Парадокс: після скасування ринкового збору доведеться платити більше

Львів має чи не найбільшу на заході України кількість об’єктів ринкового господарства. Торік лише від адміністрування ринкового збору місцевий бюджет отримав 9,6 млн. грн. Нинішнього року місто планує заробити на 2 млн. більше. Тому ініціативу уряду про скасування ринкового збору з 1 січня 2010 року в міській раді сприймають прохолодно. Підприємці ж жалкують, що цього не було зроблено раніше: тоді б вони мали можливість щось вторгувати на місцевих ринках у літньо-осінній період.

За словами начальника відділу торгівлі Львівської міської ради Галини Заяць, ринковий збір — один із найбільших місцевих зборів. При цьому для самих підприємців, які торгують на ринках, ринковий збір за торгове місце удвічі-втричі нижчий від суми платних послуг, які надають підприємцям ринки, зокрема вивезення сміття, електроосвітлення, водозабезпечення, каналізація тощо. Відповідно, якщо буде скасовано ринковий збір, плата за ці послуги може зрости.

Але в уряду своя логіка. «Підприємці під час зустрічей ставлять питання про скасування ринкового збору. Це непросто зробити в кризовий час, коли дорога кожна копійка. Але я взяла таке зобов’язання, бо це дає можливість прибрати потужну тіньову модель», — заявила нещодавно прем’єр-міністр України Ю.Тимошенко. За її словами, «ринковий збір збирається господарями ринку, і тільки мала його частина доходить до місцевих бюджетів».

Якщо ринковий збір скасують, місцеві бюджети отримають хоч і незначну, але все ж таки «дірку». У такому разі уряду й Верховній Раді доведеться шукати інше джерело наповнення місцевих бюджетів. І його неодмінно знайдуть. Насамперед буде знищено фіксований податок як такий, а підприємців примусять перейти на єдиний податок, що буде значно відчутнішим для гаманців підприємців. Наслідок відомий — розвал ринків і нові безробітні.

Ринковий збір існував віддавна, інша річ — як він функціонував, як його стягували і куди йшли ці кошти. Нині є такі місцеві податки, адміністрування яких забирає більше коштів, аніж надходить від їх збирання. А їх існування може бути виправдане лише тим, що вони дають роботу частині податківців. Крім того, контроль і перевірки за стягуванням цих податків та зборів, за їх обліком, за сплатою є значним елементом корупції у стосунках державних контрольних органів із цією групою платників податків. Саме ці податки можна було б скасувати, оскільки жодної вигоди від їх існування зведений бюджет не отримує.

Порушені питання, як вважають підприємці, давно слід привести у відповідність до чинного законодавства. Проте уряд, замість того, щоб навести лад в оподаткуванні і зробити ринковий збір таким самим донором зведеного бюджету, як і всі інші, вирішив принести його в жертву обставинам. І вніс до Верховної Ради законопроект, яким пропонує прибрати саме ринковий збір. Бо це може сподобатися близько 2 млн. підприємців.

«Про скасування ринкового збору можу сказати, що це один із чергових популістських кроків, — зазначає депутат Львівської міської ради, голова Асоціації платників податків Львівщини Теодор Дяків. — По-перше, адміністрування ринкового збору — це навіть не питання державних органів у частині витрат. По-друге, не потрібно звужувати поле і сфери, які є дохідною частиною зведеного бюджету. Податки можуть бути лише тоді посильними, коли у формуванні зведеного бюджету бере участь максимально широке коло платників податків.

Як зазначає народний депутат, координатор Громадського руху з питань захисту прав підприємців Ксенія Ляпіна, ініціатива Ю.Тимошенко про скасування ринкового збору призведе до того, що 300 тисяч найменших підприємців (платників фіксованого податку), для яких єдиний податок і так завеликий, у зв’язку з цим насправді муситимуть сплачувати більшу суму податку.

«Підприємці дуже негативно налаштовані до цієї ініціативи, оскільки прем’єр-міністр, на жаль, не врахувала, що скасування ринкового збору викличе фактичне скасування фіксованого податку», — сказала Ксенія Ляпіна. — «Оскільки уряд не прораховує наслідків, то така, на перший погляд — ніби хороша, ініціатива насправді для підприємців може обернутися тим, що вони сплачуватимуть податків на 20—50% більше, — зауважила парламентарій. — Застосування фіксованого податку сьогодні можливе лише за умови сплати ринкового збору».

Більше того, експерти не виключають негативного варіанта подальшого розвитку подій після скасування ринкового збору. Зокрема вважають, що місцеві ради, які втратять надходження від ринкового збору, вийдуть з ініціативою запровадження якогось альтернативного податку для компенсування втрачених надходжень. А це, своєю чергою, може призвести до запровадження ринкового податку, проти якого підприємці виступали ще в 2008 році…