.
На думку президента ВАТ «Кінто» Сергія Оксанича, спадаючий тренд на вітчизняному фондовому ринку може тривати до кінця вересня-жовтня, поки не відновиться колишня ділова активність. Нині інвестори ще не готові купувати українські папери, тому що більшість із них вважає, що ціни на акції падатимуть і далі.
Найбільше, за прогнозами фахівців, постраждають акції, що їх фінансисти називають «блакитними фішками», особливо ті папери, які сильно зросли навесні цього року. До цієї категорії потрапляють «Укртелеком», «Укрнафта», Дніпропетровський трубний завод, банк «Аваль», «Луганський тепловоз» та ін. Очікується, що їх скуповуватимуть лише після того, як вони максимально втратять у ціні.
За словами експертів, спекулянти поки що вичікують, лише зрідка проводячи розвідку боєм. Сьогодні акції, які скидають, купують насамперед інвестори, що встигли раніше зафіксувати свій прибуток. Ринок достатньо відкоригувався для того, щоб без поспіху пробувати купувати папери, які найбільше просіли в ціні. Водночас через побоювання подальшого зниження інвестори якщо й купують папери, то незначними обсягами — аби лиш тримати руку на пульсі й відчувати ринок.
Незважаючи на те, що основною причиною відтоку капіталу з вітчизняного фондового ринку стали події на міжнародних торгових майданчиках, його подальша доля багато в чому залежатиме від внутрішньоукраїнських чинників — політичної та макроекономічної стабільності в країні. На думку більшості спостерігачів, очікуване підвищення дисконтної ставки ФРС світові фінанси перетравлять уже до кінця серпня. І після літніх відпусток спекулянти знову почнуть розповзатися ризикованими ринками. Україні ж важливо бути на цей момент у всеозброєнні — із сформованою коаліцією, урядом і стабільними показниками інфляції, ВВП і сальдо торгового балансу.