«Наружці» сказали «НІ»

31 серпня Кабінет міністрів на своєму засіданні схвалив проект внесення змін до Закону «Про рекламу». Затверджені поправки передбачають заборону на розміщення реклами тютюнових виробів і алкогольних напоїв на зовнішніх конструкціях із 1 січня 2006 року. Очевидно, що це — перший крок нового уряду України, спрямований на запобігання палінню та скорочення споживання тютюну й алкоголю в країні.

Рамкова конвенція
з контролю над тютюном понад рік чекає на ратифікацію

Світова практика засвідчує: боротьба з палінням і зловживанням алкоголем стає одним із першочергових завдань будь-якої цивілізованої держави. На жаль, невдалий досвід запровадження «сухого закону» в середині 1980-х років надовго скомпрометував ідею цілеспрямованої боротьби зі шкідливими звичками. Проте сьогодні в світі є досить держав, які успішно реалізують програми, спрямовані на всебічне регулювання виробництва та споживання алкоголю й тютюну. Мало того, боротьба з палінням ведеться цілеспрямовано в усьому світі. Одним із видимих результатів цієї боротьби стали розроблення, підписання й ратифікація 2003 року Рамкової конвенції Всесвітньої організації охорони здоров’я з контролю над тютюном.

Україна підписала конвенцію (розпорядження президента України від 23 червня 2004 року №150/2004-рп «Про уповноваження В.Кучинського на підписання Рамкової конвенції Всесвітньої організації охорони здоров’я з боротьби проти тютюну»).

Проте, схоже, про цей концептуальний документ якщо не забули повністю, то принаймні подавати його на ратифікацію до парламенту аж ніяк не поспішають. Хоча конвенція — це плід грунтовної роботи провідних фахівців із світовими іменами. Документ передбачає комплексний підхід до боротьби з тютюнопалінням і пропонує використовувати низку заходів у соціальній, економічній, інформаційній, медичній та інших сферах. Слід особливо відзначити положення Конвенції, які передбачають використання економічних методів обмеження паління шляхом підвищення податків.

Економічні методи не діють

Неможливо залишити без уваги той факт, що в Україні сигарети гранично доступні для покупця. Сьогодні пачка дешевих овальних сигарет коштує 60 коп. А за гривню можна купити сигарети з фільтром. Із погляду комплексного підходу до обмеження паління, проста заборона на рекламу нівелюється саме доступністю. Найнеприємніше, що такий стан речей сприяє збільшенню й омолодженню армії курців.

Логічно, що, приміром, у США, де жорстко обмежують паління, середня вартість пачки сигарет із фільтром становить близько 3 дол. А в країнах Європейського Союзу від початку 90-х років застосовується механізм економічного стимулювання зменшення тютюнопаління. Наголос робиться на створенні умов для поступового підвищення цін на тютюнові вироби. Так, відповідними директивами Ради Європейського Союзу (№92/79/ЄЕС від 19 жовтня 1992 р. і №2002/10/ЄС від 27 листопада 1995 р.) запроваджено механізм податкового впливу на виробників тютюнових виробів, що створює несприятливі економічні умови для зниження цін на сигарети та стимулює поступове підвищення цін.

Турбота про населення може поповнювати держбюджет

У Європі вже давно існує поняття «найпопулярнішої цінової категорії тютюнових виробів» (англійською МРРС — Most Popular Price Category). Вона визначається з урахуванням статистики попереднього року. Якщо, приміром, з’ясувалося, що найбільшою популярністю користувалися сигарети по 4 євро за пачку, то подальше визначення мінімального акцизного податку (англійською МЕТ — Minimum Excise Tax) для всіх інших сигарет — справа чистої арифметики. У законі зазначено: акциз у МРРС має становити 57% (у нашому прикладі — 2,28 євро). Таким чином акцизний збір на сигарети будь-яких цінових категорій не може бути нижчий від 2,28 євро за пачку.

За такого підходу фактично сам споживач визначає, яку ціну він готовий заплатити за сигарети в даний момент, а уряд, з огляду на «побажання» покупців, гнучко встановлює мінімальне податкове навантаження щодо всіх інших сигарет.

У результаті, як кажуть, і вовки ситі, і вівці цілі. Адже, встановивши загальний мінімум податкового навантаження, держава не дозволяє, аби сигарети з низькою собівартістю відтягували на себе споживача та стимулювали тютюнопаління. При цьому державний бюджет стабільно наповнюється, а на ринку відсутні передумови для перекосів економічної конкуренції й цінових обвалів, притаманних змішаній системі акцизного оподаткування.

Оцінки засвідчують: для України рівень цінової популярності — приблизно 1,7 грн. за пачку. Відповідно мінімальне податкове навантаження (за аналогією) має дорівнювати 97 коп. При цьому сигарети, зазначалося вище, реалізуються на українському ринку набагато дешевше. Цінова структура вітчизняної пропозиції така, що понад половину навіть сигарет із фільтром продають за ціною нижче ніж 1,5 грн.

Мінімальний акциз знизить доступність сигарет для молоді

Наша країна, декларуючи свій європейський курс, уже зробила вибір, коли 2004 року перейшла від суто специфічної акцизної системи до змішаної. Ефективність боротьби з палінням поряд із забороною зовнішньої реклами можна значно підвищити шляхом застосування податкових заходів. Тим паче що варіант застосовуваного сьогодні в Україні акцизного оподаткування аж ніяк не ідеальний.

Наша змішана акцизна система, в якій передбачено, що акциз не може бути меншим від 22% вартості сигарет, стимулює скоріше зниження цін на тютюнову продукцію, ніж їхнє зростання. Тому (коли вже щиро піклуватися про населення), зберігаючи послідовність у європейському курсі, логічно було б рухатися далі й переймати європейську практику визначення сигарет найпопулярнішої цінової категорії та встановлення мінімального акцизного податку. До того ж зробити це не так уже й складно.

Усталена сьогодні звітність вітчизняних виробників перед податковими органами про ціни й обсяги реалізації (для розрахунку адвалорної складової акцизного збору) дає змогу без особливих зусиль обчислити як вітчизняний МРРС, так і МЕТ.

І це не сліпе копіювання європейського досвіду, а лише пропозиція взяти на озброєння раціональні елементи, без яких ефект від радикальних нововведень зведеться до мінімуму. Адже мінімальний акциз знижує доступність сигарет для молоді. Нагадаємо, зростання ціни на 10% скорочує паління на 4%, особливо серед молодих людей.