Вільний доступ

За підрахунками фахівців, одностороннє зниження торговельних мит Європейським Союзом принесе Україні близько півмільярда американських доларів. Зрозуміло, що це не може стати панацеєю від нинішньої глибокої економічної кризи і компенсувати торговельну війну з Росією. Однак у довгостроковій перспективі європейський ринок може допомогти серйозно переорієнтувати нашу економіку. Головним має стати не економічний ефект від вільної торгівлі з ЄС, а структурні, законодавчі й навіть ментальні зміни, які вона здатна внести в життя наших виробників.

17 березня Рада міністрів закордонних справ країн Європейського Союзу схвалила тимчасове зняття мит на український експорт до Євросоюзу. Рішення діятиме до 1 листопада 2014 року. Його суть полягає в тому, щоб скасувати або знизити ввізні мита на певні групи товарів до набрання чинності економічною частиною Угоди про асоціацію з ЄС. Як заявив урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції Валерій Пятницький під час зустрічі з представниками Європейської Комісії, які прибули до Києва для консультацій з владою, режим вільної торгівлі товарами і послугами між Україною і країнами Європейського Союзу набере чинності вже наприкінці квітня - початку травня.

Від цього моменту українські виробники зможуть одержати вільний доступ на європейський ринок із 500 млн платоспроможних споживачів. Нинішні ввізні мита на промислові товари будуть негайно знижені або повністю зняті з 94,7% української продукції. Якщо сьогодні середньозважений тариф становить 6–7%, то після зняття мит він не сягатиме навіть 1%, а на деякі товари стане нульовим. Європейські експерти вже підрахували, що в результаті зменшення і скасування мит Європейським Союзом українські експортери зможуть заощадити цього року 487 млн євро. Подальші успіхи залежатимуть від того, наскільки оперативно українці зможуть скористатися наданими преференціями і збільшити обсяги торгівлі з ЄС.

Особливі надії Україна покладає на поліпшення торгівлі з Євросоюзом товарами агропромислового комплексу. Щодо сільськогосподарських товарів ЄС має надати негайні й необмежені преференції на 82,2% українського експорту. Для інших продуктів часткова лібералізація досягається шляхом надання безмитних тарифних квот. Щоправда, вільний доступ на ринок ЄС буде забезпечений для тих груп товарів, для яких технічні регламенти в Україні вже приведено до європейських.

З ким і як торгує Україна в Європейському Союзі

Зрозуміло, перспективи торгівлі з об'єднаною Європою не можна оцінити без аналізу поточного стану цих торговельних відносин. Перше, що відразу впадає в око, - Україна більше купує в країн ЄС, ніж продає. Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами України з Європейським Союзом за підсумками 2013 р. становило 10 млрд 279 млн дол. Саме такі дані оголосила Державна служба статистики України.

При цьому від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі України з ЄС у 2012 р. становило 9 млрд 104 млн дол. Тобто тільки за минулий рік цей показник зріс на 12,9%. На жаль, така тенденція зберігається вже тривалий час. За останні 17 років від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі України з ЄС зросло майже в дев'ять разів при шестиразовому зростанні товарообігу.

У 2013 р. експорт товарів до країн ЄС становив 16 млрд 759 млн дол. і зменшився порівняно з 2012 р. на 2,1%, імпорт - 27 млрд 37 млн дол. і збільшився на 3,1%. При цьому в загальному обсязі торговельного обороту України частка країн ЄС порівняно з попереднім роком збільшилася й становила в експорті 26,5%, в імпорті 35,1%.

Головними партнерами в торгівлі України з країнами ЄС є Німеччина, Польща, Італія та Угорщина. При цьому Німеччина - явний лідер (близько третини загального обороту України з ЄС). Німеччина ввозить в Україну машини й високотехнологічне обладнання, електроніку й електротехніку (більш як половина її експорту) і, звичайно, автомобілі й запчастини - 1/7 експортного обсягу. Україна натомість поставляє сировину, залізо і сталь (близько 40% нашого експорту у ФРН). При цьому й найбільший дефіцит зовнішньої торгівлі Україна має теж з Німеччиною - понад 2,4 млрд дол. Друге місце в рейтингу країн Європи, з якими Україна має від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі, посідає Польща з результатом 650 млн дол. І третє місце за рівнем від'ємного сальдо зовнішньої торгівлі з Україною має Франція. Тут головні види експорту - транспорт і фармацевтика. Зате з Італією Україна має додатне сальдо в зовнішній торгівлі на рівні 315 млн дол., багато в чому за рахунок продажу в цю країну нашого металу. Також профіцит зафіксовано в зовнішній торгівлі з Іспанією та Болгарією, але це пов'язано з поставками з України в ці країни харчових продуктів.

Найбільші обсяги експорту до країн ЄС в 2014 р. становили чорні метали й вироби з них - 26,2% від загального обсягу експорту в ЄС (головні покупці - Італія, Польща й Німеччина), руда, шлак і зола - 10,5% (Чехія, Польща, Австрія), зернові культури - 10,3% (Іспанія, Італія, Нідерланди), електричні машини - 9% (Угорщина, Польща, Німеччина), насіння та плоди олійних рослин - 7,4% (Франція, Нідерланди, Італія), паливо мінеральне, нафта та продукти її перегонки - 6,3% (Угорщина, Польща, Кіпр), деревина та вироби з деревини - 3,6% (Польща, Німеччина, Румунія).

Значні поставки з країн ЄС становили механічні машини - 12,6% від загального обсягу імпорту з країн ЄС (Німеччина, Італія, Польща), паливо мінеральне, нафта та продукти її перегонки - 11,2% (Литва, Польща, Німеччина), засоби наземного транспорту, крім залізничного, - 10,2% (Німеччина, Великобританія, Чехія), фармацевтична продукція - 8,6% (Німеччина, Франція, Австрія), електричні машини - 6,9% (Німеччина, Польща, Угорщина), пластмаси та полімерні матеріали - 6,6% (Німеччина, Польща, Італія), папір і картон - 4,2% (Польща, Фінляндія, Німеччина).

За даними Мінекономрозвитку, український аграрний сектор одержить найбільші переваги від зменшення ввізних мит: 330 млн євро для аграрної продукції та 53 млн євро для переробленої сільськогосподарської продукції. Потенціал України в цій сфері досить хороший. На сьогодні за експортом зернових Україна посідає друге місце у світі після США. За підрахунками аграрних асоціацій країни, за рахунок безмитного експорту зерна до ЄС у рамках розширених квот аграрії можуть додатково одержати зростання доходів у сумі близько 180 млн євро щорічно. У 2013 р. Україна піднялася на дев'яту позицію у світовому експорті м'яса. Сьогодні експортується 20% українського молока, а також 85% масла. Україна потихеньку почала експортувати ковбасні вироби, продаються за кордон також крупи та дитяче харчування.

З моменту набрання угодою чинності буде повністю лібералізовано торгівлю текстильними виробами. У цьому секторі економія українських експортерів становитиме приблизно 24,4 млн євро. І 26,8 млн євро заощадять наші продавці мінеральних добрив та інших продуктів хімічної галузі.

Європа чи Азія

Аналізуючи структуру експорту та імпорту України, можна легко помітити одну з головних проблем вітчизняної торгівлі - поставки на світові ринки продукції з низькою доданою вартістю та ввезення товарів з високою. Сировина - це продукт із низькою доданою вартістю. Експорт таких продуктів та імпорт продуктів тієї самої групи, але після обробки, а отже, і з більшою доданою вартістю, вимиває гроші з нашої країни і є однією з основних причин нашої бідності.

Україна для ЄС - це постачальник сировини у вигляді зерна та чавуну. Це справді так, але бізнес є бізнес, і якщо в ЄС готові купувати зерно та чавун і платити за це хороші гроші, то варто так і робити. На даний момент продавати в ЄС обладнання для електростанцій або легкові автомобілі малореально, і проблема тут не в якості й технології. Ніхто не любить конкурентів, а ЄС від початку створювався з метою не пускати конкурентів у сферу машинобудування та галузі з високою доданою вартістю.

Однак будь-які загороджувальні мита та бар'єри - це невигідно в довгостроковій перспективі, причому обом торгуючим державам. Вигідніші спеціалізація, міжнародний поділ праці. Але при цьому виникає великий ризик. Адже в результаті такої вільної торгівлі між менш розвиненою та більш розвиненою економіками менш розвинені країни можуть перетворитися на сировинний придаток. Прикладів цього у світі багато.

Щоправда, і прикладів виходу з цієї пастки теж достатньо. Для збільшення конкурентоспроможності вітчизняних товарів країні необхідна ефективніша політика залучення інвестицій в основний капітал, в основні фонди. Модернізація вже існуючих підприємств і створення нових дадуть збільшення виробництва товарів з високою доданою вартістю. При цьому також бажано не зациклюватися на торгівлі з сильнішими й багатшими країнами, постійно шукати альтернативи й нові ринки збуту.

Наприклад, за підсумками 2013 р. Україна реалізувала в Азію товарів майже на 17 млрд дол., майже як у ЄС. При цьому, на відміну від ЄС і Росії, торгівля з країнами Азії в нас у профіциті. Ось із ким справді вигідно торгувати. Дала заробити українським експортерам і Африка - близько
5 млрд дол. При цьому, якщо за підсумками 2013 р. експорт України в Росію впав майже на 14%, то експорт України в Китай виріс на 35%. А тим часом у Китай Україна продає не тільки сировину, а й машини, обладнання і навіть технології. На 3% торік виріс експорт у Туреччину, і сьогодні частка цієї країни в загальному обсязі українського експорту - майже 6%. Збільшився експорт і в Єгипет, куди Україна продає близько 4% усього свого експорту.

Ми постійно говоримо про вибір між Росією та ЄС, тоді як реально Україна має більше перспектив у Китаї та Туреччині. Ось із ким просто необхідно укладати договір про зону вільної торгівлі.

До речі, у нас виріс на 12% і експорт у Саудівську Аравію. Загалом, торгівля з країнами Близького Сходу для України стає дедалі вигіднішою. Крім того, є ще Індія, яка мільйонами тонн скуповує нашу соняшникову олію, а останнім часом почала купувати й ремонтувати в нас українські літаки, техніку та обладнання для своєї енергосистеми.

Неторговельні плюси

За всієї привабливості торгівлі з Азією та Африкою, саме ринок Євросоюзу має стати пріоритетним для України на найближчі роки. Основним аргументом на користь ЗВТ з ЄС, на думку експертів, є навіть не економічний ефект від вільної торгівлі з величезним платоспроможним ринком, а структурні та інституціональні зміни, які ця торгівля несе.

У рамках Угоди про асоціацію з Євросоюзом передбачено поглиблену угоду про вільну торгівлю з ЄС (а це - не тільки зниження тарифів, а й зниження витрат торгівлі за рахунок гармонізації регуляторних практик, спрощення митного режиму тощо). Вимоги щодо гармонізації законодавства та адміністративно-регуляторних практик, а також моніторинг їх виконання й технічна підтримка з боку ЄС уже вплинули на розвиток інституцій (насамперед - адміністративних систем і правосуддя) країн Центральної та Східної Європи. Саме завдяки цьому ці країни зуміли успішно провести реформи, які забезпечили більшості нових членів ЄС нинішні високі темпи й стабільність економічного зростання.

Згідно з даними Вероніки Мовчан з Інституту економічних досліджень і політичних консультацій та Рікардо Джуччі з Німецької групи радників при уряді України, у середньостроковій перспективі зона вільної торгівлі з ЄС збільшить загальний рівень добробуту українців на 4,3%, експорт зросте на 2,8%, імпорт - на 2,6%, а реальні (з урахуванням інфляції) заробітні плати - в середньому на 1,2%.

У довгостроковій перспективі ЗВТ з ЄС іще більш вигідна, вважають експерти. Вона приведе до зростання добробуту на 11,8%, експорту - на 6,3%, імпорту - на 5,9%, зарплат - на 5,5–5,7%, а запасу капіталу (ресурсів, які можуть бути використані у виробництві товарів або наданні послуг) - на 8,1%.

Та річ не стільки у відсотках зростання добробуту. Саме торгівля з ЄС дасть українцям можливість поважати себе. Продавати товар прискіпливим європейським споживачам набагато складніше. Необхідні не тільки постійний контроль якості та чітке дотримання всіх технологій, а й практично постійна модернізація виробництва, боротьба за конкурентоспроможність своєї продукції з наявними та потенційними учасниками ринку, гнучка маркетингова політика тощо. Кожна перемога на цьому ринку не тільки приноситиме дохід, а й наближатиме кожного підприємця і Україну в цілому до високорозвиненої цивілізації Європи.