На користь супермаркетів. Почався перерозподіл роздрібного ринку?

У столиці проблема МАФів набула особливої гостроти. По суті, йдеться про те, бути чи не бути традиційному бізнесу: чи він трансформується, вийде на новий рівень, чи зникне під натиском корупції, яка в ході зміцнення управлінської вертикалі стає всюдисущою. Розуміючи гостроту моменту, Київрада на останній сесії відклала остаточне прийняття рішення щодо обмеження продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пива в столиці, яке ставить МАФи у найгірші умови, порівняно з іншими закладами. Тим самим давши час для глибшого вивчення проблеми, обговорення її в робочих групах. Оскільки у процесі обговорення не всі думки і пропозиції беруться до уваги, напруження не вщухає.

Бути чи не бути

Помітна чітка тенденція: малий бізнес витісняють зі сфери торгівлі алкоголем і тютюном, яка, що давно вже не секрет, дає левову частку виторгу і тому особливо вигідна. Замінивши самоврядування управлінською вертикаллю, столична влада діє консолідовано й жорстко, не зважаючи на такі дрібниці, як доля того чи іншого сегмента підприємництва. Київрада приймає попереднє рішення, яким, із метою впорядкування відпуску алкоголю та тютюну, забороняє їх продаж із 22:00 по 8:00 в усіх торгових точках. Крім ресторанів. Перевагу перед працівниками малого бізнесу, які працюють у МАФах, отримують не лише ці заклади. З прийняттям цілої низки документів за рахунок скромних сімейних МАФів мають можливість істотно поліпшити свої справи сітьові супермаркети та інші потужні структури. Оскільки передбачено заборонити торгівлю алкоголем і тютюном «на ринках, у дрібно роздрібній торговельній мережі, що розташована в радіусі 300 м від наявних земельних меж загальноосвітніх навчальних закладів…».

На думку голови ГО «Правозахист» Геннадія Черевка, введення в дію цих положень, які виносяться на розгляд чергового сесійного засідання Київради, призведе до того, що проблему МАФів у столиці буде вирішено. Шляхом їх остаточного знищення. Якщо, звісно, підприємці дозволять вчинити таку наругу над собою та своїм бізнесом. А небезпека, вважає наш співрозмовник, цілком реальна. Незважаючи на діалог із владою, участь підприємців у робочих групах, можна констатувати, що взятий курс на створення монополії у роздрібній торгівлі алкоголем і тютюном, з одночасним виштовхуванням малого бізнесу з цього сектору торгівлі, триває. Висуваються занадто жорсткі умови утримання торгових точок із продажу підакцизних товарів. Більшість власників МАФів разом із представниками влади навіть якби й хотіли, то не змогли б знайти для розміщення чи переміщення своїх закладів місць, віддалених на 300 м
від освітньо-шкільних закладів. Фахівці, зробивши відповідне дослідження, констатують: розмістити МАФи відповідного спрямування, дотримуючись таких жорстких умов, у Києві можливо хіба що на Петрівці чи в інших місцях, де збереглося багато промислових зон. З такими підходами для розвитку торгового сімейного бізнесу в мегаполісі місця взагалі не знайдеться. Чиновники, очевидно, використовують ці жорсткі нормативи, яких практично неможливо дотриматися, для посилення тиску на МАФи. З усіма вже відомими наслідками, що випливають із такої практики. Підприємці, вважає депутат Київради від блоку Кличка Наталія Новак, повинні б мати прозорі правила гри. Але документи, які приймає столична влада, цьому не сприяють. Звідси й починається суцільний розгардіяш. Як наслідок підкилимної боротьби, яка часто не має нічого спільного із забезпеченням потреб населення, одні кіоски зносяться, інші — встановлюються.

Наступ на МАФи ведеться й на іншій лінії. Замість того, щоб виробити спільну програму боротьби з порушеннями правил торгівлі, недопущенням випадків продажу алкоголю і тютюну неповнолітнім, з подачі чиновників, усі гріхи, які трапляються у цій сфері, приписують виключно МАФам, неначе працівники супермаркетів не допускають таких, а то й серйозніших промахів і порушень. Представник підприємців, які працюють у МАФах, Олександр Красовський, побувавши на одному з останніх розширених зібрань у КМДА, ділиться невеселими враженнями. Хоча на цей захід були запрошені представники всіх структур, які торгують алкогольними напоями та тютюновими виробами, заступник голови КМДА Віктор Сівець волів вислуховувати і брати до уваги переважно фахівців сітьових маркетів, не даючи можливості висловитися представникам малого бізнесу. Та й що було говорити, коли чиновник прорік уже готове рішення — «Алкоголь і сигарети повинні продаватися тільки в цивілізованому роздрібі, тобто в сітьових супермаркетах». Це саме той факт, коли чиновник відверто захищає інтереси сітьовиків у їхньому прагненні не тільки нічого не втратити під час переділу роздрібного ринку алкоголю і тютюну, а й здобути додаткові преференції. Адже нині діє порядок, згідно з яким ліцензії з продажу алкогольних напоїв і тютюну видаються на кожен касовий апарат, незалежно від того, де він міститься, — у МАФі чи в гіпермаркеті. Цим забезпечуються рівні умови для всіх суб’єктів господарювання. Тим часом робляться наполегливі спроби докорінно змінити ситуацію на роздрібному ринку, не зупиняючись перед порушенням законодавства. Зокрема проштовхується пропозиція видавати ліцензії не на кожен касовий апарат, а на торгову точку.

Фундамент як «дах»

На столичний малий бізнес чиниться неприкритий тиск ще в один спосіб. Всупереч встановленому Київрадою мораторію на відкриття МАФів, їх спорудження не тільки не припиняється, а й набирає неабияких темпів. Зводяться, як правило, неоковирні, під шаблон спроектовані, але великі за розміром і міцно збиті (бетонні блоки, металеві конструкції) приміщення, що відрізняються від старших за віком МАФів ще однією особливістю, на якій слід зупинитися докладніше. Річ у тому, що переважна більшість МАФів зведена з легких матеріалів і не має фундаментів. А в новобудовах встановлення фундаменту — чи не основна особливість. І ця, здавалося б, незначна технічна обставина може відіграти важливу, якщо не вирішальну, роль у справі перерозподілу роздрібного ринку алкоголю і тютюну. Управлінська вертикаль, що формується в країні, у питаннях, які стосуються перехоплення вигідного бізнесу будь-якого масштабу, проявляє чудеса погоджених дій та винахідливості.

Доки тривав не для всіх обов’язковий мораторій, а на засіданнях робочих груп — точилися запеклі дискусії, як вирішити проблему торгівлі делікатним товаром у Києві, до ВР надійшов законопроект, прийняття якого може звести нанівець усю попередню погоджувальну роботу, вирішивши справу в інтересах однієї зі сторін. Автор законопроекту нардеп-регіонал Андрій Пінчук запропонував внести до Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», на перший погляд, незначні, а насправді — принципові зміни. У підзаголовку до документа про суть запропонованого повідомляється з граничною відвертістю — «щодо заборони продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у малих архітектурних формах».

Заборону на продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів, яка в чинному законі стосується лише торгових автоматів, автор законопроекту пропонує поширити на всі малі архітектурні форми. Стверджуючи, що такі радикальні дії і здоров’я українців, особливо молоді, поліпшать (ніби сигарета, куплена в супермаркеті чи гастрономі, менш шкідлива за МАФівську), і негативних економічних чи соціальних наслідків не викличуть.

Найпоказовіше те, що в законопроекті, уперше в Україні, робиться спроба дати законодавче визначення МАФів. Але при цьому проглядає не прагнення розставити всі крапки над «і», а неприкрите лобіювання інтересів цілком певних структур та їх власників. Пропонується розрізняти два види МАФів — пересувні і стаціонарні. Обидві форми пропонується позбавити права торгувати алкогольними напоями та тютюновими виробами, оскільки ці конструкції «встановлюються без закладення фундаменту».

Судячи з оперативної забудови вигідних місць та сплеску законодавчої активності на цьому напрямі, в розпочатому переділі роздрібного ринку, насамперед його алкогольно-тютюнового сегмента, настав відповідальний момент. Споруди з фундаментами, більшість яких з’явилася під час мораторію, винахідливо виводяться з середовища МАФів, аби в такий спосіб захистити їх власників від заборон та бар’єрів, які нагромаджуються перед традиційними МАФами.

Щодо соціально-економічних наслідків таких різких змін, то вони, всупереч твердженню автора законопроекту, таки будуть. Скажімо, пивовари вважають, що заборона продажу пива у МАФах активізує тіньовий ринок. Загальний продаж легального напою впаде на 10%, втрати бюджету сягнуть близько 1,3 млрд. грн. Свої підрахунки можливих втрат внаслідок усунення МАФів із роздрібної торгівлі й у виноробів, і у виробників тютюнових виробів.

В активістів ГО «Правозахист»
не менш вагомі аргументи. Внаслідок нововведень, запропонованих у проектах рішень Київради, не кажучи вже про можливе прийняття ВР пропонованих змін до чинного закону, на думку фахівців, у столиці закриється близько 8 тис. МАФів, буде втрачено близько 50 тис. робочих місць безпосередньо у торгових точках, а з урахуванням суміжників, ця цифра сягне 80 тис. Підприємці вважають, що монопольне становище на ринку алкогольної та тютюнової продукції таких суб’єктів господарювання, як супермаркети, гіпермаркети та ресторани, призведе до немотивованого зростання цін на 20—30%.

Співпраця чи конфронтація?

Показовий момент: тиск на МАФи чиниться саме тоді, коли підприємці столичних МАФів, об’єднавши зусилля у громадські організації, працюючи в робочих групах із вивчення ситуації, прагнуть не конфронтації, а критичного осмислення як дій, намірів влади, партнерів і конкурентів, так і власних помилок та упущень. Так, ГО «Правозахист» організувала і провела серію зустрічей за круглим столом, під час яких підприємці спільно із запрошеними представниками влади і громадськості, депутатами, не оминаючи гострих кутів, власних упущень та прорахунків, визначались, як поліпшувати роздрібну торгівлю, розвивати партнерські взаємини, шукати і знаходити компроміси.

Під час останнього такого засідання розглядалася проблема зловживання алкоголем та тютюном у суспільстві, накреслювалися заходи, яких слід вжити, щоб не допускати формування шкідливих звичок серед молоді. Підприємці прийшли на цю розмову не лише з аналізом ситуації, а й з конкретними напрацюваннями у плані боротьби з порушеннями правил торгівлі, викорінення злочинної практики продажу спиртних напоїв та тютюнових виробів неповнолітнім, якою останніми роками грішать чимало працівників торгових точок різних рангів: від гіпермаркетів до МАФів.

«Правозахист» прийшов на організоване ним засідання круглого столу з пілотним проектом, на основі якого вже було проведено роботу з благоустрою, наведення порядку і виробничої дисципліни в торгових точках, які торгують алкогольними напоями, тютюновими виробами та пивом. З Деснянського району цю роботу розпочали не випадково. Безпосереднім поштовхом до розробки і реалізації пілотного проекту став конфлікт. Працівники районної прокуратури спільно з комунальниками вирішили знести один із кіосків за порушення правил торгівлі. Але підприємці громадської організації, як уже бувало неодноразово, зібравшись з усіх кінців мегаполісу, не дозволили цього зробити. Натомість зажадали повний набір документів, які б давали право на такі дії. Під час перемовин виявилося, зокрема, що порушень допустився орендар, а звинувачення було пред’явлене власникові МАФ.

Цей конкретний випадок дав поштовх до налагодження погоджених дій, до вжиття таких попереджувальних заходів, завдяки яким не лише фіксувалися б порушення правил торгівлі, а й по свіжих слідах робилися б кроки до їх запобігання. Для виконання запланованого при громадській організації підприємців було створено комісію для перевірок торгових точок на предмет дотримання в них законодавства у процесі реалізації підакцизних товарів. Під час такої перевірки виявлено чимало упущень, для усунення яких було вжито відповідних заходів. У кожній торговій точці для забудьків вирішили встановити таблички з написом «Стоп — продажу неповнолітнім!». На чотирьох десятках кіосків району у стислі терміни встановили відеокамери постійного спостереження. Їх опломбували. Тож усі перевіряльники мають змогу не гадати, а достеменно знати завдяки відзнятому матеріалу, чи продавець дотримується правил торгівлі, кому і що відпускає.

Усуненню прорахунків послужить і внесення коректив у документацію. Так, у договорі власників МАФів із їх орендарями міститься домовленість про правила продажу алкоголю і тютюну, а з найманими продавцями укладаються додатки до трудових договорів, у яких зазначено як відповідні зобов’язання сторін, так і заходи покарання за їх порушення. І хоча коштів на це витрачається чимало, пілотний проект із Троєщини з відповідними корективами поширюється в інші райони столиці. На оснащення кожної торгової точки засобами відеоспостереження та іншим обладнанням, яке підвищує культуру торгівлі і відповідальність продавців, витрачається 3200—4000 грн. Але справа того варта. Тут розуміють просту істину: захищати МАФи треба не лише від корумпованих чиновників, безвідповідальних депутатів, а й від власних упущень та прорахунків. Учасники круглого столу підтримали ініціативу, спрямовану на посилення контролю за дотриманням законодавства, розуміючи, що лише за умов високої активності підприємців можна навести порядок у торгівлі, захистити інтереси бізнесу та громади Києва.