Оголошений, але не забезпечений мораторій

Навіть на тлі того, що відбувається в підприємницькому середовищі у зв’язку з ухваленням Податкового кодексу, ситуація з малими архітектурними формами (МАФ) вирізняється особливою напруженістю і невизначеністю. Складна і заплутана обстановка склалася в столиці, де до подій загальноукраїнського масштабу додалися дії місцевої влади. Навесні нинішнього року Київрада з подачі КМДА затвердила новий порядок розміщення тимчасових споруд, наклала мораторій на встановлення МАФів. Проте їх продовжують установлювати, тільки тепер це задоволення не для простих смертних...

Як гриби після дощу

Усього кілька років тому в Києві налічувалося 5,5—6 тис. МАФів. Зараз їх, за різними оцінками, від 11 до 15 тис. Під час буму, який відображав зростання інтересу до дрібнороздрібної торгівлі, ларків, кіосків і павільйонів «наштампували» стільки, що вони з блага для городян перетворилися на вельми відчутні незручності і навіть загрозу. Заступник голови КМДА Олександр Мазурчак на одній з останніх прес-конференцій констатував, що не окремі кіоски й ларки, а більшість конструкцій, установлено з грубими порушеннями законодавства. Насамперед, за його словами, це стосується споруд, розміщених біля виходів зі станцій метрополітену, на зупинках громадського транспорту, інженерних мережах, тобто там, де вони взагалі не повинні стояти.

Про архітектуру МАФів і поготів не йдеться. За словами начальника Головного управління контролю за благоустроєм КМДА Сергія Рюміна, тільки 20% конструкцій установлено з дозволу Головархітектури. Провина за такий стан справ лягає не тільки на власників і орендарів тимчасових конструкцій, які, м’яко кажучи, не прикрашають столицю, а й на керівників шанованого відомства. Вони, визнаючи, що чинні санітарні норми стосовно МАФів «сьогодні заплутані і неоднозначні», а «містобудівні норми потребують доопрацювання», зволікають із розробкою вкрай необхідних документів.

Реєстрація: своїм — спростили, чужим — навпаки

Парадокс, але ситуація з веденням бізнесу у МАФах не розвивається, а має явну тенденцію до стійкої деградації. Кіоскери зі стажем згадують, що в часи мерства Олександра Омельченка на відкриття кіоску або ларка потрібно було півтора-два роки. Щоб оформити цілком визначений набір документів — обов’язково акт і договір на оренду землі, паспорт МАФ із вказівкою всіх його параметрів, призначення і точного місця розміщення. Справа непроста, що забирає чимало часу. Зате розроблювані проекти гарантовано відповідали всім технічним нормам. І, певна річ, не загороджували проходів, не заважали городянам і не становили загрози інженерним мережам. З приходом «молодої команди» Черновецького порядки в цьому сегменті бізнесу почали стрімко змінюватися, і, як виявилося, не на краще. Складний, але зрозумілий порядок відкриття кіосків і ларків, отримання дозвільних документів змінився подекуди й геть незрозумілими положеннями і нормами. Під виглядом спрощення погоджень було впроваджено непрозорі схеми взаємовідносин. Між міською владою і підприємцями з’явився посередник «Київське інвестиційне агентство», з яким довелося укладати договір на моніторинг, вести грошові розрахунки. Новий порядок давав чиновникам можливість спростити реєстрацію та відкриття тимчасових конструкцій для одних і вкрай ускладнити ведення такого роду бізнесу для інших, маніпулювати всілякими доплатами залежно від того, з ким маєш справу.

Мережі і клани проти сімейного бізнесу

Було відкрито дорогу до засилля так званого мережного бізнесу у сфері, де раніше домінувало дрібне підприємництво сімейного типу. У результаті в руках одного власника концентрувалися десятки й сотні тимчасових конструкцій. Віддача від такого бізнесу стала порівнянною з доходами успішних підприємств промисловості, торгівлі та побутового обслуговування. Саме тоді кіоски і павільйони почали рости як гриби після дощу. Тим часом у підприємців зі стажем, котрі роками вели скромний сімейний бізнес, з’явилося безліч проблем, що в рамках створюваної системи не мали вирішення. Оскільки «чужі» МАФи під різними приводами просто зносилися. І підприємцям нічого іншого не залишалося, як об’єднуватися для спільного захисту. Саме тоді, під час сваволі, поряд з іншими і було створено громадську організацію «Правозахист». У ній об’єдналися понад вісімсот підприємців, у розпорядженні яких було по одній або кілька торгових точок, де працювало близько чотирьох тисяч осіб.

Об’єднання сил дало підприємцям змогу істотно підвищити юридичний захист сімейних бізнесів, протистояти сваволі. Як розповіла «Дзеркалу тижня» підприємець Олена Продан, у неї близько трьох
років пішло на те, щоб оформити дозвільні документи, відкрити продовольчий ларьок, у якому торгувала разом із сином. Але спокійно працювати не дозволили. Під надуманим приводом чиновники вирішили закрити налагоджене підприємництво, до кіоску на великовантажному автомобілі під’їхала ціла бригада з наміром знести торгову точку. Проте на той час люди вже об’єдналися в ГО «Правозахист». І підприємці, що з’їхалися з усіх кінців міста, відстояли законно встановлений кіоск. З тієї ж причини закінчилися невдачею спроби протиправно знести торгову точку Людмили Махлай. За словами голови ГО «Правозахист» Геннадія Черевка, в ті складні часи, щоб звернути увагу влади і громадськості на проблеми малого бізнесу, доводилося вдаватися до досить жорстких заходів: організовувати пікети, блокувати роботу бригад, які незаконно зносили одні торгові точки тільки для того, щоб установити інші. Справа доходила навіть до перекриття руху, включаючи Хрещатик.

— Методи діяльності підприємців під час налагодження конструктивних стосунків із новою міською владою, — каже Геннадій Черевко, — змінюються. Включені в робочі групи з оптимізації торгівлі члени громадської організації мають можливість відстоювати інтереси підприємців на конференціях, круглих столах, де обговорюються проекти майбутніх нормативних документів.

На один знесений МАФ — три нововстановлені

Попри помітні зрушення у стосунках влада—підприємці, наведення порядку в сегменті бізнесу з використанням МАФів затягується. І досі цей бізнес організовується і регулюється фактично наосліп. Достатньо сказати, що дотепер у столиці не затверджено загальноміської схеми розміщення МАФів. При цьому закон, який регулює благоустрій міст, вимагає, щоб кіоски і ларки розміщувалися не хаотично, не з волі чиновників, а в заздалегідь визначених місцях, відповідно до затвердженої місцевою радою схеми. Оскільки такої схеми в Києві немає, то легітимність кожної малої торгової точки може бути поставлена під сумнів.

Здавалося б, така ситуація має спонукати до оперативної розробки і ухвалення схеми розміщення МАФів. Проте з вирішенням питання зволікають. У КМДА ініціюють створення і затвердження такого документа... з 1 січня 2012 року. Але таке зволікання разом з оголошеним, але не забезпеченим мораторієм на відкриття МАФів не сприяє наведенню порядку. Незважаючи на заклики берегти міське середовище і навіть на знесення невдало розміщених конструкцій, які захаращують проходи біля станцій метрополітену, зупинок громадського транспорту, їхня кількість продовжує зростати. За висновком експертів, замість сотні знесених кіосків з’являються триста нових. Тільки на Хрещатику за останні місяці з’явилося два десятки нових МАФів.

Правдами і неправдами чиновники, правоохоронці, депутати, які вподобали цей бізнес, використовуючи зв’язки і вплив, обходять усілякі заборони і примудряються, наче й не було нічого, облаштовувати МАФи, у тому числі й нового покоління (з фундаментами, цегляно-блоковими стінами, металевими конструкціями) і або самі налагоджують у них торгівлю, або здають в оренду дрібним підприємцям.

Таким «бізнесменам» усе байдуже, включаючи відсутність документів на власність, тимчасових дозволів на ведення торгівлі. Вони безперешкодно відкривають павільйони й ларки, здають їх в оренду. Певно, що налагоджувати стосунки з ділками, тим більше укладати з ними орендні договори на такі «нелегальні» приміщення, вкрай ризиковано. Проте люди ризикують, причому масово. Приміром, на виходах зі станції метро «Позняки», де ще зовсім недавно скупчення МАФів не спостерігалося, за останні півроку під кіоски і павільйони забрано не один гектар території. І відкриватися, активно торгувати не заважають ніякі заборони. Використання таких приміщень дрібними торговцями коштує чималих грошей. Місячна оренда приміщення в 38 кв. м обходиться у 21 тис. грн. Можна уявити, які гроші крутяться навколо цих приміщень, які, схоже, існують тільки де-факто, але не де-юре. А отже, малий бізнес дедалі глибше йде в тінь. Причому простежується сумна тенденція, яка свідчить про те, що мережі МАФів, створені впливовими ділками, беруть гору над скромними сімейними утвореннями.

Насторожено сприйняли кіоскери свіжу новину, яка надійшла з будинку на вул. Хрещатик, 26. Київрада на черговому сесійному засіданні розглянула питання про впорядкування продажу алкоголю і тютюну та планованій забороні торгувати ними (з 22.00 до 8.00) у всій торговій мережі, крім ресторанів. І хоча ухвалення цього рішення відкладено, немає сумніву, що після обговорення, розгляду пропозицій, його ухвалять. А тим часом у проекті документа явно проглядають подвійні стандарти. Приміром, якщо магазинам за порушення правил нічної торгівлі загрожує символічний штраф у розмірі від 50 до 370 грн., то за аналогічне порушення МАФи пропонується «позбавляти права на розміщення», тобто зносити.

У проекті пропонується також, щоб для продажу алкоголю і тютюну торговий заклад обов’язково виділяв окреме приміщення. Кому простіше піти на додаткові витрати — великому мережному торговцеві чи представнику дрібного сімейного бізнесу, а отже, кому вигідне таке нововведення — запитання риторичне. Адже не секрет, що нормативні акти краще працюють тоді, коли якнайкраще враховують інтереси всіх легальних учасників торгівлі.