ПРОЕКТИ І ПРОЖЕКТИ

За два тижні до відкриття 5-го українсько-польського економічного форуму в Жешуві завершила свою роботу Польська національна виставка в Дніпропетровську. Презентація 150 провідних польських фірм стала, по суті, єдиним пострілом із великокаліберної обойми проектів торішнього дніпропетровського економічного форуму «Україна—Польща».

Поляки підготувалися серйозно. Фірмам-учасницям уряд на представництво виділив загалом майже 500 тис. доларів, а делегацію очолив віце-міністр економіки Анджей Шараварський. Практична участь української сторони — надання виставочних площ найбільшого дніпропетровського спортивно-виставкового комплексу «Метеор», у якому непомітно розчинився десяток виставкових стендів українських підприємств.

— Для заходів такого масштабу Дніпропетровськ обрано не випадково, — заявив голова польської делегації на зустрічі з губернатором Дніпропетровської області. — Поляки вважають, що саме Дніпропетровськ є серцем української промисловості. Тішить, що останніми роками в Україні відзначається економічне зростання і грунт для співробітництва стає сприятливішим.

У політесі нашим сусідам не відмовиш. У чомусь вони навіть перестаралися, оскільки певний подив викликають озвучені суми інвестицій Польщі в Україну. На торішньому дніпропетровському бізнес-форумі керівник торгового відділу польського посольства Вольдемар Пітель повідомив «ДТ», що за десять років в Україну надійшло 64 млн. дол. інвестицій. На прес-конференції, яка 6 червня передувала відкриттю Польської національної виставки, торговий радник посольства Польщі Ганна Сковронська-Лучинська заявила, що сьогодні в Україні працює понад 1200 підприємств із польськими інвестиціями, сукупна частка яких у загальному обсязі прямих іноземних капіталовкладень в економіку України становить 1,6% — близько 77 млн. дол. Здавалося, радіти треба такому прориву за рік. Та ба! Українська сторона, не заперечуючи відсотка, зменшила суму на 22 млн. У результаті вийшло 55 «лимонів». При цьому на Дніпропетровську область припадає трохи більше 300 тис.

Якщо не брати до уваги пишномовних висловлювань українських гостей виставки в особі колишнього віце-губернатора, нині нардепа Сергія Бичкова та голови Нацради з телебачення і радіомовлення Бориса Холода, то про результати численних спільних протоколів про наміри й не менш багатообіцяючих проектів, широко надутих на торішньому форумі, цього року так і не було сказано. Єдине, що реально відбулося, то це Польська національна виставка й відкриття українсько-польського порталу в Центрі підтримки розвитку менеджменту, підприємництва й інвестицій імені Квасьневського—Кучми Дніпропетровського університету економіки і права. З метою залучення підприємців в інформаційне бізнес-поле України в рамках роботи порталу заплановано збільшити кількість користувачів за рахунок створення його російської й англійської версій, а також наростити його інформаційні й рекламні можливості. Настільки оперативне втілення проекту в життя відбулося, треба думати, не без участі першого ректора цього приватного вузу Бориса Холода й фінансової підтримки обох президентів. В усьому іншому обіцянки та пропозиції Бориса Івановича вже другий рік висять у повітрі. Зокрема відкриття українсько-польського ТВ-каналу, про що глава Нацради урочисто проголосив на початку нинішнього року, відкладено на невизначений термін:

— ...треба визначитися(?) із частотою в Держкомзв’язку...Частоту майже(?) визначено в Нацраді... У жовтні, можливо, почнемо готувати...

А які перспективи мають проекти, озвучені народним депутатом Сергієм Бичковим? Сергій Анатолійович як минулого, так і нинішнього року гладко змальовував спільне будівництво транспортних коридорів, проекти в автомобіле- (на базі Дніпродзержинського авторемзаводу) і суднобудуванні, співробітництво у фінансуванні наукових розробок, необхідність інвестицій в енергозберігаючу й машинобудівну галузі, відновлення прибережних зон Азовського та Чорного морів, утилізацію відходів. До речі, майже про все з вищезазначеного екс-віце-губернатор безуспішно розповідав голландцям та «різним іншим шведам», котрі приїжджали в Дніпропетровськ протягом останніх двох років. А практично за десять із гаком років у Дніпропетровській області близький до завершення лише один інвестиційний проект, куди поляки вклали близько 600 тис. дол., — установка лічильників обліку й оплати на автостоянках обласного центру. Та й то, за словами начальника управління з питань підприємництва і регуляторної політики облдержадміністрації Олега Кужмана, інвестори не в захопленні. Єдине, що найближчим часом реальне, — то це відкриття консульства Республіки Польща в Дніпропетровську.

Судячи з заяви губернатора Миколи Швеця, прорив в українсько-польському співробітництві на Дніпропетровщині можливий за двох обов’язкових умов: відкриття філій польських банків з обов’язковим інвестуванням об’єктів АПК і регулярної авіалінії Дніпропетровськ—Варшава. І тоді товарообіг «промислового серця України» з Польщею сягне нечуваних висот — 150, а то й усіх 300 млн. доларів на рік.

Віце-президент Польської господарської палати Богдан Голік швидко «приземлив» губернатора. На його думку, щоб зацікавити іноземних (читай, польських. — В.О.) інвесторів, українській стороні необхідно передусім розв’язати проблему повернення ПДВ спільним підприємствам, ухвалити стабільні економічні закони й забезпечити їх виконання. Досі немає взаємного визнання сертифікатів на продовольчі товари. Крім того, в Україні треба створити корпорацію зі страхування інвестицій — із фондом не менше 3 млрд. доларів.

Ви накопичуйте, ми почекаємо...