Вам буде нелегко…

Обговорення економічних наслідків підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом стало головною темою XIII Міжнародного економічного форуму "Глобалізація і інтеграція: виклики і рішення", що відбувся у м. Трускавці.

Як зазначив у вступному слові перший заступник голови Львівської ОДА Богдан Матолич, особливу користь від підписання Угоди з ЄС отримають регіони України. "У країнах Євросоюзу великого значення надають сфері регіонального розвитку. На регіональну політику в ЄС витрачається третина всього бюджету. Це приблизно 308 млрд євро у програмному періоді 2007–2013 рр. Дві третини їх витрачається на заходи, спрямовані на економічне зростання та конкурентоспроможність територій, а решта - на розвиток найбільш уразливих регіонів, левова частка яких - нові країни-члени ЄС".

Вже тепер у рамках програми добросусідства та партнерства на території Львівської області, зазначив Б.Матолич, реалізується 8 програм міжнародної технічної допомоги у галузі прикордонного туризму, екології та навчання бізнесу. Євросоюзом затверджено
24 проекти на суму понад 24,7 млн євро.

Тема євроінтеграції добре відома сусідам. Про її переваги і загрози, крім заступника міністра економіки Польщі Анджея Дихи, у Трускавці говорили екс-міністр Республіки Польща з економічних питань, нині президент товариства "Європа-Північ-Схід" Яцек Пєхота, керівник відділу сприяння торгівлі та інвестиціям посольства РП у Києві Анджей Грабовські та ряд інших.

Одним із небагатьох, хто тверезо дивився на майбутній вступ України до ЄС, був колишній міністр економіки та з питань європейської інтеграції України, співголова "Українсько-польської господарчої палати" Олександр Шлапак. Саме він зачепив тему підводних рифів на шляху до повноправного членства у Євросоюзі.

"Це чудово, що більшість громадян України налаштована так оптимістично, - зазначив він. - Однак, як на мене, в українському суспільстві панують якісь "шапкозакидальні" настрої щодо євроінтеграції. Український істеблішмент мені нагадує російських уболівальників, які сиділи на поєдинку Кличка і Повєткіна й до такої міри налаштували себе на перемогу, що пропускали повз увагу реалії на рингу…"

На його думку, на шляху входження України до Євросоюзу та підписання угоди про вільну торгівлю з ЄС існують певні небезпеки. Передусім економічного характеру. "На сьогодні в Україні немає матеріалів, які б переконливо показували, як застосування зони вільної торгівлі з ЄС позначиться на українській економіці. Немає відповіді на просте запитання: що є першопричиною нинішніх проблем української економіки? Можливо, це наслідки нинішньої надзвичайної відкритості української економіки, неготовності конкурувати з більш сильним європейським бізнесом?" - запитав він у присутніх.

Що ж тоді буде, коли Україна зовсім опустить бар'єри, підпише цілу низку угод і, фактично, влаштує рівну конкуренцію з поляками, німцями, усіма іншими? Чи не отримає проблеми, від яких нині потерпають уразливі європейські економіки, зокрема закриття заводів, безробіття? Це є в нас, але не до такої міри. Як вважає О. Шлапак, це саме ті практичні питання, які зараз постали на порядку денному української економіки, українського суспільства.

"У разі підписанні Угоди про створення асоціації з ЄС, та особливо зони вільної торгівлі між Україною і ЄС, вам буде нелегко", - чесно відреагував на сумніви українського екс-міністра його польський колега Яцек Пєхота. За його словами, він розуміє гарячі очікування українських політиків. Але дорога до ЄС - це дуже суперечливий і складний шлях, який може викликати суспільну напругу.

"Щоб підготуватися, Польща тяжко працювала, аж до вступу країни в Європейський Союз. Щоб мати користь із членства в Союзі, потрібно довго й наполегливо готуватися. Євроінтеграційний досвід Польщі має за плечима 12 років важких реформ, котрі збудували сучасну Польщу". Це були очікування на отримання іноземних інвестицій, час складних реформ, які призвели до банкрутства великих підприємств, до величезних змін у промисловості. Адже вона отримала європейських конкурентів.

"Наступний день після підписання Угоди про асоціацію нічого не змінить", - застеріг Яцек Пєхота. Після підписання Угоди з ЄС Україні доведеться взятися за дуже рішучі й складні економічні реформи, приведення у відповідність до європейського чинного законодавства. І ви маєте неповторний шанс уникнути помилок, яких допустилися поляки".

Найперше, що треба буде українцям зробити, - це привести у відповідність до європейського чинне законодавство, зазначила представниця польської Агенції розвитку підприємництва Анна Авдєєва.

За вступ до Євросоюзу Польщі довелося розпрощатися з багатьма великими промисловими підприємствами, продукція яких виявилася неконкурентною на ринку ЄС. Поряд із мінусами, були і свої плюси. Польща отримала значні кредити на модернізацію власної економіки, а чимало польських виробників, які вціліли після реформ, значно розширили ринки для збуту своєї продукції. Після модернізації економіки особливо зросла реалізація польської продукції на українському ринку. Крім того, польські банки змогли вигідно розмістити в Україні отримані від ЄС кредити.

За словами представника Світового банку Александра Панькова, дорогі фінансові ресурси для українського бізнесу нині є навіть більшою загрозою, ніж корупція та податки. "Внутрішні позики дуже дорогі, пересічні підприємці просто не можуть дозволити собі брати кредити в Україні", - зазначив експерт.

"Україна потребує істотних приватних інвестицій, щоб стимулювати економічний розвиток... На перший погляд, в Україні працює потужний фінансовий сектор - 180 банків, і нові банки з'являються постійно. Також це кількість рахунків населення у банках і кількість банківських відділень. Але якщо подивимось на фінансові проблеми українських підприємств, то самі ж вони називають недоступні фінансові ресурси як одну з найбільших перешкод у своєму розвитку", - сказав він.

Але чи матимуть таку підтримку українські підприємства надалі, невідомо. Навряд чи європейські виробники захочуть підтримати українських конкурентів.

За словами Анджея Грабовські, сьогодні польські виробники зацікавлені в українському ринку збуту своєї продукції. Порівняно з українськими товарами, польські дешевші, передусім за рахунок недорогих європейських кредитів. Тому, не чекаючи підписання Угоди про асоціацію, польські виробники вже тепер просувають на український ринок свою продукцію.

У виступах на форумі оратори говорили про можливість Львівщини налагодити випуск львівських тролейбусів та трамваїв, розширити випуск сільськогосподарської та іншої продукції. Проте, за дивним збігом обставин, саме напередодні економічного форуму у Львові колишній флагман телевізоробудівної промисловості - концерн "Електрон" з 1 жовтня призупинив випуск телевізорів. Львівські телевізори й так ледве конкурують на українському ринку, а тут ще рідний уряд скасував пільги на ввезення комплектуючих виробів для телевізійної продукції. А трохи раніше, на початку нинішнього року, зупинилося, схоже - назавжди, виробництво львівських ЛАЗів. Під загрозою зупинки виробництва перебуває ВАТ "Іскра". Що далі?