Очищення кризою

З погляду наявності безлічі пам’яток архітектури та щільності забудови Львів — місто особливе. Зате щодо методів нового будівництва воно нічим не відрізняється від решти українських міст. Та ж сама дорожнеча, викликана спекуляціями на землю, отриманням численних дозволів та складністю їх вирішення. За рівнем цін на нерухомість Львів майже не поступався Києву та іншим індустріальним містам, де вони «зашкалюють». Для прикладу, квадратний метр у багатоповерхівці тут стабільно тримається на рівні 1400—2500 дол. І це без опоряджувальних робіт, на які новому власникові потрібно додатково викласти ще як мінімум 1000—1500 дол. за «квадрат».

Без розуму

Те, що «так далі жити не можна», було зрозуміло ще торік, коли житло перестали купувати на стадії фундаментів. Але надвисокі прибутки відбирали у будівельників розум. На будівельному ринку ледь не щомісяця з’являлися нові «інвестори», які після складних перемовин з міськрадою про ласий шматок землі під забудову, практично на рівному місці створювали чергову фірмочку. Дарма що у її штаті заледве числився десяток працівників. Це не проблема — будівельну техніку можна було легко орендувати в когось із підприємств-старожилів, а робітників запросити з інших підприємств, а то й взагалі з вулиці.

В результаті такими фірмочками за кілька останніх років у Львові були забудовані не лише пустирі, а й чимало дитячих майданчиків та паркових зон. Але попри це, за темпами будівництва Львів усе ж поступався навіть деяким із сусідніх областей. Більше того, у місті практично не вирішувалася житлова проблема. Вартість соціально орієнтованого житла перевищувала 1300 дол. за квадратний метр. Звідки у львів’ян такі кошти?

І ось — закономірний результат — житлове будівництво у Львові практично зупинене. І це попри те, що ще у вересні будівельні компанії не вірили, що криза взагалі зачепить їх. За українською звичкою, гадали, що все вирішиться само собою. Але не вирішилось. Як наслідок, нині більшість будівельних об’єктів зупинено, а робітників звільнено. Пропозиції житла на ринку різко скоротилися.

Найбільше потерпіло житло економкласу. Значно меншою мірою вплинула криза на елітне житло. Люди, які мають гроші або доступ до грошових ресурсів, купують житло, не користуючись банківськими кредитами. Більше того, на думку генерального директора компанії «Росан-Інвест» Дениса Шмигаля, надалі вони робитимуть це ще активніше, оскільки через непевність у банківській сфері і обвал фондового ринку, змушені будуть кудись вкладати свої кошти. З часів Стародавнього Риму людство не вигадало нічого більш надійного, як вкладати кошти у нерухомість. Передусім елітного класу.

Проте, якщо звільнення працівників та скорочення заробітної плати є видимими ознаками кризи у житловому секторі, то зупинка будівництва — це набагато серйозніше. Різкий спад попиту на житло не лише зупинив продажі, але й роз’єднав технологічну ланку будівництва. Навіть десяток непроданих квартир у багатоповерхівці здатний завдати величезного удару будівельникам. Бо не лише позбавляє змоги ввести новобудову в дію, але й зробити «заділ» на майбутнє, тобто інвестувати у спорудження наступного об’єкта. При цьому не варто забувати, що будівельна компанія також потребує коштів на утримання, а продажі не йдуть. Коло замикається.

Першими з ринку «підуть» невеличкі підприємства.

— Якщо ж держава не підтримає будівельників, то вже на початку лютого 2009 року багато їх опиниться на вулиці, — каже президент корпорації «Карпатбуд» Юрій Карвацький. — Міркуйте самі: незважаючи на те, що наша компанія має чотири земельні ділянки, майбутні будинки сьогодні не проектуються. А це означає, що у 2009 році буде здано в експлуатацію максимум 50% від нинішніх обсягів житла.

«Просідання» будівельного ринку рикошетом б’є по виробниках будівельних матеріалів та сировини. Зрештою вони також змушені будуть зупинитися через затоварення продукції на складах.

Виживуть професіонали

Хай як це дивно, але фахівці вбачають у нинішній кризі й позитивний бік. За їх словами, хоч би скільки тривала і чим би закінчилася нинішня криза, вона матиме очисний характер. Насамперед тому, що змете з ринку дрібних, слабких та непрофесіоналів. Час, коли девелопмент був хобі, закінчився. Виживуть професіонали. Верховна Рада вже нині ухвалила низку законів, які дозволяють ринку набути цивілізованих рис. Криза зобов’яже будівельників працювати за правилами, які існують у світі.

Коли донедавна будівництвом займалися всі, кому тільки не лінь, тепер настала черга реструктуризації ринку. Кожен з учасників змушений буде обирати ту галузь, де він є професійним і платоспроможним.

Як свідчить досвід, в Україні роботи вистачить усім. Актуальним ще багато років буде і житлове будівництво. Незалежно від того, як розвиватиметься криза, люди потребуватимуть дешевого житла.

Рятівне Євро-2012

Як ніколи, надзвичайно важливим для виживання галузі є втримання права Львова на проведення підготовки до чемпіонату Європи з футболу.

— Якщо Львів утримає це право — область матиме перспективи для розвитку. Сюди прийдуть інвестори. Коли ж Львівщина з якихось причин, зокрема й об’єктивних, втратить його, це істотно послабить увагу іноземних інвесторів до регіону, — вважає Денис Шмигаль. — Навіть якщо львівські компанії не будуватимуть стадіон, вони зможуть заробити на спорудженні інших об’єктів.