Презентовано Генплан розвитку Великої Ялти до 2025 року

Велика Ялта до 2025 року зможе приймати щорічно понад 3 млн. відпочивальників — утричі більше, ніж тепер. Про це було заявлено на бізнес-конференції «Генплан. Містобудівна політика Великої Ялти» і на інвестфорумі «Майбутнє Криму», які проходили, відповідно, в Києві і Ялті.

У рамках бізнес-конференції відбулася презентація недавно прийнятого Генерального плану розвитку Ялти, нових інвестиційних проектів, розроблених ялтинським міськвиконкомом, а також проектів, які перебувають на стадії реалізації. У ній взяли участь понад сто представників бізнесу, інвестиційних компаній, торгово-економічних місій, посольств зарубіжних країн.

Відродження курортної столиці

Туристичний і рекреаційний потенціал перлини Кримського півострова унікальний — це факт. Велика Ялта щорічно приймає близько мільйона відпочивальників. Проте курорт потребує серйозних інвестицій у реставрацію застарілої і створення нової сучасної інфраструктури. З 1991 року Ялта фактично перетворилася на сезонний курорт, а кількість туристів, порівняно з радянським періодом, зменшилася вчетверо. Ялта виявилася не готовою до гострої конкурентної боротьби, і регіон поступово став поступатися своїми позиціями курортам Туреччини, Хорватії, Болгарії і навіть Росії.

Зусиллями мерії міста ситуація почала змінюватися на краще. Міська влада справедливо вважає, що Велика Ялта — одна з найпривабливіших територій для інвестування в Україні. Вона зробила ставку на приватний капітал, не втративши при цьому додаткового державного фінансування міста-курорту.

Першою в історії України Ялта не стала чекати милості від інвесторів, а запропонувала конкретні інвестиційні проекти, максимально спростивши процедуру їх документального оформлення. З цією метою в ялтинському міськвиконкомі створено спеціальне управління зовнішніх зв’язків та інвестицій, яке готує інвестпроекти. Результат: 39% прямих іноземних інвестицій, вкладених на сьогодні у Крим, — частка Ялти. У грошовому вираженні інвестиції в курорт торік становили 255 млн. дол.

Влада Ялти сама йде назустріч інвестору, другий рік поспіль проводячи захід, аналогів якому немає в Україні, — презентацію інвестпроектів, спеціально розроблених мерією Ялти і запропонованих інвесторам до реалізації, а також — інвестиційні пропозиції підприємств.

Перша конференція «Інвестиційна привабливість Ялти», на яку місто винесло 18 інвестпроектів на загальну суму 150 млн. дол., відбулася в листопаді 2006 року. Конференція нинішнього року «Генплан. Містобудівна політика Великої Ялти» — ще один крок назустріч інвестору. Порівняно з попередньою, вона має ряд переваг. Насамперед було представлено генплан розвитку Великої Ялти до 2025 року — документ, який дозволяє юридично закріпити основні напрями і розвивати територію за чітко прописаними правилами. Визначено чіткі пріоритети розвитку Великої Ялти, на основі яких і розроблені нові ексклюзивні інвестиційні проекти, запропоновані до впровадження мерією Ялти. Було запропоновано і ряд торішніх проектів, доопрацьованих для більшої інвестиційної привабливості. Також мерія Ялти надала звіт про стадії реалізації проектів, презентованих у 2006 році, що дозволяє інвесторам скласти для себе реальну картину своїх інвестиційних перспектив.

Загальна сума запропонованих інвестору проектів нинішнього року становила 140 млн. дол. Серед 17 проектів є як будівництво житлових будинків у межах Ялти, так і спорудження торгово-розважальних і курортних комплексів, а також великих промислових об’єктів.

Мер Ялти Сергій Брайко, представляючи інвестиційні проекти, зазначив, що для регіону пріоритетом є розвиток курортно-рекреаційної і супутніх галузей.

Інвестиційні пропозиції Ялти

Із 18 запропонованих торік інвестпроектів десять сьогодні перебувають у різній стадії реалізації. Під інші місто продовжує шукати інвесторів. Ці проекти винесені на конкурс у вдосконаленому варіанті, більш прийнятному для інвесторів. Також додано нові інвестпроекти.

Дуже зацікавили інвесторів проекти реконструкції старого житлового фонду. На цей час Ялтинська міська рада уклала інвестиційні договори з трьома інвестиційними компаніями на розселення дев’яти аварійних будинків м.Ялта. Загальна сума залучених у ці проекти інвестицій становить 93 млн. дол., у т.ч. понад 10 млн. дол. призначаються на розселення громадян із аварійних будинків.

Нинішнього року мерія виставляє реконструкцію таких об’єктів на суму більш як 45 млн. дол. Дуже популярні серед інвесторів пропозиції будівництва багатоярусних автостоянок. Адміністрація міста Ялта підписала договори на будівництво двох автостоянок: на вул. Руданського з компанією ТОВ «СИБ-БРОК» і на вул. Комунарів із компанією ТОВ «Стемаліт». Орієнтовні терміни будівництва автостоянок — два-три роки. Загальна сума інвестицій, які спрямовуються на будівництво, становить близько 7 млн. дол. Обидві автостоянки інвестори будують для загальноміських потреб, тобто вони будуть загальнодоступні для всіх категорій клієнтів і розраховані як на легковий, так і на пасажирський транспорт (наприклад для екскурсійних автобусів).

Сьогодні в Ялті споруджуються як багатоквартирні будинки, так і елітні котеджі. Комп­лекси багатоквартирних будин­ків, зведених у мальовничих районах міста, забезпечують ін­весто­рам високий прибуток в умовах стійкого зростання цін на житло. Вартість 1 м² на первинному ринку — від 2 тис. дол. у від­далених від центру районах і до 4 тис. дол. у районах, наближе­них до центру міста.

Близько 40 млн. дол. знадобиться для реалізації інвестиційного проекту з реконструкції трьох ринків Ялти у багатоповерховий торговий комплекс із розважальним центром та готелем. Усі ринки розміщуються в центральній частині міста на земельній ділянці загальною площею близько 1,2 га. Завдання проекту — створення торгового центру, готельного комплексу і розважального центру з відповідною інфраструктурою на території таких ринків: квіткового павільйону, непродовольчого ринку для малозабезпечених громадян та речового ринку міськкоопринкторгу. Крім того, проект передбачає будівництво багаторівневої автостоянки, благоустрій і озеленення площі біля магазину «Будинок книги» та території, прилеглої до громадсько-торгового центру. Розробники інвестпропозиції вважають, що зручне місцерозташування комплексу — в центрі Ялти — сприятиме високій відвідуваності його як місцевими жителями, так і туристами курорту, а щорічний передбачуваний обсяг доходів від надання основних і додаткових послуг становитиме близько 9 млн. дол. Період окупності інвестиційного проекту — близько восьми років.

Реконструкція Центрального продовольчого ринку Ялти в сучасний торговий центр з елементами ринкової торгівлі потребуватиме близько 10 млн. дол. вкладень інвесторів. Ринок розміщений на вулиці Київ­ській, яка з’єднує автовокзал із На­бережною. До завдання проекту входить реконструкція критого пасажу у сучасний дво-, триповерховий торговий центр із організацією в ньому торгівлі продовольчими товарами. Орієнтовна загальна площа приміщень торгового центру становитиме близько 35 тис. м². Крім того, передбачається будівництво багаторівневої автостоянки на території ринку, організація під’їзних шляхів до неї. Планований обсяг доходів від надання основних та додаткових послуг — близько 7 млн. дол. на рік. Період окупності — дев’ять років.

Ще один інвестпроект передбачає вкладення близько 3,5 млн. дол. у будівництво і часткове оснащення нового приміщення міської лікарні в Лівадії. Натомість інвестору запропонують земельну ділянку площею близько 2 га в нижній частині території лікарні для її освоєння з комерційною метою на власний розсуд. Чисте море, сприятливе екологічне середовище в поєднанні з розвитком інфраструктури і незначним віддаленням від ділового центру м.Ялти (10 км) роблять цей район одним із найпривабливіших для відпочинку та комерційного використання на території Великої Ялти. Відстань до моря — близько 1500 м. (Докладніше про нові інвестпроекти — на сайті www.yalta-invest.org. )

Крім того, на конференції представлено найуспішніші з уже реалізованих інвестиційних проектів. Інвестори, котрі ризикнули грошима й налагодили бізнес у Ялті, охоче ділилися своїм досвідом та досягненнями.

Серед них спільний проект із ЄБРР з поліпшення інфраструктури водопостачання, водовідведення та очищення стоків на ПБК, а також будівництво багатофункціонального торгово-готельного комплексу на місці будівель колишнього рибокомбінату, культурно-розважального комплексу «Готель Театральний — Франція», підвісних пасажирських канатних доріг на ПБК, лікувально-оздоровчого комплексу з п’ятизірковим готелем мережі Kempinsky, будівництво й експлуатація пансіонату «Пальміра-Палас».

Проекти для душі

Симптоматичним для інвестиційної привабливості регіону є те, що в Ялту нинішнього року ввійшли дві великі світові готельні мережі — «Кемпінські» і «Редіссон». Прикметно також, що, поряд зі справжнім будівельним бумом на багатоповерхове житло, яке дає швидкі гроші, у Ялті з’являються проекти, що називається, «для душі», наприклад чотиризірковий готель «Пальміра Палас» у Лівадії з триповерховим спа-копмлексом, конференц-залами на 250 місць і панорамним ліфтом до моря. А ще — спа-комплекс «Приморський парк» у Ялті, з величезним вибором спа-послуг, і багато іншого.

На стадії реалізації — унікальний проект будівництва п’ятизіркового комплексу «Готель Театральний — готель Франція», мета якого — відтворити дореволюційний готель «Франція», який ще за царських часів був центром духовного і культурного життя літньої столиці. У п’ятизірковому готелі планується відкрити книгарню Сінані з більш ніж достойним асортиментом літератури, а інтернет-літературна вітальня готелю працює вже тепер. У готелі також сплановано виставковий зал, що його інвестори подарують місту.

Відкриється комплекс у 2009 році. «Цей проект має на меті повернути Ялті славу духовного і культурного центру, відновити чеховські традиції, зібрати тут найкращих представників світу мистецтва, а також забезпечити клієнтам готелю максимальний людський і душевний комфорт, — каже директор компанії-інвестора «Чароїт плюс» Ігор Чарочников. — Проект розроблений у красновському стилі, вдало вписується у ялтинську набережну».

* * *

Маючи великий туристичний потенціал, Ялта є невід’ємною складовою частиною світового туристичного процесу. Всупереч політичним, соціально-економічним негараздам останніх років, індустрія туризму постійно була тієї галуззю народного господарства автономії, яка щороку без залучення державних дотацій стабільно нарощувала обсяги виробництва туристичного продукту. Результати не забарилися. Сезон 2007 року в Ялті офіційно визнаний найкращим за останніх 15 років.

Коментарі експертів

Сергій Брайко, мер Ялти:

— Що дає генплан курорту?

— Генпланом ми визначили шляхи, якими сьогодні повинна розвиватися територія. Ми загострюємо на ньому особливу увагу, адже Південний берег, Ялта — це особлива територія. Всі процеси бізнесу, внутрішньої політики в нас проходять особливо гостро й напружено. Генплан дає можливість систематизувати процес і на законній підставі регулювати забудову в місті.

— Як вирішується питання висотності забудови?

— Траплялося, що ми затверджували одну поверховість забудови, а в результаті виходила зовсім інша. Але виконком не міг ефективно на це вплинути, бо щодо одного й того самого об’єкта наша містобудівна рада дає одну висоту, містобудівна рада республіки — іншу, а Міністерство будівництва України — третю. Проте на сьогодні у нас є всі документи, не лише генеральний план, а й план розвитку території, саме там регламентована вся висотність. Тому я не бачу підстав, які б дозволили якомусь суду не визнати поверховість або площу, передбачені планом розвитку території.

— На чию допомогу, крім приватного бізнесу, ви розраховуєте в розвитку курорту?

— Останніх 17 років ставлення до курорту було досить споживацьке і з боку податкової політики, і з боку бізнесу, і з боку державної підтримки. І якщо ми хочемо, щоб Ялта, Південний берег Криму були курортами на рівні держави, на рівні міжнародного значення, то й підхід до цієї території має бути іншим. Таким, яким він сьогодні сформульований у генеральному плані. Ми знаємо, що розвивати нашу курортну, туристичну інфраструктуру потрібно за кошти приватних інвестицій, за гроші бізнесу. Але ми також розуміємо, що є ряд глобальних проблем, яких не вирішити шляхом залучення інвестицій, приватного капіталу. Нам потрібна державна підтримка і у сфері розв’язання комунальних проблем, проблем енергетики, газифікації, екології та інших питань.

Андрій КУДЕЛІН, головний архітектор інституту «ДІПРОМІСТО»
(розробник генплану Великої Ялти):

— Територія Великої Ялти — це 28,5 тис. га: 19 із них, приблизно 2/3, зайняті лісовими масивами, об’єднаними в Ялтинський лісовий заповідник і Кримський природний заповідник. Для того щоб розібратися з тутешніми проблемами, генпроектувальники залучили кілька НДІ, а також фахівців місцевих інститутів, раду з розвитку продуктивних сил при АН України.

Територія під проектуванням — два міста, Ялта й Алупка, 22 селища, вісім сіл, морська берегова смуга завдовжки 59 км. Загальна рекреаційна ємність, відповідно до містобудівних розрахунків, становитиме 185 тис. осіб, тобто стільки людей зможуть одночасно перебувати на пляжах. Крім того, відповідно до розрахунків проектувальників, кількість ліжко-місць у курортно-рекреаційних закладах Ялти на 2025 рік збільшиться до 71 тис. (в 1,9 разу). Таким чином, до 2025 року Велика Ялта зможе приймати щорічно не менше 3,1 млн. відпочивальників, тоді як у 2002 році (на початок розробки проекту коригування генплану) цей показник становив усього 480 тис. людей.

Під час розробки проекту коригування генплану Великої Ялти регіон був розділений на п’ять курортних зон, було визначено п’ять виробничих зон, у які планується перенести підприємства регіону, розміщені в рекреаційних та житлових зонах.

Генпланом передбачено збільшення житлового фонду з 2,9 до 5 млн. м², розвиток у Великий Ялті мережі магістральних шляхів, будівництво двоярусних транспортних розв’язок, автостоянок, створення нерейкового швидкісного транспорту, розвиток мереж водопостачання і газопостачання, модернізацію очисних споруд тощо.

Євген МИХАЙЛОВ, перший заступник голови Ради міністрів Криму:

— Якщо генеральний план затверджений, залишається набагато менше місця якимось приватним інтересам. Це вже державна стратегія, що дозволяє запустити плановий розвиток Великої Ялти. Говорячи про сьогоднішній варіант генплану Ялти, маємо на увазі весь великий Крим, тому що містобудівна політика більшості міст — Алушти, Феодосії, Євпаторії — повторює ялтинські почини, тобто йде тим шляхом, який уже пройшла Велика Ялта. В інших містах також готуються генеральні плани розвитку. Ялтинці підштовхнули нас до проведення у Криму великого загальнокримського інвестиційного форуму для розгляду концепції розвитку всього Криму — всіх міст, курортів, туристичної індустрії Криму.

Володимир НІКОЛОВ, міністр будівельної політики, архітектури і ЖКГ Криму:

— Якщо ви звернетеся до будь-якого інвестора, то єдиним його побажанням будуть прозорість і простота процедури. Тому ми поставили перед собою мету — озброїтися містобудівними документами. Адже протягом останніх 16—17 років документи, генеральні плани застаріли... Відповідно виникали суперечливі питання щодо розміщення тих або інших об’єктів. Але тепер документи дають можливість не дискутувати з приводу зонування території, з приводу збереження історичного ареалу Ялти, кількості поверхів. Радмін і наше міністерство завершили розробку схеми планування території АР Крим. Це головний містобудівний документ на території Криму, і зараз він проходить стадію експертизи. Гадаю, до кінця року ми винесемо його на засідання Верховної Ради і затвердимо.