ПОКИ ЩО ГЛАДКО НА ПАПЕРІ ПРИБЛИЗНО ТАК МОЖНА СФОРМУЛЮВАТИ ПІДСУМКИ ЧЕТВЕРТОГО УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ФОРУМУ, ЩО ПРОХОДИВ 3—4 ЧЕРВНЯ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ

Українсько-польський економічний форум є міжнародною громадською організацією, створеною 1996 року. Мета його — використання потенціалу взаєморозуміння на вищому політичному рівні між Україною та Польщею, сприяння встановленню й розширенню співробітництва громадськості двох країн. Три перші форуми пройшли в місті Жешув, Республіка Польща.

Місце проведення чергової зустрічі політиків і бізнесменів обрано не випадково. За підсумками 2000 року обсяг експорту дніпропетровських підприємств становив 102 млн. доларів, імпорту — 27,6 млн. У загальному обсязі зовнішньоторговельних операцій України з Польщею питома вага Дніпропетровщини сьогодні досягає 18%. В області працюють десять підприємств із польськими інвестиціями на загальну суму 744 тис. доларів США.

Нинішній форум відрізнявся від попередніх присутністю на ньому делегації бізнесменів Литви. Очікувався також приїзд президента Валдаса Адамкуса, однак він, на жаль, не прибув через хворобу. Утім, на численних плакатах, розвішаних у місті в день Святої Трійці, президенти були втрьох.

Власне, робота відбувалась у восьми секціях і, як зазначив керівник української делегації міністр економіки Василь Роговой, на чотирьох рівнях — президентському, урядовому, регіональних властей і ділових кіл.

Кілька десятків представників провідних польських підприємств, таких як АТ завод «Лентекс», ТОВ «Польська гірничодобувна техніка», АТ «Електрим-Вольт» й інші, для кращого просування своїх товарів і послуг на українському ринку віддали перевагу секціям «Співробітництво у сфері промисловості і транспорту» та «Співробітництво у сфері середнього й малого бізнесу». Інтереси двадцяти литовських бізнесменів визначалися переважно секціями «Будівництво та будіндустрія» і «Паливно-енергетичний сектор». До речі, торішній товарооборот між Дніпропетровською областю й Литвою, на відміну від польського, має негативне сальдо: 7,5 млн. доларів проти 20,9.

Відверто кажучи, робота в секції «Співробітництво у сфері середнього й малого бізнесу» розчарувала і польських, і литовських бізнесменів. Промовці здебільшого скаржилися голові Держкомітету України з питань регуляторної політики й підприємництва Олександрі Кужель на недосконалість законодавчої бази й розгул української бюрократії. Зокрема підприємець із Миколаївської області розповіла зібранню про поневіряння, пов’язанні з купівлею п’яти польських комбайнів «Бізон»...

Як підсумок роботи сесії прозвучала констатація вже давно очевидного: необхідно створювати спільні підприємства й урешті-решт розв’язати багаторічну проблему взаємної сертифікації продукції, що піднімалася на попередніх форумах.

СП, звісно, непогано, але з інвестиціями польської сторони в українську економіку справи, попри численні підписані угоди про наміри, щиро кажучи, кепські. За словами голови економічно-торговельного відділу посольства Польщі в Україні Вольдемара Пітеля, «за десять років української незалежності польські інвестиції в Україну становили 64 млн. доларів., а це дуже мало, оскільки тільки кіпрські інвестиції в українську економіку перевищують 450 мільйонів». Хоча, здавалося б, законодавча база відносин України й Польщі, що складається зі 125 документів, які регламентують відносини в політичній, економічній, науково-технічній, військовій і гуманітарній сферах, і наявність Угоди про співробітництво в сфері податкового контролю та обміну інформацією давно створили для поляків режим найбільшого сприяння.

Утім, на Дніпропетровщині посилено шукають прикмети змін на краще. І знаходять! За словами заступника голови Дніпропетровської облдержадміністрації Сергія Бичкова, котрий курирує регіональне агентство економічного розвитку, відкриття в Дніпропетровську Західно-Українського комерційного банку, фундаторами якого є польський Кредит-банк і ЄБРР, внесе певний динамізм у процес надходження інвестицій.

Рішень і резолюцій на форумі ухвалено більше ніж достатньо. Не викликає сумнівів і прагнення Польщі, озвучене міністром економіки Фернандом Вашеком, підняти нинішній річний обсяг товарообороту між нашими країнами з 1,3 млрд. доларів на більш високий рівень. Якими діями відповість українська сторона?

Президент України підтвердив, що будівництво термінала «Південний» та нафтопроводу Одеса—Броди буде завершене вже восени нинішнього року. Александр Квасьнєвський пообіцяв знайти гроші на будівництво польської дільниці цього нафтопроводу, що має дійти до Гданська. До того ж, за словами польського Президента, «офіційної згоди Польщі про прокладання нової траси газопроводу в обхід України ми російському прем’єру Касьянову не давали. Наш прем’єр Єжи Бузек передав йому пакет польських пропозицій із нашою оцінкою запропонованої траси газопроводу. Не можна в XXI столітті використовувати термінали, газопроводи тощо в політичних цілях».

За підсумками роботи форуму найреальнішими видаються рішення про створення Агроторговельного будинку «Україна—Польща», відкриття малих прикордонних переходів, спільний митний контроль і охорона кордону, співробітництво в царині енергетики.

— Ми хочемо, щоб Україну включили в загальноєвропейські енергетичні мережі, — заявив пан Вашек.

— Україна потрібна Польщі та Європі, — підтримав свого міністра польський президент. Так само категорично Александр Квасьнєвський висловився за встановлення міцних контактів на рівні регіонів. Стосовно останніх, то вже підписано договір про співробітництво між Нижньою Сілезією та Дніпропетровською областю.

Правда, за словами маршалека воєводства Нижня Сілезія, президента асоціації регіонів Польщі й одночасно віце-президента асоціації регіонів Європи Яна Вашкевича, про результати говорити поки що рано. «Відправною точкою наших планів» пан Вашкевич назвав «розвиток транспортних інфраструктур, оскільки Нижня Сілезія лежить на півдорозі між Брюсселем і Києвом».

А от договір про спільну стандартизацію та сертифікацію товарів, про підписання якого цього року заявив на форумі Василь Роговой, під великим сумнівом. Міністр Вашек недвозначно дав зрозуміти, що сертифікацію до першочергових тем не віднесено, пообіцявши при цьому прискорити її тільки для українського цементу.

Ще одним свідченням братерських відносин між двома країнами стало відкриття в Дніпропетровській академії управління, бізнесу та права українсько-польського центру імені Квасьнєвського—Кучми. Центр, з легкої руки президента Польщі названий КваКу, займатиметься розвитком міжнародних і регіональних контактів. Ясна річ, відрізок вулиці в центрі Дніпропетровська, де розташовано академію, перейменували, й він одержав ім’я польського поета XIX століття Юліуша Словацького, про що вже четвертого червня свідчили таблички на фасадах будинків. Легітимність такої оперативності підтверджуватиме сесія міськради... 13 червня.

Принадність перебування в Дніпропетровську делегацій трьох країн кількістю понад тисячу чоловік із сотнею журналістів городяни відчули сповна: завчасно було заасфальтовано, навіть на околицях, численні ями на дорогах, а в квартирах на кілька днів з’явилася гаряча вода.