Сезон ловлі розпочався, а риба так і залишилася поза законом

«На ринку риби вже не криза, а справжня катастрофа», — переконаний Юрій Осьмак, котрий представляв на прес-конференції в Інтерфаксі Українську асоціацію рибопромисловців. Рибальські судна вийшли в море. Проте ситуація, яка склалася на вітчизняному ринку риби, не дозволяє найближчим часом розраховувати на нормальні поставки морепродуктів в Україну. За твердженням імпортерів, між Україною й країнами — постачальниками риби досі не вирішено питання про узгодження нових ветеринарних сертифікатів. Зате голова Державного департаменту ветеринарної медицини Петро Вербицький упевнений, що проблем з імпортом риби немає.

Складається парадоксальна ситуація: чиновники створили проблему й вусом не поводять, а компанії — учасники ринку самотужки змушені терміново рятувати себе й ситуацію, розповівши про проблеми світовому співтовариству. «Беручи до уваги безсилля і/або небажання Експертної комісії з залучення інвестицій у рибну галузь і МінАПК (в особі Ветеринарного департаменту) вирішувати актуальні проблеми українського ринку риби», Українська асоціація рибопромисловців заявила про початок самостійних переговорів із найбільшими в світі постачальниками риби. Що робити, коли іноземці не бажають сідати за стіл переговорів із функціонерами з експертної комісії (створеної при Кабміні. — Ред.), стараннями котрої, на їхню думку, на українському ринку риби створено несправедливі й непрозорі умови? А головний ветеринар країни уникає журналістів, а потім і взагалі йде у відпустку в момент, коли потрібно терміново вживати заходів для порятунку рибного ринку.

Сертифікатофобія й фальсифікатоманія

Прочитаєш повідомлення інформагентств із наведенням прямої мови пана Вербицького й складається враження, що не Ветеринарний департамент своїми партизанськими методами запровадження нових форм ветеринарних сертифікатів сприяв розвалу ринку, а таємничі фальсифікатори цих самих сертифікатів. А либонь не секрет: імпорт морепродуктів різко скоротився в той момент, коли вітчизняні ветеринари в односторонньому порядку перестали визнавати міжурядові угоди, підписані Україною. Вони запровадили нову форму ветеринарного сертифіката, не погодивши її з країнами — постачальниками риби. Природно, що після цього багато країн-експортерів зупинили свої поставки на український ринок. Дані «Держзовнішінформу» (див. табл.) засвідчують: раніше намічену тенденцію до збільшення споживання риби в Україні зламано стараннями чиновників.

Зате, на думку Петра Вербицького, проблема, схоже, полягає в тому, що «ряд постачальників риби явно фальсифікували ветеринарні сертифікати». Наскільки відомо автору, у Ветеринарного департаменту немає жодного виграного суду, лише за рішенням якого можна остаточно судити про справжність того чи іншого сертифіката. Навпаки, до відповідальності намагаються притягти доблесних ветеринарів, котрі неправомірно затримують вантажі. Приміром, Ветдепартамент програв суд компанії «Атлантика Трейд», яка обвинувачувалася в спробі ввезти рибу за підробленими сертифікатами.

Брехня чи нахабна брехня?

Напевно, ЗМІ потрібно ретельніше фільтрувати потік інформації з ветеринарного відомства МінАПК — занадто вже багато нарікань на те, що вона не відповідає дійсності. То почесний консул України в Норвегії Том Несс назвав брехливими заяви глави ветслужби. То Крістен Мордал, голова Норвезької федерації морепродуктів, спростував інформацію прес-релізу, поширеного відомством пана Вербицького. А чого вартий вільний переклад ветеринарами параграфа 6 міжнародного стандарту Codex Allimentarius: «Морожена риба й рибна продукція мають бути вільними від паразитів, не шкідливих для людини». У документі насправді записано: «Морожена риба й рибна продукція не повинні містити паразитів, небезпечних для здоров’я». Потрібна інтерпретація кодексу дозволила Ветеринарному департаменту внести поправки в «Мінімальний перелік вимог до імпортованої продукції», що забороняють ввозити в Україну морожену рибу, котра містить мертві личинки анізакид. Хоча в усьому світі небезпечним для організму людини вважається лише наявність живих анізакид.

Про ціни й асортимент поцікавтеся у магазині

Нині досить знайти в рибі кілька мертвих анізакид (а без них морської риби в принципі не буває), і можна затримати товар на кордоні. Та й цього виявилося замало чиновникам із Експертної комісії з залучення інвестицій у рибну галузь. Замість того, щоб залучати ці інвестиції, вона проштовхує через Кабмін квотування імпорту риби. Там, певне, вважають, що нинішнє річне споживання риби — 650 тис. тонн (12 кг на людину) — можна запросто зменшити більш як удвічі. Хочеться їм квотування, і все тут. Ну бодай на період до вступу України у СОТ... Тобто назавжди. Адже розуміють — із такими правилами гри на ринку Україну в СОТ ніхто не чекає.

Проте з квотами поки що не вийшло — довелося відправити відповідний проект постанови на доробку. Він своїми обмеженнями зачепив за живе навіть Київську міську спілку захисту прав споживачів, котра провела пікетування Кабміну, скандуючи: «Народ проти квот», «Квотам — ні, рибі — так», «Вербицького у відставку»... Адже й так із рибкою стало помітно гірше в магазинах. Та й ціни нині кусаються. Якось незвично купувати скумбрію холодного копчення по 25 грн./кг. Хоча за інформацією з МінАПК і тут усе складно — «ті 1—2%, на які піднялися ціни на рибу, в основному пов’язані з витратами на перевезення...» І що цікаво, за даними з того самого джерела, перспектива поставок також райдужна — «імпорт не скорочується, а зростає».

У який бік насправді зростало в квітні—травні, видно з даних «Держзовнішінформу», що не можуть бути секретом для високопоставлених чиновників із МінАПК. Для них митна інформація доступна в реальному масштабі часу. Отже, відомо й про те, що, приміром, поставки компанії «Міжнародна група морепродуктів» (друге місце за обсягами поставок на український ринок 2003 року) за період із квітня по червень 2004-го скоротилися втричі. У липні імпорт не здійснювався взагалі. Мало чим відрізняється ситуація у компаній «Атол», «Атлантика Трейд», «Скандинавія плюс» (перше місце за обсягами поставок).

Поза законом і поза Україною

Іноземці — постачальники риби — в кулуарних бесідах кажуть, що в світлі останніх подій Україна зі своїм і без того низьким споживанням риби стає для них малоцікавою. Їм нині набагато вигідніше витратитися на рекламу, збільшивши в такий спосіб продажі на інших ринках, ніж ризикувати, експортуючи в Україну. Тим паче, що поточного року світові квоти вилову риби буде зменшено. Складається враження, ніби пан Вербицький, лобіюючи інтереси компанії «Інтеррибторг» (чиїм фактичним власником є відповідальний секретар експертної комісії Олександр Журавльов) уперто домагається, щоб це сталося за рахунок України. Адже сезон розпочався, а нові ветеринарні сертифікати, прийняті з порушенням норм міжнародного законодавства, так і не узгоджено. Поправки ж у «Мінімальний перелік вимог до імпортованої продукції» взагалі поставили всю морську морожену рибу, імпортовану в Україну, поза законом...

Коментар експертів

Юрій Осьмак,
голова Української асоціації рибопромисловців

— У квітні 2004 року порівняно з квітнем 2003 року падіння поставок становило: лосося — 90%, форелі — 70, оселедця — 25, скумбрії — 40, сардини й путасу — по 100, ікри й печінки — 70%. Якщо в квітні 2003 року в Україну було завезено 6700 тонн риби тих видів, яких немає в наведеному мною списку, то в квітні 2004-го — менше 3500 тонн, тобто понад 45% менше.

Ми просимо наших партнерів продовжити поставки риби в Україну, хоча знаємо: будь-який вантаж може бути затриманий. Дії Ветеринарного департаменту й експертної комісії призвели до того, що Україна знову не готова працювати за європейськими стандартами та стандартами СОТ до початку рибного сезону. Проте члени асоціації переконані, що в керівництві Кабміну є розумні люди, котрі вболівають за економіку країни. Вони на відміну від демагогів з експертної комісії, які своїми діями підставляють весь уряд, у найближчому майбутньому змінять ситуацію на краще.

Гінтерас Пошкус,
директор із продажів у країнах Центральної
та Східної Європи компанії Sif, Ісландія

— Ми не знаємо, що дозволяється, а що ні. Ми лише отримали інформацію про нові правила. Причому не від Ветдепартаменту, а від наших партнерів. Передали її нашим відповідальним органам. За нашою інформацією, нічого не узгоджено... Якщо одержимо чіткий сигнал, що ми небажані на цьому ринку, підемо на інші.

Альбіна Гаєвська,
доктор біологічних наук, завідуюча відділом екологічної
паразитології Інституту біології південних морів НАНУ

— Безумовно, живі личинки анізакид небезпечні для здоров’я людини. Проте в процесі заморожування й подальшого зберігання морської риби вона знезаражується. Про все це йдеться в книжці про паразитів личинок морських і океанічних риб, написаній мною 2000 року. Увесь тираж викуплено Укрветпромпостачем...

Жанетт Вілліхаген,
топ-менеджер корпорації Marine Foods, Нідерланди

— Узгоджень ще не було. Нас просто поставили перед фактом через наших партнерів в Україні. Мені також нічого не відомо про узгодження нових українських сертифікатів з іншими країнами. Принаймні скрізь, де ми одержуємо рибу, яка потім іде в Україну, ми готуємо дві форми сертифіката, що засвідчує відсутність узгодження.