ТАМ ЗА ХМА-А-РАМИ… ОРЕНДА ЖИТЛА ВОСЕНИ ПОДОРОЖЧАЛА ЩЕ НА 25%

Здавалося, далі вже нікуди. За оренду скромненьких апартаментів (однокімнатна квартира з найнеобхіднішими меблями і телефоном) — 120 у.о. на місяць. І це в спальному районі, та ще й на пристойній відстані від найближчої станції метро — хвилин 15—20 їзди громадським транспортом. Скажете, задарма. Правильно, це тарифи минулої осені. Цієї за те ж саме просять 150 «зеленню». І, що цікаво, миттєво здають. Ріелтори підтвердили — ця ціна на сьогодні навіть трохи нижча за оптимальну. (Три роки тому те ж саме коштувало лише 50 дол.) У кожному разі, клієнти не просто ходять дивитися, а й намагаються сподобатися господареві своєю сумирністю й надійністю. Ріелтори їх уже просвітили, що ситуація на ринку оренди житлової нерухомості зовсім не на їхню користь. Зростає кількість охочих жити в теплій київській квартирі, де, хоч як це дивно за нинішніх часів, не відключають електрику, будь коли можна прийняти ванну або душ. І потім, де ще знайдеш роботу, як не в столиці? Правда, щоб дозволити собі хоч такі апартаменти, потрібно вже мати певний фінансовий запас. Та й робота підійде не найбільш низькооплачувана. Адже півтори сотні американських «баксів» доведеться викладати щомісяця. Причому наперед...

Передоплата плюс комісія

Крім того, слід врахувати, що орендодавець, як правило, страхується від будь-яких несподіванок із боку клієнта (паспортні дані — слабка гарантія порядності) і наполягає на оплаті вперед відразу за кілька місяців проживання. Відповідно, сума, яку доведеться викласти при оформленні договору, зростає, щонайменше, удвічі — до 300 умовних одиниць. Але й це ще не все. Агентства нерухомості не працюють безплатно. А без їхньої «швидкої допомоги» знайти зараз квартиру практично неможливо. Особливо якщо час на це обмежений. У сезон (осінній період, коли попит на оренду квартир максимальний) ріелтори просять за свої послуги сотку «зеленню», і, знову ж, із наймача. Як правило, сума не залежить від терміну, на який квартира наймається. Всього 400 дол. уже набігло. Решта дрібниця: за перегляд кожного варіанта житла деякі агентства примудряються брати в «претендента» на бажане звання орендаря київської квартири додаткову комісію в 5—7 грн. Навряд чи це справедливо. Особливо за сьогоднішньої ринкової кон’юнктури, коли останнє слово за орендодавцем, а не за потенційним наймачем. А що тут удієш, якщо ріелтори теж не хочуть бігати містом безплатно, а на власника апартаментів цей тягар аж ніяк не перекладеш, він в орендному ланцюжку, мабуть, найсильніша ланка.

Ціни піднімають «іммігранти»

Здавалося б, далеко не кожному, хто шукає роботу в столиці, під силу орендувати навіть таке скромне житло. Та кількість бажаючих усе одно збільшується рік у рік. А закони ринку, як відомо, невблаганні. Оренда тому й дорожчає, що попит на неї зростає швидше, ніж можливості столиці. І це попри те, що Київ дедалі частіше називають великим будівельним майданчиком. Звичайно, на величину орендної плати впливає і зростання цін на столичні квартири, але лише опосередковано. Головна ж причина — платоспроможний клієнт. Звідки ж він береться?

За твердженнями ріелтерів, серед тих, хто може собі дозволити наймати житло в Києві, не лише представники інофірм, народні депутати з почтом чи представники касти топ-менеджменту. Останнім часом дедалі частіше наймачі житла приїжджають до столиці з близького зарубіжжя. На першому місці, природно, громадяни Росії. Позначається активна експансія російських фірм на українських ринках. Услід за ними мігрують і фахівці-виконавці. Зрозуміло, міцні фірми, які дозволяють собі захоплювати ніші на територіях сусідніх держав, зарплату своїм працівникам платять. Тим паче платять тим, хто зважився на переїзд. І для менеджера середньої руки, який ще вчора наймав квартиру в Москві (хто не знає: йдеться про найдорожче місто у світі), 150 дол. на місяць — плата невелика. Конкуренцію «іммігрантам» становлять хіба що представники індустріальних центрів України: Донецьк, Луганськ, Дніпропетровськ. Решта змушені поступатися насидженими місцями й шукати притулок у знайомих або наймати собі кімнату. Втім, ціни на них тепер теж «кусаються». У тому ж таки спальному районі така оренда може коштувати 50—100 дол. на місяць.

Дорога дешевизна

Безумовно, оренда житла в столиці — дороге задоволення, особливо якщо порівнювати її вартість із задекларованим законом мінімальним прожитковим рівнем і враховувати галопуюче зростання цін на товари та послуги, яке повернулося в нашу економіку. Проте так не здається, коли порівнюєш орендні тарифи з аналогічними послугами готелів. Так, у більш-менш демократичних закладах, розміщених аж ніяк не в центральній частині міста, за стандартний одномісний номер просять, щонайменше, 40—50 доларів на добу. В інших ніч обійдеться за сотню. Не даремно ж відряджені теж потрапили в коло наймачів приватного житла. Особливо ті, хто приїхав до столиці на місяць і більше. Їм набагато вигідніше заплатити сотню агентству нерухомості за пошук квартири й півтори — власникові апартаментів, ніж віддати за той-таки місяць ушестеро більшу суму готелю на лівому березі Дніпра.